Теорія та філософія права, частина 2
Спеціальність: Право
Код дисципліни: 6.081.00.O.014
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Теорії права та конституціоналізму
Лектор: Ярмол Лілія Володимирівна
Кельман Михайло Степанович
Сливка Степан Степанович
Токарська Антоніна Семенівна
Сливка Степан Степанович
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Завдання вивчення навчальної дисципліни полягають у формуванні компетентностей:
Інтегральна компетентність (ІНТ): Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі у галузі правничої діяльності.
Загальні компетентності (ЗК):
ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;
ЗК2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;
ЗК3. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності;
ЗК11. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні;
ЗК12. Здатність усвідомлювати рівні можливості та гендерні проблеми;
ЗК13. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій.
Фахові компетентності спеціальності (СК):
СК1. Здатність застосовувати знання з основ теорії та філософії права, знання і розуміння структури правничої професії та її ролі у суспільстві;
СК2. Здатність аналізувати ретроспективи розвитку правових явищ та процесів у контексті їх впливу на сучасну правову систему;
СК3. Цінування та повага до гідності людини як найвищої соціальної цінності, розуміння її правової природи;
СК8. Здатність застосовувати правові принципи та доктрини;
СК13. Здатність до критичного та системного аналізу правових явищ.
Результати навчання: Програмні результати навчання (РН):
РН2. Знати та розуміти міжнародні стандарти прав людини, положення Конвенціі? про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європеи?ського суду з прав людини.
РН3. Проводити збір і інтегрований аналіз матеріалів з різних джерел.
РН15. Застосовувати в професіи?ніи? діяльності основні сучасні правові доктрини, цінності та принципи функціонування національноі? правовоі? систем.
РН16. Пояснювати природу та зміст основних правових явищ і процесів.
РН20. Знати категоріальний апарат юридичної науки.
РН21. Знати механізм реалізації прав та свобод людини.
РН25. Аналізувати історію формування правових явищ.
АіВ1. Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати відповідні рішення.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Теорія та філософія права, частина 1, Основи римського приватного права
Супутні і наступні навчальні дисципліни: Історія держави і права зарубіжних країн, Історія держави і права України.
Короткий зміст навчальної програми: Філософія права – це галузь знань та практичних навиків яка має свій власний предмет дослідження і категоріальний апарат. Філософія права – це давня наука, котра має багату історію: вона вже була представлена у творах Платона і Аристотеля, досягла особливого розвитку в Західній Європі в XVII–XVIIІ століттях і продовжує функціонувати в системі гуманітарного знання сучасності.
Опис: 1. Зміст і призначення філософії права. Сутність філософії права. Методологія філософії права. Основні напрями (наукові традиції) розвитку філософії права. Значення філософії права у професійній підготовці юристів.
2. Історіографія філософсько-правової думки. Виникнення і розвиток філософсько-правових поглядів в епоху Античності. Особливості філософсько-правової думки в епоху Середньовіччя. Філософсько-правова думка епохи Відродження та періоду Реформації. Філософія права Нового часу та епохи Просвітництва.
3. Сучасна філософія права. Загальна характеристика сучасної філософії права. Трансформація юридичного позитивізму в нео- та постпозитивізм. Концепції відродженого природного права.
4.Філософія права в Україні. Філософія права в Україні: виникнення, світоглядно-методологічні витоки, основні ідеї. Поняття національної ідеї, її особливості та значення для формування права. Філософсько-правова думка Київської Русі. Філософсько-правові ідеї України XIII – ХVст. Філософсько-правові здобутки в епоху Відродження (XVI–XVII ст.). Філософія права в епоху українського Просвітництва (кін. XVII– XVIII ст.). Філософсько-правові дослідження в період українського романтизму (перша половина XIX ст.). Формування філософсько-правової думки в Україні у класичну добу (друга половина XIX – поч. XX ст.). Українська філософія права в діаспорі.
5.Онтологія права. Онтологічна природа права. Правова реальність. Природне і позитивне право як основні структурні елементи правової реальності. Форми буття права: ідея права, закон, правове життя. Значення філософії права у професійній підготовці юристів.
6. Гносеологія права. Гносеологічні інтенції філософії права. Гештальне обґрунтування предмета філософії права. Динамічна єдність принципів філософії права. Імперативність функцій філософії права.
7. Антропологія права. Метаантропологія права. Буття та існування людини. Метаантропологічні основи права. Ордологічне право. Екзистенціалье право. Трансцендентальне право.
8.Аксіологія права. Загальна характеристика правової аксіології. Суть і взаємозв’язок ціннісних правових установок і орієнтацій. Правові ціннісні установки як фактор формування активності соціальних суб’єктів. Легістська, Природно-правова, Лібертарно-юридична аксіологія. Право і мораль. Свобода як цінність. Право як форма свободи. Справедливість як основна правова цінність.
9. Філософія національної культурології права. Культура та цивілізація: їх філософський зміст. Філософсько-культурологічні категорії у праві. Культурологічна концепція права. Принципи та функції культурології права. Права та свободи людини (деонтологія духу). Ідея духу права. Національний дух українського права.
10.Проблеми філософії юридичної практики. Юридична практика як спосіб раціоналізації людської життєдіяльності. Правова комунікація як форма правовідносин і засіб юридичної практики. Правова поведінка як діяльнісна інтерпретація інформації у процесі правовідносин. Філософісько-правовий вимір девіантної поведінки. Суддівське правопізнання як форма юридичної практики.
11. Проблеми філософії правової відповідальності. Генеза ідеї відповідальності у праві. Філософсько-правове розуміння феномен відповідальності. Юридична відповідальність як стандартний атрибут правовідносин. Філософсько-правове розуміння мети покарання. Свобода і відповідальність як філософсько-правові засади формування законослухняності особи.
Методи та критерії оцінювання: Методами оцінювання рівня досягнення результатів навчання здобувачів освіти є: усне та фронтальне опитування, виступи на практичних (семінарських) заняттях; екзаменаційний контроль.
Критерії оцінювання результатів навчання: Підсумкова оцінка складається з оцінки ПК результатів навчання упродовж семестру та оцінки результатів навчання при проведенні контрольних заходів під час СК.
Поточний контроль (ПК) здійснюють під час лекцій, практичних (семінарських) та індивідуально-консультативних занять з метою перевірки рівня засвоєння теоретичних і практичних знань та вмінь студента.
Максимальна кількість балів, яку можна набрати під час практичних (семінарських) занять – 40 балів для денної форми та 30 балів для заочної форми. За усну відповідь на занятті студент може отримати 5 балів.
Письмова контрольна робота, передбачена навчальним планом, оцінюється 5 балами (2 котрольні роботи для заочної форми навчання).
Екзаменаційний контроль – 60 балів.
Екзаменаційний білет складається з 15-ти тестових завдань трьох рівнів складності та двох теоретичних питань (усної складової екзамену). Відповідь на тестове завдання першого рівня складності оцінюється в 2 бали. Відповідь на тестове завдання другого рівня складності – в 4 бали. Відповідь на тестове завдання третього рівня складності – в 8 балів.Сумарна кількість балів, яка відводиться на тестування, становить 50 балів.
Усна складова екзамену передбачає відповідь студента на питання, які містяться в білеті та оцінюється 0 до 10 балів (максимум 5 балів за відповідь на кожне теоретичне питання).
Процедура проведення усної компоненти відбувається шляхом проведення співбесіди зі студентами та оцінювання відповідей студентів з обов’язковим їх оголошенням після завершення відповіді кожного студента.
Отже, за результатами вивчення навчальної дисципліни студент може отримати 100 балів. Сумарну кількість балів отримуємо шляхом математичної дії додавання.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач;
49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Методичні вказівки з навчальної дисципліни «Теорія та філософія права. Частина 2» щодо проведення практичних (семінарських), самостійної роботи та написання контрольних робіт студентами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти денної форми навчання спеціальності 081 «Право» / укл. Сливка С.С., Токарська А.С. Львів: Інститут права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», 2022. 20 с.
2. Віртуальне навчальне середовище https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=14304
3. Антологія правничої думки в Галичині (1889-1900).Т.1./за заг.ред.ММ.Цимбалюка; укл.А.С.Токарська, О.В.Грищук.Львів,2013.т.1.408 с.
4. Антологія правничої думки в Галичині(1901-1939).Том 2./Укл.А.С.Токарська.Львів:ЛьвДУВС,2017. 420 с.
5. Антропологія права: професійна аргументація : монографія. С. С. Сливка, А. С. Романова, О. Л. Чорнобай, І. М. Коваль. Львів : Ліга-прес, 2018. 212 с.
6. Балинська О., Токарська А., Ященко В. Актуальні проблеми філософії права: посібник / за заг. ред. О. Балинської. Львів: ЛьвДУВС, 2017. 612 с.
7. Ковальський В.С. Охоронна функція права.К.:Юрінком Інтер,2010.336 с.
8. Кузнецов В.І. Філософія права.Історія та сучасність:навч.посіб.К.:ВД «Стилос»:ПЦ «Фоліант»,2003.382 с.
9. Пришляк М.Історія філософії.Львів:Ліга-Прес,2007. 248 с.
10. Романова А. С., Коваль І. М. Філософія права у схемах і таблицях і поняттях : навчальний посібник. Львів : Растр-7, 2021. 176 с
11. Сливка С. С., Романова А. С. Філософія права: навчальний посібник. Львів : Ліга-прес, 2021. 250 с.
12. Сливка С. С., Романова А. С., Коваль І. М. Філософія права: визначники у термінах та сентенціях. Навч. посібник. Львів : Растр-7, 2022. 154 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).