Процесуальне представництво
Спеціальність: Правознавство
Код дисципліни: 7.081.01.E.027
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Цивільне право та процес
Лектор: О.І. Баїк
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти
комптентностей:
Інтегральна компетентність (IHT)
Здатність розв'язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері права.
Загальні компетентності (ЗК)
ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
3К2. Здатність проводити дослідження на відповідному рівні.
Спеціальні (фахові предметні компетентності (СК)
СК7. Здатність застосовувати знання та розуміння основних засад (принципів) та процедур судочинства в Україні.
СК11. Здатність критично оцінювати ефективність представництва і захисту прав, свобод та інтересів клієнтів.
СК12. Здатність утверджувати
етичні стандарти правничої діяльності, стандарти професійної незалежності та відповідальності правника.
СК14. Здатність самостійно готувати проекти нормативно-правових актів, обгрунтовувати суспільну обумовленість їх прийняття, прогнозувати результати їх впливу на відповідні суспільні відносини.
СК15. Здатність самостійно готувати проекти актів
правозастосування, враховуючи вимоги щодо законності, обгрунтованості та вмотивованості.
Компетентності професійного спрямування (ПК)
ПК2.5 Уміння здійснювати процесуальне представництво.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
Результати навчання (РН)
РН .1 Оцінювати природу та характер суспільних процесів і явищ, і виявляти розуміння меж та механізмів їх правового регулювання.
РН 7. Генерувати нові ідеї та використовувати сучасні
технології у наданні правничих послуг.
РН 9. Використовувати передові знання і методики у процесі правотворення та правозастосування інститутів публічного та приватного права і кримінальної юстиції.
РН 10. Проводити порівняльно-правовий аналіз окремих інститутів права різних правових систем, враховуючи взаємозв'язок правової системи України з правовими системами Ради Європи та Європейського Союзу.
PH 11. Аналізувати тa оцінювати застосування окремих правових інститутів.
практику.
PH 12. Обгрунтовувати правову позицію на різних стадіях правозастосування.
РН 13. Мати практичні навички розв'язання проблем пов'язаних з реалізацією процесуальних функцій суб'єктів правозастосування.
РН 15. Інтегрувати необхідні знання та розв'язувати складні задачі правозастосування у різних сферах професійної діяльності.
Результати навчання професійного спрямування (ПС)
ПС2.5. Уміння представництво.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни
Актуальні проблеми цивільного права та процесу (судова практика)
Актуальні проблеми господарського права та процесу (судова практика)
Супутні і наступні навчальні дисципліни
Організація адвокатської справи
Адвокатура зарубіжних країн
Короткий зміст навчальної програми: «Процесуальне представництво» – навчальна дисципліна, що орієнтує студентів на поглиблене вивчення процесуального представництва як однієї із форм надання правової допомоги фізичним та юридичним особам в цивільному судочинстві. Вивчення дисципліни дозволить сформувати у студентів повне і об’єктивне уявлення про стан процесуального представництва в Україні. В рамках цієї дисципліни формуються теоретичні знання студентів про: становлення, розвиток, поняття та види інституту процесуального представництва в Україні; зміст та принципи процесуального представництва; ознаки та особливості інституту процесуального представництва; суб’єктів процесуальних правовідносин при представництві; об’єкти процесуальних правовідносин за участю представника; зміст процесуальних правовідносин, що виникають при представництві; процесуальні передумови виникнення правовідносин між судом і представником; матеріально-правові підстави процесуальних правовідносин за участю представника; процесуально-правове положення представників у судовому процесі; особливості процесуального представництва на окремих стадіях судового процесу; види учасників у процесуальному представництві; відповідальність за порушення процесуальних правовідносин.
Глибоке засвоєння студентами основних положень цієї навчальної дисципліни є необхідною умовою формування кваліфікованих фахівців, зокрема, майбутніх адвокатів, юрисконсультів тощо.
Опис: Тема 1. Становлення, розвиток, поняття та види інституту процесуального представництва в Україні
Тема 2. Зміст та принципи процесуального представництва
Тема 3. Ознаки та особливості інституту процесуального представництва
Тема 4. Суб’єкти процесуальних правовідносин у представництві
Тема 5. Об’єкти процесуальних правовідносин за участю представника
Тема 6. Зміст процесуальних правовідносин, що виникають при представництві
Тема 7. Процесуальні передумови виникнення правовідносин між судом і представником
Тема 8. Матеріально-правові підстави процесуальних правовідносин за участю представника
Тема 9. Процесуально-правове положення представників у цивільному процесі
Тема 10. Особливості процесуального представництва на окремих стадіях (стадії відкриття провадження по справі, судового розгляду, апеляційного провадження, касаційного провадження, виконавчого провадження)
Тема 11. Участь у процесі батьків, опікунів, піклувальників та інших осіб як законних представників
Тема 12. Участь адвокатів у судочинстві
Тема 13. Окремі питання процесуального представництва юридичних осіб
Тема 14. Особливості процесуального представництва громадян України та іноземців
Тема 15. Відповідальність за порушення процесуальних правовідносин
Методи та критерії оцінювання: Формами та засобами контролю вивчення навчальної дисципліни «Процесуальне представництво» є: 1) опрацювання лекційного матеріалу; 2) усне опитування на практичних заняттях; 2) виконання та захист індивідуального науково-дослідного завдання; 3) робота в групі на практичних заняттях; 4) екзамен.
В умовах використання інтерактивних технологій, заняття проводяться в активних і творчих формах. Проблемні й оглядові лекційні заняття, «активні» практичні заняття з елементами «ділової гри» тощо.
Для формування умінь та навичок застосовуються методи навчання: вербальні/словесні (лекція, пояснення, розповідь, бесіда); наочні (спостереження, ілюстрація, демонстрація); практичні (проведення експерименту, практики); пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний (передбачає презентацію готової інформації викладачем та її засвоєння студентами); репродуктивний, в основу якого покладено виконання різного роду завдань за зразком; метод проблемного викладу; частково-пошуковий або евристичний; дослідницький.
Перевагою продуктивних методів є: проблемний виклад, частково-пошукові та дослідницькі методи, презентації, тренінги та ділові ігри, бесіди і дискусії, робота у ВНС Львівської політехніки, «електронні лекції», семінари, дистанційні консультації, спрямовані на активізацію і стимулювання навчально-пізнавальної діяльності студентів.
Основними маркерами організації освітнього процесу з навчальної дисципліни «Процесуальне представництво», є формування компетентностей, розвитку компетентностей, перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей, корекції основних компетентностей, комбіновані, інтерактивні, інтегровані заняття (заняття «дискусійна група», заняття з навчанням одних студентів іншими), заняття формату «прес-конференції», ділові ігри, форуми, брифінги, квести, тощо.
Контроль результатів навчання студентів є складовою навчального процесу, який проводиться з метою встановлення відповідності результатів навчання студентів вимогам освітніх програм.
Основними видами контролю результатів навчання студентів є поточний та семестровий контроль.
Поточний контроль знань є органічною частиною всього навчального процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу з дисципліни «Процесуальне представництво».
Самостійна та індивідуальні робота студентів передбачає цілеспрямований пошук ефективних способів вивчення дисципліни «Процесуальне представництво», свідоме ставлення та послідовність в роботі, вміння використовувати наявну літературу і нормативну базу, планувати власну роботу.
Самостійна робота студента ? це робота за певним переліком тем (завдань), відведених на самостійне вивчення, забезпечених навчально-методичною літературою (НМК, навчальними посібниками) та рекомендаціями, контрольована у виді тестових завдань, контрольних робіт, доповідей, рефератів тощо.
Підсумковий (семестровий) контроль передбачає: тестові завдання різних рівнів складності, казусні завдання (задачі), теоретичні питання (нормативного, проблемного, дискусійного спрямування); письмову та усну компоненти.
Формою семестрового контролю результатів навчання студента з навчальної дисципліни «Процесуальне представництво» за семестр є екзаменаційний контроль, який проводиться у формі екзамену за накопичувальною системою в терміни, передбачені графіком навчального процесу. Екзамен з навчальної дисципліни «Процесуальне представництво» проводить лектор за можливою участю асистента чи іншого викладача, який проводив практичні заняття з дисципліни.
Методи діагностики знань, за допомогою яких визначають рівень досягнення запланованих пізнавальних результатів з навчальної дисципліни «Процесуальне представництво», наділені прозорими критеріями оцінювання, забезпечують об’єктивний поточний та екзаменаційний контролі.
Критерії оцінювання результатів навчання: Для студентів денної форми навчання семестрова оцінка з навчальної дисципліни «Процесуальне представництво» складається з суми оцінки поточного контролю результатів навчання упродовж семестру та оцінки результату навчання при проведенні контрольного заходу під час семестрового контролю у формі екзамену.
Максимальна кількість балів за підсумковий контроль становить 100 балів, з яких
40 балів – за поточний контроль (ПК) та 60 балів – екзаменаційний контроль (ЕК).
Поточний контроль проводиться на кожному практичному занятті та за результатами виконання завдань самостійної роботи. Він передбачає оцінювання теоретичної підготовки здобувачів вищої освіти із зазначеної теми (у тому числі, самостійно опрацьованого матеріалу) під час роботи на практичних заняттях та виконання реферативних робіт.
Максимальна оцінка в балах поточного контролю становить 40 балів, з яких: 35 балів – усне опитування студентів на практичних заняттях; 5 балів ? виступ на практичних заняттях з доповіддю (рефератом). Усі бали здобуті студентом на практичних заняттях підсумовуються.
На практичних заняттях з дисципліни «Процесуальне представництво» поточний контроль відбувається шляхом усного опитування студентів. Усна відповідь студента з теоретичних питань чи усне вирішення ним задачі (завдання) за темою практичного заняття оцінюється за шкалою від 4 до 0 балів.
Критерії поточного оцінювання знань студентів на практичних заняттях
4 бали - студент повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно самостійно та аргументовано його викладає під час усного виступу, глибоко та всебічно розкриває зміст теоретичних питань та практичних завдань, використовуючи при цьому нормативні джерела, судову практику, обов’язкову та додаткову наукову літературу.
3 бали – студент достатньо повно володіє навчальним матеріалом, обґрунтовано його викладає під час усних виступів та письмових відповідей, в основному розкриває зміст теоретичних питань та практичних завдань, проте при викладанні окремих питань допускає неточності та незначні помилки, недостатньо використовує судову практику при вирішенні задач (завдань).
2 бали – студент в цілому володіє навчальним матеріалом, але фрагментарно, поверхово (без аргументації та обґрунтування) викладає його під час усних виступів та письмових відповідей, недостатньо розкриває зміст теоретичних питань та практичних задач (завдань), допускаючи неточності у аргументації відповіді нормативними джерелами та прикладами з судової практики.
1 бал – студент частково володіє навчальним матеріалом не в змозі викласти зміст більшості питань теми під час усних виступів та письмових відповідей, допускаючи при цьому суттєві помилки.
0 балів – студент не володіє навчальним матеріалом та не в змозі його викласти, не розуміє змісту теоретичних питань та практичних завдань.
На практичних заняттях студенти можуть доповнювати відповіді, виступи, які оцінюються окремо. Доповнення відповіді оцінюються:
2 бали – отримують студенти, які глибоко володіють матеріалом, чітко визначили його зміст; зробили глибокий системний аналіз змісту виступу, виявили нові ідеї та положення, що не були розглянуті, але суттєво впливають на зміст доповіді, надали власні аргументи щодо основних положень даної теми.
1 бал - отримують студенти, які виклали матеріал з обговорюваної теми, що доповнює зміст виступу, поглиблює знання з цієї теми та висловили власну думку.
На практичних заняттях студенти також можуть виступати з доповіддю у формі реферату за тематикою, визначеною у Методичних вказівках для самостійної роботи з дисципліни «Процесуальне представництво».
Максимальна кількість балів за підготовку реферату та виступ з рефератом на практичному занятті становить 5 балів.
Семестровий контроль з дисципліни «Процесуальне представництво» проводиться у формі екзамену за накопичувальною системою, який складається з письмової та усної компоненти. Максимальна кількість балів за екзамен становить 60 балів і включає: 50 балів за письмову компоненту та 10 балів за усну компоненту.
Письмова компонента екзамену проводиться у формі письмової роботи, що включає тестові завдання трьох рівнів складності: тести першого рівня оцінюються у 2 бали, тести другого рівня складності – у 4 бали, тести третього рівня складності – у 5 балів.
Письмова компонента екзаменаційного контролю проводиться в межах одного робочого дня. Результати оцінювання виконаних студентами робіт виставляються на роботах студентів.
Усна компонента проводиться не пізніше наступного робочого дня. Усна компонента екзаменаційного контролю проводиться у формі усного опитування студента за програмою дисципліни «Процесуальне представництво». Під час усної компоненти викладач фіксує запитання та оцінки кожної відповіді в балах на письмовій роботі студента.
Максимальна оцінка в балах 100
Поточний контроль (ПК):
-усне опитування на практичних заняттях – 35 балів;
-виступ на практичних заняттях (реферат) – 5 балів
Разом за ПК – 40 балів
Екзаменаційний контроль (ЕК)
письмова компонента – 50 балів
усна компонента – 10 балів
Разом за дисципліною – 100 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Базова
1. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р. № 1798-XII. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12.
2. Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства (Прийнято делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року): Міжнародний документ від 01.10.1988 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_343.
3. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15.
4. Конституція України від 28.06.1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
5. Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text.
6. Правила адвокатської етики, затверджені з’їздом адвокатів України 9 червня 2017 р. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#n4.
7. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI. Відомості Верховної Ради. 2013. № 27. Ст. 282.
8. Про Консульський статут України: Указ Президента України від 2 квітня 1994 р. № 127/94 / Сервер Верховної Ради України «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/127/94#Text.
9. Про міжнародні договори України : Закон України від 29.06.2004 р. № 1906-IV (із змін. та допов.). Відомості Верховної Ради України. 2004. № 50. Ст. 540.
10. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1997. № 24. Ст. 170.
11. Про прокуратуру: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII. Відомості Верховної Ради. 2015. № 2?3. Ст. 12.
12. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII. Відомості Верховної Ради. 2016. № 31. Ст. 545.
13. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року. № 2947-III. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 21?22. Ст. 135.
14. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року. Відомості Верховної Ради України. 2004. №№ 40?41, 42. Ст. 492.
Допоміжна
16. Баїк О. І. Здійснення процесуального представництва адвокатом на підставі довіреності, ордеру та договору про надання правничої допомоги: досвід України. Problems and perspectives of modern science and practice : abstracts of II International scientific and practical conference (Graz, Austria, January 30?31, 2020) SH SCW «NEW ROUTE». 2020. P. 54–57.
17. Баїк О. І. Правові засади здійснення процесуального представництва адвокатом. Адвокатура в умовах сучасних змін : збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 09 жовтня 2020 р.). 2020. C. 9–13.
18. Баїк О. І. Правові основи діяльності адвоката як процесуального представника: сучасний огляд. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Юридичні науки. 2020. № 1, т. 31 (70). С. 68–72.
19. Баїк О. І. Представництво особи у податкових спорах: правовий аналіз. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 7. С. 238–242.
20. Баїк О. І. Про участь адвоката у податкових спорах. Актуальні проблеми забезпечення захисту прав та свобод людини в умовах інтеграції України в європейський простір : матеріали міжнародної конференції (Львів, 30 жовтня 2020 р.). 2020. C. 28–30.
21. Баїк О. І. Процесуальне представництво : підручник. Львів : Навчально-науковий Інститут права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», 2021. 332 с.
22. Баїк О. І. Реалізація адвокатом процесуального представництва (Розділ 2 С. 43?67). Адвокатура: вітчизняний та іноземний досвід організації та функціонування: монографія / І. О. Личенко, О. І. Баїк, В. З. Чорнописька, У. П. Бобко, Т. Ю. Дашо. Львів: Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти, 2019. 169 c.
23. Баїк О. І. Участь адвоката в адміністративному судочинстві (Розділ 2 С. 70?106). Організація адвокатської справи: вітчизняний та іноземний досвід: колективна монографія / І. О. Личенко, О. І. Баїк, З. А. Добош, В. З. Чорнописька. Львів: ФОП Кепещук П. М., 2020. 188 c.
24. Баїк О. І. Процесуальне представництво : підручник. Вид. друге, переробл. та допов. Львів : Навчально-науковий Інститут права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», 2022. 360 с.
25. Васильєв С. В. Звернення до суду: алгоритм процесуальних дій (адміністративна юрисдикція): навч. посібник. Київ: Алерта, 2021. 342 с.
26. В ордері про надання правової допомоги має бути зазначена назва суду. ЮРЛІГА. Право знати. 2019. 04 липня. URL: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/187402_v-order-pro-nadannya-pravovo-dopomogi-ma-buti-zaznachena-nazva-sudu---velika-palata.
27. Зейкан Я. П. Вибрані промови, статті та процесуальні документи адвоката. Київ: Видавничий дім «Дакор», 2021. 256 с.
28. Зейкан Я. П., Лисак О. М., Барсук В. М. Адвокатська техніка (підготовка до процесу і методики переконання). Київ: Видавничий дім «Дакор», 2023. 618 с.
29. Зуєвич Л., Вітюк Р. Представництво в судах. Огляд практики Верховного Суду. Схеми, кейси та практичні поради. Київ: «Видавничий дім «АртЕК», 2019. 200 с.
30. Костін І. Адвокатська таємниця. Трагедія у 4 частинах. Деякі підсумки роботи комітету захисту прав адвокатів Ради адвокатів Київської області. Юридична Газета. 2016. 20 грудня. № 51 (549) 33. С. 32?33.
31. Курило Т. В. Адвокат як суб’єкт надання професійної правової (правничої) допомоги. Соціально-правові студії. 2018. Вип. 2. С. 83–90.
32. Кучерук Н. Нові кодекси та адвокатура: що змінилося? Юридична Газета online. 2017. №51 (601). 21 грудня. URL: http://yur-gazeta.com/publications/actual/novi-kodeksi-ta-advokatura-shcho-zminilosya.html.
33. Кучерук Н. Участь адвоката в судовому процесі: допустити не можна відмовити. Юридична Газета online. 2018. 28 грудня. № 51?52 (653?654). URL: http://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/uchast-advokata-v-sudovomu-procesi-dopustiti-ne-mozhna-vidmoviti.html.
34. Лебідь В.І., Матвєєв П.С., Матвєєва С.П. Зразки документів з приватного права. Київ: Алерта, 2021. 182 с.
35. Манукян В. П’ять+ креативних процесуальних документів, які виконано на п’ять : посібник. Харків : Право, 2019. 208 с.
36. Несінов О. М. Цивільний процес. Успішна адвокатська практика : наук.-практ. посібник. Київ : Норма права, 2021. 556 с.
37. Організація та діяльність органів прокуратури України : навч. посібник / П. М. Каркач, В. В. Кривобок, В. С. Бабкова та ін. ; за ред. П. М. Каркача. Харків : Право, 2019. 500 с.
38. Правові позиції Верховного Суду у цивільних, господарських та адміністративних справах : практ. посібник / уклад.: В. В. Комаров, Д. Д. Луспеник, С. О. Кравцов та ін. ; за ред. В. В. Комарова, Д. Д. Луспеника. Харків : Право, 2019. 872 с.
39. Пєтков С. В. Зразки процесуальних документів у цивільному судочинстві: заяви, скарги, клопотання, відзиви / С. В. Пєтков, Д. В. Журавльов, О. Ю. Дрозд, В. Г. Дрозд. Київ: Центр учбової літератури, 2020. 264 с.
40. Рожнов О. В. Судочинство в господарських судах : навч. посіб. для здобувачів вищ. освіти. Харків : Право, 2020. 170 с.
Інформаційні ресурси
- Верховна Рада України. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: http://rada.gov.ua.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).