Наукові дослідження та семінари за їх тематикою

Спеціальність: Телекомунікації та радіотехніка (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.172.00.O.011
Кількість кредитів: 9.00
Кафедра: Радіоелектронних технологій інформаційних систем
Лектор: професор кафедри РЕПС, д.т.н., професор Рицар Б.Є.
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою викладання дисципліни є формування у студентів знань, умінь та навичок, необхідних для проектування (логікового синтезу) цифрових пристроїв на основі сучасних оптимізаційних методів. Унаслідок вивчення дисципліни студентам прививається системний підхід до проектування цифрових пристроїв і систем
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальні компетентності: ЗК-1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК-2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК-3. Здатність планувати та управляти часом. ЗК-4. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК-6. Здатність працювати в команді. ЗК-7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. ЗК-8. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. ЗК-13. Здатність до системного мислення; ЗК-14. Здатність здійснювати пошук та аналізувати інформацію з різних джерел. фахові компетентності: ФК-1. Здатність розуміти сутність і значення інформації в розвитку сучасного інформаційного суспільства. ФК-2. Здатність вирішувати стандартні завдання професійної діяльності на основі інформаційної та бібліографічної культури із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій і з урахуванням основних вимог інформаційної безпеки. ФК-З. Здатність використовувати базові методи, способи та засоби отримання, передавання, обробки та зберігання інформації. ФК-4. Здатність здійснювати комп'ютерне моделювання пристроїв, систем і процесів з використанням універсальних пакетів прикладних програм. ФК-6. Здатність проводити інструментальні вимірювання в інформаційно-телекомунікаційних мережах, телекомунікаційних та радіотехнічних системах.
Результати навчання: ІНТ. Здатність розв’язувати складні дослідницькі та розробницькі задачі під час професійної діяльності у галузі електроніки та телекомунікацій, або у процесі навчання, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов і вимог, наявністю інноваційної складової і передбачають застосування загальних та спеціальних природничих та технічних знань, теорій і методів. ЗК4. Здатність застосовувати наукові методи, планувати й проводити експерименти, інтерпретувати результати досліджень та формулювати висновки. ФК6. Здатність планувати й реалізовувати наукові дослідження у галузі радіотехніки та телекомунікацій, застосовуючи методи експерименту, статистичного аналізу й математичного моделювання, а також презентувати отримані результати у формі наукових публікацій, доповідей, патентів. ФК7. Здатність інтегрувати сучасні технології у телекомунікаційні системи, проектуючи інноваційні рішення та оцінюючи їх техніко-економічну доцільність. ПР9. Вміння планувати й проводити наукові дослідження у сфері телекомунікацій та радіотехніки, формулювати й обґрунтовувати нові гіпотези, аналізувати й інтерпретувати результати з дотриманням принципів академічної доброчесності. ПР10. Вміння розробляти та впроваджувати інноваційні рішення для підвищення ефективності, надійності та функціональних можливостей телекомунікаційних систем і радіотехнічних пристроїв. КОМ 1. Уміння спілкуватись на різних рівнях комунікацій, включаючи усну і письмову комунікацію українською мовою та однією з іноземних мов (англійською, німецькою, французькою, іспанською), зокрема уяснити поставлені завдання, сформулювати оцінку можливості його виконання, задати запитання та висловити зауваження, доповісти про результати роботи, зробити публічний виступ/презентацію тощо; КОМ 2. Здатність використання різноманітні методи та засоби комунікацій, зокрема передових інформаційних технологій у професійному та соціальному спілкуванні. АіВ 2. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань;
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Фізика, Теорія сигналів, Цифрова схемотехніка Супутні і наступні навчальні дисципліни: Статистична радіотехніка, Цифрові методи реалізації радіотехнічних систем, Радіотехнічні системи
Короткий зміст навчальної програми: У процесі практичних (семінарських) занять розглядатимуться такі питання: • огляд математичних основ цифрової схемотехніки; класифікація цифрових пристроїв (ЦП); принцип дії та синтез комбінаційних пристроїв кодування цифрової інформації (кодерів, декодерів, транскодерів), комутування цифрових сигналів (мультиплексорів, демультиплексорів, мультиплексорів-демультиплексорів) та комбінаційних арифметичних пристроїв; принцип дії та синтез послідовнісних пристроїв (тригерів, регістрів, лічильників, накопичувальних суматорів, запам’ятовувальних пристроїв); імпульсні цифрові пристрої (схеми збігу, формувачі коротких імпульсів, генератори); пристрої програмованої логіки та схемотехніка ЦП на їх основі; аналогово-цифрові та цифро-аналогові пристрої
Опис: Назви тем: 1. Вступ до цифрової схемотехніки. Цифризація інформації. Класифікація цифрових пристроїв (ЦП). Загальні питання синтезу та аналізу ЦП. 2. Математичні основи ЦТ. Системи числення та кодування. Двійкова арифметика. Основи булової алгебри; аксіоми та закони. Поняття логікової функції; її форми зображення та способи задання. 3. Математичні основи ЦТ. Системи числення та кодування. Двійкова арифметика. Основи булової алгебри; аксіоми та закони. Поняття логікової функції; її форми зображення та способи задання. 4. Схемотехніка логікових елементів (ТТЛ) булового базису {НЕ, ЧИ, I}. ЛЕ з відкритим колектором. Монтажна логіка. Тристановий драйвер. 5. Комбінаційні пристрої (КП). КП перетворення та комутування середнього рівня інтеграції: шифратори та дешифратори; кодоперетворювачі; мультиплексори та демультиплексори. Синтез КП на ЛЕ середнього рівня інтеграції. Арифметичні пристрої: півсуматор, повний суматор. Арифметико-логіковий пристрій (ALU). 6.Пристрої програмованої логіки (ППЛ); класифікація (ASIC, PLD). Програмовані логікові матриці. Синтез ЦП на ППЛ. 7. Послідовнісні пристрої (ПП). Тригери. Різновиди тригерів. Регістри та їх різновиди. Лічильники (асинхронні та синхронні). Синтез лічильників. Інтегровані запам'ятовувачі: класифікація, принцип побудови, структура і галузь застосування.
Методи та критерії оцінювання: Методи контролю результатів навчання студентів, які використовуються: а) у процесі поточного контролю – перевірка (з використанням контрольних питань) готовності до виконання лабораторних робіт; б) у процесі семестрового контролю – перевірка відповідей на питання тестового завдання письмової компоненти екзамену та проведення додаткового усного опитування (усної компоненти).
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль за виконання завдання
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Базова: 1. David Harris & Sarah Harris, “Digital Design and Computer Architecture”, 2ndEdition, Morgan Kaufman Publishers, 2013. 2. Медведик Ф.Д. Схемотехніка цифрових пристроїв. Одеса, Наука і техніка, 2009, 324 с. 3. Бабич М.П. Комп’ютерна схемотехніка. К., МК-Прес, 2004, 412 с. 4. Сігорський В.П., Зубчук В.І., Шкуро А.Н. Елементи цифрової схемотехніки. К., НМК ВО, 1990. Допоміжна: 5. Бойко В.І., Гуржій А.М., Жуйков В.Я. та ін. Основи технічної електроніки: у 2-х книгах, К., Вища школа, 2008. 6. Anant Agarwal & Jeffrey H. Lang, “Foundations of Analog and Digital Electronic Circuits”, Elsevier, 2005.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Наукові дослідження та семінари за їх тематикою

Спеціальність: Телекомунікації та радіотехніка (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.172.00.O.010
Кількість кредитів: 9.00
Кафедра: Програмно-апаратних систем інфокомунікацій
Лектор: Д.т.н., проф. Волочій Богдан Юрійович
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою курсу «Наукові дослідження та семінари за їх тематикою» є надання здобувачам освіти глибоких теоретичних знань і практичних навичок для проведення наукових досліджень, а також активна участь у наукових семінарах, які сприятимуть розвитку їх наукової компетентності. Курс орієнтований на здобуття вмінь у проведенні науково-дослідницької роботи в рамках обраної спеціальності, вдосконалення навичок аналізу, інтерпретації та публікації наукових результатів, представлення їх на наукових семінарах.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальні компетентності: ІНТ. Здатність розв’язувати складні дослідницькі та розробницькі задачі під час професійної діяльності у галузі електроніки та телекомунікацій, або у процесі навчання, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов і вимог, наявністю інноваційної складової і передбачають застосування загальних та спеціальних природничих та технічних знань, теорій і методів ЗК4. Здатність застосовувати наукові методи, планувати й проводити експерименти, інтерпретувати результати досліджень та формулювати висновки. фахові компетентності : ФК6. Здатність планувати й реалізовувати наукові дослідження у галузі радіотехніки та телекомунікацій, застосовуючи методи експерименту, статистичного аналізу й математичного моделювання, а також презентувати отримані результати у формі наукових публікацій, доповідей, патентів. ФК7. Здатність інтегрувати сучасні технології у телекомунікаційні системи, проектуючи інноваційні рішення та оцінюючи їх техніко-економічну доцільність.
Результати навчання: ПР9. Вміння планувати й проводити наукові дослідження у сфері телекомунікацій та радіотехніки, формулювати й обґрунтовувати нові гіпотези, аналізувати й інтерпретувати результати з дотриманням принципів академічної доброчесності. ПР10. Вміння розробляти та впроваджувати інноваційні рішення для підвищення ефективності, надійності та функціональних можливостей телекомунікаційних систем і радіотехнічних пристроїв. КОМ 1. Уміння спілкуватись на різних рівнях комунікацій, включаючи усну і письмову комунікацію українською мовою та однією з іноземних мов (англійською, німецькою, французькою, іспанською), зокрема уяснити поставлені завдання, сформулювати оцінку можливості його виконання, задати запитання та висловити зауваження, доповісти про результати роботи, зробити публічний виступ/презентацію тощо. КОМ 2. Здатність використання різноманітні методи та засоби комунікацій, зокрема передових інформаційних технологій у професійному та соціальному спілкуванні. АіВ 2. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Супутні дисципліни: Практикум з підготовки наукових публікацій, матеріалів конференцій та презентацій наукових доповідей; Навчально-дослідницька практика.
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Наукові дослідження та семінари за їх тематикою» орієнтована на розвиток у здобувачів освіти навичок наукової діяльності, здатності до проведення наукових досліджень та активної участі у наукових семінарах. Курс спрямований на поглиблення знань у вибраній галузі, удосконалення методів наукового аналізу, а також розвиток умінь презентувати та обговорювати наукові результати. Протягом курсу студенти знайомляться з сучасними підходами до проведення наукових досліджень, розвивають навички критичного мислення та аналізу наукових проблем, що стоять перед їхньою спеціальністю. Важливим компонентом є участь у наукових семінарах, де студенти презентують свої наукові роботи, отримують зворотний зв'язок від наукових керівників та колег, а також вдосконалюють свої навички комунікації в науковому середовищі. Курс також передбачає підготовку студентів до написання наукових публікацій і участі в наукових конференціях, що є важливими етапами на шляху до розвитку наукової кар'єри. Завдяки інтеграції теоретичних знань із практичними навичками, курс сприяє підготовці студентів до самостійної науково-дослідної діяльності в обраній галузі. По завершенню дисципліни студенти здобувають необхідні знання та вміння для подальшої науково-дослідної роботи, що дає їм можливість ефективно вирішувати складні технічні та наукові завдання в межах своєї спеціалізації.
Опис: Інструктаж з техніки безпеки. Мета та ціль проведення науково-дослідної роботи Побудова формалізованих моделей складних систем для проведення наукових досліджень Подання динамічних моделей у просторі станів для проведення наукових досліджень: детерміністські лінійні і нелінійні моделі. Методи рекурсивних оцінок стану випадкових процесів. Реалізація функції управління в складних системах при проведенні наукових досліджент. Методи синтезу адаптивних, навчальних та самоорганізуючих систем. Визначення похибок отриманих результатів при імітаційних і експериментальних дослідженнях. Вибір тематики наукових досліджень.
Методи та критерії оцінювання: Методи контролю результатів навчання студентів, які використовуються: а) у процесі поточного контролю – перевірка наявного матеріалу відповідно до тематики обраного наукового дослідження; б) у процесі семестрового контролю – проведення публічного виступу із презентацією на науковому семінари кафедри.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль: 30 балів; Семестровий контроль: 70 балів; ЗАГАЛОМ: 100 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Головій В.М., Кузькін Є.Ю. Основи наукових досліджень: методологія, організація, оформлення результатів. Навчальний посібник / В.М. Головій, Є.Ю. Кузькін. – Харків: ХІФ УДУФМТ, 2009. – 294 с. 2. Головій В.М. та інш. Основи наукових досліджень: методологія, організація, оформлення результатів. Навчальний посібник / В.М. Головій та інші. – К.: «Хай-Тек Прес», 2010. – 344 с. 3. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності. Підручник / В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко. – 2-ге вид. перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002. – С. 295 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Наукові дослідження та семінари за їх тематикою

Спеціальність: Телекомунікації та радіотехніка (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.172.00.O.009
Кількість кредитів: 9.00
Кафедра: Інформаційно-комунікаційних технологій
Лектор: проф. Михайло Климаш, проф. Богдан Рицар, проф. Дмитро Заячук
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: надання здобувачам освіти глибоких теоретичних знань і практичних навичок для проведення наукових досліджень, а також активна участь у наукових семінарах, які сприятимуть розвитку їх наукової компетентності. Курс орієнтований на здобуття вмінь у проведенні науково-дослідницької роботи в рамках обраної спеціальності, вдосконалення навичок аналізу, інтерпретації та публікації наукових результатів, представлення їх на наукових семінарах.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальні компетентності: ІНТ. Здатність розв’язувати складні дослідницькі та розробницькі задачі під час професійної діяльності у галузі електроніки та телекомунікацій, або у процесі навчання, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов і вимог, наявністю інноваційної складової і передбачають застосування загальних та спеціальних природничих та технічних знань, теорій і методів ЗК4. Здатність застосовувати наукові методи, планувати й проводити експерименти, інтерпретувати результати досліджень та формулювати висновки. фахові компетентності : ФК6. Здатність планувати й реалізовувати наукові дослідження у галузі радіотехніки та телекомунікацій, застосовуючи методи експерименту, статистичного аналізу й математичного моделювання, а також презентувати отримані результати у формі наукових публікацій, доповідей, патентів. ФК7. Здатність інтегрувати сучасні технології у телекомунікаційні системи, проектуючи інноваційні рішення та оцінюючи їх техніко-економічну доцільність.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання : ПР9. Вміння планувати й проводити наукові дослідження у сфері телекомунікацій та радіотехніки, формулювати й обґрунтовувати нові гіпотези, аналізувати й інтерпретувати результати з дотриманням принципів академічної доброчесності. ПР10. Вміння розробляти та впроваджувати інноваційні рішення для підвищення ефективності, надійності та функціональних можливостей телекомунікаційних систем і радіотехнічних пристроїв. КОМ 1. Уміння спілкуватись на різних рівнях комунікацій, включаючи усну і письмову комунікацію українською мовою та однією з іноземних мов (англійською, німецькою, французькою, іспанською), зокрема уяснити поставлені завдання, сформулювати оцінку можливості його виконання, задати запитання та висловити зауваження, доповісти про результати роботи, зробити публічний виступ/презентацію тощо; КОМ 2. Здатність використання різноманітні методи та засоби комунікацій, зокрема передових інформаційних технологій у професійному та соціальному спілкуванні. АіВ 2. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань;
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Супутні і наступні навчальні дисципліни - Практикум з підготовки наукових публікацій, матеріалів конференцій та презентацій наукових доповідей - Навчально-дослідницька практика
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Наукові дослідження та семінари за їх тематикою» орієнтована на розвиток у здобувачів освіти навичок наукової діяльності, здатності до проведення наукових досліджень та активної участі у наукових семінарах. Курс спрямований на поглиблення знань у вибраній галузі, удосконалення методів наукового аналізу, а також розвиток умінь презентувати та обговорювати наукові результати. Протягом курсу студенти знайомляться з сучасними підходами до проведення наукових досліджень, розвивають навички критичного мислення та аналізу наукових проблем, що стоять перед їхньою спеціальністю. Важливим компонентом є участь у наукових семінарах, де студенти презентують свої наукові роботи, отримують зворотний зв'язок від наукових керівників та колег, а також вдосконалюють свої навички комунікації в науковому середовищі. Курс також передбачає підготовку студентів до написання наукових публікацій і участі в наукових конференціях, що є важливими етапами на шляху до розвитку наукової кар'єри. Завдяки інтеграції теоретичних знань із практичними навичками, курс сприяє підготовці студентів до самостійної науково-дослідної діяльності в обраній галузі. По завершенню дисципліни студенти здобувають необхідні знання та вміння для подальшої науково-дослідної роботи, що дає їм можливість ефективно вирішувати складні технічні та наукові завдання в межах своєї спеціалізації.
Опис: 1. Вступ. Інструктаж з техніки безпеки. Мета та ціль проведення науково-дослідної роботи 2. Побудова формалізованих моделей складних систем для проведення наукових досліджень: методи замикання, структуризації, параметризації, опису моделі; формалізація на основі графів, процесів, потоків у мережах; кібернетичні моделі, моделі автоматів для управління, генетичні алгоритми, нейронні мережі та нечітко задані моделі. 3. Подання динамічних моделей у просторі станів для проведення наукових досліджень: детерміністські лінійні і нелінійні моделі. Моделі поведінки систем у рівноважному, перехідному та в стані хаосу. Стохастичні моделі в інтегральному та диференціальному варіантах подання. Методи та моделі формування й спостереження випадкових процесів моделі зв’язності динамічних систем, якісна і кількісна характеристика зв’язності. 4. Методи рекурсивних оцінок стану випадкових процесів. Особливості рекурсивних обчислень оцінок станів. Фільтри Калмана-Б’юсі, методи стохастичної апроксимації. Аналіз якості рекурсивних оцінок стану. Багатовимірні моделі спостереження і стану в задачах оцінювання. 5. Реалізація функції управління в складних системах при проведенні наукових досліджент. Ситуаційні та формалізовані методи управління системами. Моделі та методи реалізації механізмів управління за критерієм QoS. Принципи управління за Уаттом і Понселє. Методи оптимального управління, види критеріїв, роль теореми про розділ. Управління в багатовимірних системах із частково схильними інтересами. Теорія ігор. Вибір стратегії поведінки взаємодіючих систем. 6. Методи синтезу адаптивних, навчальних та самоорганізуючих систем. Загальні принципи навчання штучних систем з учителем і без нього. Методи адаптації щодо умов спостереження. Адаптивні компенсатори завад, адаптивні антенні решітки. Задача про компенсацію джиттера. Моделі адаптації з ідентифікацією моделі, з локально-стаціонарною моделлю, моделі пошукового типу. Самоорганізовувані та самовідновлювані системи 7. Визначення похибок отриманих результатів при імітаційних і експериментальних дослідженнях. Вибір тематики наукових досліджень. 8. Проведення наукового семінару
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль (ПК) – 30 балів Семестровий контроль – 70 балів
Критерії оцінювання результатів навчання: бали за поточний контроль виставляються до початку сесії, залікова оцінка виставляється на науковому семінарі кафедри та оголошується студенту.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Базова 1. Головій В.М., Кузькін Є.Ю. Основи наукових досліджень: методологія, організація, оформлення результатів. Навчальний посібник / В.М. Головій, Є.Ю. Кузькін. – Харків: ХІФ УДУФМТ, 2009. – 294 с. 2. Головій В.М. та інш. Основи наукових досліджень: методологія, організація, оформлення результатів. Навчальний посібник / В.М. Головій та інші. – К.: «Хай-Тек Прес», 2010. – 344 с. 3. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності. Підручник / В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко. – 2-ге вид. перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002. – С. 295 с. Допоміжна 1. Поповський В.В. Основи теорії телекомунікаційних систем: підручник. – Харків: ХНУРЕ, 2018. – 368с. 2. Математичне моделювання телекомунікаційних систем та мереж[Текст] : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Є. М. Чернихівський ;Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів : Нац. ун-т «Львів. політехніка», 2011.— 270 с. 3. Математичне програмування : навч. посіб. / О. В. Бех, Т. А. Городня, А. Ф. Щербак. – Львів : Магнолія 2006, 2014. – 200 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Наукові дослідження та семінари за їх тематикою

Спеціальність: Телекомунікації та радіотехніка (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.172.00.O.008
Кількість кредитів: 9.00
Кафедра: Електронні засоби інформаційно-комп'ютерних технологій
Лектор: Професор Заячук Д.М.
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою вивчення дисципліни є набуття студентами практичних навиків у аналізі наукової літератури за профілем їх магістерької тематики, аналізі й ообговоренні результатів власних наукових досліджень, формуванні результатів власних досліджень у вигляді презентацій, наукових доповідей і статтей.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: Загальні компетентності: ЗК 1. Здатність навчатися, сприймати набуті знання в предмет¬ній області та інтегрувати їх із уже наявними; ЗК 2. Здатність продукувати нові ідеї, проявляти креативність, здатність до системного мислення; ЗК 3. Здатність здійснювати пошук та аналізувати інформацію з різ¬них джерел; ЗК 4. Набуття гнучкого способу мислення, який дає можливість зрозуміти й розв’язати проблеми та задачі, зберігаючи при цьому критичне відношення до усталених наукових концепцій; ЗК 5. Здатність ефективно використовувати на практиці різні теорії в області навчання та виробництва. Фахові компетентності: ФК 3. Здатність з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки, аналі¬зувати й узагальнювати інформацію для планування наукових досліджень за спеціальністю; ФК 4. Здатність застосовувати професійно-профільовані знання й практичні навички для розв’язання типових задач спеціальності; ФК 9. Креативність, здатність до системного мислення; ФК 10. Здатність до застосування знань на практиці; ФК 11. Дослідницькі навички
Результати навчання: 1. Розуміння суті і логіки процесу наукового дослідження та його основних напрямків. 2. Розуміння місця наукових досліджень у сучасному суспільстві. 3. Знання методів, що застосовуються на емпіричному та теоретичному рівнях досліджень. 4. Засвоєння навиків проведення наукових досліджень за обраною спеціальністю. 5. Уміння проводити пошук наукової літератури за темою магістерської кваліфікаційної роботи та аналізувати її. 6. Уміння реферувати опрацьовану літературу, робити висновки щодо стану вивченості досліджуваного питання. 7. Розуміння вимог, що ставляться до виконання і написання наукових статей і магістерської кваліфікаційної роботи.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Фізика, Вища математика, Спецкурс з наукових досліджень спеціальності
Короткий зміст навчальної програми: На практичному рівні розвиваються навички аналізувати наукову літературу за тематикою наукових досліджень кожного магістранта, аналізувати й обговорювати результати власних наукових досліджень, вести наукові дискусії і обгрунтовувати та відстоювати свою точку зору на ту чи іншу досліджувану наукову проблему, формувати результати власних наукових досліджень у вигляді презентацій, наукових доповідей і статей.
Опис: Критичний аналіз новітньої наукової інформації з Інтернет-джерел і журнальних наукових статтей за темою магістерської кваліфікаційної роботи магістрантів, дослідження структури наукових статей, логіки і послідовності викладу матеріалу, виокремлення позитивних моментів і аналіз недоліків та можливих шляхів і засобів їх уникнення. Узагальнення у вигляді коротких рефератів і нарисів можливих наукових повідомлень на основі результатів своїх власних наукових досліджень, наукові дискусії на тему отриманих дослідницьких результатів, обговорення шляхів і можливостей їх використання і представлення у своїй майбутній магістерській кваліфікаційній роботі. Написання чернетки літературного огляду до наукової статті за результатами власних наукових досліджень в рамках наукової тематики магістерської роботи, обгрунтування структури і мети досліджень.
Методи та критерії оцінювання: Оцінювання якості роботи на практичних заняттях та результатів виконання завдань практичних занять.
Критерії оцінювання результатів навчання: Результати оцінюються за 100-бальною шкалою на основі поточного контролю підготовки студентів до практичних занять, їх активності при проведенні практичних занять і якості виконаних робіт та наукових добговорень і дискусій.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Інтернет-джерела та новітні наукові статті з наукової періодики за темою магістерської кваліфікаційної роботи.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).