Психологія соціального пізнання
Спеціальність: Психологія
Код дисципліни: 8.053.00.M.028
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Теоретична та практична психологія
Лектор: професор, д. психол. н., доц. Лещинська Олена Альбертівна
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
інтегральної:
– здатність продукувати інноваційні наукові ідеї в різних психологічних галузях, розв’язувати складні наукові та науково-педагогічні завдання й проблеми та впроваджувати отримані результати у практичну діяльність, проводити психологічні наукові дослідження на замовлення стейкхолдерів у особі фізичних і юридичних осіб на регіональному, національному й міжнародному рівнях
загальних:
– здатність діяти відповідально та свідомо, працювати в групі науковців для розв’язання спільних завдань на основі етичних засад, з дотриманням норм академічної доброчесності.
фахових:
– здатність до осмислення концептуальних та методологічні знань в галузі психології, розуміння теоретичних та практичних проблем сучасної психологічної науки;
уміння формулювати наукову проблему, гіпотези досліджуваної проблеми, наукові завдання в галузі психології;
– збирати, опрацьовувати та критично оцінювати наукову інформацію з різних джерел та використовувати її в дослідженнях з дотриманням академічної та професійної доброчесності;
здатність під час підготовки та проведення досліджень, інтерпретації їх результатів спиратися на глибинні знання класичного та сучасного наукового інструментарію дослідження психологічних і соціально-психологічних явищ;
– уміння розробляти та реалізовувати дослідницькі завдання в різних наукових парадигмах.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни «Психологія соціального пізнання» здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати програмні результати навчання, які корелюються з компетентностями за освітньо-науковою програмою підготовки докторів філософії:
Уміння (УМ): здійснювати обґрунтування, аналіз, оцінку та синтез знань з різних предметних сфер для формулювання та обґрунтування нових теоретичних положень і практичних рекомендацій у конкретній сфері психологічної діяльності та у конкретному психологічному дослідженні; проводити наукові психологічні дослідження з різних проблем життєдіяльності особистості, адекватно формулювати гіпотези, визначати їхню мету та завдання, критично аналізувати отримані результати з використанням методів математичної статистики, генерувати креативні авторські висновки і розробляти пропозиції, комерціалізувати результати дослідження; продукувати творчі підходи психологічних та соціально-психологічних досліджень і психологічної практики, за їх допомогою розв'язувати нагальні психологічні проблеми, які розширюють і переглядають існуючі психологічні знання; працювати в групі науковців для розв’язання спільних дослідницьких завдань, дотримуватися норм академічної доброчесності, етичних норм та принципів наукової діяльності та міжособистісної взаємодії.
Комунікація (КОМ): презентувати результати своїх досліджень на наукових заходах, використовувати українську та/або іноземну мову (в першу чергу – англійську) у науковій, інноваційній та педагогічній діяльності.
Автономія і відповідальність (АіВ): вміти діяти відповідально та свідомо, на основі етичних засад, з дотриманням норм академічної та професійної доброчесності; усвідомлювати та нести особисту відповідальність за отримані результати дослідження.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Історія психології
Наукові дослідження у психологічній науці
Дослідницький семінар у галузі соціальних та поведінкових наук
Психологія професійної діяльності
Короткий зміст навчальної програми: Метою вивчення навчальної дисципліни є формування у здобувачів вищої освіти системи компетенцій в галузі сучасних підходів до досліджень в психологічній науці, що застосовується для розв’язання різноманітних теоретичних і практичних, а особливо дослідницьких завдань їхньої професійної діяльності. Програма орієнтована на реалізацію умінь формулювати гіпотез досліджуваної проблеми на основі широких методологічних підходів, застосувати у науковій роботі надбання міждисциплінарних досліджень, вагомим доробком з яких є праці присвячені психології соціального пізнання. Здійснювати синтез нових та складних ідей та соціально-психологічних явищ, переосмислювати наявне та створювати нове цілісне психологічне знання і розв’язувати значущі методологічні проблеми, розробляти категоріальний апарат власних наукових досліджень з психології.
Опис: Тема 1. Філософське розуміння соціального пізнання та соціальне обумовлення пізнавального процесу.
Тема 2. Характеристика соціологічної традиції високим інтересом до проблем соціального пізнання і пізнання.
Тема 3. Когнітивна психологія.
Тема 4. Соціальне сприйняття і соціальне пізнання при соціально-психологічному підході.
Тема 5. Пізнавальна відповідність.
Тема 6. Стратегія атрибутивних процесів "переходу".
Тема 7. Спосіб приписування причин.
Тема 8. Теорія причинної атрибуції Дж. Келлі.
Методи та критерії оцінювання: Методами діагностики результатів навчання студентів з навчальної дисципліни «Психологія соціального пізнання» є такі:
– усне опитування на практичних заняттях;
– письмовий контроль: розв’язання практичних завдань, опрацювання емпіричних результатів наукових досліджень;
– індивідуальна перевірка виконання практичних робіт;
– дискусії: під час практичних та індивідуально-консультативних занять;
– експрес-тестування та підсумкове тестування;
– екзамен.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль на практичних заняттях:
Відповіді на заняттях - 30 балів
Контрольна робота - 10 балів
Кінцевий контроль:
Письмова компонента - 40 балів
Усна компонента - 20 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Соціальне пізнання : монографія / В. М. Бабаєв, О. С. Пономарьов,С. М. Пазиніч, С. О. Завєтний ; за заг. ред. О. С. Пономарьова; Харк.нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Х. : ХНУМГ, 2014. – 320 с.
Belin, ?. & Zatorre, R. J. (2000). 'What', 'where' and 'how' in auditory cortex. Nature Neuroscience C, 965-966.
Bloom, ?. & German, O.?. (2000). Two reasons to abandon the false belief task as a test of theory of mind. Cognition, 77, A25-A31.
Bratman, I.A. (1992). Shared cooperative activity. The philosophical review, 101, 327- 341.
Carlson, S.M., Moses, L.J. (1998). The role of inhibitory processes in young children's difficulties with deception and false belief. Child Dev, 69, 672-91.
Decety, J., Grezes, J., Costes, N., Perani, D., Jeannerod, I., Procyk, A., Grassi, F., Fazio, F. (1997). Brain activity during observation of actions. Influence of action content and subject's strategy. Brain, 120, 1763-77.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).