Етнокультурні студії в психології
Спеціальність: Психологія
Код дисципліни: 8.053.00.M.025
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Теоретична та практична психологія
Лектор: доктор психологічних наук, професор Ірина Сняданко
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Завдання навчальної дисципліни
Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
інтегральної:
Здатність продукувати нові ідеї, розв’язувати значущі комплексні проблеми професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності у сфері психології, застосовувати методологію наукової та педагогічної діяльності, а також проводити власне наукове дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
загальних:
ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК4. Здатність розв’язувати комплексні проблеми психології на основі системного наукового світогляду та загального культурного кругозору із дотриманням принципів професійної етики та академічної доброчесності.
спеціальних (фахових):
СК 1. Здатність виокремлювати, систематизувати та прогнозувати актуальні психологічні проблеми, чинники та тенденції функціонування й розвитку особистості, груп і організацій на різних рівнях психологічного дослідження.
СК 7. Уміння толерувати невизначеність і доводити унікальність власного наукового пошуку в умовах інформаційного / цифрового суспільства.
Результати навчання: РН 1. Мати передові концептуальні та методологічні знання щодо обраної для дослідження проблеми у сфері психології / на межі предметних галузей, а також дослідницькі уміння, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень на рівні світових досягнень з психології.
РН 3. Виокремлювати, систематизувати, розв’язувати, критично осмислювати та прогнозувати значущі психологічні проблеми, формулювати і перевіряти гіпотези, визначати чинники та тенденції функціонування й розвитку особистості, груп і організацій на різних рівнях психологічного дослідження.
РН 7. Розробляти та реалізовувати наукові та/або інноваційні проєкти у сфері психології, які дають можливість переосмислити наявне та створити нове цілісне знання та/або професійну практику і розв’язувати значущі наукові та прикладні проблеми психології з урахуванням соціальних, економічних, етичних і правових аспектів.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Дослідницький семінар у галузі соціальних та поведінкових наук
Філософія та методологія науки
Короткий зміст навчальної програми: Метою вивчення навчальної дисципліни є формування у здобувачів вищої освіти системи компетенцій в галузі етнокультурологічних досліджень у психології, які є дуже актуальними та потребують глибинного вивчення у сучасних реаліях в Україні та світі. Програма орієнтована на реалізацію умінь аспірантів продукувати нові ідеї в галузі ентнокультурних досліджень в психології, розв’язувати значущі комплексні проблеми професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності у сфері психології, застосовувати методологію наукової та педагогічної діяльності, а також проводити власне наукове дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
Навчальна програма “Етнокультурні студії в психології” орієнтована на формування таких загальних компетенцій в аспірантів, як здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу інформації, здатності розв’язувати комплексні проблеми етнокультурних досліджень в психології на основі системного наукового світогляду та загального культурного кругозору із дотриманням принципів професійної етики та академічної доброчесності.
Опис: Теми лекцій:
Тема 1. Історія становлення та розвитку етнокультурних студій в психології.
Тема 2. Сучасний розвиток етнокультурних студій у психології. Етнокультурні психологічні студії в України.
Тема 3. Культура як психологічне явище.
Тема 4. Культура та психічні процеси: нижчі та вищі психічні процеси.
Тема 5. Етнічний і культурний світ людини.
Тема 6. Психологічні аспекти життя в іншій культурі.
Тема 7. Культура та спільноти.
Теми практичних занять:
Тема 1. Основні поняття етнокультурології в психології. Психологічні характеристики культур. Психологія етнічних процесів в сучасному світі. Психологічні аспекти постколоніальних та етнічних досліджень.
Тема 2. Психологія етнічної свідомості та традицій як чинники етнокультурного процесу. Психологія трансформацій етнічних традицій в сучасному культурному просторі. Психологія етносу та етнічної культури Океанійського та Австралійського регіонів.
Тема 3. Психологія етносу і традиційної етнічної культури Північної і Латинської Америки. Психологічні особливості азійського етносу. Психологія етнічної культури Сибіру та Кавказу.
Тема 4. Психологія етносу й етнічних культур східноєвропейських та західно-центрально-європейських регіонів.
Тема 5. Психологія української етнічної культури. Психологічні дослідження української народної матеріальної та духовної культури.
Тема 6. Психологія становлення і розвиток українського професійного музичного мистецтва, професійного театрального мистецтва, української архітектури, образотворчого мистецтва та літератури.
Тема 7. Психологічний аналіз етичних учень, сутності моралі. Психологія становлення прикладної етики, естетичної свідомості, естетичних категорій, художньої творчості.
Методи та критерії оцінювання: Лекційні та практичні заняття:
проблемний; частково-пошуковий; дослідницький, творчий.
Самостійна робота: проблемний, дослідницький
Поточний контроль:
аналіз проблемних ситуацій; спостереження за виконанням статистичних процедур під час практичних занять; дискусії; контрольна робота.
Екзаменаційний контроль: письмове (усне) опитування, тестовий контроль.
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання результатів навчання здобувачів.
Навчальна дисципліна «Етнокультурні студії в психології» передбачає формування у здобувачів вищої освіти системи компетенцій в галузі етнокультурних досліджень в психології, що застосовується для розв’язання різноманітних теоретичних і практичних, а особливо дослідницьких завдань їхньої професійної діяльності.
Частина навчального матеріалу виноситься на самостійне вивчення. Самостійна робота передбачає опрацювання літературних джерел, лекційного матеріалу, виконання завдань, що знаходяться в методичних рекомендаціях до самостійної роботи.
Поточний контроль (ПК) може проводитись у формах усного, письмового або письмово- усного експрес-контролю чи комп’ютерного тестування, колоквіуму, захисту звітів з лабораторних робіт, оцінювання виступів на семінарських заняттях, ділових чи імітаційних ігор тощо, під час як навчальних занять, так і самостійної роботи, зокрема з використанням ВНС.
Здобувачу, який до початку СК виконав не всі ОІР (передбачені обовязкові види роботи на практичному занятті) навчальної дисципліни, передбачені індивідуальним навчальним планом, а 50 % та більше кожного виду з ОІР, дозволяється відпрацювати решту робіт у перший тиждень семестрового контролю, при цьому, результати оцінювання цих робіт враховуються викладачем у підсумковій поточній успішності з цієї дисципліни. Як виняток, з дозволу завідувача кафедри, такий здобувач може відпрацювати ці ОІР до дати складання іспиту без їхнього урахування в ПК.
У разі відпрацювання всіх ОІР здобувач отримує допуск до екзаменаційного контролю або йому виставляється диференційований залік. Здобувач, який без поважних документально підтверджених підстав до початку СК не виконав більше 50% ОІР з навчальної дисципліни (хоча б з одного їх виду), вважається не атестованим з поточного контролю (межа незадовільного навчання) і не допускається до відпрацювання решти ОІР та СК з цієї дисципліни. Здобувачу, який за результатами СК отримав незадовільні оцінки або не з’явився без поважних причин на контрольні заходи, але виконав обов’язкові види ОІР, дозволяється ліквідувати академічні заборгованості на комісії. Здобувач, який після завершення роботи комісій має академічні заборгованості з освітніх компонент загальним обсягом більше 15 кредитів ЄКТС, відраховується з Університету за невиконання індивідуального начального плану (див. Додаток 2 «Положення про організацію та проведення поточного 1 семестрового контролю результатів навчання здобувачів вищої освіти» https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/pages/2028/polozhennya-pro-organizaciyu-ta-provedennya-potochnogo-i-semestrovogo-kontrolyu-rezultativ_0.pdf ).
Здобувач має право за власним бажанням повторно вивчати освітні компоненти загальним обсягом не більше 15 кредитів ЄКТС, за які він отримав оцінку «незадовільно» під час СК чи під час ліквідації академічної заборгованості, або: був недопущений до СК відповідно до п.2.5; не з’явився на СК чи комісію з ліквідації академічних заборгованостей, за умови, що сумарна кількість обсягу компонентів навчального плану, які вивчаються вдруге упродовж навчального року, не перевищує 20 кредитів ЄКТС.
За наявності поважних (документально підтверджених) підстав здобувачу може бути встановлений індивідуальний графік ліквідації академічних заборгованостей. Студенту, який після завершення роботи комісій не атестований з позакредитної або факультативної навчальної дисципліни, не зараховуються кредити із цієї дисципліни.
Екзамен – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння аспірантом (здобувачем) навчального матеріалу з дисципліни сумарно за всіма видами робіт, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни. ЕК з навчальної дисципліни складають у письмово-усній формі або у формі комп’ютерного тестування. Кількісний вимір у балах письмової та усної компоненти (у межах балів, відведених на ЕК) визначає кафедра. Це має бути зафіксовано у робочій програмі навчальної дисципліни. Письмова компонента є обов’язковою. Кількість балів на усну компоненту не повинна перевищувати 30 % від кількості балів, відведених на ЕК.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Рекомендована література:
Базова
1. Васютинський, В. О., Мартинюк, О. А. (2023). Спроба історикопсихологічної реконструкції особливостей етнонаціонального самоусвідомлення української молоді в другій половині XIX – на початку XX ст. Український психологічний журнал №1(19), DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2023.1(19).1.https://drive.google.com/file/d/1xdT4cDKIQ9Ek1EfuXxu9pss32gNfnNT_/vie w
2. Данилюк І. Етнокультурна психологія: історія та сучасність: моногр. / Іван Данилюк, Антон Курапов, Ілля Ягіяєв. - Київ: АртЕк, 2019. - 432 с.
3. Донцов Д. Культурологія: Де шукати наших історичних традицій. Дух нашої двнини. Вбрані есеї / Дмитро Донцов; упоряд Ю.П. Винничук. - Харків. Фоліо. 2023. 604 с.
4. Довгань Н. О. «Психологія соціокультурної взаємодії поколінь / дисертація на здобуття ступеня кандидата психологічних наук. 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи.Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. – Київ, 2021. 274 с.
5. Кухарук О. Ю. Особливості етнічної ідентичності представників різних етномовних груп Українського студентства /дисертація на здобуття ступеня кандидата психологічних наук. 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи.Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. – Київ, 2020. 202 с.
6. Кришовська О.О. Соціально-психологічні умови міжособистісного взаєморозуміння в інтернетспілкуванні/ дисертація на здобуття ступеня кандидата психологічних наук. 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи.Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. – Київ, 2019. 252 с.
7. Купчишина В. Ч., Макогончук Н. В. Психологічні підходи визначення змісту поняття “національний характер” та використання його іншими науками. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки. Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2019. № 1(12). С. 176–193.
8. Мартинюк, О. А. (2022). Вплив соціально-психологічних чинників на формування етнонаціональної самосвідомості української молоді другої половини XIX – початку XX ст. Габітус, (39). 224-228. http://habitus.od.ua/journals/2022/39-2022/40.pdf, DOI https://doi.org/10.32843/2663-5208.
9. Маслюк А. М. Особистість в етнопсихологічних студіях В. Яніва / Психологічний часопис: науковий журнал Національної академії педагогічних наук України імені Г.С. Костюка. Вип. 5. № 8 (2019). С.99-119.
10. Петровська І. Р. Психологія становлення громадянської ідентичності особистості / дисертація на здобуття ступеня доктора психологічних наук. 19.00.11– політична психологія. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. – Київ, 2023. 464 с.
11. Цукур О. Г. Особливості конструювання особистістю православної ідентичності в умовах секулярізації суспільства: монографія. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. – Київ, 2020. 539 с.
12. Danyliuk, I., & Kuchyna, V. (2024). ETHNOCULTURAL STUDIES OF ORTHOREXIA NERVOSA. Scientific Journal of Polonia University, 63(2), 129-136. https://doi.org/10.23856/6316
13. Sethi J, Singh M, Garg M, Singh P, Sethi U. (2021). Preliminary screening for orthorexia nervosa in undergraduate student population of north India using ORTO-15 questionnaire. J Prev Med Holist Health 2021;7(2):79–83.
14. Zhou, X., Schneider, S. C., Cepeda, S. L., & Storch, E. A. (2020). Orthorexia nervosa in China: An exploration of phenomenology and clinical correlates among university students. Journal of Cognitive Psychotherapy, 34(3), 225–241.
Допоміжна
1. Адрерсон Б. Уявлені спільноти: міркування щодо походження й поширення націоналізму. Київ : Критика, 2015. 271 с.
2. Духніч О. Є. Етнокультурні чинники наративного самоконституювання та взаємної ідентифікації слов’ян та кримських татар : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.05. Київ, 2009. 20 с.
3. Євтух В. Б. Етнічність: енциклопедичний довідник / В. Б. Євтух. – Київ: Фенікс, 2012. – 396 c.
4. Карпенко Н. Українська національна ідея і чи можливий Імідж, якщо немає Місії? Політичний менеджмент. 2011. № 3. С. 122–129. URL : https://ipiend.gov.ua/wp-content/ uploads/2018/08/karpenko_ukrainska.pdf
5. Купчишина В. Ч., Макогончук Н. В. Психологічні підходи визначення змісту поняття “національний характер” та використання його іншими науками. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки. Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2019. № 1(12). С. 176–193.
6. Никоненко Л.В. Соціально-психологічні особливості впливу медіапрактик на становлення політико-правової свідомості студентів / дисертація на здобуття ступеня кандидата психологічних наук. 19.00.11– політична психологія. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. – Київ, 2023. 251 с.
7. Руденко Ю. Національна ідентичність: захист від деструктивних інформаційних впливів у контексті розбудови громадянського суспільства в Україні // Національна академія Служби безпеки України. Збірник наукових праць ??ГО?, 2020. — С. 111—116.
8. Tinsley, M. (2019). Decolonizing the civic/ethnic binary. Current Sociology, 67(3), 347-364.
9. Українська етнопсихологія: історія, розвиток, персоналії: монографія / Н. М. Семенів; Львів. держ. ун-т внутр. справ. — Львів: Ліга-Прес, 2013. — 199 c.
10. Ясь О. Яку роль відіграла етнопсихологія в окресленні кардинальних національних відмінностей між українцями й росіянами? // Перелом: Війна Росії проти України у часових пластах і просторах минувшини. Діалоги з істориками / Відп. ред. В. Смолій. — К.: НАН України. Ін-т історії України, 2023. — Кн. 3. — С. 431—437.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).