Сучасні методи дослідження в організаційній психології

Спеціальність: Психологія
Код дисципліни: 8.053.00.M.030
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Теоретична та практична психологія
Лектор: Доктор психологічних наук, професор Сняданко Ірина Ігорівна
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою вивчення навчальної дисципліни "Сучасні методи дослідження в організаційній психології" є формування у здобувачів третього рівня вищої освіти системи компетенцій в галузі організаційної психології, що застосовується для розв’язання різноманітних теоретичних і практичних, а особливо дослідницьких завдань , які необхідні для ефективного виконання професійної діяльності.
Завдання: - Здатність осмислювати концептуальні та методологічні знання в галузі психології, розуміти теоретичні та практичні проблеми сучасної психологічної науки. - Здатність до оволодіння психологічної термінології досліджуваного наукового напряму. - Здатність формулювати наукову проблему, гіпотези досліджуваної проблеми, наукові завдання в галузі психології. - Здатність збирати, опрацьовувати та критично оцінювати наукову інформацію з різних джерел та використовувати її в дослідженнях з дотриманням академічної та професійної доброчесності. - Здатність у процесі підготовки, здійснення та інтерпретації результатів наукового дослідження спиратися на глибинні знання класичного та сучасного наукового інструментарію дослідження психологічних і соціально-психологічних явищ. - Здатність до розробки та реалізації креативних, інноваційних ідей та прийняття рішень у професійній сфері діяльності. - Здатність критично аналізувати, оцінювати та застосовувати традиційні та інноваційні інформаційно-цифрові технології у викладанні й формуванні особистого професійного бренду. - Здатність здійснювати професійну та особистісну самоосвіту, проектувати подальший освітній шлях та професійну кар’єру.
Результати навчання: -Володіти іноземною мовою для усного та письмового представлення результатів наукових досліджень, ведення фахового наукового діалогу, повного розуміння іншомовних наукових текстів. - Проводити наукові психологічні дослідження з різних проблем життєдіяльності особистості, адекватно формулювати гіпотези, визначати їхню мету та завдання, критично аналізувати отримані результати з використанням методів математичної статистики, формулювати авторські висновки і розробляти пропозиції, комерціалізувати результати дослідження. - Продукувати нові вміння, навички і методи психологічних та соціально-психологічних досліджень і психологічної практики, за їх допомогою розв'язувати нагальні психологічні проблеми, які розширюють і переглядають існуючі психологічні знання. - Працювати в групі науковців для розв’язання спільних дослідницьких завдань, дотримуватися норм академічної доброчесності, етичних норм та принципів наукової діяльності та міжособистісної взаємодії. - Здійснювати спілкування діловою науковою та професійною мовою з науковою спільнотою та громадськістю в певній галузі наукової та/або професійній діяльності. - Застосовувати сучасні інформаційно-цифрові інструменти і технології для забезпечення ефективних наукових та професійних комунікацій. - Презентувати результати своїх досліджень на наукових заходах, використовувати українську та/або іноземну мову (в першу чергу – англійську) у науковій, інноваційній та педагогічній діяльності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Організаційна психологія; Психологія управління; Математичні методи в психології; Статистичні методи психологічного дослідження; Експериментальна психологія; Дослідницький семінар у галузі соціальних та поведінкових наук; Академічна доброчесність і якість освіти.
Короткий зміст навчальної програми: Метою вивчення навчальної дисципліни є формування у здобувачів третього рівня вищої освіти системи компетенцій в галузі організаційної психології, що застосовується для розв’язання різноманітних теоретичних і практичних, а особливо дослідницьких завдань їхньої професійної діяльності. Програма орієнтована на реалізацію знать та умінь організації експерименту у галузі організаційної психології; підбору відповідних методів та методик дослідження в організаційній психології. Передбачено застосування навичок роботи з прикладними програмами Statistica та SPSS для статистичних процедур психологічного дослідження у галузі організаційної психології.
Опис: 1. Об’єкт та предмет дослідження в організаційній психології. 2. Основи методології та побудови досліджень в організаційній психології. 3. Організація та проведення досліджень персоналу організації (перфекціонізм працівників організації; професійне вигорання працівників в організації; гендерні ролі працівників та ін.). 4. Методологія дослідження ефективності психологічного консультування в в організації. 5. Організація та методи дослідження ефективності психологічних тренінгів в організації. 6. Підходи та методи дослідження корпоративної культури в організації.
Методи та критерії оцінювання: Методами діагностики результатів навчання аспірантів з навчальної дисципліни «Сучасні методи дослідження в організаційній психології» є такі: – усне опитування на практичних заняттях; – письмовий контроль: розв’язання практичних завдань, опрацювання емпіричних результатів наукових досліджень; – індивідуальна перевірка виконання практичних робіт; – дискусії: під час практичних та індивідуально-консультативних занять; – експрес-тестування та підсумкове тестування; – екзамен.
Критерії оцінювання результатів навчання: Семестрова оцінка є сумарною оцінкою результатів ПК усіх видів обов’язкових робіт, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни, та складенням іспиту. Оцінювання поточної успішності студентів здійснюється на кожному семінарському занятті за 5-бальною шкалою і заноситься в журнал обліку академічної успішності. Неготовність до заняття або незадовільна відповідь також підлягають відповідній оцінці і студенту виставляється «0» балів. Отримані у такому разі «0» балів потребують відпрацювання та оцінка, одержана під час відпрацювання враховуються при визначенні середнього балу поточної успішності. Якість контрольної роботи оцінюється за такими критеріями: відповідність змісту контрольної роботи завданню та вимогам навчально-методичних рекомендацій щодо його виконання; самостійність розв’язання поставленої задачі; наявність елементів науково-дослідного характеру. На іспиті студент може максимально набрати 60 балів. Розподіл балів у 100-бальній шкалі: Поточний контроль (ПК): практичні (семінарські) заняття – 40 балів Екзаменаційний контроль: письмова компонента – 40 балів; усна компонента – 20 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Tkalych M., Snyadanko I., Guba N., Zhelezniakova Y. Social and psychological support for personnel in organisations: work-life balance programme // Journal of Intellectual Disability - Diagnosis and Treatment. – 2020. – Vol. 8, No 2. – P. 159–166. 2. Hapon N., Vovk A., Snyadanko I., Fedyna L. Ontological security of an individual: attachment styles and coping strategies // Journal of Education Culture and Society. – 2021. – Vol. 12, No. 2. – Р. 317–329. 0,58 ум.д.ар. (За іншою тематикою) (Web of Science Emerging Sources Citation Index). 3. Сняданко І. І., Бойко А. О. Дослідження особливостей взаємозв`язку між рівнями самоефективності й перфекціонізму та їх роль у благополуччі особистості // Габітус. – 2020. – Вип. 17. – С. 152–157. 4.Жук, Н. (2021). Можливості використання сучасних комунікативних технологій в професійній діяльності патрульних поліцейських. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ, (1(22), 61-68. https://doi.org/10.31108/2.2021.1.22.7 5. Дзюба, Т. (2021). Професійне здоров’я педагога в спектрі рівневого і критеріального підходів. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ, (4 (24), 22-29. https://doi.org/10.31108/2.2021.4.24.3 6. Клочко, А. (2021). Психологічні особливості розвитку показників суб’єктивного благополуччя менеджерів освітніх організацій. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ, (4 (24), 39-43. https://doi.org/10.31108/2.2021.4.24.5 7. Кокун, О., & Бахмутова, Л. (2021). Зміни психологічного стану українських експедиторів під час тривалого перебування в Антарктиці. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ, (4 (24), 44-50. https://doi.org/10.31108/2.2021.4.24.6 8.Сняданко І. І., Грищенко О. В. Дослідження поняття “драйвер” у транзакційному підході // Сучасні виклики і актуальні проблеми науки, освіти та виробництва: міжгалузеві диспути : матеріали X Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (Київ, 13 листопада 2020 року). – 2020. – C. 491–497. 9. Грищенко О. В., Сняданко І. І. Роль соціального та психологічного благополуччя для керівників освітніх закладів // Психологічні умови благополуччя персоналу організацій : тези IІ міжнародної науково-практичної конференції, Львів, 7–8 жовтня 2021 р. – 2021. – C. 29–32.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).