Схемотехніка пристроїв технічного захисту інформації, частина 2

Спеціальність: Кібербезпека
Код дисципліни: 6.125.02.E.088
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Захист інформації
Лектор: К.т.н., доц. Кеньо Галина
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою викладання дисципліни є надання здобувачам освіти системи знань в області радіоелектроніки та схемотехніки, які дають змогу забезпечувати розробку, застосування і експлуатацію сучасних технічних засобів захисту інформації. Основний акцент робиться на розумінні фундаментальних концепцій і механізмів, які лежать в основі функціонування пристроїв і систем технічного захисту інформації, володінні методами їх аналізу та проектування
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальні компетентності: ЗК 1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях ЗК 2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професії. фахові компетентності: ФКС 2.5. Здатність до здійснення технічного обслуговування, контролю і діагностики комплексної системи захисту інформації в організації. ФКС 2.6. Уміння будувати та використовувати комплексну систему захисту інформації в організації. ФКС 2.7. Уміння організувати моніторинг стану інформаційної системи та аналізувати порушення інформаційної безпеки
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання: • використовувати результати самостійного пошуку, аналізу та синтезу інформації з різних джерел для ефективного рішення спеціалізованих задач професійної діяльності; • знання і розуміння наукових принци¬пів, що лежать в основі кібербезпеки та інформаційних технологій; • володіння методами загальнонаукового аналізу у сфері інформаційних технологій та інформаційної безпеки; • вирішувати задачі забезпечення та супроводу комплексних систем захисту інформації, а також протидіяти несанкціонованому доступу до інформаційних ресурсів і процесів в інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних (автоматизованих) системах згідно встановленої політики інформаційної і/або кібербезпеки.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пре-реквізити: • Фізика Ко-реквізити: • Технічні засоби охорони об’єктів та управління технічними засобами інформації • Засоби передавання, приймання та обробки інформації в системах технічного захисту інформації
Короткий зміст навчальної програми: У рамках дисципліни висвітлюються принципи побудови, функціональні можливості та сфера застосування компонентів та пристроїв технічного захисту інформації. Розглядаються основи напівпровідникової електроніки, принципи побудови та функціонування, параметри та характеристики напівпровідникових приладів: діодів, біполярних транзисторів, польових транзисторів, операційних підсилювачів. Подаються загальні основи застосування електронних приладів. Розглядаються засади побудови, вибору робочих режимів та функціонування підсилювальних каскадів на біполярних та польових транзисторах, підсилювачів постійного струму, підсилювачів потужності. Викладаються особливості улаштування та застосування операційних підсилювачів, перетворювачів аналогових сигналів на операційних підсилювачах, генераторів гармонічних коливань, випрямлячів змінної напруги, згладжувальних фільтрів, стабілізаторів постійної напруги та струму
Опис: Основи напівпровідникової електроніки. Класифікація речовин за провідністю. Власні та домішкові напівпровідники. Дифузія та дрейф носіїв заряду у напівпровідниках. Електричні напівпровідникові переходи. р-п-перехід у стані рівноваги, за прямого та зворотного зміщення. Параметри та характеристики р-n-переходу. Пробій р-n-переходу. Різновиди електричних переходів. Напівпровідникові діоди. Параметри та характеристики діодів. Різновиди напівпровідникових діодів. Випрямлячі змінної напруги. Згладжувальні фільтри. Біполярні транзистори. Принципи будови та роботи. Схеми увімкнення. Статичні характеристики біполярних транзисторів. Підсилювальні властивості та ключовий режим роботи БТ. Польові транзистори. Принципи будови та роботи. Схеми увімкнення. Статичні характеристики та параметри польових транзисторів. Підсилювачі електричних сигналів. Класифікація, основні технічні показники. Характеристики підсилювачів. Підсилювальні каскади на транзисторах. Вибір робочого режиму. Класи роботи. Подавання зміщення. Стабілізація струму спокою. Розрахунок підсилювальних каскадів на біполярних транзисторах. Розрахунок підсилювальних каскадів на польових транзисторах. Міжкаскадні зв’язки. Частотні спотворення в підсилювачах. Зворотні зв’язки в підсилювачах. Підсилювачі постійного струму. Підсилювачі потужності. Операційні підсилювачі. Структура ОП, параметри, характеристики. Операційні схеми. Частото-вибіркові пристрої. Резонансні підсилювачі. Активні фільтри. Генератори гармонічних коливань. Джерела живлення. Стабілізатори постійної напруги та струму
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль на аудиторних заняттях проводиться з метою прояснення обставин протікання навчального процесу, визначення його результатів у таких формах: • попереднє виявлення рівня знань здобувачів освіти перед початком занять; • поточна перевірка в процесі засвоєння кожної теми, що вивчається; • оцінка активності здобувача освіти у процесі лекційних занять; • оцінка активності здобувача освіти у процесі лабораторних занять; • перевірка виконання лабораторних робіт; • усне опитування засвоєння знань, набутих у процесі виконання лабораторних робіт. Підсумковий (екзаменаційний) контроль здійснюється за результатами тестового контролю та усного опитування.
Критерії оцінювання результатів навчання: • Виконання лабораторних робіт та захист звітів (30 балів) • Підсумковий екзаменаційний контроль засвоєння теоретичного курсу (54 балів письмова і 6 балів усна компоненти)
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Електроніка та мікросхемотехніка. Навч. посібник. Ч.2. Аналогова схемотехніка. / В.Б.Дудикевич, Г.В.Кеньо, І.В.Петрович. ? «Серія дистанційне навчання». – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, кафедри «Захист інформації», 2010. – 224 с. 2. Дмитрів В.Т., Шиманський В.М. Електроніка і мікросхемотехніка: Навч. посібник. – Львів: Афіша, 2004. – 175 с. 3. Прищепа М.М., Погребняк В.П. Мікроелектроніка. В 3 ч. Ч. 1. Елементи мікроелектроніки: Навч. Посіб. – К.: Вища шк., 2004. – 431 с. 4. Колонтаєвський Ю.П., Сосков А.Г. Електроніка і мікросхемотехніка. Підручник. 2-е вид./ За ред. А.Г.Соскова. – К.: Каравела, 2009. – 416 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).