Схемотехніка пристроїв технічного захисту інформації, частина 2
Спеціальність: Кібербезпека
Код дисципліни: 6.125.02.E.088
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Захист інформації
Лектор: К.т.н., доц. Кеньо Галина
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
загальні компетентності:
ЗК 1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях
ЗК 2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професії.
фахові компетентності:
ФКС 2.5. Здатність до здійснення технічного обслуговування, контролю і діагностики комплексної системи захисту інформації в організації.
ФКС 2.6. Уміння будувати та використовувати комплексну систему захисту інформації в організації.
ФКС 2.7. Уміння організувати моніторинг стану інформаційної системи та аналізувати порушення інформаційної безпеки
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
• використовувати результати самостійного пошуку, аналізу та синтезу інформації з різних джерел для ефективного рішення спеціалізованих задач професійної діяльності;
• знання і розуміння наукових принци¬пів, що лежать в основі кібербезпеки та інформаційних технологій;
• володіння методами загальнонаукового аналізу у сфері інформаційних технологій та інформаційної безпеки;
• вирішувати задачі забезпечення та супроводу комплексних систем захисту інформації, а також протидіяти несанкціонованому доступу до інформаційних ресурсів і процесів в інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних (автоматизованих) системах згідно встановленої політики інформаційної і/або кібербезпеки.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пре-реквізити:
• Фізика
Ко-реквізити:
• Технічні засоби охорони об’єктів та управління технічними засобами інформації
• Засоби передавання, приймання та обробки інформації в системах технічного захисту інформації
Короткий зміст навчальної програми: У рамках дисципліни висвітлюються принципи побудови, функціональні можливості та сфера застосування компонентів та пристроїв технічного захисту інформації. Розглядаються основи напівпровідникової електроніки, принципи побудови та функціонування, параметри та характеристики напівпровідникових приладів: діодів, біполярних транзисторів, польових транзисторів, операційних підсилювачів. Подаються загальні основи застосування електронних приладів. Розглядаються засади побудови, вибору робочих режимів та функціонування підсилювальних каскадів на біполярних та польових транзисторах, підсилювачів постійного струму, підсилювачів потужності. Викладаються особливості улаштування та застосування операційних підсилювачів, перетворювачів аналогових сигналів на операційних підсилювачах, генераторів гармонічних коливань, випрямлячів змінної напруги, згладжувальних фільтрів, стабілізаторів постійної напруги та струму
Опис: Основи напівпровідникової електроніки. Класифікація речовин за провідністю. Власні та домішкові напівпровідники. Дифузія та дрейф носіїв заряду у напівпровідниках. Електричні напівпровідникові переходи. р-п-перехід у стані рівноваги, за прямого та зворотного зміщення. Параметри та характеристики р-n-переходу. Пробій р-n-переходу. Різновиди електричних переходів. Напівпровідникові діоди. Параметри та характеристики діодів. Різновиди напівпровідникових діодів. Випрямлячі змінної напруги. Згладжувальні фільтри. Біполярні транзистори. Принципи будови та роботи. Схеми увімкнення. Статичні характеристики біполярних транзисторів. Підсилювальні властивості та ключовий режим роботи БТ. Польові транзистори. Принципи будови та роботи. Схеми увімкнення. Статичні характеристики та параметри польових транзисторів. Підсилювачі електричних сигналів. Класифікація, основні технічні показники. Характеристики підсилювачів. Підсилювальні каскади на транзисторах. Вибір робочого режиму. Класи роботи. Подавання зміщення. Стабілізація струму спокою. Розрахунок підсилювальних каскадів на біполярних транзисторах. Розрахунок підсилювальних каскадів на польових транзисторах. Міжкаскадні зв’язки. Частотні спотворення в підсилювачах. Зворотні зв’язки в підсилювачах. Підсилювачі постійного струму. Підсилювачі потужності. Операційні підсилювачі. Структура ОП, параметри, характеристики. Операційні схеми. Частото-вибіркові пристрої. Резонансні підсилювачі. Активні фільтри. Генератори гармонічних коливань. Джерела живлення. Стабілізатори постійної напруги та струму
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль на аудиторних заняттях проводиться з метою прояснення обставин протікання навчального процесу, визначення його результатів у таких формах:
• попереднє виявлення рівня знань здобувачів освіти перед початком занять;
• поточна перевірка в процесі засвоєння кожної теми, що вивчається;
• оцінка активності здобувача освіти у процесі лекційних занять;
• оцінка активності здобувача освіти у процесі лабораторних занять;
• перевірка виконання лабораторних робіт;
• усне опитування засвоєння знань, набутих у процесі виконання лабораторних робіт.
Підсумковий (екзаменаційний) контроль здійснюється за результатами тестового контролю та усного опитування.
Критерії оцінювання результатів навчання: • Виконання лабораторних робіт та захист звітів (30 балів)
• Підсумковий екзаменаційний контроль засвоєння теоретичного курсу (54 балів письмова і 6 балів усна компоненти)
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Електроніка та мікросхемотехніка. Навч. посібник. Ч.2. Аналогова схемотехніка. / В.Б.Дудикевич, Г.В.Кеньо, І.В.Петрович. ? «Серія дистанційне навчання». – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, кафедри «Захист інформації», 2010. – 224 с.
2. Дмитрів В.Т., Шиманський В.М. Електроніка і мікросхемотехніка: Навч. посібник. – Львів: Афіша, 2004. – 175 с.
3. Прищепа М.М., Погребняк В.П. Мікроелектроніка. В 3 ч. Ч. 1. Елементи мікроелектроніки: Навч. Посіб. – К.: Вища шк., 2004. – 431 с.
4. Колонтаєвський Ю.П., Сосков А.Г. Електроніка і мікросхемотехніка. Підручник. 2-е вид./ За ред. А.Г.Соскова. – К.: Каравела, 2009. – 416 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).