Тенденції формування мультиформатних житлових об'єктів

Спеціальність: Архітектура будівель і споруд
Код дисципліни: 7.191.01.E.023
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Архітектурне проектування та інженерія
Лектор: к.арх., доц. Гнат Галина к.арх. доц. Баб'як Володимир
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Навчити студентів організовувати та здійснювати самостійне наукове дослідження обраної теми, сформувати вміння та навички науково-дослідницької діяльності в сфері архітектури та містобудування. Ознайомити студентів з сучасними тенденціями у формуванні мультиформатних житлових об`єктів на різних структурних рівнях – містобудівному, на рівні житлових структур і комплексів, на рівні планувальної структури будинку та окремих житлових одиниць.
Завдання: Загальні компетентності: ЗК 01 Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК 04 Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології. ЗК 07 Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК 08 Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК 10 Здатність генерувати нові ідеї (креативність). ЗК 11 Здатність проводити дослідження на відповідному рівні Фахові компетентності: СК 01. Здатність до розуміння основних науково-теоретичних положень гуманітарних, соціально-економічних та історичних наук, здатність до критичного осмислення і застосування дослідницьких методів на базі математичних і природничих наук, інформатики і комп’ютерного моделювання. СК 06. Знання і розуміння теоретико-практичних методологічних основ архітектурного проєктування, основ типології будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів. СК 07. Здатність збирати, накопичувати і використовувати інформацію щодо законодавчих документів, державних будівельних норм і правил у сфері архітектури, містобудування, реконструкційних і реставраційних робіт. СК 08. Володіння засобами проєктного моделювання, виконання технічних зображень методами і прийомами художньої і комп’ютерної графіки для використання в науково-теоретичному дослідженні, архітектурно-дизайнерському і ландшафтному проєктуванні, в проєктах реконструкції і реставрації пам’яток архітектури. СК 11.Здатність до розуміння теорії та практики містобудування: формування систем розселення, районного планування, урбаністики, структури генерального плану, економіки містобудівних систем, благоустрою та інженерному обладнанню територій, реновації територій, естетики архітектурно-містобудівного середовища. СК 12. Здатність до розуміння теоретичних і практичних засад проєктування житлових, громадських, промислових та інноваційних типологічних груп будівель і споруд, їх конструктивної основи, методів досягнення раціонального архітектурно-планувального, об’ємно-просторового рішення, енергоефективності, екологічності, гармонізації з довкіллям
Результати навчання: ПРН1 Володіти знаннями основних понять, термінів і значень, мови професійного спілкування в сфері архітектури та містобудування, дотримуватись норм академічної доброчесності. ПРН 2 Застосовувати програмні засоби, сучасні ІТ-технології, інформаційні ресурси у процесі вирішення дослідницьких та проектних архітектурно-містобудівних задач. ПРН 5 Ініціювати участь у розробці конкурсних проектів, розробляти і презентувати концептуальні архітектурно-містобудівні рішення, застосовувати креативні способи діяльності. ПРН 7 Володіти знаннями нормативної бази архітектурно-містобудівного проектування, критично оцінювати соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки у разі порушення державних будівельних норм. ПРН 8 Формувати дані передпроектного аналізу архітектурно-містобудівних об’єктів та територій, відведених під забудову, реконструкцію чи реставрацію. ПРН 9 Виявляти специфіку проектування складних архітектурно-містобудівних об’єктів, розробляти комплексні проєкти планування територій, будівель та інтер’єрів з урахуванням сучасних світових тенденцій та інновацій . ПРН 12 Проектувати архітектурні будівлі і споруди в історично-сформованому міському середовищі з урахуванням перспектив розвитку територій, регіональних особливостей архітектури. ПРН 13 Розробляти концепції сучасних інтер’єрних просторів, проектувати елементи інтер’єру житлових і громадських будівель. ПРН14 Проводити дослідницьку та/або інноваційну діяльність, застосовувати традиційні та інноваційні методи проектування та проведення досліджень. ПРН 16 Розвивати теоретичні, типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного середовища на основі систематизації даних природничих, гуманітарних і технічних наук.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити: Основи формування житлових і громадських об'єктів (комплексне дослідження); Сучасні концепції та інновації в архітектурі та містобудуванні. Кореквізити: Комплексне дослідження архітектурно-містобудівного об'єкту. Курсовий проект за темою магістерської кваліфікаційної роботи.
Короткий зміст навчальної програми: У дисципліні в викладено основні поняття та методи формування концепції сучасного якісного житлового середовища. Розглядаються основні тенденції формування житла на різних структурних рівнях – містобудівному, на рівні житлових структур і комплексів, на рівні планувальної структури будинку та окремих житлових одиниць. Значну увагу приділено основам формування безпечного і комфортного житлового середовища, глобальним і локальним тенденціям, а також спеціалізованих типів житла.
Опис: Дисципліна призначена для підготовки сучасного висококваліфікованого фахівця в галузі архітектури, здатного застосовувати науковий підхід в галузі архітектурних досліджень. Розглядаються основні тенденції формування житла на різних структурних рівнях – містобудівному, на рівні житлових структур і комплексів, на рівні планувальної структури будинку та окремих житлових одиниць. Значну увагу приділено основам формування безпечного і комфортного житлового середовища, глобальним і локальним тенденціям, а також цивілізаційним та екологічним чинникам, що впливають на майбутнє житлового середовища. Проведені пошукові наукові дослідження за обраною тенденцією студенти застосовують при оформлення наукової частини магістерської роботи та викладу результатів дослідження
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль: оцінка активності на заняттях, перевірка індивідуальних завдань, оцінювання контрольних робіт та презентацій за темою наукового дослідження. Підсумковий контроль: диференційований залік.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль: Критерії оцінки: ґрунтовність аналізу (функціональні зони та зв’язки) при оформленні аналізу обєктів-аналогів; якість графічного представлення. Підсумковий контроль: якість презентації результатів роботи, підготовка доповідь та експозиції. Критерії оцінки: повнота та наочність розкриття теми; рівень володіння матеріалом
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Багатоквартирне житло: тенденції еволюції: монографія / І.П.Гнесь. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. – 652 с. 2.Конспект лекцій з дисципліни «Сучасні тенденції формування житла» для студентів базового напряму 6.060102 «Архітектура» та спеціальності 191. «Архітектура та містобудування» Укладачі: проф.., д.арх. Гнесь І.П,. к.арх., асист., Гнат Г.О.; Львів, Національний університет «Львівська політехніка»., 2018, - №8048 з 20.04.2018р. 3.Housing need and demand. – London: GLA, 2010. – 165 p.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).