Актуальні проблеми кримінального права та процесу (судова практика)
Спеціальність: Правознавство
Код дисципліни: 7.081.01.O.003
Кількість кредитів: 7.00
Кафедра: Міжнародне та кримінальне право
Лектор: Проф. Володимир Канцір, доцент Михайло Гузела
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Інтегральна компетентність (ІНТ). Здатність розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері права.
Загальні компетентності (ЗК).
ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК2. Здатність проводити дослідження на відповідному рівні.
ЗКЗ. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК7. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
ЗК9. Здатність працювати в міжнародному контенті.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (СК).
СК1 Здатність застосовувати принципи верховенства права для роз’яснення складних задач і проблем, у тому числі, у ситуаціях правової невизначеності.
СКЗ. Здатність аналізувати та оцінювати вплив Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини на розвиток правової системи та правозастосування в Україні.
СК5. Здатність використовувати сучасні правові доктрини та принципи у правотворчості та в процесі застосовування інститутів публічного і приватного права, а також кримінальної юстиції.
СК6 Здатність обґрунтовувати та мотивувати правові рішення, давати розгорнуту юридичну аргументацію.
СК7. Здатність застосовувати знання та розуміння основних засад (принципів) та процедур судочинства в Україні.
СК9. Здатність застосовувати міждисциплінарний підхід в оцінці правових явищ та правозастосовній діяльності.
СК10. Здатність ухвалювати рішення у ситуаціях, що вимагають системного, логічного та функціонального тлумачення норм права, а також розуміння особливостей практики їх застосування.
Результати навчання: РН1. Оцінювати природу та характер суспільних процесів і явищ, і виявляти розуміння меж та механізмів їх правового регулювання.
РН 3. Проводити збір, інтегрований аналіз та узагальнення матеріалів з різних джерел, включаючи наукову та професійну літературу, бази даних, цифрові, статистичні, тестові та інші, та перевіряти їх на достовірність, використовуючи сучасні методи дослідження.
РН 6. Обґрунтовано формулювати свою правову позицію, вміти опонувати, оцінювати докази та наводити переконливі аргументи.
РН 7. Дискутувати зі складних правових проблем, пропонувати і обґрунтовувати варіанти їх розв’язання.
РН 13. Аналізувати та оцінювати практику застосування окремих правових інститутів.
РН 14. Обґрунтовувати правову позицію на різних стадіях правозастосування
РН 15. Мати практичні навички розв’язання проблем, пов’язаних з реалізацією процесуальних функцій суб’єктів правозастосування.
РН 17. Інтегрувати необхідні знання та розв’язувати складні задачі правозастосування у різних сферах професійної діяльності.
К1 Зрозуміле недвозначне донесення власних знань, висновків та аргументації до фахівців і нефахівців, зокрема, до осіб, які навчаються
АВ2 Відповідальність за внесок до професійних знань і практики та/або оцінювання результатів діяльності команд та колективів
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Основи кримінально-правової кваліфікації.
Доказування у кримінальному провадженні
Практикум зі складання процесуальних документів
Теоретичні проблеми досудового розслідування.
Короткий зміст навчальної програми: Вивчає чинне законодавство, практику й науку про кримінальні правопорушення і покарання, чинне процесуальне законодавство, процесуальну діяльність, теорію й історію кримінального права та процесу, судову практику.
Передбачає вивчення комплексу кримінально-правових, процесуальних правових інститутів та теоретичних положень, масиву як практики національних судів так і міжнародних судових інстанцій.
Навчальна дисципліна будується на базі матеріального й процесуального права, практики його застосування і науки кримінального права та процесу. Досконале знання кримінального, процесуального законодавства держави є необхідною умовою успішної роботи в судах, правоохоронних органах, під час зайняття юридичною практикою.
Опираючись на раніше отриманні знання про основні правові інститути, категорії та поняття кримінального права та процесу, здобувачі освіти повинні не тільки розуміти, але й аналізувати судову практику, проблемні проблеми з курсу, пропонувати свої обґрунтовані пропозиції до чинного законодавство.
Траєкторією моніторингу для вивчення є закономірності і тенденції розвитку кримінального права, процесу, їх засад (принципів), актуальні проблеми теорії і практики, ефективність процесуальної форми і процесуальних гарантій правосуддя, особливості статусу відповідних суб’єктів, проблеми забезпечення прав і свобод людини,
Навчальна дисципліна опирається на вивчення та узагальнення актуальних статистичних даних, судової, слідчої, прокурорської і адвокатської практики, що також входить до предмету вивчення.
Опис: Тема 1. Кримінально-правова політика України
1. Соціально-політична обумовленість вивчення кримінально-правової політики України.
2. Зміст та напрями, учасники, рівні кримінально-правової політики.
3. Взаємозв’язок кримінально-правової політики і кримінального права.
4. Зміст, завдання, принципи, методи, типи та сфери кримінально-правової політики.
Кримінально-правова політика України в умовах воєнного стану.
Тема 2. Співучасть у вчиненні кримінального правопорушення (теорія та практика)
1. Співучасть у вчиненні кримінального правопорушення.
2. Види співучасників кримінального правопорушення.
Кримінально-правова характеристика співучасників кримінального правопорушення.
Тема 3. Покарання: принципи, загальні засади та особливі умови призначення
1. Поняття покарання та його співвідношення.
2. Поняття системи покарань. Перспективи реформування системи покарань в Україні.
3. Види покарань за кримінальним законодавством України та в науці кримінального права.
4. Загальні засади призначення покарання та особливі умови.
Особливості призначення покарання спеціальним суб’єктам (службові особи, військовослужбовці).
Тема 4. Питання кримінальної відповідальності неповнолітніх
1. Актуальність вивчення питань кримінальної відповідальності неповнолітніх.
2. Стан вивчення питань кримінальної відповідальності неповнолітніх.
3. Правова обумовленість кримінальної відповідальності неповнолітніх.
Вина та вік особи, як базова передумова кримінальної відповідальності неповнолітніх.
Тема 5. Актуальні питання реформування кримінального процесуального законодавства під час воєнного стану у державі.
1. Поняття, завдання, значення кримінального процесу.
2. Поняття, джерела кримінального процесуального права.
3. Чинність кримінального процесуального закону.
4. Поняття, структура, види кримінальних процесуальних норм.
5. Поняття процесуальної форми, гарантій, функцій.
Зміст та завдання стадій кримінального процесу.
Тема 6. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження: особливості процесуального статусу під час воєнного стану.
1. Поняття і класифікація учасників процесуальної діяльності.
2. Органи і службові особи кримінального провадження, як повно¬важні представники держави (суд, сторона обвинувачення).
3. Особи, які захищають свої інтереси або представляють інтереси інших (сторона захисту).
4. Потерпілий, його представник та законний представник. Інші учасники кримінального провадження.
Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у судочинстві.
Тема 7. Актуальні питання досудового розслідування та розгляду справи у судах різних інстанцій в умовах воєнного стану.
1.Поняття та порядок здійснення досудового розслідування компетентними органами.
2.Особливості спеціального досудового розслідування (in absentia).
3.Види підслідності та строки розслідування, об’єднання та виділення матеріалів.
4.Порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Досудове розслідування кримінальних проступків.
Методи та критерії оцінювання: В умовах використання інтерактивних технологій, заняття проводяться в активних і творчих формах. Проблемні й оглядові лекції, «активні» семінари з елементами «ділової гри», тренінги, заняття із застосуванням комп'ютерно-комунікаційної складової.
Перевага продуктивним методам: проблемний виклад, частково-пошукові та дослідницькі методи, презентації, кейс-стади, тренінги та ділові ігри, бесіди і дискусії, робота у ВНС, «електронні лекції», семінари, дистанційні консультації - спрямовані на активізацію і стимулювання навчально пізнавальної діяльності студентів.
Основними маркерами організації освітнього процесу з навчальної дисципліни, є формування компетентностей, розвитку компетентностей, перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей, корекції основних компетентностей, комбіновані, інтерактивні, інтегровані заняття (заняття «дискусійна група», заняття з навчанням одних студентів іншими), заняття формату «прес-конференції», ділові ігри, форуми, брифінги, квести, тощо.
Для формувань уміння та навичок застосовуються методи навчання: вербальні/словесні (лекція, пояснення, розповідь, бесіда); наочні (спостереження, ілюстрація, демонстрація); практичні (проведення експерименту, практики); пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний (передбачає пред’явлення готової інформації викладачем та її засвоєння студентами); репродуктивний, в основу якого покладено виконання різного роду завдань за зразком; метод проблемного викладу; частково-пошуковий або евристичний; дослідницький.
Методи діагностики знань, опосередком яких визначають рівень досягнення запланованих пізнавальних результатів з навчальної дисципліни, наділені прозорими критеріями оцінювання, забезпечують об’єктивний поточний та семестровий контролі.
Під час контрольних заходів застосовується система об'єктивної оцінки знань, навичок та умінь, зокрема, з використанням інноваційних технічних засобів, інтерактивних платформ. Тестові завдання з навчальної дисципліни - для проміжного і підсумкового контролю знань студентів, є складовими навчально-методичного комплексу, входять до пакетів кваліфікаційних завдань з дисципліни.
Контроль результатів навчання здобувачів вищої освіти (надалі – здобувачів) є складовою навчального процесу. Його проводять з метою встановлення відповідності результатів навчання здобувачів вимогам освітніх програм. Основними видами контролю результатів навчання здобувачів є поточний та семестровий контроль, а також атестація здобувачів.
Поточний контроль (ПК) знань є органічною частиною всього навчального процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу з дисципліни і здійснюється під час лекцій, практичних, лабораторних, семінарських та індивідуально-консультативних занять з метою перевірки рівня засвоєння теоретичних і практичних знань та вмінь здобувачів. Це сприяє підвищенню мотивації здобувачів до системної активної роботи впродовж усього періоду навчання за відповідним освітнім рівнем.
ПК може проводитись у формах усного, письмового або письмовоусного експрес-контролю чи комп’ютерного тестування, колоквіуму, захисту звітів з лабораторних робіт, оцінювання виступів на семінарських заняттях, ділових чи імітаційних ігор тощо, під час як навчальних занять, так і самостійної роботи, зокрема з використанням ВНС.
Самостійна та обов’язкова індивідуальна робота здобувачів освіти передбачає цілеспрямований пошук ефективних способів вивчення навчальної дисципліни, свідоме ставлення та послідовність в роботі, вміння використовувати наявну літературу і нормативну базу, планувати власну роботу.
Обов’язкова індивідуальна робота (ОІР) – це є індивідуальні завдання, передбачені індивідуальним навчальним планом здобувача (науково-дослідницькі завдання, лабораторні роботи, розрахунковографічні роботи, розрахункові роботи, контрольні роботи для здобувачів заочної форми навчання тощо).
ОІР здобувач виконує самостійно під керівництвом викладача згідно з індивідуальним навчальним планом. Можливе виконання комплексної ОІР колективом здобувачів
Самостійна робота здобувача - робота за певним переліком тем (завдань), відведених на самостійне вивчення, забезпечених навчально-методичною літературою (НМК, навчально-методичними посібниками) та рекомендаціями, контрольована у виді тестових завдань, контрольних робіт, колоквіумів, рефератів, звітів.
Семестровий контроль (СК) з навчальної дисципліни проводиться у формі заліку з навчальної дисципліни за накопичувальною системою у терміни, передбачені графіком навчального процесу Університету.
Диференційований залік (залік) – це форма СК результатів навчання здобувача з навчальної дисципліни за всіма видами робіт, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни, а також з курсових робіт (проектів), практик.
Для навчальної дисципліни підсумкова оцінка виставляється за результатами ПК за 100-бальною шкалою
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання поточної успішності здобувачів освіти здійснюється на кожному практичному занятті. Усна відповідь, доповідь, участь у ділових іграх на практичному занятті оцінюється за 3-бальною шкалою і заноситься в журнал обліку академічної успішності:
3 бали – («дуже добре») виставляється за знання навчального матеріалу вище від середнього рівня, включаючи аргументовані відповіді на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання задач;
2 бали – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу, включаючи аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання задач;
1,5 бали – («посередньо») виставляється за посередні знання навчального матеріалу, мало аргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання задач;
1 бал – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання задач;
0,5 бали – («незадовільно») виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання задач;
0 балів – виставляється за неготовність до заняття.
Індивідуальне наукове дослідне завдання оцінюється за 20-бальною шкалою і заноситься в журнал обліку академічної успішності. Якість індивідуального наукового дослідного завдання оцінюється за такими критеріями: відповідність індивідуального науково-дослідного завдання темі, рекомендаціям щодо його виконання (6 бали); самостійність розв’язання поставленої задачі (8 балів); наявність елементів науково-дослідного характеру (6 балів).
Інші 5 балів, очна форма/10 балів, заочна форма - відведено за опубліковані наукові статті, участь у конференціях, конкурсах студентських наукових робіт, Олімпіадах, тощо.
Для здобувачів освіти передбачено написання контрольної роботи, яка має бути виконана відповідно до вимог, прописаних в методичних рекомендаціях, за умови якісного виконання, оцінюється за 10-бальною шкалою і є допуском до семестрового контролю.
Якість контрольної роботи оцінюється за такими критеріями: відповідність змісту контрольної роботи завданню (2 бали) та вимогам навчально-методичних рекомендацій щодо його виконання (2 бали); самостійність розв’язання поставленої задачі (2 бали); наявність елементів науково-дослідного характеру (4 бали).
Виконання тестів у ВНС оцінюється за 20-бальною шкалою за такими критеріями:
20 балів – обгрунтовані знання навчального матеріалу, відповідь на 100 – 80% тестових питань;
10-19 балів – посередні знання навчального матеріалу, відповідь на 80 – 30% тестових питань;
0-9 балів – слабкі знання навчального матеріалу, відповідь на менше 30% тестових питань;
Залишкова кількість балів (5 балів, очна форма/ 10 балів, заочна форма) – відводиться для оцінювання інших видів робіт та активності здобувача у ВНС.
Відвідування лекційний занять і ведення конспекту лекцій:
30 год. лекційних заняття (очна форма) – 5 балів; 18 год. лекційних занять (заочна форма) - 8 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач;
49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Гродецький Ю. Загальні правила кваліфікації кримінального правопорушення з урахуванням його стадій. Вісник Асоціації кримінального права України. 2021. № 2(16). С. 310-325.
Колодін Д. Окремі питання об’єктивної сторони складу провокації підкупу. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. №1. С. 354-356.
Кравчук О. О., Бондаренко М. С. Колабораційна діяльність: науково-практичний коментар до нової статті 111-1 КК. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 3. С. 198–204.
Масенко А. Правозастосування інституту спеціальної конфіскації: досвід країн Європи та Північної Америки. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 1. С. 276-280.
Острогляд О. Кримінально-правова політика в умовах війни: законодавчий аспект. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 1. С. 286-291.Пустова Н. Декриміналізація кримінальних правопорушень у контексті кримінально-правової політики. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 1. С. 297-303.
Симоненко Н. Кримінально-правова новела щодо колабораційної діяльності. Вісник Асоціації кримінального права України. 2021. № 1(17). С. 92-109.
Шевченко Т. Особливості кваліфікації кримінальних правопорушень, передбачених Розділом XVI КК України вчинених у співучасті. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. №2. С. 264-268.
Кримінальний процес України: навч. посібник. За заг. ред. проф. В. С. Канціра. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020. 444 с.
Цермолонський І. Кримінальні провадження в умовах воєнного стану. Київ. 2022. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/kriminalni-provadzhennya-v-umovah-voennogo-stanu.html.
Кисельов О. Особливості здійснення кримінального провадження в умовах особливого періоду, надзвичайного та воєнного станів. Київ. Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ МВС України. Дніпро. 2023. URL: https://dduvs.in.ua/wp-content/uploads/files/Structure/science/rada/new_d0872702/2023/1/1/d.pdf.
Інформаційні ресурси.
1. https://zakon.rada.gov.ua/laws
2. https://www.kmu.gov.ua
3. https://erdr.gp.gov.ua/erdr/erdr.web.system.
4. https://reyestr.court.gov.ua
5. http://www.scourt.gov.ua
6. http://vns.lp.edu.ua
7. http://www.nbuv.gov.ua
8. http://www.lsl.lviv.ua
9. https://ccu.gov.ua/index.php
10. https://dbr.gov.ua
11. https://ssu.gov.ua
12. https://www.gp.gov.ua
13. https://www.npu.gov.ua
14. https://nazk.gov.ua/uk
15. https://minjust.gov.ua/legal_expertise
16. https://unba.org.ua.
17. hudoc.echr.coe.int.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).