Доказування у кримінальному провадженні
Спеціальність: Правознавство
Код дисципліни: 7.081.01.E.034
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Міжнародне та кримінальне право
Лектор: Професор Володимир Канцір
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Інтегральна компетентність (ІНТ). Здатність розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері права.
Загальні компетентності (ЗК).
ЗКЗ. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК7. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (СК).
СК6 Здатність обґрунтовувати та мотивувати правові рішення, давати розгорнуту юридичну аргументацію.
СК13. Здатність доносити до фахівців і нефахівців у сфері права інформацію, ідеї, зміст проблем та характер оптимальних рішень з належною аргументацією.
Компетентності професійного спрямування (ПК).
ПК3.2 Уміння здійснювати доказування у кримінальному провадженні.
Результати навчання: У наслідку вивчення навчальної дисципліни, здобувач освітнього рівня повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
РН 1. Оцінювати природу та характер суспільних процесів і явищ, і виявляти розуміння меж та механізмів їх правового регулювання
РН 7. Дискутувати зі складних правових проблем,пропонвати і обґрунтовувати варіанти їх розяснення
ПС3.2 Знати процедуру доказування у кримінальному провадженні
Зн1. Спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки у сфері професійної діяльності або галузі знань і є основою для оригінального мислення та проведення досліджень
Зн2. Критичне осмислення проблем у галузі та на межі галузі знань
Ум1. Спеціалізовані уміння\навички роз’яснення проблем, необхідні для проведення досліджень та\або провадження інноваційної діяльності з метою розвитку нових знань та процедур
К1. Зрозуміле недвозначне донесення власних знань, висновків та аргументації до фахівців і нефахівців, зокрема, до осіб, які навчаються
АіВ2. Відповідальність за внесок до професійних знань і практики та/або оцінювання результатів діяльності команд та колективів
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Актуальні проблеми кримінального права та процесу (судова практика). Теоретичні проблеми досудового розслідування.
Практикум із складання процесуальних документів.
Короткий зміст навчальної програми: «Доказування у кримінальному провадженні» як навчальна дисципліна, будується на платформі кримінального процесуального права, практики його застосування і науки доказового права. Вона вивчає чинне процесуальне законодавство, доказову діяльність і процесуальні правовідносини, теорію й історію доказового права, увесь процес доказування під час провадження.
Траєкторією моніторингу для вивчення є закономірності і тенденції розвитку доказового процесу, системи його принципів, актуальні проблеми теорії і практики процесу доказування, ефективність процесуальної форми і процесуальних гарантій під час цього, особливості статусу окремих суб’єктів доказування, проблеми забезпечення прав і свобод людини при здійсненні доказування, вносить пропозиції і рекомендації щодо удосконалення процесуального права та практики його застосування. Навчальної дисципліни «Доказування у кримінальному провадженні» опирається на узагальнення слідчої, судової, прокурорської і адвокатської практики.
Предметом дисципліни є закономірності доказового права, процесуальної діяльності та процесуальних правовідносин, шляхи удосконалення концептуальної моделі правосуддя, особливості й тенденції розвитку теорії та історії інституту доказів.
Опис: ТЕМА 1. Доказове право та теорія доказів.
1. Доказове право в системі кримінального процесуального права.
2. Особливість норм доказового права та їх характеристика.
3. Теорія доказів і практична діяльність органів досудового розслідування та суду.
4. Гарантії встановлення істини у справі, інші конституційні та процесуальні засади доказування.
Історичні аспекти розвитку доказового права.
ТЕМА 2. Поняття та ознаки доказів, їх класифікація.
1. Поняття доказів, їх еволюція та становлення у кримінальному процесуальному законодавстві України.
2. Належність, допустимість, достовірність і достатність доказової інформації у справі.
3. Поняття та класифікація доказів: прямі й непрямі, обвинувальні й виправдовувальні, первинні й похідні, речові й задокументовані.
4. Правила користування непрямими доказами у кримінальному процесі.
ТЕМА 3. Поняття доказування і характеристика його етапів.
1. Поняття доказування як законодавчо врегульованої, розумової діяльності слідчого, прокурора та суду.
2. Інститут доказування у процесуальних системах окремих іноземних держав.
3. Характеристика етапів доказового процесу:
4. Поняття версій та їх класифікація.
Порядок висунення та перевірки слідчих, експертних та судових версій.
ТЕМА 4. Предмет, межі та суб’єкти доказування.
1. Поняття предмета доказування у кримінальному процесі. Обставини, що підлягають доказуванню в кримінальній справі.
2. Поняття меж доказування та їх співвідношення з предметом доказування у справі. Наслідки неправильного визначення меж доказування.
3. Суб’єкти судочинства, на яких законом покладено обов’язок доказування.
Процесуальні права та обов’язки слідчого, прокурора та судді, інших учасників під час процесу доказування.
ТЕМА 5. Поняття і види кримінальних процесуальних джерел, цифрові (електронні) джерела доказів.
1. Поняття та види процесуальних джерел доказів.
2. Особливості отримання показань від окремих учасників провадження.
3. Речові докази та вирішення питання про поводження з ними після закінчення судового розгляду справи.
4. Висновоки експерта, спеціаліста, їх доказова цінність.
5. Вимоги до протоколів слідчих і судових дій.
6. Документи як джерело доказів у справі. Цифрові (електронні) джерела доказів.
ТЕМА 6. Процесуальний правовий аналіз способів виявлення (збирання) доказової інформації у справі.
1. Поняття і значення слідчих (розшукових) дій, як способу виявлення (збирання) доказової інформації у справі.
2. Класифікація слідчих (розшукових) дій та їх види.
3.Процесуальна характеристика окремих слідчих (розшукових) дій.
4. Доказове значення негласних слідчих (розшукових) дій.
ТЕМА 7. Захист доказів у кримінальному процесі.
1. Поняття захисту доказів у кримінальному процесі.
2. Напрями захисту доказової інформації та їх зміст.
3. Види розголошення доказової інформації.
4. Способи запобігання витоку доказової інформації.
Вплив неправомірного розголошення доказової інформації на вирішення справи.
ТЕМА 8. Особливості доказування у справах неповнолітніх, під час дії надзвичайного або воєнного стану.
1. Особливості предмету процесуального доказування у справах неповнолітніх.
2. Обставини, що підлягають доказуванню у кримінальній справі неповнолітнього.
3. Специфіка проведення окремих слідчих (розшукових) дій стосовно неповнолітнього.
4. Особливості судового розгляду у справах неповнолітніх.
5. Особливості процесу доказування під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні.
Методи та критерії оцінювання: В умовах використання інтерактивних технологій, заняття проводяться в активних і творчих формах. Проблемні й оглядові лекції, «активні» семінари з елементами «ділової гри», тренінги, заняття із застосуванням комп'ютерно-комунікаційної складової.
Для формувань уміння та навичок застосовуються методи навчання: вербальні/словесні (лекція, пояснення, розповідь, бесіда); наочні (спостереження, ілюстрація, демонстрація); практичні (проведення експерименту, практики); пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний (передбачає презентацію готової інформації викладачем та її засвоєння студентами); репродуктивний, в основу якого покладено виконання різного роду завдань за зразком; метод проблемного викладу; частково-пошуковий або евристичний; дослідницький.
Перевага продуктивним методам: проблемний виклад, частково-пошукові та дослідницькі методи, презентації, кейс-стади, тренінги та ділові ігри, бесіди і дискусії, робота у ВНС, «електронні лекції», семінари, дистанційні консультації - спрямовані на активізацію і стимулювання навчально пізнавальної діяльності здобувачів освіти.
Основними маркерами організації освітнього процесу з навчальної дисципліни є формування компетентностей, розвитку компетентностей, перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей, корекції основних компетентностей, комбіновані, інтерактивні, інтегровані заняття (заняття «дискусійна група», заняття з навчанням одних здобувачів освіти іншими), заняття формату «прес-конференції», ділові ігри, форуми, брифінги, квести, тощо.
Методи діагностики знань, опосередком яких визначають рівень досягнення запланованих пізнавальних результатів з навчальної дисципліни, наділені прозорими критеріями оцінювання, забезпечують об’єктивний поточний та підсумковий контролі.
Під час контрольних заходів застосовується система об'єктивної оцінки знань, навичок та умінь, зокрема, з використанням інноваційних технічних засобів, інтерактивних платформ. Тестові завдання з навчальної дисципліни - для проміжного і підсумкового контролю знань здобувачів освіти, є складовими навчально-методичного комплексу, входять до пакетів кваліфікаційних завдань з дисципліни.
Контроль результатів навчання здобувачів вищої освіти (надалі – здобувачів) є складовою навчального процесу. Його проводять з метою встановлення відповідності результатів навчання здобувачів вимогам освітніх програм. Основними видами контролю результатів навчання здобувачів є поточний та семестровий контроль, а також атестація здобувачів.
Поточний контроль (ПК) знань є органічною частиною всього навчального процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу з навчальної дисципліни і здійснюється під час лекцій, практичних, лабораторних, семінарських та індивідуально-консультативних занять з метою перевірки рівня засвоєння теоретичних і практичних знань та вмінь здобувачів. Це сприяє підвищенню мотивації здобувачів до системної активної роботи впродовж усього періоду навчання за відповідним освітнім рівнем.
Оцінювання знань здобувачів освіти на основі даних поточного контролю, відбувається за допомогою моніторингу активності роботи під час вивчення програмного матеріалу дисципліни, включаючи відповіді на семінарських заняттях, підготовка доповідей, повідомлень та аналітичних матеріалів тощо і може проводитись у формах усного, письмового або письмовоусного експрес-контролю чи комп’ютерного тестування, колоквіуму, оцінювання виступів на семінарських заняттях, ділових чи імітаційних ігор тощо, під час як навчальних занять, так і самостійної роботи, зокрема з використанням ВНС.
Самостійна та обов’язкова індивідуальна робота здобувачів освіти передбачає цілеспрямований пошук ефективних способів вивчення навчальної дисципліни, свідоме ставлення та послідовність в роботі, вміння використовувати наявну літературу і нормативну базу, планувати власну роботу.
Обов’язкова індивідуальна робота (ОІР) – це є індивідуальні завдання, передбачені індивідуальним навчальним планом здобувача (науково-дослідницькі завдання, лабораторні роботи, розрахунковографічні роботи, розрахункові роботи, контрольні роботи для здобувачів заочної форми навчання тощо).
ОІР здобувач виконує самостійно під керівництвом викладача згідно з індивідуальним навчальним планом. Можливе виконання комплексної ОІР колективом здобувачів
Самостійна робота, це робота за певним переліком тем (завдань), відведених на самостійне вивчення, забезпечених навчально-методичною літературою (НМК, навчально-методичними посібниками) та рекомендаціями, контрольована у виді тестових завдань, контрольних робіт, колоквіумів, рефератів, звітів. Під керівництвом викладача: консультації щодо найскладніших питань навчальної програми, виконання модульних завдань, курсових проєктів (робіт), контроль семестрових робіт, звітів та інших видів завдань СРС. Завдання для СРС: робота з спеціальною, довідковою літературою, першоджерелами, робота з медіа-ресурсами з оформленням результату у виді реферату, есе, повідомлення, анотації, рецензії, розробка наукового проєкту – написання наукової статті, наукової доповіді; пошук інформації та її обробка – робота в мережі Інтернет; робота з електронними носіями інформації – електронні підручники, медіатека, аудіотека; участь у конференціях, наукових семінарах, симпозіумах, «круглих столах»; розв’язання задач (казусів), тощо.
Семестровий контроль (СК) з навчальної дисципліни проводиться у формі екзамену. Екзамен – це форма СК результатів навчання здобувача з навчальної дисципліни за семестр.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни складається з оцінки ПК результатів навчання упродовж семестру та оцінки результатів навчання при проведенні контрольних заходів під час СК.
СК проводиться у формі екзамену за накопичувальною системою у терміни, передбачені графіком навчального процесу Університету.
Критерії оцінювання результатів навчання: Семестрова оцінка складається із суми балів, передбачених цією робочою програмою навчальної дисципліни на поточний контроль (ПК) та екзаменаційний контроль (ЕК). Ця інформація доводиться здобувачам на першому занятті.
Оцінювання поточної успішності здобувачів освіти здійснюється на кожному практичному занятті. Усна відповідь, доповідь, участь у ділових іграх на практичному занятті оцінюється для за 1-бальною шкалою і вноситься до журналу обліку академічної успішності:
1 бал – («дуже добре») виставляється за знання навчального матеріалу вище від середнього рівня, включаючи аргументовані відповіді на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання задач;
0,75 бала – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу, включаючи аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання задач;
0,5 бала – («посередньо») виставляється за посередні знання навчального матеріалу, мало аргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання задач;
0,25 бала – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання задач;
0,1 балів – («незадовільно») виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання задач;
0 балів – виставляється за неготовність до заняття.
Виконання тестів у ВНС оцінюється за 5-бальною шкалою за такими критеріями:
5 балів – грунтовні знання навчального матеріалу, відповідь на 100 – 80% тестових питань;
3-4 бали – посередні знання навчального матеріалу, відповідь на 80 – 30% тестових питань;
1-2 бали – слабкі знання навчального матеріалу, відповідь на менше 30% тестових питань;
Залишкова частина балів (5 балів, очна форма/9 балів, заочна форма) – відводиться для оцінювання інших видів робіт та активності здобувача у ВНС.
Відвідування лекційний занять і ведення конспекту лекцій:
24 години лекційних занять (очна форма) - 2 бали;
10 годин лекційних занять (заочна форма) – 4 бали.
Індивідуальне наукове дослідне завдання оцінюється за 6-бальною шкалою і вноситься у журнал обліку академічної успішності. Якість індивідуального науково-дослідного завдання оцінюється за такими критеріями: відповідність індивідуального науково-дослідного завдання темі, рекомендаціям щодо його виконання (2 бал); самостійність розв’язання поставленої задачі (2 бали); наявність елементів науково-дослідного характеру (2 бали).
Інші 6 балів відведено за опубліковані наукові статті, участь у конференціях, конкурсах студентських наукових робіт, Олімпіадах, тощо.
Для здобувачів освіти заочної форми навчання, передбачено виконання контрольної роботи, яка має відповідати вимогам, зазначеним у «Методичних рекомендаціях». За умови якісного виконання, оцінюється за 2-бальною шкалою і є допуском до екзаменаційного контролю.
Якість контрольної роботи оцінюється за наступними критеріями: відповідність змісту контрольної роботи завданню та вимогам навчально-методичних рекомендацій щодо його виконання (1 бал); самостійність розв’язання поставленої задачі (0,5 бали); наявність елементів науково-дослідного характеру (0,5 бали).
Екзаменаційний контроль (60 балів) – у формі екзамену: тестові завдання різних рівнів складності, теоретичні питання (нормативного, проблемного, дискусійного спрямування).
Письмова (50 балів) та усна (10 балів) компоненти.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Кримінальний процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами практики Конституційного Суду України, Верховного Суду України та Верховного Суду, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. К.: Норма права. 2020. 1504 с.
Кримінальний процес України: навч. посібник. За заг. ред. проф. В. С. Канціра. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020. 444 с.
Доказове право: навч. посібник. За заг. ред. проф. В. С. Канціра. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021.
Кисельов О. Особливості здійснення кримінального провадження в умовах особливого періоду, надзвичайного та воєнного станів. Київ. Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ МВС України. Дніпро. 2023. URL: https://dduvs.in.ua/wp-content/uploads/files/Structure/science/rada/new_d0872702/2023/1/1/d.pdf.
Інформаційні ресурси.
1. https://zakon.rada.gov.ua/laws
2. https://www.kmu.gov.ua
3. https://erdr.gp.gov.ua/erdr/erdr.web.system.
4. https://reyestr.court.gov.ua
5. http://www.scourt.gov.ua
6. http://vns.lp.edu.ua
7. http://www.nbuv.gov.ua
8. http://www.lsl.lviv.ua
9. https://ccu.gov.ua/index.php
10. https://dbr.gov.ua
11. https://ssu.gov.ua
12. https://www.gp.gov.ua
13. https://www.npu.gov.ua
14. https://nazk.gov.ua/uk
15. https://minjust.gov.ua/legal_expertise
16. https://unba.org.ua.
17. hudoc.echr.coe.int.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).