Моніторинг довкілля, частина 1

Спеціальність: Природоохоронні інформаційні системи
Код дисципліни: 6.183.03.O.030
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Екологічна безпека та природоохоронна діяльність
Лектор: Проф. Мокрий В. І.
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета викладення дисципліни 1. формування у майбутніх фахівців-екологів теоретичних знань, умінь та практичних навичок, необхідних для вирішення практичних задач у галузі моніторингу довкілля; 2. засвоєння сучасних знань з правових, організаційних та методичних основ моніторингу довкілля, 3. вивчення особливостей застосування методик природничих наук для моніторингу довкілля, роль і завдання кожної з них у забезпеченні контролю якості життя людства і збереження природного середовища.
Завдання: Загальні компетентності: ЗК01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК02. Знання предметної області вищої математики, фізики, хімії з основами біогеохімії, біології, їх критичне розуміння для професійної діяльності. ЗК03. Здатність спілкуватися іноземною мовою. ЗК04. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. ЗК05. Здатність приймати обґрунтовані рішення. ЗК06. Здатність розробляти та управляти проектами. ЗК07. Прагнення до збереження навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку суспільства. Фахові компетентності: ФК02. Здатність обґрунтовувати, здійснювати підбір, розраховувати, проектувати, модифікувати, готувати до роботи та використовувати сучасну техніку і обладнання для захисту та раціонального використання повітряного та водного середовищ, земельних ресурсів, поводження з відходами. ФК03. Здатність проводити спостереження та інструментальний і лабораторний контроль навколишнього середовища, впливу на нього зовнішніх факторів, з відбором зразків (проб) природних компонентів. ФК04. Здатність здійснювати контроль за забрудненням повітряного басейну, водних об’єктів, ґрунтового покриву та геологічного середовища. ФК09. Здатність оцінювати вплив промислових об’єктів та інших об’єктів господарської діяльності на довкілля.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання: ПР01. Знати сучасні теорії, підходи, принципи екологічної політики, фундаментальні положення з біології, хімії, фізики, математики, біотехнології та фахових і прикладних інженерно- технологічних дисциплін для моделювання та вирішення конкретних природозахисних задач у виробничій сфері. ПР03. Вміти використовувати інформаційні технології та комунікаційні мережі для природоохоронних задач. ПР04. Обґрунтовувати природозахисні технології, базуючись на розумінні механізмів впливу людини на навколишнє середовище і процесів, що відбуваються у ньому. ПР05. Вміти розробляти проекти з природоохоронної діяльності та управляти комплексними діями щодо їх реалізації. ПР09. Вміти проводити спостереження, інструментальний та лабораторний контроль якості навколишнього середовища, здійснювати внутрішній контроль за роботою природоохоронного обладнання на промислових об’єктах і підприємствах на підставі набутих знань новітніх методів вимірювання та сучасного вимірювального обладнання і апаратури з використанням нормативно-методичної та технічної документації. ПР10. Вміти застосувати знання з контролю та оцінювання стану забруднення і промислових викидів, з аналізу динаміки їх зміни в залежності від умов та технологій очищення компонентів довкілля. ПР14. Вміти обґрунтовувати ступінь відповідності наявних або прогнозованих екологічних умов завданням захисту, збереження та відновлення навколишнього середовища.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні дисципліни: Геологія з основами геоморфології, Інженерна графіка, Фізика, Біологія, Хімія з основами біогеохімії, Вища математика, Ґрунтознавство, Екологічна безпека технології виробництв, Метеорологія і кліматологія, Інформатика, Фізико-хімічні методи аналізу. Наступні дисципліни: Фоновий екологічний моніторинг Моделювання і прогнозування стану довкілля, Сучасні методи досліджень об'єктів довкілля, Ефективне використання природних ресурсів.
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна забезпечує вивчення основних положень моніторингу довкілля, основами організації моніторингу за складовими біосфери, а також з такими завданнями моніторингу довкілля як оцінювання та аналіз кліматичних факторів середовища, спостереження за станом та якістю складових довкілля – атмосферного повітря та ґрунту, поверхневих та підземних вод, висвітлення принципів дії приладів для вимірювання параметрів навколишнього середовища та його забруднення, а також можливості застосування сучасних методів, зокрема автоматизованих та дистанційних для моніторингу довкілля.
Опис: Тема 1. Державна програма моніторингу довкілля України. Лекція 1.1. Поняття про моніторинг довкілля. Сутність, об’єкт, предмет, методи моніторингу довкілля. Становлення і розвиток моніторингу довкілля як галузі екологічної науки. Лекція 1.2. Класифікація систем моніторингу довкілля. Підходи до визначення об’єктів моніторингу довкілля. Фактори, індикатори та показники, які досліджуються в системі моніторингу довкілля. Лекція 1.3. Функціонування державної програми моніторингу довкілля України. Суб’єкти державної системи моніторингу довкілля. Функціонування державної системи моніторингу довкілля. Взаємовідносини суб'єктів державної системи моніторингу довкілля. Лекція 1.4. Моніторинг як система спостережень і оцінювання стану геологічного середовища. Організація спостережень за станом природного середовища. Система спостережень за впливом на довкілля антропогенних факторів. Система оцінювання стану довкілля. Лекція 1.5. Моніторинг як система моделювання і прогнозування стану довкілля. Поняття про модель і моделювання. Види моделей. Екологічний прогноз і прогнозування. Види прогнозів. Прогнозування впливу наслідків антропогенного впливу на навколишнє природне середовище. Лекція 1.6. Банки даних моніторингу довкілля. Геоекологічні інформаційні системи. Поняття про банки даних в екології. Інформаційні блоки екологічного моніторингу. Геоекологічні інформаційно-аналітичні системи. Лекція 1.7. Моніторинг навколишнього природного середовища в межах України. Загальні положення про системи регіонального і державного моніторингу. Структура та зміст програм регіонального і державного моніторингу. Рекомендації до проведення моніторингу довкілля у регіоні. Тема 2. Організація моніторингу за складовими довкілля. Лекція 2.1. Рівні і види моніторингу. Принципи класифікації систем моніторингу . Екологічний моніторинг і його завдання. Лекція 2.2. Фоновий моніторинг і глобальна система моніторингу навколишнього середовища. . Фоновий моніторинг, його роль в оцінюванні та прогнозуванні глобального стану біосфери. Глобальна система моніторингу навколишнього середовища. Лекція 2.3. Кліматичний моніторинг. Організація, мета і завдання кліматичного моніторингу. Види кліматичного моніторингу. Лекція 2.4. Радіоекологічний моніторинг. Радіоекологічний моніторинг, його основні складові і завдання. Комплексний радіоекологічний моніторинг та його складові. Методи радіаційного контролю. Лекція 2.5. Моніторинг атмосферного повітря. Організація спостережень за атмосферним повітрям. Пости спостережень. Програми і терміни спостережень. Автоматизовані системи спостережень і контролю за атмосферним повітрям. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря, прилади і способи відбору проб. Екологічне нормування якості атмосферного повітря. Лекція 2.6. Моніторинг поверхневих вод. Загальні положення моніторингу поверхневих вод. Організація моніторингу поверхневих вод. Програми спостережень. Методи і терміни відбору проб. Автоматизована система контролювання якості води. Оцінювання екологічного стану природних вод. Лекція 2.7. Моніторинг ґрунтового покриву. Наукові і організаційні засади ґрунтового моніторингу. Види ґрунтово-екологічного моніторингу. Моніторинг забруднення ґрунтів. Оцінювання екологічного стану ґрунтів. Контрольна підсумкова робота з курсу «Моніторинг довкілля»
Методи та критерії оцінювання: Оцінювання знань здобувачів освіти з навчальної дисципліни здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролів. Поточний контроль (40%) здійснюється під час проведення занять: виконання практичних робіт; захист звітів з практичних занять. Підсумковий контроль (60%) здійснюється під час проведення екзамену: письмова компонента (50%); усна компонента (10%).
Критерії оцінювання результатів навчання: Критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти Поточний контроль (ПК) : Разом за дисципліну Практичні Заняття: Максимальна кількість балів за кожну практичну роботу № 1-4 – 2 бали Максимальна кількість балів за кожен звіт з практичних занять № 1-4 – 3 бали. Разом за ПК - 20 Екзаменаційний контроль: Письмова компонента - 70 Усна компонента -10 Разом за дисципліну - 100
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Моніторинг довкілля : підручник / [Боголюбов В. М., Клименко М. О., Мокін В. Б. та ін.] ; під ред. В. М. Боголюбова. [ 2-е вид., перероб. і доп.]. — Вінниця : ВНТУ, 2010. — 232 с. 2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Практикум із загальної екології: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1997. – 160 с. 3. Капустяник В. Б. Прикладна спектроскопія: навч. посіб. / В. Б. Капустяник, В. І. Мокрий. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2009. – 320 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).