Хімічна технологія високомолекулярних сполук

Спеціальність: Хімічні технології та інженерія
Код дисципліни: 6.161.13.E.112
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Хімічна технологія переробки пластмас
Лектор: Професор Левицький Володимир Євстахович Асистент Масюк Андрій Сергійович
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою курсу є ознайомлення студентів з основними представниками полімерів і пластичних мас на їх основі, з основними технологічними особливостями виробництва пластмас та устаткуванням яке при цьому використовується.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів необхідних компетентностей: інтегральна компетентність (ІНТ): 1. Здатність вирішувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми хімічних технологій та інженерії, що передбачає застосування теорій та методів хімічних технологій та інженерії і характеризуються комплексністю та невизначеністю умов. загальні компетентності (ЗК): 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. 2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. 3. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. фахові компетентності спеціалізації (ФКС): 1. Здатність використовувати професійно-профільні знання і практичні навички для вирішення конкретних завдань в галузі технологій виробництва і перероблення пластичних мас і композитів.
Результати навчання: Результати навчання ПР 2. Коректно використовувати у професійній діяльності термінологію на основі поняття хімії, хімічних технологій, процесів і обладнання виробництв хімічних речовин та матеріалів на їхній основі ПР 3. Знати і розуміти механізми і кінетику хімічних процесів, ефективно використовувати їх при проектуванні і вдосконаленні технологічних процесів та апаратів хімічної промисловості. АіВ 4. Здатність адаптуватися до нових ситуацій та приймати відповідні рішення
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: - Загальна та неорганічна хімія; - Органічна хімія; - Фізика - Фізична і колоїдна хімія; - Полімерне матеріалознавство - Технологія переробки полімерів - Теоретичні основи переробки полімерів та еластомерів - Основи технології формування виробів з пластмас
Короткий зміст навчальної програми: Знання, одержані при вивченні даної дисципліни, дозволять бакалаврові цілеспрямовано вибирати метод синтезу полімерів, вияснити роль методу одержання у формуванні властивостей полімерів, освоїти поняття про особливості переробки полімерів та пластмас на їх основі у вироби.
Опис: Розділ 1. Технологічні особливості виробництва, властивості та застосування поліолефінів § 1. Технологія виробництва поліетилену. Сировина для одержання поліетилену. Поліетилен високого, середнього і низького тиску. Властивості поліетилену і вплив на них методу одержання. § 2. Технологія виробництва поліпропілену. Сировина для одержання поліпропілену. Полімеризація в розчині, в рідкому мономері, в газовій фазі. Властивості, методи переробки і галузі застосування поліпропілену § 3. Технологія виробництва поліізобутилену. Властивості і галузі використання поліізобутилену Розділ 2. Технологічні особливості виробництва, властивості та застосування полістирольних пластиків § 1. Сировина для одержання полістиролу. Вплив способу полімеризації стиролу на структуру полімеру. Технологічні процеси виробництва полістиролу в блоці, емульсії та суспензії. Вплив методу одержання на властивості полістиролу. Властивості і застосування полістиролу § 2. Кополімери стиролу. Методи одержання удароміцного полістиролу та АБС-пластиків. Технологічні особливості одержання, властивості та застосування Пінополістирол. Удароміцний полістирол § 3. Газонаповнений полістирол. Методи одержання, властивості та застосування пінополістиролу Розділ 3. Технологічні особливості виробництва, властивості та застосування полімерів на основі гелогенопохідних ненасичених вуглеводнів § 1. Технології виробництва полівінілхлориду полімеризацією в масі, суспензії та емульсії. Сировина для одержання полівінілхлориду. § 2. Пластичні маси на основі полівінілхлориду. Вініпласт, пластикат, пластизолі. Склад, властивості та особливості переробки. Технологічні особливості виробництва, властивості та застосування хлорованого ПВХ, кополімерів вінілхлориду, газонаповненого ПВХ § 3. Політетрафторетилен, політрифторхлоретилен, полівініліденфторид. Технологічні особливості виробництва, властивості, переробка та застосування Розділ 4. Технологічні особливості виробництва, властивості та застосування полімерів на основі акрилатів та вінілових естерів § 1. Сировина для виробництва полімерів акрилової і метакрилової кислот. Виробництво блочного поліметилметакрилату. § 3. Полімери вінілових естерів. Полівінілацетат, полівініловий спирт, полівінілацеталі. Розділ 5. Технологічні особливості виробництва, властивості та застосування фенопластів та амінопластів § 1. Фенол-альдегідні полімери. Сировина для одержання. Технологічні методи одержання новолачних та резольних олігомерів; властивості новолачних та резольних смол. § 2. Фенопласти. Виробництво прес-порошків; Компоненти, їх призначення і вплив на властивості. Фенопласти з листовим наповнювачем. Волокнонаповнені прес-матеріали. § 3. Аміно-альдегідні полімери і пластмаси на їх основі. Сировина для одержання аміноальдегідних полімерів. Розділ 6. Технологічні особливості виробництва, властивості та застосування поліестерів та епоксидних полімерів § 1. Термопластичні поліестери. Сировина для одержання. Технологічний процес одержання поліетилентерефталату. Властивості, переробка, застосування § 2. Промислові методи одержання полікарбонатів і поліарилатів. Алкідні полімери. Ненасичені поліестери. Властивості, переробка та застосування поліестерів § 3. Виробництво епоксидних полімерів. Сировина для виробництва епоксидних полімерів. Реакції утворення епоксидних олігомерів. Технології одержання епоксидних полімерів. Розділ 7. Технологічні особливості виробництва, властивості та застосування поліамідів, поліуретанів, кремнійорганічних полімерів та модифікованих природних полімерів § 1. Технологія виробництва поліамідів. Промислові методи одержання. Полімеризація капролактаму. Технології одержання поліаміду 6; поліаміду 66. Виробництво ароматичних поліамідів. § 2. Поліуретани. Одержання поліуретанів.
Методи та критерії оцінювання: - поточний контроль (30%) усне опитування, самостійні письмові роботи (30%); - підсумковий контроль (контрольний захід – екзамен): письмово-усна форма (70%).
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль (ПК): Лабораторний практикум - 30 б Екзаменаційний контроль (ЕК): письмова компонента - 60 б усна компонента - 10 б Разом за дисципліну (ПК+ЕК) - 100 б Поточний контроль знань студентів В процесі поточного контролю здійснюється перевірка запам’ятовування та розуміння програмного матеріалу, набуття вміння і навичок конкретних розрахунків та обґрунтувань, опрацювання, публічного та письмового викладу певних питань дисципліни. Об’єктами поточного контролю знань студента є: – виконання лабораторних робіт; – захист лабораторних робіт. Критерії оцінки виконання тестового контрольного завдання Кожен з двох рівнів контрольного завдання оцінюється в різну кількість балів. На першому рівні 8 тестових завдань з 3 варіантами відповіді. Оцінюється в 0 або 5 тестових бала: 5 балів за правильно встановлену відповідність; 0 балів, якщо правильної відповідності не встановлено, або відповіді не надано. На другому рівні 2 завдання з визначенням. Завдання другого рівня оцінюється в 10 тестових бали. Завдання з неповним формулюванням оцінюється в 0 або 9 тестових бала: 10 балів, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або відповіді не надано. Бали знімаються: а) за механічні помилки, відсутність одиниць вимірювання: 1 бал; б) за несуттєві дрібні помилки – до 2 балів; в) за принципові помилки – до 50 % балів, передбачених за оцінювання завдання; г) відповідь не за змістом завдання оцінюється в 0 балів. Таким чином, виконане вірно і в повному об’ємі тестове завдання дає можливість студенту отримати 60 балів. Усна компонента В процесі усної компоненти здійснюється перевірка запам’ятовування та розуміння програмного матеріалу, набуття вміння і навичок конкретних розрахунків та обґрунтувань, опрацювання, публічного викладу певних питань дисципліни. За компетентні й повні відповіді під час усної компоненти студент отримає 10 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Гуменецький Т.В., Левицький В.Є., Суберляк О.В. Фізико-хімія полімерів: навчальний посібник.–Львів: Растр-7, 2020.–420 с. 2. Суберляк О.В. Теоретичні основи хімії та технології полімерів: Навч. посібник / О.В. Суберляк, В.Й. Скорохода, Н.Б. Семенюк. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. – 336 с. 3. Фізико-хімія полімерів: підр. / Л.Д.Масленнікова, С.В.Іванов, Ф.Г.Фабуляк, З.В.Грушак. –К.:Вид-во Нац. авіац. ун-ту „НАУ-друк”, 2009. 312 с. 4. Курта С.А., Курганський В.С. Хімія і технологія високомолекулярних сполук: Навчальний посібник. –Івано-Франківськ: Вид-во „Плай” ЦІТ Прикарпатського НУ ім. Василя Стефаника, 2010. 291 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).