Сучасні теорії психології особистості
Спеціальність: Психологія
Код дисципліни: 8.053.00.M.032
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Теоретична та практична психологія
Лектор: доктор психол. наук, проф. Ірина Сняданко
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Завдання навчальної дисципліни
Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
інтегральної:
Здатність продукувати нові ідеї, розв’язувати значущі комплексні проблеми професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності у сфері психології, застосовувати методологію наукової та педагогічної діяльності, а також проводити власне наукове дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
загальних:
ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК4. Здатність розв’язувати комплексні проблеми психології на основі системного наукового світогляду та загального культурного кругозору із дотриманням принципів професійної етики та академічної доброчесності..
спеціальних (фахових):
СК1. Здатність виокремлювати, систематизувати та прогнозувати актуальні психологічні проблеми, чинники та тенденції функціонування й розвитку особистості, груп і організацій на різних рівнях психологічного дослідження.
СК 7. Уміння толерувати невизначеність і доводити унікальність власного наукового пошуку в умовах інформаційного / цифрового суспільства.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни «Сучасні теорії психології особистості» здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати програмні результати навчання, які корелюються з компетентностями за освітньо-науковою програмою підготовки докторів філософії:
РН 1. Мати передові концептуальні та методологічні знання щодо обраної для дослідження проблеми у сфері психології / на межі предметних галузей, а також дослідницькі уміння, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень на рівні світових досягнень з психології.
РН 3. Виокремлювати, систематизувати, розв’язувати, критично осмислювати та прогнозувати значущі психологічні проблеми, формулювати і перевіряти гіпотези, визначати чинники та тенденції функціонування й розвитку особистості, груп і організацій на різних рівнях психологічного дослідження.
РН 7. Розробляти та реалізовувати наукові та/або інноваційні проєкти у сфері психології, які дають можливість переосмислити наявне та створити нове цілісне знання та/або професійну практику і розв’язувати значущі наукові та прикладні проблеми психології з урахуванням соціальних, економічних, етичних і правових аспектів.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Дослідницький семінар у галузі соціальних та поведінкових наук
Теоретичні та практичні проблеми психології благополуччя
Короткий зміст навчальної програми: Метою вивчення навчальної дисципліни є поглиблення знань про сучасні підходи до вивчення особистості, формування навичок їх критичного аналізу та застосування сучасних теорій особистості у наукових дослідженнях та професійній діяльності. Здатність продукувати нові ідеї, розв’язувати значущі комплексні проблеми дослідницько-інноваційної діяльності у сфері психології, зокрема поглиблення підходів до вивчення особистості, вміння застосовувати методологію наукової та педагогічної діяльності, а також проводити власне наукове дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
Навчальна дисципліна “Сучасні теорії психології особистості” передбачає ознайомлення аспірантів із теоретико-методологічними основами та сучасними тенденціями дослідження розвитку психології особистості, зокрема сучасні нейронаукові теорії особистості, еволюційні підходи у психології особистості, соціально-когнітивні та конструктівістські теорії особистості, постмодерністські та наративні підходи у психології особистості, індивідуально-диференційовані підходи у психології особистості та теорії особистісного розвитку та самореалізації. Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток васпірантів здатності до абстрактного мислення, аналізу та синтезу інформації, .здатність розв’язувати комплексні проблеми психології особистості на основі системного наукового світогляду та загального культурного кругозору із дотриманням принципів професійної етики та академічної доброчесності; здатність виокремлювати, систематизувати та прогнозувати актуальні питання в психології особистості, чинники та тенденції функціонування й розвитку особистості, груп і організацій на різних рівнях психологічного дослідження.
Опис: Тема 1. Теоретико-методологічні основи та сучасні тенденції дослідження розвитку психології особистості.
Тема 2. Нейронаукові теорії особистості . Значення нейронауки у вивченні особистості.
Тема 3. Еволюційні підходи у психології особистості.
Тема 4. Соціально-когнітивні та конструктівістські теорії особистості
Соціально-когнітивні теорії особистості.
Тема 5. Постмодерністські та наративні підходи у психології особистості.
Тема 6. Індивідуально-диференційовані підходи у психології особистості.
Тема 7. Теорії особистісного розвитку та самореалізації у психології особистості. Формування і розвиток вітчизняної школи персонології.
Практичны заняття:
Тема 1. Теоретико-методологічні аспекти теорій особистості
Тема 2. Аналіз концептуальних підходів до функціонування особистості
Тема 3. Нейропсихологічні конструкти в теоріях особистості. Нейробіологічні механізми особистості
Тема 4. Генетика та епігенетика особистості
Тема 5. Еволюційні стратегії розвитку особистості
Тема 6. Еволюційна психологія особистості в сучасних умовах
Тема 7. Соціально-когнітивні концепції особистості
Тема 8. Особистісні конструкти. Використання конструктивістських методів у терапії.
Тема 9. Постмодерністські та наративні підходи Особистість як соціальний конструкт
Тема 10. Сучасна психологія особистості в Україні: основні тенденції розвитку
Тема 11. Практичне застосування сучасних теорій особистості
Методи та критерії оцінювання: Методами діагностики результатів навчання студентів з навчальної дисципліни «Статистичні методи психологічного дослідження» є такі:
• усне опитування на практичних заняттях;
• письмовий контроль: розв’язання практичних завдань, опрацювання емпіричних результатів наукових досліджень;
• індивідуальна перевірка виконання практичних робіт;
• дискусії: під час практичних та індивідуально-консультативних занять;
• експрес-тестування та підсумкове тестування;
• екзамен.
Критерії оцінювання результатів навчання: Навчальна дисципліна «Сучасні теорії психології особистості» передбачає формування у здобувачів вищої освіти системи компетенцій в галузі математичної статистики, що застосовується для розв’язання різноманітних теоретичних і практичних, а особливо дослідницьких завдань їхньої професійної діяльності.
Частина навчального матеріалу виноситься на самостійне вивчення. Самостійна робота передбачає опрацювання літературних джерел, лекційного матеріалу, виконання завдань, що знаходяться в методичних рекомендаціях до самостійної роботи.
Поточний контроль (ПК) може проводитись у формах усного, письмового або письмово- усного експрес-контролю чи комп’ютерного тестування, колоквіуму, захисту звітів з лабораторних робіт, оцінювання виступів на семінарських заняттях, ділових чи імітаційних ігор тощо, під час як навчальних занять, так і самостійної роботи, зокрема з використанням ВНС.
Здобувачу, який до початку СК виконав не всі ОІР (передбачені обовязкові види роботи на практичному занятті) навчальної дисципліни, передбачені індивідуальним навчальним планом, а 50 % та більше кожного виду з ОІР, дозволяється відпрацювати решту робіт у перший тиждень семестрового контролю, при цьому, результати оцінювання цих робіт враховуються викладачем у підсумковій поточній успішності з цієї дисципліни. Як виняток, з дозволу завідувача кафедри, такий здобувач може відпрацювати ці ОІР до дати складання іспиту без їхнього урахування в ПК.
У разі відпрацювання всіх ОІР здобувач отримує допуск до екзаменаційного контролю або йому виставляється диференційований залік. Здобувач, який без поважних документально підтверджених підстав до початку СК не виконав більше 50% ОІР з навчальної дисципліни (хоча б з одного їх виду), вважається не атестованим з поточного контролю (межа незадовільного навчання) і не допускається до відпрацювання решти ОІР та СК з цієї дисципліни. Здобувачу, який за результатами СК отримав незадовільні оцінки або не з’явився без поважних причин на контрольні заходи, але виконав обов’язкові види ОІР, дозволяється ліквідувати академічні заборгованості на комісії. Здобувач, який після завершення роботи комісій має академічні заборгованості з освітніх компонент загальним обсягом більше 15 кредитів ЄКТС, відраховується з Університету за невиконання індивідуального начального плану (див. Додаток 2 «Положення про організацію та проведення поточного 1 семестрового контролю результатів навчання здобувачів вищої освіти» https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/pages/2028/polozhennya-pro-organizaciyu-ta-provedennya-potochnogo-i-semestrovogo-kontrolyu-rezultativ_0.pdf ).
Здобувач має право за власним бажанням повторно вивчати освітні компоненти загальним обсягом не більше 15 кредитів ЄКТС, за які він отримав оцінку «незадовільно» під час СК чи під час ліквідації академічної заборгованості, або: був недопущений до СК відповідно до п.2.5; не з’явився на СК чи комісію з ліквідації академічних заборгованостей, за умови, що сумарна кількість обсягу компонентів навчального плану, які вивчаються вдруге упродовж навчального року, не перевищує 20 кредитів ЄКТС.
За наявності поважних (документально підтверджених) підстав здобувачу може бути встановлений індивідуальний графік ліквідації академічних заборгованостей. Студенту, який після завершення роботи комісій не атестований з позакредитної або факультативної навчальної дисципліни, не зараховуються кредити із цієї дисципліни.
Екзамен – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння аспірантом (здобувачем) навчального матеріалу з дисципліни сумарно за всіма видами робіт, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни. ЕК з навчальної дисципліни складають у письмово-усній формі або у формі комп’ютерного тестування. Кількісний вимір у балах письмової та усної компоненти (у межах балів, відведених на ЕК) визначає кафедра. Це має бути зафіксовано у робочій програмі навчальної дисципліни. Письмова компонента є обов’язковою. Кількість балів на усну компоненту не повинна перевищувати 30 % від кількості балів, відведених на ЕК.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Аврамчук О.С. Патогенетична діагностика та комплексна психокорекція коморбідностей непсихотичного спектра в осіб з соціальним тривожним розладом. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.04 – «Медична психологія» - Інститут психології імені Г.С. Костюка, Київ, 2024. 446 с.
2. Базиль Т.С. Соціально-психологічна готовність волонтерів медичної галузі до діяльності в кризових. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 – «Психологія» (05 – Соціальні та поведінкові науки). – Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ, 2023. 348 с.
3. Васютинський В. Психологічні координати українського світу: монографія / Вадим Васютинський; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – Київ : Талком, 2024. – 178 c.
4. Взаємодія спільнотних ідентичностей під впливом воєнних дій: соціально-психологічні ефекти : монографія / за наук. ред. І.Губеладзе / авт. кол.: В. Васютинський, В. Вінков,І. Губеладзе, В. Діброва Л. Коробка, С. Кравчук, О. Стрільчук ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – Київ, 2025. 335 с.
5. Ґенеза поняття «особистість» в українській психологічній науці: монографія / [В.В. Турбан, Л.З. Сердюк, В.В. Бушанський, В.В. Москаленко, Ж.М. Маценко та ін.]; за ред. В.В. Турбан. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2020. 178 с.
6. Ремесник Н.Ю. Особливості психологічної корекції самоприйняття людей з надмірною вагою. – Кваліфікаційна наукова робота на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 19.00.01 загальна психологія, історія психології. – Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ, 2023. 239 с.
7. Соціокультурні детермінанти розвитку психології особистості в Україні: монографія. / В. В. Турбан, Л. З. Сердюк, В. В. Москаленко та ін.; за наук. ред. В. В. Турбан. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2023, 296 с.
8. Синякова В. Б. Психологічні засади оптимізації соціальної ситуації розвитку підлітків в умовах замісного батьківства. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук 19.00.05 – соціальна психологія, психологія соціальної роботи. – Інститут психології імені Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України. - Київ, 2024.
9. Титаренко Т. М. Посттравматичне життєгворення: способи досягнення психологічного благополуччя: монографія / Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та полі тичної психології. – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2022. – 160 с.
10. Тарасова В. В. Вплив типу прив'язаності на формування стресостійкості у підлітків. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 – «Психологія» (05 – Соціальні та поведінкові науки). – Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ, 2023. 269 с.
11. Черкаський А. В. Психологічні аспекти адаптації особистості до соціальних компонентів професійного середовища. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць 32 інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2016. Вип. 1(44). С. 183-187.
12. Amineh, R. J., & Asl, H. D. (2015). Review of constructivism and social constructivism. Journal of Social Sciences, Literature & Language, 1(1), 9–16.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).