Моніторинг довкілля, частина 2

Спеціальність: Природоохоронні інформаційні системи
Код дисципліни: 6.183.03.O.036
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Екологічна безпека та природоохоронна діяльність
Лектор: Мокрий В.І., професор, д.т.н., Гивлюд А.М., к.т.н., доцент
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою вивчення дисципліни є: формування у майбутніх фахівців теоретичних знань, умінь та практичних навичок у галузі одержання інформації щодо поточного стану різних компонентів довкілля (поверхневих і підземних вод, вод морів та океанів, атмосферного повітря, ґрунтів) ; оцінки рівнів шкідливого впливу на компоненти довкілля антропогенних навантажень, прогнозування змін стану довкілля; засвоєння основних сучасних концепцій здійснення моніторингу навколишнього природного середовища на локальному, регіональному, національному та глобальному рівнях; ведення кадастрів природних ресурсів, обліку об’єктів, що шкідливо впливають на стан довкілля, прогнозування стану довкілля на перспективу; розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для проведення природоохоронних заходів та їх представлення в картографічному вигляді.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальні компетентності: ІК01. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми технічного і технологічного характеру у сфері екології, охорони довкілля, збалансованого природокористування, або у процесі навчання, що передбачає застосування теоретичних основ та методів технологій захисту навколишнього середовища, та характеризується комплексністю і складністю умов; ЗК01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. 4 ЗК02. Знання предметної області вищої математики, фізики, хімії з основами біогеохімії, біології, їх критичне розуміння для професійної діяльності. ЗК04. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. ЗК05. Здатність приймати обґрунтовані рішення; ЗК06. Здатність розробляти та управляти проектами. ЗК06. Здатність розробляти та управляти проектами. ЗК07. Прагнення до збереження навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку суспільства. фахові компетентності: ФК01. Здатність до попередження забруднення довкілля та кризових явищ і процесів ФК02. Здатність обґрунтовувати, здійснювати підбір, розраховувати, проектувати, модифікувати, готувати до роботи та використовувати сучасну техніку і обладнання для захисту та раціонального використання повітряного та водного середовищ, земельних ресурсів, поводження з відходами. ФК03. Здатність проводити спостереження та інструментальний і лабораторний контроль навколишнього середовища, впливу на нього зовнішніх факторів, з відбором зразків (проб) природних компонентів. ФК04. Здатність здійснювати контроль за забрудненням повітряного басейну, водних об’єктів, ґрунтового покриву та геологічного середовища. ФК09. Здатність оцінювати вплив промислових об’єктів та інших об’єктів господарської діяльності на довкілля. ФКС1.8. Здатність здійснювати екологічний контроль і державний аудит екологічної безпеки повітря, водних об’єктів, ґрунтового покриву та геологічного середовища. ФКС1.9. Знання та володіння навичками роботи з комп'ютерними технологіями оперативного моніторингу для вирішення задач екологічної безпеки територій.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання: ПР01. Знати сучасні теорії, підходи, принципи екологічної політики, фундаментальні положення з біології, хімії, фізики, математики, біотехнології та фахових і прикладних інженернотехнологічних дисциплін для моделювання та вирішення конкретних природозахисних задач у виробничій сфері. Лекційні, практичні заняття – інформаційно-рецептивний метод, евристичний метод, метод проблемного викладу. Самостійна робота: Поточний контроль – виконання та захист практичних робіт ПР03. Вміти використовувати інформаційні технології та комунікаційні мережі для природоохоронних задач. Лекційні, практичні заняття – репродуктивний метод, метод проблемного викладу, евристичний метод. Самостійна робота: Поточний контроль – усне та фронтальне опитування ПР09. Вміти проводити спостереження, інструментальний та лабораторний контроль якості навколишнього середовища, здійснювати внутрішній контроль за роботою природоохоронного обладнання на промислових об’єктах і підприємствах на Лекційні, практичні заняття – репродуктивний метод, метод проблемного викладу, евристичний метод. Самостійна робота: Поточний та семестровий контроль. Методи оцінювання знань: вибіркове усне опитування, тести. Іспит – тестовий контроль, письмове опитування підставі набутих знань новітніх методів вимірювання та сучасного вимірювального обладнання і апаратури з використанням нормативно-методичної та технічної документації.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Перелік попередніх та супутніх: Моніторинг довкілля частина 1 наступних навчальних дисциплін: Сучасні методи досліджень об’єктів довкілля
Короткий зміст навчальної програми: Санітарно-гігієнічне нормування. Статистичні моделі розсіювання з точкових джерел. Теорія конвективно-дифузійного розсіювання забруднень. Принципи емпіричного визначення, графічні та розрахункові методи визначення вертикальної та горизонтальної дисперсій розсіювання графічними та числовими методами. Методика розрахунку гранично-допустимих скидів з врахуванням самоочищення. Міграція забруднень в геологічному середовищі.
Опис: 1.Особливості біотичного моніторингу 2. Еколого-гігієнічий моніторинг 3. Моніторинг лісових екосистем 4. Агроекологічний моніторинг 5. Особливості громадського екологічного моніторингу 6. Соціально-екологічний моніторинг 7. Основні функції та структура геоінформаційних систем 8. Основи дистанційного зондування Землі 9. Аналіз даних моніторингових досліджень 10. Регіональні системи моніторингу довкілля
Методи та критерії оцінювання: Оцінювання знань здобувачів освіти з навчальної дисципліни здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролів. Поточний контроль (40%) здійснюється під час проведення занять: виконання практичних робіт; захист звітів з практичних занять. Підсумковий контроль (60%) здійснюється під час проведення екзамену: письмова компонента (50%); усна компонента (10%).
Критерії оцінювання результатів навчання: Критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти Поточний контроль (ПК) : Разом за дисципліну Практичні Заняття: Максимальна кількість балів за кожну практичну роботу № 1-4 – 2 бали Максимальна кількість балів за кожен звіт з практичних занять № 1-4 – 3 бали - 20 Екзаменаційний контроль: Разом за ПК - 45 Письмова компонента - 45 Усна компонента -10 Разом за дисципліну - 100
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Крышев И.И., Сазыкина Т.Г. Имитационные модели динамики экосистем в условиях антропогенного воздействия ТЭС и АЭС. — М.: Энергоатомиздат, 1992. — 176 с. 2. Джефферс Дж. Введение в системный анализ: применение в экологии. — Л.: Гидрометеоиздат, 1985. 3. Внуков А.Н. Защита атмосферы от выбросов энергоблоков. Справочник.- М.: Энергоатомиздат, 1990. — 184 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).