Екологічна безпека атмосферного повітря
Спеціальність: Природоохоронні інформаційні системи
Код дисципліни: 6.183.03.E.061
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Екологічна безпека та природоохоронна діяльність
Лектор: Мокрий В.І., професор, Гивлюд А.М., доцент
Семестр: 8 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
Загальні компетентності:
ІК01. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми технічного і технологічного характеру у сфері екології, охорони довкілля, збалансованого природокористування, або у процесі навчання, що передбачає застосування теоретичних основ та методів технологій захисту навколишнього середовища, та характеризується комплексністю і складністю умов.
ЗК01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК04. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.
ЗК05. Здатність приймати обґрунтовані рішення;
ЗК06. Здатність розробляти та управляти проектами.
ЗК07. Прагнення до збереження навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку суспільства.
Фахові компетентності:
ФК01. Здатність до попередження забруднення довкілля та кризових явищ і процесів.
ФК02. Здатність обґрунтовувати, здійснювати підбір, розраховувати, проектувати, модифікувати, готувати до роботи та використовувати сучасну техніку і обладнання для захисту та раціонального використання повітряного та водного середовищ, земельних ресурсів, поводження з відходами.
ФК03. Здатність проводити спостереження та інструментальний і лабораторний контроль навколишнього середовища, впливу на нього зовнішніх факторів, з відбором зразків (проб) природних компонентів.
ФК06. Здатність до проектування систем і технологій захисту навколишнього середовища та забезпечення їх функціонування.
ФК08. Здатність до забезпечення екологічної безпеки.
ФКС1.7. Уміння обґрунтувати проекти технологій альтернативної енергетики з урахуванням регіональних особливостей ресурсного забезпечення.
ФКС2.3. Здатність використовувати знання й уміння для розрахунку, дослідження, вибору, впровадження та проектування газоочисних, водоочисних, рекультиваційних технологій, систем
та устаткування.
ФКС2.4. Уміння ідентифікувати, класифікувати та описувати роботу технологій захисту довкілля шляхом аналітичних методів і методів моделювання.
ФКС2.6. Уміння проектувати газоочисні, водоочисні, радіаційно безпечні та рекультиваційні системи, їх компоненти з урахуванням усіх особливостей створення, налагодження, експлуатації, технічного обслуговування та утилізації ресурсів.
ФКС2.7. Уміння аргументувати вибір природоохоронних, природозахисних та природовідновних методів вирішення спеціалізованих екологічних задач, критично оцінювати
отримані результати та захищати прийняті рішення.
ФКС2.8. Знання технічних характеристик, конструктивних особливостей, призначення і правил експлуатації повітроочисного, водоочисного, рекультиваційного, радіаційного устаткування та обладнання
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
ПР01. Знати сучасні теорії, підходи, принципи екологічної політики, фундаментальні положення з біології, хімії, фізики, математики, біотехнології та фахових і прикладних інженерно-технологічних дисциплін для моделювання та вирішення конкретних природозахисних задач у виробничій сфері.
ПР04. Обґрунтовувати природозахисні технології, базуючись на розумінні механізмів впливу людини на навколишнє середовище і процесів, що відбуваються у ньому.
ПР05. Вміти розробляти проекти з природоохоронної діяльності та управляти комплексними діями
ПР08. Вміти продемонструвати навички вибору, планування,
проектування та обчислення параметрів роботи окремих видів обладнання, техніки і технологій захисту навколишнього середовища, використовуючи знання фізико-хімічних властивостей полютантів, параметрів технологічних процесів та нормативних показників довкілля.
ПР12. Обирати інженерні методи захисту довкілля, здійснювати
пошук новітніх технікотехнологічних й організаційних рішень, спрямованих на впровадження у виробництво перспективних природоохоронних розробок і сучасного обладнання, аналізувати напрямки вдосконалення існуючих природоохоронних і природовідновлюваних технологій забезпечення екологічної безпеки.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Екологія довкілля, Екологічна безпека технології виробництв, Ефективне використання природних ресурсів, Ландшафтна екологія, Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище, Моніторинг довкілля, Екологічна безпека, Інженерний захист довкілля.
Короткий зміст навчальної програми: В рамках дисципліни детально аналізуються сучасні технології захисту атмосферного повітря та ефективність їх впровадження, що спрямоване на підвищення рівня екологічної безпеки регіонів. знання та практичні вміння з оцінки екологічної безпеки атмосферного повітря та інженерного управління атмосферним середовищем.
Опис: Види сучасних технологій захисту атмосферного повітря від забруднень техногенного характеру. Характеристика методів боротьби з екологічно небезпечними газами і пилом, заснованих на різних фізико-хімічних принципах і ефектах. Технічні характеристики існуючих апаратів, установок та інших технічних
засобів для очищення повітряних і газових потоків, що викидаються в атмосферу з систем вентиляції, аспірації та з майданчиків промислових підприємств чи інших техногенних об’єктів, від забруднюючих речовин. Конструктивні особливості технічних засобів вловлювання екологічно небезпечних газів та пилу, включаючи апарати для одночасного очищення повітря від
газових домішок і суспендованих частинок. Показники їх продуктивності та ефективності. Технічні переваги використання технологій комплексного очищення атмосферного повітря від забруднюючих речовин. Особливості використання технологій душирування пилу та попередження його утворення на відкритих
майданчиках гірничо-видобувних підприємств. Оцінювання та прогнозування ефективності впроваджуваних технологій захисту атмосферного повітря за показниками зниження інтенсивності викидів забруднюючих речовин та їх концентраціями на прилеглих до техногенних об’єктів територіях.
Методи та критерії оцінювання: Лекції, практичні заняття - інформаційно- рецептивний метод, репродуктивний метод, евристичний метод, самостійна робота – репродуктивний метод, дослідницький метод.
Оцінювання знань здобувачів освіти з навчальної дисципліни здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролів.
Поточний контроль (40%) здійснюється під час проведення занять: виконання практичних робіт; захист звітів з практичних занять.
Підсумковий контроль (60%) здійснюється під час проведення екзамену: письмова компонента (50%); усна компонента (10%).
Критерії оцінювання результатів навчання: Практичні заняття - 40 балів
Максимальна кількість балів за кожну практичну роботу № 1-15 – 2 бали
Максимальна кількість балів за кожен звіт з практичних занять № 1-15 – 0,66 бали
Екзаменаційний контроль:
письмова компонента - 50 балів
усна компонента - 10 балів
Разом за дисципліну - 100 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Природоохоронні технології. Ч 1. Захист атмосфери / В.Г. Петрук, Л.І. Северин, І.В. Васильківський, І.І. Безвозюк. – Вінниця : Універсум-Вінниця, 2010. – 318 с.
2. Сторожук В.М., Батлук В.А., Назарук М.М. Промислова екологія: Підручник. – Львів : Українська академія друкарства, 2005. – 547 с.
3. Харківський Б.Т. Основи промислової екології. – Київ, ІСІО, 1995, 100с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).