Енергоощадна архітектура

Спеціальність: Архітектура будівель і споруд
Код дисципліни: 7.191.01.O.001
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Архітектурне проектування та інженерія
Лектор: Кандидат архітектури, доц. Шулдан Лариса Олександрівна
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Формування професійних знань і вмінь архітектора в питаннях енергозбереження через теоретичне засвоєння та практичне застосування в архітектурній практиці норм, правил і принципів проектування енергоефективних та енергоощадних житлових, громадських та промислових об’єктів.
Завдання: інтегральна компетентність - здатність розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері архітектури та містобудування загальні компетентності: ЗК01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК02. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. ЗК04. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології. ЗК05. Прагнення до збереження навколишнього середовища. ЗК06.Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів). ЗК07. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК08. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності). фахові компетентності: СК01. Здатність інтегрувати знання та розв’язувати складні задачі архітектури та містобудування у широких або мультидисциплінарних контекстах. СК02. Здатність розв’язувати проблеми архітектури та містобудування у нових або незнайомих середовищах за наявності неповної або обмеженої інформації з урахуванням аспектів соціальної та етичної відповідальності. СК03. Здатність аналізувати, розробляти та впроваджувати архітектурно-містобудівні рішення з урахуванням соціально-демографічних, національно-етнічних, природно-кліматичних, інженерно-технічних чинників та санітарно-гігієнічних, безпекових, енергозберігаючих, екологічних, техніко-економічних вимог. СК06. Здатність аналізувати міжнародний та вітчизняний досвід, збирати, накопичувати і використовувати інформацію, необхідну для розв’язання задач дослідницького та інноваційного характеру у сфері архітектури та містобудування. СК08. Здатність розробляти завдання на архітектурно-містобудівне проєктування, організовувати процес проєктування з використанням даних щодо натурних обстежень, обмірних робіт, містобудівного розрахунку об’єкту проєктування. СК10. Здатність генерувати нові ідеї та розробляти інноваційні рішення у сфері архітектури та містобудування, проектуванні інтер’єру будівель. СК11. Здатність критично осмислювати проблеми архітектури та містобудування.
Результати навчання: РН01. Мати спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки у сфері архітектури та містобудування і є основою для оригінального мислення та проведення досліджень; РН02. Мати спеціалізовані уміння/навички розв’язання проблем, необхідні для проведення досліджень та/або провадження інноваційної діяльності у сфері архітектури та містобудування з метою розвитку нових знань та процедур; РН04. Розуміти і застосовувати у практичній діяльності теоретичні і практичні засади проєктування інноваційних об’єктів містобудування, житлових, громадських, промислових будівель і споруд, реконструкції і реставрації архітектурних об’єктів, методи досягнення раціонального архітектурно-планувального, об’ємно-просторового, конструктивного рішення, забезпечення соціально-економічної ефективності, екологічності, енергоефективності; РН09. Застосовувати енергоефективні та інші інноваційні технології при проведенні наукових архітектурно-містобудівних досліджень та прийнятті комплексних архітектурно-містобудівних рішень; РН11. Приймати ефективні рішення у сфері архітектури та містобудування, розробляти і порівнювати альтернативи, враховувати обмеження, оцінювати можливі побічні наслідки та ризики; РН13. Обґрунтовувати безпекові, санітарно-гігієнічні, екологічні, інженерно-технічні і техніко-економічні рішення і показники у комплексному архітектурно-містобудівному проєктуванні РН15. Аналізувати міжнародний та вітчизняний досвід щодо проєктування об’єктів архітектури та містобудування.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пре-реквізити: Архітектурна фізика; Архітектурне проектування. Ко-реквізити: Сучасні концепції в архітектурі та містобудуванні; Курсовий проект за темою магістерської кваліфікаційної роботи.
Короткий зміст навчальної програми: У змісті лекцій послідовно розкрито базові теми дисципліни: загальне окреслення та проблемне поле енергозбереження в архітектурі та містобудуванні; стан і перспективи наукових досліджень та розвиток нормативної бази в Україні і світі; роль раціонального використання енергетичних ресурсів у створенні комфортного середовища для людини і охорони довкілля; вихідні умови проектування енергоощадних будівель. Розкрито основні принципи покращення енергоефективності архітектурних рішень: планувальні, композиційні, містобудівні; принципи формоутворення та дизайну. Проведено огляд традиційних та інноваційних матеріалів, а також технологій перетворення відновлювальних джерел енергії в архітектурній практиці. Роз’яснено правила застосування архітектурно-конструктивних рішень енергоощадних будинків. Прийоми та заходи енергозбереження розглянуто не лише для проектування нових будівель і комплексів та енергомодернізації існуючих, але й особливості їх добору для реконструкції та реставрації пам’яток архітектури та історії. Значну увагу приділено методам обґрунтування ефективності заходів: розрахунку енергетичного стану будівель, симуляційному моделюванню та безпосередньо програмним продуктам. Виявлені стимули і підкреслена обов’язковість проведення енергетичної паспортизації та сертифікації будівель. Критично подано аналіз міжнародних систем і стандартів проектування енергоефективності будівель
Опис: Деякі з питань ґрунтуються на авторських наукових дослідженнях. Зокрема, розроблення класифікації солярних і вітрових елементів для застосування в архітектурі, дизайні і містобудуванні та удосконалення методів покращення енергоефективності архітектурних рішень. Значну увагу приділено термінологічній базі. В дисципліні дотримано висхідної схеми викладення матеріалу, яка дає змогу побудувати вивчення предмету за зростанням складності. Весь лекційний матеріал супроводжується ілюстративними прикладами або взірцями розрахунків. Практичні зняття розвивають і доповнюють кожну лекційну тему, дозволяють вести дискусію та розв’язувати прикладні задачі. Політика енергозбереження в житлово-цивільному будівництві України. Теплоізоляція зовнішніх огороджень. Модернізація огороджених конструкцій. Конструктивнірішення теплоізоляції будинків. Теплопровідні включення і стики. Конденсація вологи.Особливості вирішення теплових втрат. Поновлювальні джерела енергії. Теплові насоси. Енергія вітру. Нові енергоефективні архітектурно-будівельні системи будівництва будинків.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль: проведення вибіркового усного опитування на лекціях і практичних заняттях, перевірка практичних завдань, оцінювання презентації-виступу студента, участі у дискусії. Оцінка є сумою набраних студентом балів за поточну роботу протягом семестру. Підсумковий контроль: тестовий контроль у ВНС НУЛП, диференційований залік.
Критерії оцінювання результатів навчання: - Графічні роботи, усне опитування (50%); РГР «Архітектурна термомодернізація житлової (громадської) будівлі» – max 50 балів частина 1. Формування вихідних даних для проектування – max 15 б. частина 2. Обґрунтування прийомів і заходів архітектурного енергозаощаджування – max 15 балів. частина 3. Візуалізація проектних рішень. Презентація – max 20 балів. - Підсумковий контроль (50 %, контрольний захід): письмова форма.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1.В.А.Маляренко. Основи теплофізики будівель та енергозбереження: Підручник.- Харків: - САГА, 2006.- 484с. 2.Деніс А., Шуберт Р. Альтернативні природні джерела у будівельному проектванні. М., 1983. 3.Шулдан Л.О. Принципи архітектурно-типологічного вдосконалення шкільних будівель з врахуванням енергозаощаджування. Дис... канд.арх. – Львів:НУ”ЛП”, 2007.– 188с. 4.Проскуряков В., Шулдан Л. Архітектура шкільних будівель. Принципи удосконалення з урахуванням енергозаощаджування: Навч. посібник. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2011. -244 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).