Інженерія геопросторових даних в ГІС
Спеціальність: Інженерія геоінформаційних систем
Код дисципліни: 6.193.08.E.042
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Картографія та геопросторове моделювання
Лектор: Доц., к.т.н. Согор Андрій Романович
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
ІНТ. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі геодезії та землеустрою із застосуванням геоінформаційних технологій та сучасного програмного забезпечення для розв’язання різних наукових і практичних завдань в галузі геоматики.
ФКС1.5. Здатність візуалізувати просторові дані, щоб створити зрозумілі та ефективні засоби комунікації для різних аудиторій.
ФКС1.6. Розроблення проектів і програм геоінформаційного супроводу, організації та планування геоінформаційних систем і баз даних.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
РН1.1. Розуміти концепції, принципи та компоненти національної інфраструктури геопросторових даних, геоінформаційних стандартів і метаданих, протоколи та геоінформаційні інструменти для забезпечення сумісності та обміну даними.
РН1.2. Створювати бази просторових даних для їх ефективного збору, опрацювання, зберігання, представлення і передавання, включаючи обробку великих обсягів даних для видобутку цінної інформації.
РН1.3. Володіти основами створення та використання веб-геоінформаційних систем, включаючи можливості вебкартографії та взаємодії з геоінформаційними сервісами геопросторових даних в мережі Інтернет.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: ГІС з відкритим кодом
Геопросторові бази даних в ГІС
Методи машинного навчання в ГІС
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Інженерія геопросторових даних в ГІС» вивчає процеси збору, опрацювання, аналізу, моделювання та візуалізації географічної інформації з метою вирішення конкретних завдань у геопросторовому контексті. Вона включає в себе такі аспекти, як збір даних з джерел різного типу, наприклад, супутникові знімки, аерофотознімання, польові вимірювання, їх опрацювання та аналіз, моделювання явищ і процесів у геопросторі, а також створення засобів для візуалізації отриманих результатів.
Опис: Тема 1. Використання ГІС-технологій для створення об'єктів транспортної інфраструктури.
Створення об'єктів транспортної інфраструктури (мереж автошляхів і залізниць, мереж повітряного сполучення, мереж водних шляхів, окремих об'єктів транспортних систем) за допомогою платформи QGIS:
- міжнародного і державного значення та міжрегіонального сполучення;
- регіонального значення;
- місцевого значення.
Тема 2. Побудова гідрографічної мережі на базі ГІС.
Побудова гідрографічної мережі в пакеті QGIS:
- водні об'єкти міжнародного та національного рівня;
- водні об'єкти регіонального рівня;
- водні об'єкти місцевого рівня.
Тема 3. Візуалізація заповідників за допомогою ГІС.
Візуалізація ділянок рослинного покриву та меж заповідників на платформі QGIS:
- об'єкти державного значення;
- об'єкти регіонального значення;
- об'єкти місцевого значення.
Тема 4. Використання ГІС-технологій для побудови контурів будівель та споруд.
Побудова контурів структурно-планувальних елементів території (меж кварталів, мікрорайонів тощо) за допомогою програми QGIS.
Тема 5. Об'єкти промисловості, сільського господарства і соціально-культурні об'єкти, одержані за допомогою ГІС-технологій.
Розробка об'єктів промисловості, сільського господарства та соціально-культурних об'єктів за допомогою геоінформаційної системи QGIS:
- об'єкти промисловості міжнародного та державного значення;
- об'єкти сільського господарства регіонального значення;
- соціально-культурні об'єкти місцевого значення.
Тема 6. Використання ГІС для візуалізації адміністративних меж.
Візуалізація адміністративних меж районів, рад місцевого самоврядування та населених пунктів в пакеті QGIS.
Методи та критерії оцінювання: Для контролю результатів навчання студентів у процесі поточного та семестрового контролів передбачено наступні методи: усне, індивідуальне, комбіноване і фронтальне опитування на лабораторних заняттях; перевірка контрольної та лабораторних робіт; захист лабораторних робіт; підсумкова тестова перевірка.
Критерії оцінювання результатів навчання: 1. Виконання лабораторних робіт (max 30 балів).
Лабораторні роботи №1, №2, №3, №4, №5, №6 оцінюються максимально по 5 балів.
2. Виконання індивідуального науково-дослідного завдання (max 10 балів).
3. Виконання екзаменаційної роботи (max 60 балів).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Концепція багатоцільової національної ГІС України / Л. Г. Руденко, В. С. Чабанюк, А. Л. Бондар, С. В. Вольська, І. О. Горленко та ін. // Матеріали науково-практичного семінару з геоінформаційних систем, 22-25 листопада 1993 р., м. Вінниця. – К. : – 1994. – С. 4-33.
2. Карпінський Ю. О. Стандартизація географічної інформації. Міжнародний досвід та шляхи розвитку в Україні / Ю. О. Карпінський, А. А. Лященко, Є. П. Волчко // Вісник геодезії та картографії. – 2002. – №3. С 32-38.
3. Карпінський Ю., Лященко А. Стратегія формування національної інфраструктури геопросторових даних в Україні. – К.: НДІГК, 2006. – 108 с: іл.
4. Національний атлас України. – К.: ДНВП «Картографія», 2007. – 440 с.
5. Системи координат і картографічні проекції / За заг. ред. Ю.О. Карпінського. – К.: НДГІК, 2009. – 96 с.
6. Розвиток тематичної складової інфраструктури геопросторових даних в Україні: Зб. наук. праць. – К., 2011. – 193 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).