Генетика (загальна та молекулярна)
Спеціальність: Біотехнології та біоінженерія
Код дисципліни: 6.162.00.O.033
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Технологія біологічно-активних сполук, фармації та біотехнологія
Лектор: Доцент, к.х.н. Комаровська-Порохнявець Олена Зорянівна
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: ЗК05. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями
СК04. Здатність працювати з біологічними агентами, використовуваними у біотехнологічних процесах (мікроорганізми, гриби, рослини, тварини; віруси; окремі компоненти).
СК05. Здатність здійснювати експериментальні дослідження з вдосконалення біоагентів, в тому числі викликати зміни у структурі спадкового апарату та функціональній активності біологічних агентів.
ФК02. Здатність використовувати знання про структурно-функціональні особливості будови клітин, тканин, органів і систем органів людського організму та клітинні і генетичні маніпуляції.
Результати навчання: • вміти проводити експериментальні дослідження з метою визначення впливу фізико-хімічних та біологічних факторів зовнішнього середовища на життєдіяльність клітин живих організмів.
• вміти здійснювати базові генетичні дослідження з вдосконалення і підвищення біосинтетичної здатності біологічних агентів (індукований мутагенез з використанням фізичних і хімічних мутагенних факторів, відбір та накопичення ауксотрофних мутантів, перенесення генетичної інформації тощо).
• вміти обґрунтувати вибір біологічного агента, складу поживного середовища і способу культивування, необхідних допоміжних робіт та основних стадій технологічного процесу методами та способами культивування, біосинтезу, біотрансформації, біоіндикації та біотестування біооб’єктів.
• здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: пререквізити :
• Загальна мікробіологія і вірусологія
• Біологія клітини
• Загальна біотехнологія, ч.1
кореквізити :
• Загальна біотехнологія, ч.2
• Біоінженерія (клітинна, генетична)
• Технологія культивування промислових продуцентів
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна "Генетика (загальна та молекулярна)" формує у студентів сучасні уявлення про матеріальні та молекулярні основи спадковості, закономірності успадкування та принципи спадковості, типи мінливості і причини її виникнення, генетичні процеси на рівні організму та популяції, структуру та функцію гена, молекулярну організацію генетичних процесів, механізми збереження, передачі та реалізації генетичної інформації, значення генетики як теоретичної основи селекції та біотехнології, а також знайомить студентів з основними методами генетичних досліджень. У результаті вивчення цієї дисципліни студент набуває вміння застосовувати отримані знання у практичній діяльності при розробці та забезпеченні технологічних процесів як у традиційних біотехнологічних виробництвах, так і у пріоритетних напрямках сучасної біотехнології – клітинній та генетичній інженерії мікроорганізмів, рослин та тварин, ДНК-технологіях, біотехнології одержання біологічно активних сполук, агробіотехнології, вирішенні проблем генетичної та біологічної безпеки.
Опис: Основні генетичні поняття. Будова та функції хромосом. Закономірності спадковості. Закони Менделя. Взаємодія генів. Механізми визначення статі. Групи зчеплення та кросинговер. Закономірності успадкування цитоплазматичних генів. Мінливість. Процеси мутагенезу. Генетичні процеси на рівні організму та популяції. Структура та функції гена. Особливості організації геномів у прокаріотів і еукаріотів. Регуляція дії гена. Генетичні основи селекції. Біологічна та соціальна спадковість. Охорона генофонду.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль (ПК) здійснюється під час лабораторних та практичних занять з метою перевірки рівня засвоєння теоретичних і практичних знань та умінь студента. ПК проводиться у формі: письмово-усного експрес-контролю на практичних заняттях та оцінювання роботи студента на лабораторних заняттях Семестровий контроль проводиться у формі екзамену (ЕК). Екзаменаційний контроль охоплює письмову (50 балів) та усну (10 балів) компоненту.
Критерії оцінювання результатів навчання: • поточний контроль: письмові звіти з лабораторних робіт, усне опитування, експрес-тестування (40 балів)
• підсумковий контроль: контрольний захід (екзамен) письмово-усна форма (60 балів)
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Генетика : підручник / А.В. Сиволоб, С.Р. Рушковський, С.С. Кир’яченко та ін.; за ред. А.В. Сиволоба. – К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2008. – 320 с.
2. Стрельчук С.І., Демідов С.В., Бердишев Г.Д., Голда Д.М. Генетика з основами селекції. - К.: Фітосоціоцентр, 2000. - 292с.
3. Терновська Т.К. Генетичний аналіз: Навчальний посібник з курсу «Загальна генетика». – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2010. – 335 с.
4. Molecular Biology of the Cell. B. Alberts , A. Johnson, J. Lewis, D. Morgan, M.Raff, K. Roberts. / W. W. Norton & Company; Sixth Edition (November 18, 2014).-1464 p.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).