Теоретичні проблеми досудового розслідування

Спеціальність: Правознавство
Код дисципліни: 7.081.01.E.031
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Міжнародне та кримінальне право
Лектор: Проф. В. Канцір
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою вивчення дисципліни «Теоретичні проблеми досудового розслідування» є засвоєння студентами теорії кримінального процесу, норм кримінального процесуального права, які регулюють здійснювану відповідно до вимог кримінального процесуального закону діяльність органів слідства та дізнання, спрямовану на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття кримінальних правопорушень, виявлення винних осіб, встановлення об’єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб – учасників досудового розслідування.
Завдання: Інтегральна компетентність (ІНТ). Здатність розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері права. Загальні компетентності (ЗК). ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК2. Здатність проводити дослідження на відповідному рівні. ЗКЗ. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ЗК6. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). ЗК7. Здатність приймати обґрунтовані рішення. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (СК). СК6. Здатність обґрунтовувати та мотивувати правові рішення, давати розгорнуту юридичну аргументацію. СК9. Здатність застосовувати міждисциплінарний підхід в оцінці правових явищ та правозастосовній діяльності. СК10. Здатність ухвалювати рішення у ситуаціях, що вимагають системного, логічного та функціонального тлумачення норм права, а також розуміння особливостей практики їх застосування. СК13. Здатність доносити до фахівців і нефахівців у сфері права інформацію, ідеї, зміст проблем та характер оптимальних рішень з належною аргументацією. СК15. Здатність самостійно готувати проекти актів правозастосування, враховуючи вимоги щодо їх законності, обґрунтованості та вмотивованості. Компетентності професійного спрямування (ПК). ПК3.3. Здатність розуміти особливості застосування норм матеріального та процесуального права в умовах воєнного, надзвичайного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони.
Результати навчання: РН 3. Проводити збір, інтегрований аналіз та узагальнення матеріалів з різних джерел, включаючи наукову та професійну літературу, бази даних, цифрові, статистичні, тестові та інші, та перевіряти їх на достовірність, використовуючи сучасні методи дослідження. РН 6. Оцінювати достовірність інформації та надійність джерел, ефективно опрацьовувати та використовувати інформацію для проведення наукових досліджень та практичної діяльності. РН 12. Обґрунтовувати правову позицію на різних стадіях правозастосування. ПС3.3 Знати проблеми судової практики під час застосування норм матеріального та процесуального права в умовах воєнного, надзвичайного стану. К2. Обґрунтовано формулювати свою правову позицію, вміти опонувати, оцінювати докази та наводити переконливі аргументи. АВ1. Здатність продовжувати навчання з високим ступенем автономії.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Актуальні проблеми кримінального права та процесу (судова практика). Доказування у кримінальному провадженні. Практикум із складання процесуальних документів. Кримінально-процесуальний примус у кримінальних провадженнях.
Короткий зміст навчальної програми: «Теоретичні проблеми досудового розслідування» як навчальна дисципліна належить до вибіркових «Слідча діяльність» і посідає провідне місце у професійній підготовці юристів. Навчальна дисципліна будується на базі процесуального права, практики його застосування і науки. Вона вивчає чинне процесуальне законодавство, слідчу діяльність і процесуальні правовідносини, теорію й історію слідчо – розшукової діяльності, увесь процес розслідування під час провадження. Траєкторією моніторингу для вивчення є закономірності і тенденції розвитку слідчого процесу, системи його принципів, актуальні проблеми теорії і практики застосування заходів забезпечення розслідування (запобіжних заходів), ефективність процесуальної форми і процесуальних гарантій під час цього, особливості статусу окремих суб’єктів слідства (слідчого, дізнавача), проблеми забезпечення прав і свобод людини при провадженні розслідування, вносить пропозиції і рекомендації щодо удосконалення процесуального права та практики його застосування. Предметом дисципліни є закономірності розшуково – слідчої, оперативної роботи, процесуальної діяльності та процесуальних правовідносин, шляхи удосконалення концептуальної моделі правосуддя, особливості й тенденції розвитку теорії та історії інституту слідства. Навчальна дисципліна опирається на вивчення та узагальнення актуальних статистичних даних, судової, слідчої, прокурорської і адвокатської практики, що також входить до предмету вивчення.
Опис: 1. Загально – теоретичні положення досудового розслідування. 1. Початок досудового розслідування, місце та строки проведення. 2. Завдання органів досудового розслідування. Поняття та види підслідності, процесуальний порядок вирішення спорів про підслідність. 3. Підстави проведення спеціального досудового розслідування (in absentia). 4. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення та недопустимість розголошення відомостей розслідування. 5. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. 2. Предмет, межі та суб’єкти доказування під час досудового розслідування. 1. Поняття предмета, меж та обставин доказування під час досудового розслідування. 2. Учасники судочинства, на яких законом покладено обов’язок доказування. 3. Право інших учасників процесу брати участь у процесуальних діях під час досудового розслідування. 3. Теоретико - процесуальний аналіз змісту, порядку проведення та оформлення окремих слідчих (розшукових) дій. 1. Поняття та види слідчих (розшукових) дій. 2. Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій. 3. Процесуального оформлення слідчих (розшукових) дій. 4. Процесуально – правова характеристика окремих слідчих (розшукових) дій. 4. Теоретико – правові засади проведення негласних слідчих (розшукових) дій. 1. Поняття та види негласних слідчих (розшукових) дій. 2. Вимоги до проведення та процесуального оформлення негласних слідчих (розшукових) дій. 3. Процесуальний аналіз змісту, порядку проведення та оформлення окремих негласних слідчих (розшукових) дій. 5. Теоретико - процесуальні засади зупинення досудового розслідування. 1. Підстави та порядок зупинення досудового розслідування. 2. Відновлення досудового розслідування. 3. Продовження строку досудового розслідування. 6. Теоретико - процесуальні засади закінчення досудового розслідування. 1. Загальні положення закінчення досудового розслідування. 2. Форми закінчення досудового розслідування. 3. Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи. 7. Теоретико - процесуальні особливості проведення досудового розслідування у справах неповнолітніх. 1. Особливості предмету процесуального доказування у справах неповнолітніх. 2. Обставини, що підлягають доказуванню у кримінальній справі неповнолітнього. 3. Специфіка проведення окремих слідчих (розшукових) дій стосовно малолітньої або неповнолітньої особи.
Методи та критерії оцінювання: В умовах використання інтерактивних технологій, заняття проводяться в активних і творчих формах. Проблемні й оглядові лекції, «активні» семінари з елементами «ділової гри», тренінги, заняття із застосуванням комп'ютерно-комунікаційної складової. Перевага продуктивним методам: проблемний виклад, частково-пошукові та дослідницькі методи, презентації, кейс-стади, тренінги та ділові ігри, бесіди і дискусії, робота у ВНС, «електронні лекції», семінари, дистанційні консультації - спрямовані на активізацію і стимулювання навчально пізнавальної діяльності студентів. Основними маркерами організації освітнього процесу з навчальної дисципліни, є формування компетентностей, розвитку компетентностей, перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей, корекції основних компетентностей, комбіновані, інтерактивні, інтегровані заняття (заняття «дискусійна група», заняття з навчанням одних студентів іншими), заняття формату «прес-конференції», ділові ігри, форуми, брифінги, квести, тощо. Для формувань уміння та навичок застосовуються методи навчання: вербальні/словесні (лекція, пояснення, розповідь, бесіда); наочні (спостереження, ілюстрація, демонстрація); практичні (проведення експерименту, практики); пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний (передбачає пред’явлення готової інформації викладачем та її засвоєння студентами); репродуктивний, в основу якого покладено виконання різного роду завдань за зразком; метод проблемного викладу; частково-пошуковий або евристичний; дослідницький. Методи діагностики знань, опосередком яких визначають рівень досягнення запланованих пізнавальних результатів з навчальної дисципліни, наділені прозорими критеріями оцінювання, забезпечують об’єктивний поточний та семестровий контролі. Під час контрольних заходів застосовується система об'єктивної оцінки знань, навичок та умінь, зокрема, з використанням інноваційних технічних засобів, інтерактивних платформ. Тестові завдання з навчальної дисципліни - для проміжного і підсумкового контролю знань студентів, є складовими навчально-методичного комплексу, входять до пакетів кваліфікаційних завдань з дисципліни. Контроль результатів навчання здобувачів вищої освіти (надалі – здобувачів) є складовою навчального процесу. Його проводять з метою встановлення відповідності результатів навчання здобувачів вимогам освітніх програм. Основними видами контролю результатів навчання здобувачів є поточний та семестровий контроль, а також атестація здобувачів. Поточний контроль (ПК) знань є органічною частиною всього навчального процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу з дисципліни і здійснюється під час лекцій, практичних, лабораторних, семінарських та індивідуально-консультативних занять з метою перевірки рівня засвоєння теоретичних і практичних знань та вмінь здобувачів. Це сприяє підвищенню мотивації здобувачів до системної активної роботи впродовж усього періоду навчання за відповідним освітнім рівнем. ПК може проводитись у формах усного, письмового або письмовоусного експрес-контролю чи комп’ютерного тестування, колоквіуму, захисту звітів з лабораторних робіт, оцінювання виступів на семінарських заняттях, ділових чи імітаційних ігор тощо, під час як навчальних занять, так і самостійної роботи, зокрема з використанням ВНС. Самостійна та обов’язкова індивідуальна робота здобувачів освіти передбачає цілеспрямований пошук ефективних способів вивчення навчальної дисципліни, свідоме ставлення та послідовність в роботі, вміння використовувати наявну літературу і нормативну базу, планувати власну роботу. Обов’язкова індивідуальна робота (ОІР) – це є індивідуальні завдання, передбачені індивідуальним навчальним планом здобувача (науково-дослідницькі завдання, лабораторні роботи, розрахунково графічні роботи, розрахункові роботи, контрольні роботи для здобувачів заочної форми навчання тощо). ОІР здобувач виконує самостійно під керівництвом викладача згідно з індивідуальним навчальним планом. Можливе виконання комплексної ОІР колективом здобувачів Самостійна робота здобувача - робота за певним переліком тем (завдань), відведених на самостійне вивчення, забезпечених навчально-методичною літературою (НМК, навчально-методичними посібниками) та рекомендаціями, контрольована у виді тестових завдань, контрольних робіт, колоквіумів, рефератів, звітів. Семестровий контроль (СК) з навчальної дисципліни проводиться у формі заліку з навчальної дисципліни за накопичувальною системою у терміни, передбачені графіком навчального процесу Університету.
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання поточної успішності здобувачів освіти здійснюється на кожному практичному занятті. Усна відповідь, доповідь, участь у ділових іграх на практичному занятті оцінюється: для очної форми навчання за 5-бальною шкалою і заноситься в журнал обліку академічної успішності. 5 балів – («дуже добре») виставляється за знання навчального матеріалу вище від середнього рівня, включаючи аргументовані відповіді на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання задач; 4 бали – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу, включаючи аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання задач; 3 бали – («посередньо») виставляється за посередні знання навчального матеріалу, мало аргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання задач; 2 бали – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання задач; 1 бал – («незадовільно») виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання задач; 0 балів – виставляється за неготовність до заняття. Індивідуальне наукове дослідне завдання оцінюється за 10-бальною шкалою і заноситься в журнал обліку академічної успішності. Якість індивідуального наукового дослідного завдання оцінюється за такими критеріями: відповідність індивідуального науково-дослідного завдання темі, рекомендаціям щодо його виконання (2 бали); самостійність розв’язання поставленої задачі (4 бали); наявність елементів науково-дослідного характеру (4 бали). 10 балів, очна форма/15 заочна форма - відведено для оцінювання інших видів робіт – публікацій у наукових виданнях, участі у конференції, конкурсі студентських наукових робіт, Олімпіаді, тощо. Для здобувачів освіти передбачено написання контрольної роботи, яка має бути виконана відповідно до вимог, прописаних в методичних рекомендаціях, яка, за умови якісного виконання, оцінюється за 10-бальною шкалою і є допуском до семестрового контролю. Якість контрольної роботи оцінюється за такими критеріями: відповідність змісту контрольної роботи завданню (2 бали) та вимогам навчально-методичних рекомендацій щодо його виконання (2 бали); самостійність розв’язання поставленої задачі (2 бали); наявність елементів науково-дослідного характеру (4 бали). Виконання тестів у ВНС оцінюється за 15-бальною шкалою за такими критеріями: 11-15 балів – добрі знання навчального матеріалу, відповідь на 100 – 80% тестових питань; 6-10 балів – посередні знання навчального матеріалу, відповідь на 80 – 30% тестових питань; 0-5 балів – слабкі знання навчального матеріалу, відповідь на менше 30% тестових питань. Залишкова частина балів (10 балів, очна форма/ 15 балів, заочна форма) – відводиться для оцінювання інших видів робіт та активності здобувача у ВНС. Відвідування лекційний занять і ведення конспекту лекцій: 13 год. лекційних заняття (очна форма) – 5 балів; 14 год. лекційних занять (заочна форма) - 5 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Доказове право: навч. посібник. За наук. ред. проф. В. С. Канціра. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021. 208 с. Зразки процесуальних документів у кримінальному провадженні. Заяви, скарги, клопотання, відозви. Укладачі: Д. Журавльов, С. Пєтков, О. Дрозд, В. Дрозд. Київ: Центр навчальної літератури. 2021. 288 с. Захист гарантій прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження під час проведення слідчих (розшукових) дій: колективна монографія / І. І. Цилюрик, В. П. Кушпіт, В. С. Канцір, М. М. Коваль, В. Л. Ортинський. Львів: Растр-7, 2021. 230 c. Цермолонський І. Кримінальні провадження в умовах воєнного стану. Київ. 2022. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/kriminalni-provadzhennya-v-umovah-voennogo-stanu.html. Канцір В. Методичні рекомендації щодо проведення практичних занять (практикум), самостійної роботи та написання контрольних, індивідуальних робіт. Для студентів очної та заочної форми навчання другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 081 «Право», з навчальної дисципліни «Теоретичні проблеми досудового розслідування» / Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2024. Інформаційні ресурси. 1. https://zakon.rada.gov.ua/laws 2. https://www.kmu.gov.ua 3. https://erdr.gp.gov.ua/erdr/erdr.web.system. 4. https://reyestr.court.gov.ua 5. http://www.scourt.gov.ua 6. http://vns.lp.edu.ua 7. http://www.nbuv.gov.ua 8. http://www.lsl.lviv.ua 9. https://ccu.gov.ua/index.php 10. https://dbr.gov.ua 11. https://ssu.gov.ua 12. https://www.gp.gov.ua 13. https://www.npu.gov.ua 14. https://nazk.gov.ua/uk 15. https://minjust.gov.ua/legal_expertise 16. https://unba.org.ua. 17. hudoc.echr.coe.int.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).