Стратегія сталого розвитку
Спеціальність: Природоохоронні інформаційні системи
Код дисципліни: 6.183.03.O.026
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Екологічна безпека та природоохоронна діяльність
Лектор: к.т.н., доц. Руда М.В.
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: загальні компетентності:
ІК01. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми технічного і технологічного характеру у сфері екології, охорони довкілля, збалансованого природокористування, або у процесі навчання, що передбачає застосування теоретичних основ та методів технологій захисту навколишнього середовища, та характеризується комплексністю і складністю умов;
ЗК02. Знання предметної області вищої математики, фізики, хімії з основами біогеохімії, біології, їх критичне розуміння для професійної діяльності;
ЗК04. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій;
ЗК05. Здатність приймати обґрунтовані рішення; ЗК06. Здатність розробляти та управляти проектами;
ЗК06. Здатність розробляти та управляти проектами.
ЗК07. Прагнення до збереження навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку суспільства.
фахові компетентності:
ФК01. Здатність до попередження забруднення довкілля та кризових явищ і процесів.
ФК02. Здатність обґрунтовувати, здійснювати підбір, розраховувати, проектувати, модифікувати, готувати до роботи та використовувати сучасну техніку і обладнання для захисту та раціонального використання повітряного та водного середовищ, земельних ресурсів, поводження з відходами;
ФК03. Здатність проводити спостереження та інструментальний і лабораторний контроль навколишнього середовища, впливу на нього зовнішніх факторів, з відбором зразків (проб) природних компонентів.
ФК06. Здатність до проектування систем і технологій захисту навколишнього середовища та забезпечення їх функціонування.
ФК08. Здатність до проектування систем і технологій захисту навколишнього середовища та забезпечення їх функціонування.
ФКС1.7. Уміння обґрунтувати проекти технологій альтернативної енергетики з урахуванням регіональних особливостей ресурсного забезпечення.
ФКС2.3. Здатність використовувати знання й уміння для розрахунку, дослідження, вибору, впровадження та проектування газоочисних, водоочисних, рекультиваційних технологій, систем та устаткування.
ФКС2.4. Уміння ідентифікувати, класифікувати та описувати роботу технологій захисту довкілля шляхом аналітичних методів і методів моделювання.
ФКС2.6. Уміння проектувати газоочисні, водоочисні, радіаційно безпечні та рекультиваційні системи, їх компоненти з урахуванням усіх особливостей створення, налагодження, експлуатації, технічного обслуговування та утилізації ресурсів.
ФКС2.7. Уміння аргументувати вибір природоохоронних, природозахисних та природовідновних методів вирішення спеціалізованих екологічних задач, критично оцінювати отримані результати та захищати прийняті рішення.
ФКС2.8. Знання технічних характеристик, конструктивних особливостей, призначення і правил експлуатації повітроочисного, водоочисного, рекультиваційного, радіаційного устаткування та обладнання.
Результати навчання: ПР01. Знати сучасні теорії, підходи, принципи екологічної політики, фундаментальні положення з біології, хімії, фізики, математики, біотехнології та фахових і прикладних інженерно-технологічних дисциплін для моделювання та вирішення конкретних природозахисних задач у виробничій сфері.
ПР04. Обґрунтовувати природозахисні технології, базуючись на розумінні механізмів впливу людини на навколишнє середовище і процесів, що відбуваються у ньому.
ПР05. Вміти розробляти проекти з природоохоронної діяльності та управляти комплексними діями щодо їх реалізації.
ПР8. Вміти продемонструвати навички вибору, планування, проектування та обчислення параметрів роботи окремих видів обладнання, техніки і технологій захисту навколишнього середовища, використовуючи знання фізико-хімічних властивостей полютантів, параметрів технологічних процесів та нормативних показників довкілля.
ПР11. Вміти застосувати знання з вибору та обґрунтування методів та технологій збирання, сортування, зберігання, транспортування, видалення, знешкодження і переробки відходів виробництва й споживання; оцінювати їх вплив на якісний стан об’єктів довкілля та умови проживання і безпеку людей.
ПР12. Обирати інженерні методи захисту довкілля, здійснювати пошук новітніх техніко-технологічних й організаційних рішень, спрямованих на впровадження у виробництво перспективних природоохоронних розробок і сучасного обладнання, аналізувати напрямки вдосконалення існуючих природоохоронних і природовідновлюваних технологій забезпечення екологічної безпеки.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Екологія довкілля
Нормування антропогенного навантаження на природне середовище
Екологічний аудит
Моделювання і прогнозування стану довкілля
Короткий зміст навчальної програми: Предметом дослідження дисципліни «Стратегії сталого розвитку» є не об’єкт чи явище суспільства або природи і навіть не їх стан, а процес змін під назвою «розвиток». Наукою з’ясовано, що соціально-економічні системи періодично можуть переживати стан якісних стрибків, коли система докорінно перебудовує свою структуру і хід процесів зміни маси. Для означення подібних явищ у різних сферах знань використовується багато споріднених термінів: революція, криза, біфуркація, катастрофа, перебудова, трансформація. Для макроекономічної системи це означає зміну характеру базових продуктивних сил і виробничих відносин, для підприємства- зміну номенклатури продукції, що випускається, для фізичної системи- якісне перетворення ходу фізико-хімічних процесів.
Інформаційна епоха змінює характер розвитку економічних систем. Трансформаційні процеси зміни гомеостазу стають практично безперервними. На перший план виходить уміння приймати рішення в практично безперервниму трансформаційному процесі, використовуючи інструментарій позитивного зворотного зв’язку.
«Старатегія сталого розвитку» вивчає закономірності розвитку соціальних, економічних та природних систем для забезпечення прогресу людської цивілізації за умов збереження несучої здатності біосфери.
Опис: Фундаментальні основи розвитку систем
Поняття системи і розвитку. Основні поняття загальної теорії систем. Класифікація систем. Властивості систем. Стан і зміни системи. Поняття розвитку. Значеннєвий зміст терміна «розвиток». Поняття порядку і хаосу.
Першооснови формування систем. Синергетичний феномен. Природні сутності. Енергія. Витоки пам’яті та інформації.
Пам’ять системи. Енергетичний базис розвитку. Поняття про пам’ять і її функції. Роль пам’яті у процесах розвитку. Енергетичний базис розвитку. Енергетичний баланс системи.
Основи екологічно збалансованого управління соціально-економічним розвитком
Теоретичні основи екології. Поняття про біосферу. Основні закони і процеси в біосфері. Жива речовина. Екологічні фактори середовища. Екосистема.
Закономірності екосистемного регулювання. Біорізноманіття і проблеми його збереження. Закономірності системи «організм–середовище». Поняття біорізноманіття, його склад і рівні. Основні причини втрати біорізноманіття. Проблеми збереження біорізноманіття. Економічна оцінка біорізноманіття.
Системна сутність людини і функції природи. Триєдина системна сутність людини. Характеристика функцій природи. Економічні властивості природних факторів.
Сутність природних факторів і антропогенних проблем довкілля. Класифікація природних факторів. Класифікація процесів впливу на природу. Об’єктивні передумови класифікації процесів впливу на довкілля. Характеристика процесів порушення природи.
Закономірності взаємодії суспільства і природи. Закономірності розвитку системи «людина–природа». Закономірності соціальної екології. Закономірності природокористування. Закономірності охорони природи.
Поняття про стійкий розвиток. Концепція стійкого розвитку. Несуча здатність біосфери. Цілі, завдання і проблеми стійкого розвитку. Сфери вирішення проблем.
Наукові і світоглядні передумови формування засад стійкого розвитку. Вихідні будівельні блоки формування стійкого розвитку. Класична економічна школа. Здобутки неокласичної та інституціальної шкіл.
Принципи забезпечення стійкого розвитку. П’ять визначальних умов прогресивного розвитку соціально-економічних систем. Принципи екологічної «республіки», або умови координації у просторі. Принципи «триєдності часів», або що передати нащадкам. Принципи «вічного колодязя», або забезпечення екологічної стійкості. Принципи екологічних цілей, або від задоволення потреб – до формування життєблагодатних комплексів. Принципи екологічної мотивації, або «хотіти, щоб уміти».
Моніторинг стану і динаміки природних і соціально-економічних систем. Поняття екологічного моніторингу. Цілі і завдання формування моніторингу стійкого розвитку.
Екологічна освіта і виховання. Система природоохоронної освіти. Система неперервної екологічної освіти та виховання. Екологічна етика.
Особливості забезпечення стійкого розвитку під час переходу до інформаційного суспільства. Інформація як базовий фактор суспільного виробництва. Загальні риси інформаційної формації.
Стратегія і тактика реалізації екологічної політики. Поняття стратегії і тактики в екологічній політиці. Тенденції в еволюції екологічної політики. Формування сучасної економічної стратегії екологізації. Стратегія і тактика впливу на об’єкти і суб’єктів екологізації. Інструменти екологізації. Стратегії впливу на сфери господарювання.
Науково-практичні аспекти впровадження концепції стійкого розвитку
Науково-практичні аспекти впровадження концепції стійкого розвитку. Механізм управління сталим розвитком країни та регіонів. Іноземний досвід впровадження системи сталого розвитку.
Науково-практичні аспекти впровадження концепції стійкого розвитку. Механізм управління сталим розвитком країни та регіонів. Іноземний досвід впровадження системи сталого розвитку.
Методи та критерії оцінювання: Оцінювання знань здобувачів освіти з навчальної дисципліни здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролів.
Поточний контроль (40%) здійснюється під час проведення занять: виконання практичних робіт; захист звітів з практичних занять.
Підсумковий контроль (60%) здійснюється під час проведення залікової контрольної роботи: письмова компонента (60%).
Критерії оцінювання результатів навчання: Практичні заняття
Максимальна кількість балів за кожну практичну роботу № 1-9 – 3 бали
Максимальна кількість балів за кожен звіт з практичних занять № 1-9 – 1,5 бал
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Петрушка І. М. Стратегія сталого розвитку: навчальний посібник / І. М. Петрушка, Н. Ю. Хомко, В. І. Мокрий, М. В. Руда. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2018. – 156 c.
2. Стратегія сталого розвитку: конспект лекцій для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» / М.В. Руда – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка». 2023. – 464 с.
3. Методичні вказівки до проведення практичних занять № 1 – 9 з дисципліни «Стратегія сталого розвитку» для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Інституту сталого розвитку ім. В. Чорновола, спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» / М.В. Руда – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2023. – с. 124.
4. Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Стратегія сталого розвитку» для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Інституту сталого розвитку ім. В. Чорновола, спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» / М.В. Руда – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2022. – с. 10.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).