Допоміжні дисципліни в реставрації творів мистецтва (епітафіка, хронологія, геральдика та ін.)

Спеціальність: Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація
Код дисципліни: 6.023.00.O.032
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Архітектура та реставрація
Лектор: Канд. арх., доцент Лукомський Ю. В.
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: Важливою складовою частиною підготовки висококваліфікованих реставраторів є вивчення допоміжних дисциплін для повноцінної реставрації пам’яток архітектури, творів мистецтва з каменю та будівельної кераміки. Мета викладання дисципліни – Лекційний курс покликаний ознайомити студента з комплексом допоміжних (спеціальних) історичних дисциплін, вказати на їх значення та практичне використання у реставрації творів мистецтва, а також у процесі вивчення архітектурного об’єкту
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Преквізит: Історія реставрації за фахом, Реставрація скульптури з каменю, Проект реставрації, Основи археології, Діагностика та дослідження твору мистецтва з каменю. Кореквізит: Спецфотографія, Проект реставрації.
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Допоміжні дисципліни в реставрації творів мистецтва» ґрунтується на виокремленні з близько 80-ти спеціальних історичних дисциплін (далі – СІД) найбільш важливих для об’єктів досліджень реставраторів – пам’яток архітектури та творів мистецтва з каменю чи будівельної кераміки. Це – архівістика, генеалогія, геральдика, історична географія, історична картографія, метрологія, палеографія, сфрагістика, хронологія та ін. Про кожну з них викладається інформація у послідовному порядку: 1) виникнення та розвиток (коротко); 2) предмет та завдання, методи; 3) спеціальна термінологія СІД; 4) використання в історико-реставраційних дослідженнях (якомога детальніше). Як наслідок студенти мають оволодіти спеціальними знаннями та навичками, необхідними для роботи з джерелами – пам’ятками, творами мистецтва. Практичні завдання головним чином становлять роботу з джерелами та привчають студентів застосовувати СІД в реставраційному дослідженні. Впродовж курсу передбачено: практичну роботу з українськими скорописними nекстами ХVІ-ХVІІІ ст., картографічний аналіз, ознайомлення з іконографією та датування за їхніми даними документів. Для повнішого оцінювання студентів застосовуються такі види повірки знань: 1) невеликі письмові опитування у вигляді тестів, що передбачають короткі лаконічні відповіді, часто одним словом, або вибір правильної відповіді з кількох варіантів; 2) індивідуальні письмові роботи, що мають на меті не лише перевірити опанування матеріалу курсу, а й привчити студентів до практичного використання спеціальних історичних дисциплін
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль: Відвідування лекцій – 20 % Відвідування практичних занять та виконання практичних завдань – 20%. Залік: Письмова компонента 45% Усна компонента 15%
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: Бондаренко Г. Спеціальні історичні дисципліни. - Луцьк, 1997. Яременко М, Спеціальні історичні дисципліни: Навч. посібник. Аграр Медіа Груп, 2010. 197 с. Білокінь С. Герб міста Києва // Пам`ятки України. - 1990. - № 3. - С.16-17. Вавричин М., Голько О. Покажчик назв об`єктів, відображених на Спеціальній карті України Ґ.Боплана 1650 р. // Картографія та історія України / Збірник наукових праць. - Львів, Київ, Нью-Йорк: Вид.-во М.П.Коць, 2000.- С. 258 - 327. Гречило А.Нові проблеми старої геральдики // Пам`ятки України. - 1989. - № 1. - С.47-48. Гречило А. Споруди в міській геральдиці // Там само. - 1990. - № 2. - С.42-47. Дашкевич Я. Великомасштабна картографія України XVII - середини XVIII ст. Міські та військові плани // Картографія... - С. 45 - 47. де Боплан Ґійом ле Вассер. Опис України. Львів: Мета, 1998. (Переклад з французької В.Косика). Крип’якевич І. Історія України. Львів: Світ, 1990. 520 с. Кріль М. Основи палеографії. - К.: Видавництво Київського ун-ту, 1995. Крип`якевич І. Львівська Русь в першій половині XVI ст.: дослідження і матеріали // Львівські історичні праці. Джерела. - Вип. 2. - Львів, 1994. Лісовська Є. Кадастрові карти як джерело до історії Галичини //Картографія... - С. 243 - 251. Мартинюк А., Тарас Я. Перший детальний план міста Львова // Народознавчі зошити. - 2000. - Зошит 2 (32). - С. 365-372. Петришин Г. Карта фон Міґа як джерело до містознавства Галичини // Картографія...-С. 54-79. Gilewicz A. Studia z dziejow miar i wag w Polsce. // Sprawozdania Towarzystwa Naukowego we Lwowie. R.16. 1936 Hoszowski S. Ceny we Lwowie XVI i XVII w. L. 1928. Czerner O. Lwow na dawnej rycinie i planie. - Wroclaw: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, 1997. Przewodnik po Lwowie. Ulozyl Fr. Baranski. Z planem i widokami Lwowa. - Lwow: Nakladem ksiegarni H. Altenberga, [1902]