Гідравлічні машини
Спеціальність: Гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології
Код дисципліни: 6.194.00.O.031
Кількість кредитів: 3.50
Кафедра: Гідротехніка та водна інженерія
Лектор: к.т.н., доц. Вербовський О.В.
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Здатність розв'язувати складні задачі і проблеми у сфері гідротехнічного будівництва, водної інженерії та водних технологій при здійсненні професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій, та характеризується комплексністю та невизначеністю умов та вимог.
загальні компетентності:
ЗК1. Здатність приймати обгрунтовані рішення.
ЗК4. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
спеціальні (фахові, предметні) компетентності (СК):
СК1. Здатність застосовувати методи математики, природничих і технічних наук, а також спеціалізоване комп'ютерне програмне забезпечення для розв'язання інженерних задач гідротехнічного будівництва, водної інженерії /та водних технологій.
СКЗ. Здатність прогнозувати потреби споживачів у водних ресурсах та антропогенне навантаження на водні об'єкти, розробляти схеми комплексного використання і охорони вод, організовувати раціональне використання водних ресурсів.
Результати навчання:
РН1. Формулювати задачі з вирішення проблемних ситуацій у професійній та/або академічній діяльності.
РН2. Визначати шляхи розв’язання інженерно-технічних задач у професійній діяльності, аргументовано інтерпретувати їх результати.
РН6. Визначати і враховувати кліматичні, інженерно-геологічні, гідрогеологічні, гідрологічні та екологічні особливості територій при проектуванні, будівництві та експлуатації об’єктів професійної діяльності
РН8. Розв'язувати якісні та кількісні задачі з видобування, підготовки та розподілу води, очищення та відведення стічних вод
РН9. Знаходити оптимальні інженерні рішення при виборі водних технологій, конструкцій об’єктів, енергоощадних заходів у сфері професійної діяльності.
РН10. Використовувати сучасні інформаційні технології при проектуванні, будівництві та експлуатації об’єктів професійної діяльності.
РН15. Здійснювати гідрологічні, гідравлічні та гідротехнічні розрахунки з використанням сучасних програмних комплексів та спеціалізованих баз даних.
РН17. Оцінювати екологічні наслідки техногенної діяльності з дотриманням правових та соціальних норм.
РН1.1. Демонструвати знання складу, вимог та методів виконання проектної документації водогосподарських мереж та споруд.
РН1.3. Вміти використовувати кінематичні та динамічні характеристики відкритих і напірних потоків рідин у спорудах водогосподарських та гідротехнічних систем.
РН1.4. Демонструвати знання принципів, методів та засобів для реалізації технологічних процесів та режимів роботи устаткування та обладнання водогосподарських систем.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити:
-Фізика;
-Теоретична механіка;
-Технічна механіка рідин і газів;
-Водна інженерія;
-Водні технології.
Кореквізити:
-Насосні станції
-Водозабірні споруди
-Водопровідні мережі та споруди
Короткий зміст навчальної програми: Метою вивчення дисципліни "Гідравлічні машини" є надання студентам теоретичних основ і практичних знань з даної навчальної дисципліни.
У результаті вивчення дисципліни студенти засвоюють конструкції, принцип роботи гідравлічних машин, оволодівають основами теорії гідравлічних машин, засвоюють закономірності сумісної роботи насосів та трубопроводів, а також набувають уміння застосувати ці знання для проектування насосних станцій.
Опис: Класифікації, основні параметри. Рух рідини в робочому колесі відцентрового нагнітача. Основне рівняння динамічного нагнітача. Дійсні напір насоса та тиск вентилятора. Характеристики нагнітачів. Подібність динамічних нагнітачів. Нагнітальна установка та характеристика спільної роботи нагнітача з мережею. Регулювання подачі насосної установки. Спільна робота декількох нагнітачів. Стійкість роботи нагнітача. Кавітація та висота всмоктування насоса. Типи насосів і вентиляторів. Вибір нагнітача. Типи та основні параметри компресорів.
Методи та критерії оцінювання: Поточний та екзаменаційний контроль.
Поточний контроль – робота здобувачів освіти під час практичних занять, виконання розрахунково-графічної роботи, виконання та захист лабораторних робіт.
Екзаменаційний контроль – письмова та усна компоненти.
Критерії оцінювання результатів навчання: Робота здобувачів освіти під час практичних занять (10%), виконання розрахунково-графічної роботи (10%), виконання та захист лабораторних робіт (10%).
Підсумковий контроль (екзамен): письмово-усна форма (70%)
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Мандрус В.І. Гідравлічні та аеродинамічні машини. – Львів: Магнолія плюс, 2005. – 340 с.
2. Срібнюк С.М. Гідравлічні та аеродинамічні машини. Основи теорії і застосування: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 328 с.
3. Герасимов Г.Г. Гідравлічні та аеродинамічні машини: Підручник. – Рівне: НУВГП, 2008. – 241 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).