Мікропроцесорна техніка

Спеціальність: Системи енергетики сталого розвитку
Код дисципліни: 6.141.09.O.027
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Електроенергетика та системи управління
Лектор: Равлик Назар Олександрович
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою викладання дисципліни є формування у студентів необхідних компетентностей, набуття ними знань, умінь і здатностей розв’язувати під час професійної діяльності у галузі електроенергетики, електротехніки та електромеханіки або у процесі навчання типові задачі та практичні проблеми сучасної мікропроцесорної техніки, знати базові принципи побудови та функціонування окремих вузлів мікропроцесорних систем, орієнтуватися в перспективах розвитку апаратного та програмного забезпечення, використовувати такі системи в якості засобів автоматичного керування, що передбачає знання принципів побудови та функціонування різноманітних мікропроцесорних систем та їх вузлів, особливостей використання різних інтерфейсів та правил побудови промислових мереж, засобів взаємодії мікропроцесорної системи із об’єктом керування та людиною, застосування типових вузлів мікропроцесорних систем .
Завдання: загальні компетентності: • здатність до застосування знань з розрахунку та вибору елементів мікропроцесорних систем на практиці (ЗК5); • мати дослідницькі навички з розрахунку та аналізу мікропроцесорних систем (ЗК7); • уміння розв’язувати поставлені задачі та приймати відповідні рішення з вибору та розрахунку параметрів мікропроцесорних систем (ЗК9); • потенціал до подальшого навчання та освоєння сучасних методів розрахунків і аналізу параметрів мікропроцесорних систем, основних сучасних напрямків проектування розвитку та реконструкції мікропроцесорних систем (ЗК15); фахові компетентності: • володіння навичками роботи з комп'ютером для програмування спеціалізованих мікропроцесорних систем керування та організацією обміну між комп’ютером та спеціалізованою системою (СК4); • знання сучасних мікропроцесорних технологій, що використовуються в процесі виробництва та основи побудови керуючих систем (СК6); • уміння інтегрувати різноманітні давачі та керуючі пристрої в типові мікропроцесорні системи (СК7); • здатність застосовувати знання про мікропроцесорні системи і практичні навички при побудові та експлуатації типових універсальних і спеціалізованих мікропроцесорних систем (СК10); • здатність використовувати знання й уміння при проектування та розрахунку параметрів мікропроцесорних систем, при виборі типових мікропроцесорних систем з врахуванням аспектів налагодження та інтеграції з існуючими системами та об’єктами (СК14); • уміння аргументувати вибір принципової схеми та елементної бази мікропроцесорної системи, критично оцінювати аргументи за і проти отриманого результату та захищати прийняті рішення (СК15).
Результати навчання: • знання про призначення, побудову, принципи функціонування та характеристики мікропроцесорних систем та їхніх основних вузлів; • знання про узгодження давачів, що використовуються в електроенергетиці та електро-механіці із мікропроцесорними системами та особливості роботи перетворювачів; • розуміння побудови організації обміну інформацією в мікропроцесорних системах; • вміння організовувати взаємодію мікропроцесорної системи та об’єкту управління чи людиною та керувати вводом-виводом інформації; • вміння програмувати основні операції в мікропроцесорних системах; • знання про обчислення основних величин в електротехніці; • вміння проектувати мікропроцесорну систему із необхідними характеристиками.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Основи програмування та програмного забезпечення для інженерних розрахунків, • Електроніка і мікросхемотехніка • Метрологія і електричні вимірювання,
Короткий зміст навчальної програми: Викладено загальні відомості про побудову універсальних та спеціалізованих мікропроцесорних пристроїв, їх вузлів, принципи функціонування та основні характеристики, особливості перетворення, обробки та вводу-виводу інформації в мікропроцесорних системах, основні інтерфейси та особливості їх використання
Опис: Історія розвитку мікропроцесорів і їх роль в сучасній перетворювальній техніці. мікропроцесор і його структура. основна термінологія Системи числення, що застосовуються у мiкропроцесорних системах Стуктура і типи команд мікропроцесора. Способи адресації та переривання роботи в мікропроцесорі Основи програмування мікропроцесорів. Організація взаємодії між мікропроцесором і об’єктом керування . Ознайомлення з інтерфейсами Організація пам’яті. Зовнішні запам’ятовувальні пристрої. Периферійні пристрої для зв’язку людини і мікропроцесорної системи.
Методи та критерії оцінювання: Бали та відповідні до них оцінки фактичного рівня досягнення програмних результатів навчання формуються за результатами поточного та семестрового контролів шляхом урахування оцінювання повноти та якості виконання обов’язкових індивідуальних робіт, результатів тестування, що проводиться за допомогою електронного навчально-методичного комплексу, розміщеного у віртуальному навчальному середовищі Національного університету «Львівська політехніка», та усного опитування.
Критерії оцінювання результатів навчання: • письмові звіти з лабораторних і розрахункових робіт, усне опитування (30%) • підсумковий контроль - екзамен: письмово-усна форма (70%)
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: . Мюллер Скотт Модернизация и ремонт ПК, 17-е издание.:Пер. с. англ.: Уч. пос. – М: Издательский дом «Вильямс», 2008. – 1136 с.: ил. – Парал. тит. англ. 2. Болл Стюарт Р. Аналоговые интерфейсы микроконтроллеров. – М.: Издательский дом «Додэка-ХХІ», 2007. 3. Промислові мережі та інтеграційні технології в автоматизованих системах: Навчальний посібник.– К.: Вид-во «Ліра-К»,2011.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).