Механізми програмування в установах соціальної сфери

Спеціальність: Управління установами соціальної сфери
Код дисципліни: 7.232.01.M.011
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Соціологія та соціальна робота
Лектор: Шаповалова Тетяна Вікторівна, к.е.н., доцент
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета вивчення навчальної дисципліни полягає у оволодінні здобувачами освіти практичними навичками щодо формування стратегій розвитку установ соціальної сфери та вбудови її в державні програми стратегічного розвитку відповідної галузі. Опанування предметом дисципліни сприятиме правильній організації, успішному написанню та захисту магістерської кваліфікаційної роботи за спеціальністю «Соціальне забезпечення» ОП «Управління установами соціальної сфери».
Завдання: Фахові компетентності 1. Здатність обирати та використовувати концепції, методи та інструментарій для стратегії розвитку установ соціальної сфери, в тому числі у відповідності до визначених цілей діяльності установи соціального захисту та міжнародних і державних стандартів соціальних послуг 2. Здатність аналізувати й структурувати проблеми щодо функціонування та розвитку установи соціальної сфери, покращення якості соціальних послуг, приймати ефективні управлінські рішення в процесі розробки програм соціально-економічного розвитку.
Результати навчання: 1.Розробляти та впроваджувати програми стратегічного розвитку установ соціальної сфери. 2. Обґрунтовувати та управляти програмами в сфері діяльності установи соціальної сфери. 3. Планувати діяльність соціального закладу в стратегічному та тактичному розрізах.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: 1. Іноземна мова за професійним спрямуванням. 2. Методологія і методи наукового дослідження. 3. Фінансово-економічне забезпечення установ соціальної сфери. 4. Цифрові трансформації соціальної сфери. 5. Особистісна і комунікаційна ефективність керівника установи соціальної сфери. 6. Професійний супровід людського ресурсу в установах соціальної сфери. 7. Адміністрування організаційної діяльності установи соціальної сфери. 8. Управлінська практика. 9. Практика за темою магістерської кваліфікаційної роботи. 10. Виконання магістерської кваліфікаційної роботи. 11. Захист магістерської кваліфікаційної роботи.
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Механізми програмування в установах соціальної сфери» є вибірковою складовою навчального плану для студентів 1-го курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти. Як вибіркова складова, вивчення дисципліни дозволить студенту сформувати індивідуальну освітню траєкторію. Під час вивчення даної дисципліни студенти отримують знання та навички, зокрема щодо сутності теорії передбачення та методології прогнозування; методології стратегічного планування в установах соціальної сфери; моніторингу та оцінювання стратегічних програм та проектів в установах соціальної сфери.
Опис: Тема 1. Теорія передбачення та методологія прогнозування як механізми програмування в установах соціальної сфери Цілі і задачі вивчення курсу. Базові поняття. Місце і роль прогнозування, планування та програмування в стратегічному управлінні. Довгострокове прогнозування, як вихідний процес і база стратегічного планування. Необхідність та функції прогнозування. Прогнозування циклів і криз. Методологія Форсайта та вибір пріоритетів інноваційного розвитку установи. Прогнозні показники, баланси та сценарії. Тема 2. Програмування на державному рівні Наукові основи програмування в державному управлінні. Методологія і технологія розробки цільових програм. Програмування як елемент державного управління: суть, методи, технологічні етапи та види. Взаємозв’язок програмування в державному управління та планами стратегічного розвитку організації. Тема 3. Методологія стратегічного планування в установах соціальної сфери Системний підхід у стратегічному плануванні. Принципи методології стратегічного планування. Система показників стратегічного планування. Методи стратегічного планування. Тема 4: Моніторинг стратегічних програм та проектів в установах соціальної сфери Розроблення та впровадження системи моніторингу. Класифікація індикаторів (прямі та непрямі індикатори, кількісні та якісні індикатори, індикатори процесу та результатів реалізації програми, проміжні та підсумкові індикатори, міжсекторні індикатори). Визначення та відбір індикаторів ( критерії відбору індикаторів, етапи визначення та відбору індикаторів). Складання плану моніторингу. Джерела та методи збору інформації для моніторингу. Періодичність збору інформації. Відповідальні за здійснення моніторингу. Залучення зацікавлених сторін. Підготування звіту за результатами моніторингу. Використання даних моніторингу. Тема 5: Оцінювання стратегічних програм та проектів в установах соціальної сфери Підготовка до процесу оцінювання (визначення мети оцінювання, попередня інформація про сутність стратегії).Формування системи управління процесом оцінювання (організаційна схема управління, участь зацікавлених сторін, стратегія використання ресурсів, документи, що готують для процесу оцінювання). Розроблення плану здійснення оцінювання (основні елементи плану оцінювання, питання для оцінювання, збір даних для проведення оцінювання, проведення опитування). Затвердження плану здійснювання оцінювання. Проведення оцінювання: етика оцінювання, поточна звітність щодо ходу роботи, чинники, які необхідно врахувати під час проведення оцінювання. Складання звіту за результатами оцінювання: резюме звіту, вступ і попередня інформація, управління процесом оцінювання, методологія оцінювання, отримані дані та їх аналіз, загальні висновки щодо поточного стану програми, рекомендовані заходи, додатки.
Методи та критерії оцінювання: Усні та письмові опитування, обговорення проблемних питань, аналіз доповідей, презентацій індивідуальної науково-дослідної роботи. Методи навчання: Лекції, практичні заняття: інформаційно-рецептивний метод, репродуктивний метод, евристичний метод, метод проблемного викладу, вербальний метод, наочно-візуальні методи. Самостійна робота: репродуктивний метод, дослідницький метод, вербальний метод. Методи контролю: Поточний контроль: виконання обов’язкових практичних робіт, відповіді на питання для самоконтролю, виконання тестових завдань, участь у дискусіях. Екзаменаційний контроль: письмова складова-виконання тестових завдань екзаменаційного білету; усна складова - індивідуальне і фронтальне опитування.
Критерії оцінювання результатів навчання: Загальна кількість балів поточного контролю - 40, з них: - оцінка за виконання тестових завдань вд 0 до 10 балів; оцінка за виконання практичних завдань від 0 до 30 балів. Екзамен- максимум 60 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Raseman, J.,& Gienapp, A. (2004). Теория изменений: практический инструмент для управления деятельностью, результатами и обучением.Вашингтон:Organizational Research Services Азарова, Т.,В., & Абрамов Л.К. (2007). Технологія оцінки соціальних програм та проектів. Кіровоград: ІСКМ Бровкова, О.Г. (2021). Стратегічний менеджмент. Київ: Центр учбової літератури Буднік, М.М., Невертій, Г.С. & Курилова Н.М. (2020). Стратегічне управління: навчальний посібник. Київ : Видавничий дім «Кондор». Бутко, М.П. (ред.), Дітковська, М.Ю. & Задорожна, С.М. (2016). Стратегічний менеджмент. Київ : Центр учбової літератури. Бутко, М.П., Дітковська, М.Ю., Задорожна, С.М., …& Шевченко, О.М. (2021) Стратегічний менеджмент. Київ: Центр учбової літератури Кайлюк, Є.М., Андрєєва, В.М. & Гриненко В.В. (2010). Стратегічний менеджмент: навчальний посібник. Харків: ХНАМГ, Керол, Г., Вайс. (2000). Оцінювання. Методи дослідження програм та політики. Київ: Вид. Соломії Павличко «Основи» Лендьел, М., Винницький, Б., Ратейчак, Ю., & Санжаровський, І. (2007). Посібник з моніторингу та оцінювання програм регіонального розвитку. Київ: К.І.С. Морозова, О., Варецька, О., Д., Джонс, & П. Чікуква, (2008). Моніторинг та оцінка програм і проектів. Практичний посібник. Київ: «Оранта». Морра, Імас, Л.,Дж., & Ріст, Р., К. (2015). Шлях до результатів: планування та проведення ефективних оцінювань розвитку. Київ: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» Подольчак, Н.Ю. (2016). Стратегічний менеджмент. Львів: Видавництво Львівської політехніки. Сумець, О. М. (2021). Стратегічний менеджмент : підручник. Харків : ХНУВС. Тертичка, В. (2017). Стратегічне управління : підручник. Київ : “К.І.С.”. Шаповалова, Т. В.(2020). Соціальний аудит та моніторинг і оцінка в управлінській діяльності: навчальний посібник. Київ: Друкарський двір Олега Федорова.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).