Аксіопсихологічна герменевтика
Спеціальність: Психологія
Код дисципліни: 8.053.00.M.022
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Теоретична та практична психологія
Лектор: Доктор психологічних наук, професор Карпенко Зіновія Степанівна
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів таких компетентностей:
інтегральної: здатність продукувати нові ідеї, розв’язувати значущі комплексні проблеми професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності у сфері психології, застосовувати методологію наукової та педагогічної діяльності, а також проводити власне наукове дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення;
загальних:
– ЗК1 – здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу здатність діяти відповідально та свідомо, працювати в групі науковців для розв’язання спільних завдань на основі етичних засад, з дотриманням норм академічної доброчесності;
– ЗК4 – здатність розв’язувати комплексні проблеми психології на основі системного наукового світогляду та загального культурного кругозору із дотриманням принципів професійної етики та академічної доброчесності;
спеціальних (фахових):
– СК1 – здатність виокремлювати, систематизувати та прогнозувати актуальні психологічні проблеми, чинники та тенденції функціонування й розвитку особистості, груп і організацій на різних рівнях психологічного дослідження;
– СК7 – уміння толерувати невизначеність і доводити унікальність власного наукового пошуку в умовах інформаційного / цифрового суспільства
Результати навчання: РН 1: мати передові концептуальні та методологічні знання щодо обраної для дослідження проблеми у сфері психології / на межі предметних галузей, а також дослідницькі уміння, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень на рівні світових досягнень з психології.
РН 3: виокремлювати, систематизувати, розв’язувати, критично осмислювати та прогнозувати значущі психологічні проблеми, формулювати і перевіряти гіпотези, визначати чинники та тенденції функціонування й розвитку особистості, груп і організацій на різних рівнях психологічного дослідження.
РН 6: критично і системно оцінювати результати власної науково-дослідної роботи і результати інших дослідників у контексті усього комплексу сучасних знань щодо досліджуваної проблеми, визначати перспективи подальших наукових розвідок.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Дослідницький семінар у галузі соціальних та поведінкових наук
Філософія і методологія науки
Сучасні методи дослідження в організаційній психології
Сучасні теорії психології особистості
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна спрямована на опанування епістемологічного корпусу аксіологічно-зорієнтованих психологічних концепцій; основоположних теоретичних джерел та ідей, релевантних до конструювання предмету аксіопсихологічної герменевтики та її теоретико-методологічних версій; сутнісного змісту ключових понять аксіопсихологічної герменевтики для реінтерпретації деяких ціннісно "нейтральних" психологічних фактів, механізмів, тенденцій і закономірностей; здійснення теоретико-методологічного аналізу епістемологічних джерел аксіопсихологічної герменевтики в контексті культурно-історичного, психодинамічного і феноменологічно-рефлексивного модусів аксіопсихології; вміння здійснювати реінтерпретацію різних психічних феноменів психіки в довільно вибраному інтенціональному локусі та визначати суб’єктно-ціннісний потенціал тих чи тих (аксіо)психологічних феноменів; здійснення герменевтичної реконструкції вікових періодів аксіогенезу в інтерпретаційному форматі принципу інтегральної суб’єктності; знаходження антиномічних синтезів у концептуальних побудовах; реалізація власних ідей (розроблення проєктних рішень) щодо проведення якісних досліджень з позицій аксіопсихологічної герменевтики; володіння техніками феноменологічного відцентрування, суб’єктно-ціннісної ампліфікації та смислової редукції при сприйманні та інтерпретації явищ суб’єктивної реальності; застосовання холістичного суб’єктно-ціннісного підходу з метою інтерпретації інтенціонального змісту тих чи тих психічних феноменів; застосування здобутих знань для порівневого опису й посекторної інтерпретації аксіопсихічних феноменів повсякденного життя й культурних артефактів.
Опис: Тема 1. Поняття про аксіопсихологічну герменевтику епохи Метамодерну.
Тема 2. Ціннісно-смислова свідомість як предмет аксіопсихологічної герменевтики.
Тема 3. Діалогічні засади аксіопсихологічної герменевтики.
Тема 4. Принцип інтегральної суб’єктності й онтологічні координати розуміння.
Тема 5. Герменевтичні засоби і психологічні механізми розуміння.
Тема 6. Аксіопсихологічна реконструкція психотерапевтичних дискурсів.
Тема 7. Якісні методи в аксіопсихологічних герменевтичних студіях.
Презентація результатів індивідуальних дослідницьких проєктів.
Методи та критерії оцінювання: Методами діагностики результатів навчання аспірантів з навчальної дисципліни «Аксіопсихологічна герменевтика» є такі:
– фронтальне (усне чи письмове) опитування на практичних заняттях;
– дискусії: під час практичних та індивідуально-консультативних занять;
– колоквіум у спосіб обговорення опрацьованих першоджерел;
– тестування;
– контрольна робота з аксіопсихологічної реконструкції обраного психотерапевтичного дискурсу;
– індивідуальне науково-дослідне завдання у формі рефлексивної письмової роботи (автобіографічний наратив з елементами феноменологічного, тематичного, інтенціонального й дискурсивного самоаналізу);
– екзамен.
Критерії оцінювання результатів навчання: Основними критеріями, що характеризують рівень компетентності здобувача PhD при оцінюванні результатів поточного та підсумкового контролів з навчальної дисципліни «Аксіопсихологічна герменевтика», є:
? повнота і вчасність виконання всіх видів навчальної роботи, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни;
? глибина і характер знань навчального матеріалу за змістом навчальної дисципліни, що міститься в основних та додаткових рекомендованих літературних джерелах;
? вміння аналізувати явища, що вивчаються, у їх взаємозв’язку і розвитку;
? характер відповідей на поставлені питання (чіткість, лаконічність, логічність, послідовність тощо);
? вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання індивідуальних дослідницьких завдань.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни «Аксіопсихологічна герменевтика» складається з оцінки поточного контролю результатів навчання упродовж семестру та оцінки результатів контрольного заходу під час семестрового контролю, який проводять за накопичувальною системою у формі екзамену. Екзамен – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння аспірантом (здобувачем) навчального матеріалу з дисципліни сумарно за всіма видами робіт, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни.
На поточний контроль відводиться 45 балів, а на екзаменаційний контроль – 55 балів (письмова компонента – 35 балів та усна компонента – 20 балів). Максимальна оцінка складає 100 балів. Підсумковий екзаменаційний контроль включає врахування всіх видів діяльності аспіранта під час семестру.
Екзамен передбачає бесіду зі здобувачами (аспірантами) за білетами, питання яких розміщені у ВНС (усна компонента) та проходження розміщеного у ВНС тестового контролю (письмова компонента). Оцінювання відповідей здобувача за усною компонентою відбувається з опертям на змістову складову інституційної шкали оцінювання Національного університету «Львівська політехніка» пропорційно до їх максимальної кількості (20 балів) передбаченої для іспиту: «відмінно» – 18-20 балів; «добре» – 14-17 балів; «задовільно» – 10-13 бали; «незадовільно» – 0-9 балів.
Письмова складова проводиться у формі підсумкового тестування. Отримані за 100 бальною системою результатами множаться на узгоджений коефіцієнт 0,35 відповідно до можливої їх максимальної кількості (35 балів).
Сумарна кількість балів за навчальною дисципліною складається із показника поточного і екзаменаційного контролю. Мінімальна сумарна кількість балів при складанні екзамену сукупно із набраними балами поточного контролю, за якого аспірант атестується – не менше 50 балів. Максимальна кількість балів, яку може набрати аспірант з навчальної дисципліни «Аксіопсихологічна герменевтика» становить 100 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Гадамер Г. Істина і метод. Київ: Юніверс, 2000. Т. 1: Герменевтика 1: Основи філософської герменевтики. 464 с.
2. Дискурсивні технології самопроектування особистості: монографія / за ред. Н.В. Чепелєвої. Киїів: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2019. 170 с.
3. Гусельцева М.С. Мережний плюралізм у психології: перспективи поліметодології і трансдисциплінарності. Психологія і суспільство. 2020. № 2. С. 52–69.
4. Гусельцева М.С. Методології оновлення психологічної науки. Психологія і суспільство. 2018. № 1–2. С. 27–37.
5. Дільтей В. Виникнення герменевтики. Сучасна зарубіжна філософія. Течія і напрями. Київ: Ваклер, 1996. С. 31–60.
6. Енциклопедія постмодернізму / за ред. Ч. Вінквіста та В. Тейлора. Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. 503 с.
7. Зубрицька М. Homo legens: читання як соціокультурний феномен: монографія. Львів: Літопис, 2004. 352 с.
8. Карпенко З. Аксіологічна психологія особистості. Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2018. 720 с.
9. Карпенко З.С. Герменевтика психологічної практики: монографія. Київ: РУТА, 2001. 160 с.
10. Квіт С. Герменевтика стилю: монографія. Київ: Видавн. дім «Києво-Могилянська академія», 2011. 143 с.
11. Чепелєва Н.В. Психологія читання тексту студентами вузів. Київ: Либідь, 1990. 100 с.
12. Karpenko Z. Meta-modernist foundations of media psychology: implementation experience. Психологія особистості. 2019. № 1(10). С. 202–209.
13. Juszczyk S. Badania jakosciowe w naukach spolecznych. Szkice metodologiczne. Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego, 2013. 252 s.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).