Кримінальний процес
Спеціальність: Професійна освіта (Право)
Код дисципліни: 6.015.55.O.022
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Міжнародне та кримінальне право
Лектор: Проф. Канцір В., доц Кушпіт В., Цилюрик І.
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Завдання навчальної дисципліни відповідно до освітньої програми. Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у студентів необхідних компетентностей.
Інтегральна компетентність (ІНТ). Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі професійної правничої діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування правових доктрин, принципів і правових інститутів і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
Загальні компетентності (ЗК).
ЗК2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК3. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
ЗК11. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (СК).
СК1. Здатність застосовувати знання з основ теорії та філософії права, знання і розуміння структури правничої професії та її ролі у суспільстві.
СК7. Здатність застосовувати знання завдань, принципів і доктрин національного права, а також змісту правових інститутів, щонайменше з таких галузей права, як: конституційне право, адміністративне право і адміністративне процесуальне право, цивільне і цивільне процесуальне право, кримінальне і кримінальне процесуальне право.
СК8. Знання і розуміння особливостей реалізації та застосування норм матеріального і процесуального права.
СК12. Здатність аналізувати правові проблеми, формувати та обґрунтовувати правові позиції.
СК13. Здатність до критичного та системного аналізу правових явищ і застосування набутих знань у професійній діяльності.
Результати навчання: У наслідку вивчення навчальної дисципліни здобувач освітнього рівня повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: застосовувати набуті знання стосовно процесуальних правових ситуацій, як от, дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження, складати проєкти клопотань, заяв, скарг, протоколів, ухвал та інших документів процесуального формату, досконало розуміти компетенції органів досудового розслідування, прокуратури, суду та учасників провадження, тлумачити і правильно застосовувати норми кримінального процесуального права.
ПР2. Здійснювати аналіз суспільних процесів у контексті
аналізованої проблеми і демонструвати власне бачення
шляхів її розв’язання.
ПР4. Формулювати власні обґрунтовані судження на
основі аналізу відомої проблеми.
ПР16. Пояснювати природу та зміст основних правових
явищ і процесів.
ПР17. Застосовувати набуті знання у різних правових
ситуаціях, виокремлювати юридично значущі факти і
формувати обґрунтовані правові висновки.
ПР19. Надавати консультації щодо можливих способів
захисту прав та інтересів клієнтів у різних правових
ситуаціях.
ПР21. Знати механізм реалізації прав та свобод людини.
ПР23. Аналізувати і правильно застосовувати норми
матеріального та процесуального права.
ПР24. Демонструвати знання правових норм, що
визначають організацію і зміст діяльності органів державної
влади.
ПР28. Аналізувати ситуативні фабули та вирішувати
юридичні задачі.
КОМ 4. Пояснювати характер певних подій та процесів з
розумінням професійного та суспільного контексту.
АіВ 3. Здатність відповідально ставитись до виконуваної
роботи, самостійно приймати рішення, досягати
поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики;
4. Здатність демонструвати розуміння чинного
законодавства.
Використовуються такі основні методи навчання і викладання: методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності студента, методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності, методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
Методи оцінювання досягнення результатів навчання: здійснюються на платформах об’єктивності та прозорості, індивідуальності, відповідності стандартам вищої освіти, застосування стандартизованої та уніфікованої систем діагностики; визначеності критеріїв оцінювання; комплексності, етичності та компетентісного підходу з урахуванням набутої системи типових універсальних і спеціальних компетентностей, які відображають результати навчання.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити: «Кримінальне право», «Кримінально-виконавче право».
Кореквізити: «Криміналістика».
Короткий зміст навчальної програми: «Кримінальний процес» як навчальну дисципліну, віднесено до обов’язкової компоненти освітньо-професійної програми, циклу професійної підготовки.
Навчальна дисципліна акумулюється на базі процесуального права, практики його застосування і науки кримінального процесу. Вивчає чинне процесуальне законодавство, процесуальну діяльність і процесуальні правовідносини, теорію й історію кримінального процесу.
Предметом дисципліни є закономірності процесуального права, процесуальної діяльності та процесуальних правовідносин, вектори удосконалення вітчизняної моделі досудового розслідування, правосуддя, особливості й тенденції розвитку теорії та історії кримінального процесу.
Траєкторією моніторингу для вивчення є актуальні проблеми теорії і практики кримінального процесу: закономірності і тенденції розвитку кримінального процесу, система його засад (принципів), ефективність процесуальної форми і процесуальних гарантій правосуддя, складання процесуальних документів, особливості статусу окремих учасників процесу, проблеми забезпечення прав і свобод людини під час здійсненні судочинства, напрями щодо удосконалення процесуального провадження та практики його застосування, у тому числі, міжнародного співробітництва у даній сфері.
Навчальна дисципліна «Кримінальний процес» фундаментується на узагальненнях слідчої, судової, прокурорської та адвокатської практики.
Опис: Назви тем. 1. Поняття, завдання, значення і джерела кримінального процесу. 2. Засади кримінального провадження. 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження. 4. Докази і доказування у кримінальному провадженні. 5. Процесуальні строки і витрати. 6. Заходи забезпечення
кримінального провадження. 7. Запобіжні заходи кримінального провадження. 8. Загальні положення досудового розслідування. 9. Провадження слідчих (розшукових) дій. 10. Зупинення і закінчення досудового розслідування. 11. Загальні положення судового провадження. 12. Судове провадження у першій інстанції. 13. Провадження в суді апеляційної інстанції. 14. Провадження з перегляду судових рішень. 15. Особливості кримінального провадження окремих категорій справ.
Методи та критерії оцінювання: Відповідно до «Положення про рейтингове оцінювання досягнень студентів Національного університету «Львівська політехніка»:
URL: https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/pages/2029/svo0310polozhennyaproreytyngoveocinyuvannyadosyagnenstudentiv.pdf.
Перевага продуктивним методам: проблемний виклад, пошукові та дослідницькі методи, презентації, кейс-стади, тренінги та ділові ігри, бесіди і дискусії, робота у ВНС, «електронні лекції», семінари, дистанційні консультації - спрямовані на активізацію і стимулювання навчальної пізнавальної діяльності студентів.
В умовах використання інтерактивних технологій, заняття проводяться в активних і творчих формах. Проблемні й оглядові лекції, «активні» семінари з елементами «ділової гри», тренінги, заняття із застосуванням комп'ютерно-комунікаційної складової.
Основними маркерами організації освітнього процесу з навчальної дисципліни, є формування компетентностей, їх розвитку, моніторингу та/або оцінювання досягнення компетентностей, комбіновані, інтерактивні, інтегровані заняття (заняття «дискусійна група», заняття з навчанням одних студентів іншими, залучення до процесу фахівців-практиків, випускників), заняття формату «прес-конференції», ділові ігри, форуми, брифінги, квести, тощо.
Методи діагностики знань, опосередком яких визначають рівень досягнення запланованих пізнавальних результатів з навчальної дисципліни, наділені прозорими критеріями оцінювання, задекларованими в оприлюдненій Робочій програмі навчальної дисципліни, забезпечують об’єктивний поточний та підсумковий контролі.
Опосередком форм виміру рівня засвоєння знань з навчальної дисципліни, проводяться:
- усне (вибіркове, фронтальне) опитування на практичних (семінарських) заняттях;
- виступ на практичних (семінарських) заняттях (із рефератом, доповіддю, у дискусії тощо);
- робота у ВНС, тестування знань студентів із відповідної теми лекційного курсу;
- письмова контрольна робота (відповіді на питання теоретичні, вирішення практичних завдань (казусів), тестових завдань, тощо);
- виконання й захист індивідуального наукового (навчального) дослідного завдання;
- форма підсумкового контролю: диференційований залік.
Критерії оцінювання результатів навчання: Відповідно до «Положення про рейтингове оцінювання досягнень студентів Національного університету «Львівська політехніка»:
URL: https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/pages/2029/svo0310polozhennyaproreytyngoveocinyuvannyadosyagnenstudentiv.pdf:
100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–80 балів – («дуже добре») виставляється за знання навчального матеріалу компонента вище від середнього рівня, включаючи розрахунки, аргументовані відповіді на поставлені запитання (можлива невелика кількість неточностей), вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 79–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 –61 бал – («посередньо») виставляється за посередні знання навчального матеріалу компонента, мало аргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 60–50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («незадовільно» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Підсумковим контролем рівня знань студентів виступає проведення диференційованого заліку, результати акумулюються (сумуються) та еквівалентні сумарній кількості балів за усі передбачені робочою програмою навчальної дисципліни види поточної студентської роботи протягом семестру, за 100 бальною шкалою.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок:
«5» балів – («відмінно») виставляється за знання навчального матеріалу, включаючи: аргументовані відповіді на поставлені запитання, вміння аналізувати феномени, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і розвитку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання задач (казусів), коректне застосування відповідних норм вітчизняного законодавства, міжнародного та/або окремих іноземних держав, слідчої, судової практики, статистичних платформ, тощо;
«4» бали – («добре») виставляється за, загалом, правильне розуміння навчального матеріалу, включаючи аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання задач (казусів), коректне застосування відповідних норм вітчизняного законодавства;
«3» бали – («посередньо») виставляється за фрагментарні знання навчального матеріалу, мало аргументовані відповіді, не повне застосування теоретичних положень та відповідних норм вітчизняного законодавства, під час розв’язання задач (казусів);
«2» бали – («задовільно») виставляється за фрагментарні знання навчального матеріалу, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за недостатнє застосування теоретичних положень під час розв’язання задач (казусів); проблематичність використання відповідних норм вітчизняного законодавства;
«1» бал – («незадовільно») виставляється за незнання більшої частини навчального матеріалу, істотні помилки, прогалини у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання задач (казусів), невміння орієнтуватися у пошуку відповідних норм вітчизняного законодавства, посилатися на них;
«0» балів – виставляється за неготовність до заняття.
Семестрова оцінка складається із суми балів, передбачених Робочою програмою навчальної дисципліни для поточного контролю (ПК) та семестрового контролю (СК).
Оцінювання поточної успішності студентів здійснюється під час кожного практичного (семінарського) заняття. Усна відповідь, доповідь, участь у ділових чи імітаційних іграх, тощо, під час практичного заняття, оцінюється за 5-бальною шкалою і вноситься до «Журналу обліку академічної успішності та відвідування студентів».
Ця інформація доводиться студентам на першому занятті.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар Кримінального процесуального кодексу України. Вид. 14-те, доповнене і перероб. К.: Правова Єдність, 2017. 828 с.
2. Лощицький М. В. Науково-практичний коментар Кримінального процесуального кодексу України. К.: Професіонал Київ, 2018. 1272 с.
3. Несінов О. М. «Складові успіху в кримінальному процесі». Харків. «Права Людини». 2019. 624 с. URL: http://khpg.org/index.php?id=1566309642.
4. Кримінальний процес України: навч. посібник. За заг. ред. проф. В. С. Канціра. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020. 444 с.
5. Доказове право: навч. посібник. За заг. ред. проф. В. С. Канціра. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).