Інженерія геопросторових даних в ГІС
Спеціальність: Інженерія геоінформаційних систем
Код дисципліни: 6.193.08.E.042
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Картографія та геопросторове моделювання
Лектор: Доц., к.т.н. Согор Андрій Романович
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
ІНТ. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі геодезії та землеустрою із застосуванням геоінформаційних технологій та сучасного програмного забезпечення для розв’язання різних наукових і практичних завдань в галузі геоматики.
ФКС1.5. Здатність візуалізувати просторові дані, щоб створити зрозумілі та ефективні засоби комунікації для різних аудиторій.
ФКС1.6. Розроблення проектів і програм геоінформаційного супроводу, організації та планування геоінформаційних систем і баз даних.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
РН1.1. Розуміти концепції, принципи та компоненти національної інфраструктури геопросторових даних, геоінформаційних стандартів і метаданих, протоколи та геоінформаційні інструменти для забезпечення сумісності та обміну даними.
РН1.2. Створювати бази просторових даних для їх ефективного збору, опрацювання, зберігання, представлення і передавання, включаючи обробку великих обсягів даних для видобутку цінної інформації.
РН1.3. Володіти основами створення та використання веб-геоінформаційних систем, включаючи можливості вебкартографії та взаємодії з геоінформаційними сервісами геопросторових даних в мережі Інтернет.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: ГІС з відкритим кодом
Геопросторові бази даних в ГІС
Методи машинного навчання в ГІС
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Інженерія геопросторових даних в ГІС» вивчає процеси збору, опрацювання, аналізу, моделювання та візуалізації географічної інформації з метою вирішення конкретних завдань у геопросторовому контексті. Вона включає в себе такі аспекти, як збір даних з джерел різного типу, наприклад, супутникові знімки, аерофотознімання, польові вимірювання, їх опрацювання та аналіз, моделювання явищ і процесів у геопросторі, а також створення засобів для візуалізації отриманих результатів.
Опис: Тема 1. Використання ГІС-технологій для створення об'єктів транспортної інфраструктури.
Створення об'єктів транспортної інфраструктури (мереж автошляхів і залізниць, мереж повітряного сполучення, мереж водних шляхів, окремих об'єктів транспортних систем) за допомогою платформи QGIS:
- міжнародного і державного значення та міжрегіонального сполучення;
- регіонального значення;
- місцевого значення.
Тема 2. Побудова гідрографічної мережі на базі ГІС.
Побудова гідрографічної мережі в пакеті QGIS:
- водні об'єкти міжнародного та національного рівня;
- водні об'єкти регіонального рівня;
- водні об'єкти місцевого рівня.
Тема 3. Візуалізація заповідників за допомогою ГІС.
Візуалізація ділянок рослинного покриву та меж заповідників на платформі QGIS:
- об'єкти державного значення;
- об'єкти регіонального значення;
- об'єкти місцевого значення.
Тема 4. Використання ГІС-технологій для побудови контурів будівель та споруд.
Побудова контурів структурно-планувальних елементів території (меж кварталів, мікрорайонів тощо) за допомогою програми QGIS.
Тема 5. Об'єкти промисловості, сільського господарства і соціально-культурні об'єкти, одержані за допомогою ГІС-технологій.
Розробка об'єктів промисловості, сільського господарства та соціально-культурних об'єктів за допомогою геоінформаційної системи QGIS:
- об'єкти промисловості міжнародного та державного значення;
- об'єкти сільського господарства регіонального значення;
- соціально-культурні об'єкти місцевого значення.
Тема 6. Використання ГІС для візуалізації адміністративних меж.
Візуалізація адміністративних меж районів, рад місцевого самоврядування та населених пунктів в пакеті QGIS.
Методи та критерії оцінювання: Для контролю результатів навчання студентів у процесі поточного та семестрового контролів передбачено наступні методи: усне, індивідуальне, комбіноване і фронтальне опитування на лабораторних заняттях; перевірка контрольної та лабораторних робіт; захист лабораторних робіт; підсумкова тестова перевірка.
Критерії оцінювання результатів навчання: 1. Виконання лабораторних робіт (max 30 балів).
Лабораторні роботи №1, №2, №3, №4, №5, №6 оцінюються максимально по 5 балів.
2. Виконання індивідуального науково-дослідного завдання (max 10 балів).
3. Виконання екзаменаційної роботи (max 60 балів).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Концепція багатоцільової національної ГІС України / Л. Г. Руденко, В. С. Чабанюк, А. Л. Бондар, С. В. Вольська, І. О. Горленко та ін. // Матеріали науково-практичного семінару з геоінформаційних систем, 22-25 листопада 1993 р., м. Вінниця. – К. : – 1994. – С. 4-33.
2. Карпінський Ю. О. Стандартизація географічної інформації. Міжнародний досвід та шляхи розвитку в Україні / Ю. О. Карпінський, А. А. Лященко, Є. П. Волчко // Вісник геодезії та картографії. – 2002. – №3. С 32-38.
3. Карпінський Ю., Лященко А. Стратегія формування національної інфраструктури геопросторових даних в Україні. – К.: НДІГК, 2006. – 108 с: іл.
4. Національний атлас України. – К.: ДНВП «Картографія», 2007. – 440 с.
5. Системи координат і картографічні проекції / За заг. ред. Ю.О. Карпінського. – К.: НДГІК, 2009. – 96 с.
6. Розвиток тематичної складової інфраструктури геопросторових даних в Україні: Зб. наук. праць. – К., 2011. – 193 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).