Інженерія програмного забезпечення

Спеціальність: Управління ІТ продуктами
Код дисципліни: 6.124.04.E.047
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Соціальні комунікації та інформаційна діяльність
Лектор: проф. Жежнич П.І.
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою вивчення дисципліни "Інженерія програмного забезпечення" є освоєння основних процесів, методів та засобів підтримки життєвого циклу продуктів програмного забезпечення, основ керування створенням програмних продуктів та оцінювання їхньої якості.
Завдання: Здатність ефективно проводити системний аналіз, здійснювати вибір концептуальної моделі середовища інформаційної системи на основі консолідації даних і знань, формувати вимоги відповідності інформаційної системи технічному завданню;
Результати навчання: Здатність продемонструвати знання та навички розробляти програмне забезпечення СППР на основі алгоритмічного, структурного, об’єктно-орієнтованого, компонентного, аспектно-орієнтованого, сервіс-орієнтованого, мульти-агентного та інших сучасних підходів.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Проектування інформаційних систем
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна висвітлює питання про: базові поняття інженерії ПЗ, огляд етапів розробки ПЗ, сутність SWEBOK, основні моделі розробки ПЗ: каскадна модель, спіральна, інкрементна, ітераційна модель, порівняння ризиків та позитивних сторін моделей розробки, поняття вимог до ПЗ, керування вимогами, поняття технічного завдання на створення ПЗ, основні елементи мови UML, діаграми варіантів використання, діаграми класів, діаграми кооперації, діаграми послідовності, діаграми стану, діаграми діяльності, діаграми компонент, діаграми розгортання, основні процесів керування проектом, особливості планування робіт по розробці програмного продукту, інструменти для побудови діаграм Ганта та графіку робіт, керування ризиками у процесі розробки, складові частини якості командної роботи з розробки ПЗ, системи підтримки командної роботи з розробки ПЗ, системи контролю версій ПЗ, визначення продуктивності роботи команди, моделі для визначення оцінки, алгоритмічне моделювання загальної вартості проекту, сутність PMBOK, тестування ПЗ, типи тестування, структурне тестування ПЗ, автоматизоване та ручне тестування, поняття якості ПЗ, стандарти якості, стандарт ISO/IEC 25010, контроль та вимірювання показників якості, гнучкі методології розробки програмного забезпечення, аджайл маніфест та його основні принципи у порівнянні з класичною методологією розробки, основні характеристики методології Scrum.
Опис: Основні поняття інженерії програмного забезпечення Формування та специфікація вимог до ПЗ Моделювання ПЗ за допомогою UML Командна робота з розробки ПЗ Гнучкі методології розробки програмного забезпечення Методи перевірки та тестування ПЗ Керування якістю Супровід та реінжиніринг ПЗ
Методи та критерії оцінювання: Діагностика знань відбувається шляхом оцінювання виконаних лабораторних робіт та екзаменаційного контролю (письмової та усної компоненти).
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль - 30 балів, екзамен - 70 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: Бабенко Л. П. Основи програмної інженерії / Лавріщева К.М., Бабенко Л. П. - К.: Знання, 2001. – 269 с. Жежнич, П. І. Технології інформаційного менеджменту: Навчальний посібник, – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2010. – 260 с. Жежнич, П. І. Консолідовані інформаційні ресурси баз даних та знань: Навчальний посібник – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2010. – 212 с. Кутідзе, Л. С., Курда Н.М., Головань О.О. та ін. Інформаційні системи в менеджменті Запоріжжя, 2006 Лавріщева К.М. Программна інженерія. - М.: Академперіодика, 2008, 322 с. - http://csc.knu.ua/uk/library/books/lavrishcheva-6.pdf Малько, О. Г. Моделювання інформаційних систем та процесів : конспект лекцій / О. Г. Малько. - Івано-Франківськ : ІФНТУНГ, 2010. - 122 с. http://194.44.112.13/chytalna/2592/index.html Плескач В.Л., Затонацька Т.Г. Інформаційні системи і технології на підприємствах: підручник. – К: Знання, 2011, 718 с. - https://pidruchniki.com/1059110247701/informatika/informatsiyni_sistemi_i_tehnologiyi_na_pidpriyemstvah Сидоров М.О. Вступ до інженерії програмного забезпечення – К.: Вид-во НАУ «НАУ-друк», 2010. – 112 с. Табунщик Г.В. Проектування та моделювання програмного забезпечення сучасних інформаційних систем / Г. В. Табунщик, Т.І. Каплієнко, О.А. Петрова ? Запоріжжя : Дике Поле, 2016. – 250 c. - http://eir.zntu.edu.ua/bitstream/123456789/1824/1/Tabunshchik_Software_Design.pdf Тулашвілі Ю.Й. Командна розробка програмних проектів: Конспект лекцій. - Рівне: НУВГП, 2015. – 102с. - http://ep3.nuwm.edu.ua/2233/1/04-01-06.pdf A Guide to the Project Management: Body of Knowledge (PMBOK Guide) – Project Management Institute, Fifth Edition, 2013, 616p. Guide to the Software Engineering: Body of Knowledge (SWEBOK) – Editors: Bourque P., Fairley R.E., IEEE Computer Society, Version 3.0, 2014, 335p. - https://www.computer.org/education/bodies-of-knowledge/software-engineering Jacobson I. Object-Oriented Software Engineering. A use Case Driven Approach, Revised Printing. – New York: Addison-Wesley Publ. Co., 1994.– 529p. Pfleeger S.L. Software Engineering. Theory and practice. – Printice Hall: Upper Saddenle River, New Jersey, 1998.– 576p. Thayer R.H., ed. Software Engineering Project Management, 2 nd. ed., IEEE CS Press, Los Alamitos, Calif., 1997.– 391p.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).