Хімія
Спеціальність: Цивільна безпека
Код дисципліни: 6.263.00.O.014
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Фізична, аналітична та загальна хімія
Лектор:
к.т.н., доцент, Гринчук Юрій Миколайович
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Розвиток теплової та атомної енергетик істотно впливає на енергетичну незалежність країни. Курс “Хімії” є теоретичною базою для подальшого вивчення загальнотехнічних і спеціальних дисциплін вказаного базового напряму, спрямованих на підвищення ефективності використання первинних енергоносіїв в процесі їх перетворення у електричну і теплову енергію. Без якісного науково-технічного супроводу розвиток атомної енергетики неможливий.
Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
фахові компетентності:
ФК-4 Здатність оперувати фізичними та хімічними термінами, розуміти сутність математичних, фізичних та хімічних понять та законів, які необхідні для здійснення професійної діяльності.
ФК-9 Здатність до розуміння механізму процесів горіння і вибухі, обставин, дій та процесів, що спричиняють виникнення надзвичайної ситуації
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
ЗС 9 Знати властивості горючих речовин і матеріалів, механізм виникнення процесів горіння і вибуху
УМ 6 Класифікувати речовини, матеріали, продукцію, процеси, послуги та суб’єкти господарювання за ступенем їх небезпечності.
УМ 9 Обирати оптимальні способи та застосовувати засоби захисту від впливу негативних чинників хімічного, біологічного і радіаційного походження
Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
фахові компетентності:
ФК-4 Здатність оперувати фізичними та хімічними термінами, розуміти сутність математичних, фізичних та хімічних понять та законів, які необхідні для здійснення професійної діяльності.
ФК-9 Здатність до розуміння механізму процесів горіння і вибухі, обставин, дій та процесів, що спричиняють виникнення надзвичайної ситуації
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни
1. Інформатика
2. Вища математика
Супутні і наступні навчальні дисципліни
1. Основи пожежної безпеки та гасіння пожеж
2. Радіаційний, хімічний та біологічний захист
3. Ідентифікація знешкодження та утилізація небезпечних речовин
Короткий зміст навчальної програми: Вивчення дисципліни "Хімія" повинне бути базою для вивчення основних дисциплін у відповідності до програми навчання студентів, а також для формування діалектичного мислення і сприяння розвитку хімічного світогляду студента. Знання хімії дає студентам сучасне наукове уявлення про матерію та форму її руху, про речовину як вид руху матерії, про механізм перетворення хімічних сполук. Для студентів технічних спеціальностей знання хімії є фундаментом для засвоювання всіх других дисциплін, які пов’язані з вивченням природи речовин та їх використанням в науці і техніці.
Глибоке вивчення та розуміння законів хімії та застосування їх у промисловості дозволяє вдосконалювати та створювати нові технології, устаткування, досягати вищої продуктивності праці та економічності виробництва. Безумовно, роль хімії в майбутньому ще більше зросте. Вже на сьогодні маємо практично повну “хімізацію” всіх галузей господарства.
Опис: 1. БУДОВА АТОМА. Квантово-механічна модель атома. Поняття енергетичного рівня, підрівня, атомної орбіталі.
2. ХІМІЧНИЙ ЗВЯ’ЗОК. Конфігурація молекул. Взаємозвязок номеру групи з типом (sp-; sp2; sp3-; тощо) гібридизації атомних електронних орбіта лей.
3. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА НОМЕНКЛАТУРА НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН. Правила номенклатури неорганічних речовин. Класифікація неорганічних речовин за їх складом, хімічними та функціональними ознаками: гомо- та гетеро сполуки – прості речовини, бінарні та складні гетеросполуки.
4. ЕНЕРГЕТИКА ХІМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ. Енергетичні ефекти хімічних реакцій. Поняття про ентальпію. Ентальпія утворення хімічних сполук. Поняття про ентропію. Вільна енергія Гібса і її зміна. Напрямленість хімічних реакцій. Умови самочинного перебігу хімічних реакцій.
5. ХІМІЧНА КІНЕТИКА І РІВНОВАГА. Хімічні реакції в гомогенних і гетерогенних системах. Закон діючих мас. Швидкість гомогенних реакцій. Константа швидкості. Залежність швидкості реакції від температури. Поняття про енергетичний бар’єр і енергію активації.
6. РОЗЧИНИ. Дисперсні системи. Класифікація дисперсних систем. Істинні розчини. Розчини як багатокомпонентні системи.
7. ЕЛЕКТРОЛІТИЧНА ДИСОЦІАЦІЯ. Властивості розчинів електролітів. Основні положення теорії електролітичної дисоціації. Вплив природи розчиненої речовини і розчинника на процес дисоціації. Слабкі електроліти. Ступінь дисоціації і методи його визначення.
8. ГІДРОЛІЗ СОЛЕЙ. Гідролі солей. Суть процесу гідролізу. Варіанти гідролізусолей як результат поляризаційної взаємодії йонів солі з молекулами води. Ступінь гідролізу і його залежність від концентрації і температури розчину.
9. ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ. Поняття про електродний потенціал. Суть процесів, зо протікають на електродах. Джерела електроенергії. Водневий і кисневий електроди, гальванічні елементи.
10. ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ Процеси окиснення та відновлення. Окисники і відновники. Типи реакцій ОВР. Метои складання рівнянь окисно-відновних реакцій. Фактори. Що впливають на перебіг окисно-відновних реакцій.
11. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТАЛІВ. Положення металів у періодичній системі. Особливості електронної будови атомів. Валентність і ступінь окиснення. Фізичні та хімічні властивості і їх зміна по групах і періодах. Взаємодія металів з неметалами, водою, лугами, кислотами.
12. КОРОЗІЯ МЕТАЛІВ. Корозія як самовільний природній процес руйнування металів. Види корозійних руйнувань. Типи корозійних процесів: хімічна, електрохімічна і електрокорозія. Швидкість корозії. Методи захисту металів від корозії.
13. СОЛІ У ПРИРОДНІЙ ВОДІ, ТВЕРДІСТЬ ВОДИ. Вплив природи іону металу на його концентрацію в природній воді. Тимчасова і постійна твердість води. Методи визначення твердості води. Усунення твердості води в промисловості і побуті. Іони важких металів у воді при промисловому забрудненні та методи їх усунення.
Методи та критерії оцінювання: Письмові звіти з лабораторних робіт, тестування, практичні роботи (40%),
підсумковий контроль (контрольний захід, іспит): письмово-усна форма 60 %
Критерії оцінювання результатів навчання: Лабораторні роботи – 15 балів
Практичні роботи – 15 балів
Тестовий контроль – 10 балів
ПК сумарно - 40 балів
Іспит - 50 балів
Усна компонента - 10 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Базова
1. Яворський В.Т. Основи теоретичної хімії. Л.: НУ «Львівська політехніка», 2004
2. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. Практикум К.; Либідь,2003.
3. Корчинський Г.А. Хімія. Вид-во «Поділля- 2000», 2002.
4. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002.
5. За ред. Никипанчука М.В. Загальна хімія. К.: «Вища школа», 2004. – 156с.
6. Кириченко В.І. Загальна хімія. К.: «Вища школа», 2005
7. Глінка М.Л. Загальна хімія. Вид-во «Вища школа», 1988.
8. Григор,єва В.В. Загальна хімія. Вид-во «Вища школа», 1991.
9. Врецена Н.Б., Черняк Б.І. «Хемія твердого тіла. Твердофазові реакції». Конспект лекцій з розділів курсу загальної хемії для студентів нехемічних спеціальностей всіх форм навчання. Львів, ДУ «Львівська політехніка», 1999.
10. Бойсан О.О. Збірник програмованих тестів із загальної хімії. Київ, Інститут системних досліджень освіти, ДУ “Львівська політехніка”, 1995. – 264с.
Допоміжна
1. Загальна хімія / Навчально-методичний посібник та приклади розв'язуванн типових задач з найважливіших розділів курсу/ за редакцією д.х.н., проф. Никипанчука М.В., Львів, НУ “Львівська політехніка”, 2001.
2. Котур Б.Я. Хімія. Практикум.: Навч. посібник.- Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. - 237с.
3.Важкі метали у природі. Методичні вказівки до лабораторно-розрахункової роботи для студентів нехемічних фахів. - Львів, НУ «Львівська політехніка», 2009. – 44с.
4. Техніка виконання лабораторних робіт з хімії. Методичні вказівки до самостійної та лабораторної роботи з курсу загальної та неорганічної хімії для студентів нехімічних спеціальностей. – Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2008. – 24с.
5. «Контрольні питання з курсу хімії» для самостійної роботи та підготовки до лабораторних занять для студентів нехемічних спеціальностей. Львів, НУ«Львівська політехніка», 2002. – 45с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).