Схемотехніка пристроїв технічного захисту інформації, частина 1
Спеціальність: Кібербезпека
Код дисципліни: 6.125.00.O.039
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Теоретична та загальна електротехніка
Лектор: к.т.н., доцент Гамола О.Є.
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
загальні компетентності:
ЗК1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;
ЗК5. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями
фахові компетентності:
СК5. Здатність відновлювати функціонування Інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем після реалізації загроз, здійснення кібератак, збоїв і відмов різних класів та походження;
СК6. Здатність впроваджувати та забезпечувати функціонування комплексних систем захисту інформації (комплекси нормативно-правових, організаційних та технічних засобів і методів, процедур, практичних прийомів тощо);
СК9. Здатність застосовувати методи та засоби технічного захисту Інформації на об’єктах інформаційної діяльності.
Результати навчання: РН6. Адаптуватися до нових умов і технологій професійної діяльності, прогнозувати кінцевий результат.
РН12. Застосовувати методи та засоби захисту інформації в інформаційних та інформаційно-комунікаційних системах відповідно до встановленої політики інформаційної безпеки.
РН13. Впроваджувати, налаштовувати, супроводжувати та підтримувати функціонування програмних і програмно-апаратних комплексів і систем кібербезпеки та захисту інформації як необхідні процедури для функціонування інформаційних й Інформаційно-комунікаційних систем та\або інфраструктури організації в цілому.
РН15. Збирати, обробляти, зберігати, аналізувати критичні дані для доказу реалізації кіберзагроз, проводити аналіз та дослідження кіберінциденту з метою оперативного відновлення функціонування інформаційної системи.
РН16. Вирішувати задачі впровадження та супроводу комплексних систем захисту інформації в інформаційних системах;
РН20. Визначати загрози створення технічних каналів витоку інформації на об’єктах інформаційної діяльності; впроваджувати засоби і заходи технічного захисту інформації від витоку технічними каналами, проводити обслуговування і контроль стану апаратних засобів захисту інформації та комплексів технічного захисту інформації.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Фізика,
• Технічні засоби охорони об’єктів,
• Криптографічні системи та протоколи.
Короткий зміст навчальної програми: У межах дисципліни висвітлюються принципи побудови, функціональні можливості та сфера застосування аналогових та цифрових компонентів та пристроїв технічного захисту інформації. Розглядаються основи теорії кіл та теорії сигналів, принципи та методи синтезу та аналізу цифрових пристроїв. Подаються загальні основи застосування аналогових та цифрових пристроїв захисту інформації. Розглядаються інтегральні величини, що характеризують електромагнітне поле, основні закони електромаґнітних явищ, елементи електричних кіл та їх характеристики. Вивчаються основні методи аналізу електричних кіл: метод законів Кірхгофа, метод еквівалентних перетворень; метод контурних струмів; метод вузлових напруг. Аналізуються способи математичного опису сигналів, розглядаються аналогові сигнали, частотний, часовий і операторний опис сигналів. Вивчаються дискретизовані та цифрові сигнали та особливості модульованих та випадкових сигналів. Розглядаються основи Булевої алгебри та основні методи синтезу та аналізу цифрових пристроїв захисту інформації. Аналізуються особливості побудови основних цифрових пристроїв захисту інформації, методи та засоби їх автоматизованого синтезу та аналізу.
Опис: Основні поняття теорії електричних кіл.
Методи аналізу лінійних електричних кіл.
Сигнали.
Класифікація цифрових пристроїв.
Основи булевої алгебри.
Комбінаційні цифрові пристрої.
Послідовнісні цифрові пристрої.
Функціональні вузли послідовнісних пристроїв. Тригери.
Програмовані логічні інтегральні схеми.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль на аудиторних заняттях проводиться з метою прояснення обставин протікання навчального процесу, визначення його результатів у таких формах:
• попереднє виявлення рівня знань студентів перед початком занять;
• поточна перевірка в процесі засвоєння кожної теми, що вивчається;
• оцінка активності студента у процесі лекційних занять;
• оцінка активності студента у процесі практичних занять;
• перевірка виконання лабораторних робіт;
• перевірка виконання практичних робіт;
• перевірка виконання контрольної роботи;
• усне опитування засвоєння знань, набутих у процесі виконання лабораторних робіт;
Підсумковий (екзаменаційний) контроль здійснюється за результатами тестового контролю та усного опитування.
Критерії оцінювання результатів навчання: Лабораторні роботи - 22 бали
Практичні роботи - 8 балів
Письмова компонента - 64 бали
Усна компонента - 6 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: Лабораторна робота Виконана та здана робота 3
Практична робота Розв’язані задачі теми 1
Контрольна робота Виконана контрольна робота 10
Тестовий контроль Правильні відповіді на поставлені питання та вірно
розв’язані задачі 64
Усна компонента Правильна відповідь на поставлене питання 6
Рекомендована література: 1. Електроніка та мікросхемотехніка. Навч. посібник. Ч.1. Електроніка. / В.Б.Дудикевич, Г.В.Кеньо, І.В.Петрович. Серія дистанційне навчання». – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, кафедри «Захист інформації», 2010. – 224 с.
2. Методичні вказівки до лабораторних робіт з навчальної дисципліни “Компонентна база засобів технічного захисту інформації”. Укл.: Кеньо Г.В. ? Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, кафедри «Захист інформації», 2012.
3. Цифрова схемотехніка. Елементи дискретних пристроїв інформаційно-комунікаційних систем: навч. Посібник / В.М. Максимович, А.Я. Горпенюк, Ю.М. Костів, Н.М. Лужецька. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. – 136 с.
4. Васильєва Л.Д., Медведенко Б.І., Якименко Ю.І. Напівпровідникові прилади: Підручник. – К.: „Видавництво „Політехніка”, 2003. – 388 с.
5. Дмитрів В.Т., Шиманський В.М. Електроніка і мікросхемотехніка: Навч. посібник. – Львів: Афіша, 2004. – 175 с.
6. Прищепа М.М., Погребняк В.П. Мікроелектроніка. В 3 ч. Ч. 1. Елементи мікроелектроніки: Навч. Посіб. – К.: Виша шк., 2004. – 431 с.
10. Цифрова техніка: Навчальний посібник / Б.Є. Рицар. - К.: НМК ВО, 1991. - 372 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Схемотехніка пристроїв технічного захисту інформації, частина 1
Спеціальність: Кібербезпека
Код дисципліни: 6.125.00.O.038
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Захист інформації
Лектор: к.т.н., доцент Горпенюк А.Я.
к.т.н., доцент Гамола О.Є.
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
загальні компетентності:
1. ЗК 1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях
2. ЗК 4. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми за професійним спрямуванням.
фахові компетентності:
3. ФК 2. Здатність до використання інформаційно-комунікаційних технологій, сучасних методів і моделей інформаційної безпеки та/або кібербезпеки.
4. ФК 11. Здатність виконувати моніторинг процесів функціонування інформаційних. інформаційно-телекомунікаційних (автоматизованих) систем згідно встановленої політики інформаційної та/або кібербезпеки.
Результати навчання: Результати навчання:
ЗН 6. Критично осмислювати основні теорії, принципи, методи і поняття у навчанні та професійній діяльності.
ЗН 13. Знання сучасних досягнень інноваційних технологій в галузі інформаційних технологій, кібербезпеки та управління:
Методи навчання і викладання: Лекції заняття – інформаційно-перцептивний метод.
Методи оцінювання досягнення результатів навчання: Поточна перевірка в процесі засвоєння кожної теми, що вивчається; оцінка активності студента у процесі лекційних занять; екзамен – тестовий контроль та усне опитування.
ЗН 10. Використовувати сучасне програмно-апаратне забезпечення засобами та давати оцінку результативності якості прийнятих рішень.
ЗН 25. Знання математичних методів оптимізації з метою одержання найкращих характеристик функціонування засобів та систем:
Методи навчання і викладання: Лекційні заняття – інформаційно- перцептивний метод. Практичні заняття та лабораторні роботи – репродуктивний метод, евристичний метод, Самостійна робота – дослідницький метод.
Методи оцінювання досягнення результатів навчання: Поточна перевірка в процесі засвоєння кожної теми, що вивчається; оцінка активності студента у процесі практичних занять; перевірка виконання лабораторних робіт; перевірка виконання практичних робіт; перевірка виконання контрольної роботи; усне опитування щодо засвоєння знань, набутих у процесі виконання лабораторних робіт.
ЗН 15. Володіння методами загальнонаукового аналізу у сфері інформаційних технологій та інформаційної безпеки:
Методи навчання і викладання:Лекційні заняття – інформаційно- перцептивний метод, метод проблемного викладу.
Методи оцінювання досягнення результатів навчання: Поточна перевірка в процесі засвоєння кожної теми, що вивчається; оцінка активності студента у процесі практичних занять; перевірка виконання лабораторних робіт; перевірка виконання практичних робіт; перевірка виконання контрольної роботи; усне опитування щодо засвоєння знань, набутих у процесі виконання лабораторних робіт.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Фізика,
• Технічні засоби охорони об’єктів,
• Криптографічні системи та протоколи.
Короткий зміст навчальної програми: Вступ. Основи теорії кіл та теорії сигналів. Основні закони електромаґнітних явищ, елементи електричних кіл та їх характеристики. Основні методи аналізу електричних кіл. Способи математичного опису сигналів. Основи алгебри логіки. Комбінаційні цифрові пристрої. Послідовнісні цифрові пристрої.
Опис: Тема 1. Основні поняття теорії електричних кіл.
Тема 2. Методи аналізу лінійних електричних кіл.
Тема 3. Сигнали.
Тема 4. Класифікація цифрових пристроїв.
Тема 5. Основи булевої алгебри.
Тема 6. Комбінаційні цифрові пристрої.
Тема 7. Послідовнісні цифрові пристрої.
Тема 8. Функціональні вузли послідовнісних пристроїв. Тригери.
Тема 9. Програмовані логічні інтегральні схеми.
Методи та критерії оцінювання: • письмові звіти з лабораторних робіт, усне опитування, контрольна робота (30%);
• підсумковий контроль (70 %, контрольний захід, екзамен): письмово-усна форма (70%).
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль: 30 балів (лабораторні роботи 22 бали, практичні заняття 8 балів).
Екзаменаційний контроль: 70 балів (64 бали письмова компонента, 6 балів усна компонента).
Разом за дисципліну: 100 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Електроніка та мікросхемотехніка. Навч. посібник. Ч.1. Електроніка. / В.Б.Дудикевич, Г.В.Кеньо, І.В.Петрович. ? Серія дистанційне навчання». – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, кафедри «Захист інформації», 2010. – 224 с.
2. Методичні вказівки до лабораторних робіт з навчальної дисципліни “Компонентна база засобів технічного захисту інформації”. Укл.: Кеньо Г.В. ? Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, кафедри «Захист інформації», 2012.
3. Цифрова схемотехніка. Елементи дискретних пристроїв інформаційно-комунікаційних систем: навч. Посібник / В.М. Максимович, А.Я. Горпенюк, Ю.М. Костів, Н.М. Лужецька. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. – 136 с.
4. Васильєва Л.Д., Медведенко Б.І., Якименко Ю.І. Напівпровідникові прилади: Підручник. – К.: „Видавництво „Політехніка”, 2003. – 388 с.
5. Дмитрів В.Т., Шиманський В.М. Електроніка і мікросхемотехніка: Навч. посібник. – Львів: Афіша, 2004. – 175 с.
6. Прищепа М.М., Погребняк В.П. Мікроелектроніка. В 3 ч. Ч. 1. Елементи мікроелектроніки: Навч. Посіб. – К.: Виша шк., 2004. – 431 с.
7. Цифрова техніка: Навчальний посібник / Б.Є. Рицар. - К.: НМК ВО, 1991. - 372 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Схемотехніка пристроїв технічного захисту інформації, частина 1
Спеціальність: Кібербезпека
Код дисципліни: 6.125.00.O.037
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Безпека інформаційних технологій
Лектор: к.т.н., доцент Гамола О.Є.
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
загальні компетентності:
ЗК1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;
ЗК5. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями
фахові компетентності:
СК5. Здатність відновлювати функціонування Інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем після реалізації загроз, здійснення кібератак, збоїв і відмов різних класів та походження;
СК6. Здатність впроваджувати та забезпечувати функціонування комплексних систем захисту інформації (комплекси нормативно-правових, організаційних та технічних засобів і методів, процедур, практичних прийомів тощо);
СК9. Здатність застосовувати методи та засоби технічного захисту Інформації на об’єктах інформаційної діяльності.
Результати навчання: РН6. Адаптуватися до нових умов і технологій професійної діяльності, прогнозувати кінцевий результат.
РН12. Застосовувати методи та засоби захисту інформації в інформаційних та інформаційно-комунікаційних системах відповідно до встановленої політики інформаційної безпеки.
РН13. Впроваджувати, налаштовувати, супроводжувати та підтримувати функціонування програмних і програмно-апаратних комплексів і систем кібербезпеки та захисту інформації як необхідні процедури для функціонування інформаційних й Інформаційно-комунікаційних систем та\або інфраструктури організації в цілому.
РН15. Збирати, обробляти, зберігати, аналізувати критичні дані для доказу реалізації кіберзагроз, проводити аналіз та дослідження кіберінциденту з метою оперативного відновлення функціонування інформаційної системи.
РН16. Вирішувати задачі впровадження та супроводу комплексних систем захисту інформації в інформаційних системах;
РН20. Визначати загрози створення технічних каналів витоку інформації на об’єктах інформаційної діяльності; впроваджувати засоби і заходи технічного захисту інформації від витоку технічними каналами, проводити обслуговування і контроль стану апаратних засобів захисту інформації та комплексів технічного захисту інформації.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Фізика,
• Технічні засоби охорони об’єктів,
• Криптографічні системи та протоколи.
Короткий зміст навчальної програми: У межах дисципліни висвітлюються принципи побудови, функціональні можливості та сфера застосування аналогових та цифрових компонентів та пристроїв технічного захисту інформації. Розглядаються основи теорії кіл та теорії сигналів, принципи та методи синтезу та аналізу цифрових пристроїв. Подаються загальні основи застосування аналогових та цифрових пристроїв захисту інформації. Розглядаються інтегральні величини, що характеризують електромагнітне поле, основні закони електромаґнітних явищ, елементи електричних кіл та їх характеристики. Вивчаються основні методи аналізу електричних кіл: метод законів Кірхгофа, метод еквівалентних перетворень; метод контурних струмів; метод вузлових напруг. Аналізуються способи математичного опису сигналів, розглядаються аналогові сигнали, частотний, часовий і операторний опис сигналів. Вивчаються дискретизовані та цифрові сигнали та особливості модульованих та випадкових сигналів. Розглядаються основи Булевої алгебри та основні методи синтезу та аналізу цифрових пристроїв захисту інформації. Аналізуються особливості побудови основних цифрових пристроїв захисту інформації, методи та засоби їх автоматизованого синтезу та аналізу.
Опис: Основні поняття теорії електричних кіл.
Методи аналізу лінійних електричних кіл.
Сигнали.
Класифікація цифрових пристроїв.
Основи булевої алгебри.
Комбінаційні цифрові пристрої.
Послідовнісні цифрові пристрої.
Функціональні вузли послідовнісних пристроїв. Тригери.
Програмовані логічні інтегральні схеми.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль на аудиторних заняттях проводиться з метою прояснення обставин протікання навчального процесу, визначення його результатів у таких формах:
• попереднє виявлення рівня знань студентів перед початком занять;
• поточна перевірка в процесі засвоєння кожної теми, що вивчається;
• оцінка активності студента у процесі лекційних занять;
• оцінка активності студента у процесі практичних занять;
• перевірка виконання лабораторних робіт;
• перевірка виконання практичних робіт;
• перевірка виконання контрольної роботи;
• усне опитування засвоєння знань, набутих у процесі виконання лабораторних робіт;
Підсумковий (екзаменаційний) контроль здійснюється за результатами тестового контролю та усного опитування.
Критерії оцінювання результатів навчання: Лабораторні роботи - 22 бали
Практичні роботи - 8 балів
Письмова компонента - 64 бали
Усна компонента - 6 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: Лабораторна робота Виконана та здана робота 3
Практична робота Розв'язано задачі теми 1
Контрольна робота Виконана контрольна робота 10
Тестовий контроль Правильні відповіді на питання та правильно
розв'язані задачі 64
Усний компонент Правильна відповідь на поставлене запитання 6
Рекомендована література: 1. Електроніка та мікросхемотехніка. Навч. посібник. Ч.1. Електроніка. / В.Б.Дудикевич, Г.В.Кеньо, І.В.Петрович. Серія дистанційне навчання». – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, кафедри «Захист інформації», 2010. – 224 с.
2. Методичні вказівки до лабораторних робіт з навчальної дисципліни “Компонентна база засобів технічного захисту інформації”. Укл.: Кеньо Г.В. ? Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, кафедри «Захист інформації», 2012.
3. Цифрова схемотехніка. Елементи дискретних пристроїв інформаційно-комунікаційних систем: навч. Посібник / В.М. Максимович, А.Я. Горпенюк, Ю.М. Костів, Н.М. Лужецька. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. – 136 с.
4. Васильєва Л.Д., Медведенко Б.І., Якименко Ю.І. Напівпровідникові прилади: Підручник. – К.: „Видавництво „Політехніка”, 2003. – 388 с.
5. Дмитрів В.Т., Шиманський В.М. Електроніка і мікросхемотехніка: Навч. посібник. – Львів: Афіша, 2004. – 175 с.
6. Прищепа М.М., Погребняк В.П. Мікроелектроніка. В 3 ч. Ч. 1. Елементи мікроелектроніки: Навч. Посіб. – К.: Виша шк., 2004. – 431 с.
10. Цифрова техніка: Навчальний посібник / Б.Є. Рицар. - К.: НМК ВО, 1991. - 372 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).