Історія мистецтва, архітектури і дизайну, частина 4
Спеціальність: Дизайн середовища
Код дисципліни: 6.022.03.O.029
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Візуальний дизайн і мистецтво
Лектор: Мотиль Романа Ярославівна кандидат мистецтвознавства, доцент
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у здобувачів освіти компетентностей:
Інтегральна компетентність (ІНТ): Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі дизайну, або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій і методів дизайну та характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
Загальні компетентності (ЗК):
ЗК1.Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК4. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК7. Цінування та повага різноманітності та мультикультурності.
ЗК9. Здатність зберігати та примножувати культурно-мистецькі, екологічні, моральні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (КС):
КС5. Здатність застосовувати знання історії українського і зарубіжного мистецтва та дизайну в художньо-проектній діяльності.
КС11. Здатність досягати успіху в професійній кар’єрі, розробляти та представляти візуальні презентації, портфоліо власних творів, володіти підприємницькими навичками для провадження дизайн-діяльності.
Результати навчання: ПРН7. Аналізувати стилізувати, інтерпретувати та трансформувати об’єкти для розроблення художньо-проектних вирішень.
ПРН13. Знати надбання національної та всесвітньої культурно-мистецької спадщини, розвивати екокультуру засобами дизайну.
ПРН14. Використовувати у професійній діяльності прояви української ментальності, історичної пам’яті, національної самоідентифікації та творчого самовираження; застосовувати історичний творчий досвід, а такожуспішні українські та зарубіжні художні практики.
ПРН15. Розуміти українські етнокультурні традиції у стильових вирішеннях об’єктів дизайну, враховувати регіональні особливості етнодизайну у мистецьких практиках.
ПРН18.Відображати морфологічні, стильові та кольоро-фактурні властивості об’єктів дизайну.
Комунікація (КОМ):
КОМ1. Уміння спілкуватись, включаючи усну та письмову комунікацію українською та іноземною мовами (англійською,німецькою, французькою, іспанською);
КОМ2. Здатність використання різноманітних методів, зокрема сучасних інформаційних технологій, для ефективного спілкування на професійному та соціальних рівнях.
Автономія і відповідальність (А і В):
АіВ1. Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати відповідні рішення.
АіВ2. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих новихфахових знань.
АіВ3. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики.
АіВ4. Здатність популяризувати надбання національноїта всесвітньої культурної спадщини, а також сприяти проявам патріотизму, національного самоусвідомленнята етнокультурної само-ідентифікації.
АіВ5. Здатність формувати екологічну свідомість ікультуру особистості, застосовувати екологічні принципи в життіта професійній діяльності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні
навчальні дисципліни
1. Історія мистецтва, архітектури і дизайну (І курс, ч. 1; ч. 2; ч. 3)
2. Живопис, рисунок, скульптура
3. Історія державності та культури України
Супутні і наступні навчальні дисципліни:
1. Декоративно-ужиткове мистецтво
2. Дизайн предметно-просторового середовища
3. Концептуальний дизайн
Короткий зміст навчальної програми: Курс «Історія мистецтва, архітектури та дизайну» є одним з базових у підготовці фахівців за спеціальністю «дизайн».
Цей курс має на меті дати студентам основні знання з теорії візуального мистецтва, починаючи від генеральної ієрархії видів і жанрів, включаючи аналітичний розгляд тектонічних структур об’ємно-просторових творів, а також декоративної та зображально-пластичної композиції.
У процесі вивчення дисципліни висвітлюються історичні етапи генезису первісного візуального мистецтва, його розвитку у наступні епохи Стародавнього світу та Середньовіччя, аж до Новітнього часу.
Лекційний курс включає найважливіші пам’ятки світової архітектури, образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, скульптури, дизайну. Викладання історії української архітектури, мистецтва, дизайну проводиться синхронно із висвітленням історико-мистецьких процесів світової художньої культури.
Опис: 1. УКРАЇНСЬКИЙ ЖИВОПИС КІНЦЯ XIX – ПОЧ. XXСТ. Пейзаж. Творчість Киріака Костанді, Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі, Олександра Мурашка, Федора Кричевського, Степана Васильківського, Корнила Устияновича, Івана Труша, Олекси Новаківського, Олени Кульчицької та інших.
2. НАПРЯМ АРТ-НУВО У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ. Творчість Альфонса Мухи, Густава Клімта та ін. Архітектура і декоративно-прикладне мистецтво
3. УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО І ПОЛ. XXСТ. Візантивізм у творчості Михайла Бойчука і бойчукістів. Творчість Георгія Нарбута, Івана Седляра та інших
4. МИСТЕЦЬКІ ТЕЧІЇ ХХ СТ. Фовізм. Творчість Анрі Матісса та Андре Дерена. Кубізм: творчість Пабло Пікассо, Жоржа Брака, ФернандаЛеже
5. АБСТРАКТНЕ МИСТЕЦТВО ХХ СТ. Безпредметна мова живопису. Конструктивізм. Творчість Василя Кандінського, Казимира Малевича, Августа Макке і Пауля Клеє.
6. СЮРРЕАЛІЗМ ЯК ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЗНАЧЕННЯ ПІДСВІДОМОСТІ
Творчість Андре Бретона, Рене Марґітт, Сальвадора Далі. Гіперреалізм та неокласицизм
7. МИСТЕЦТВО ПОВОЄННОЇ ЄВРОПИІ АМЕРИКИ. Розвиток модерністського мистецтва. Проекти архітектора Ле Корбузьє, творчість Олександра Архипенка, Соні Делоне
8. МИСТЕЦТВО ПОСТМОДЕРНІЗМУ: Рено П’яно, Паоло Портоґезі, Альдо Россі.
9. УКРАЇНСЬКЕ ОФІЦІЙНЕ І НЕОФІЦІЙНЕ МИСТЕЦТВО ДОБИ ТОТАЛІТАРИЗМУ 2 ПОЛ. ХХ СТ. Архітектура і живопис. Творчість Тетяни Яблонської, Вітольда Монастирського, Романа Сельського, Карла Звіринського та інших.
10. ПОНЯТТЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА. Потенційні можливості „мінімального” і концептуального мистецтва. Нові тенденції в архітектурі
11. СУЧАСНЕ УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО НА ЗЛАМІ ХХ-ХХІ СТ.НОВІТНІ ТЕЧІЇ І НАПРЯМКИ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА. Церковне будівництво. Монументальне мистецтво. Графіті. Боді-арт. Кінетична скульптура.
12. Вступ до історії та теорії індустріального дизайну. Історична еволюція індустріального дизайну.
13. Історія українського дизайну. Основні напрямки, школи. Приклади предметів дизайну.
14. Від традиціних ремесел до індустріального мистецтва.Огляд ремісничого мистецтва XVI, XVII, XVIII століть. Виробництво порцеляни в Європі.
15. Індустріалізація та пошук гармонії. Інженерія і дизайн. Пошук функціональної форми. Локомотиво- та суднобудування. Випуск роверів нового зразка. 1850-ті – революція в дизайні стільців (стільці Тонета).
16. "Американська система" та масове виробництво. Початок XIX століття. Серійне виробництво зброї, годинників та сільгосптехніки. Лондонська виставка 1851 року.
17. Стандартизація та раціоналізація. Впровадження стандартизації у виробництво побутових предметів в Сполучених Штатах, Радянському Союзі, в країнах Європи.
18. Мистецтво та індустрія на початку XX століття. Рух ArtandCrafts. Арт Нуво. Школа Баухаузу.
19. Виникнення професійного індустріального дизайну. Дизайн як визначна риса комерційної та індустріальної діяльності.
20. Запровадження обтічної форми. Обтічний дизайн у побуті (стиплер Hitckiss, 1936 року), машинобудуванні. Біонічне походження принципів формотворення.
21. Корпоративний дизайн та індивідуальність у виробництві. Нове проектування форми потягів. Перегони великих компаній в дизайні. Дизельні потяги. Рекламний ефект дизайну форми.
22. Технологічні інновації. Дизайн для дому. Кінець XIX початок XX століття. Використання електроенергії у побуті.
23. Дизайн іграшок. Дизайн в освіті та науково-дослідницькій роботі. Робота і дозвілля у дизайні. 1930-ті. Нові принципи у підході виготовлення іграшок. Конструктори.
24. Масове виробництво та індивідуальний вибір. Масове виробництво побутової техніки з урахуванням смаків споживачів, пропозиція вільного вибору.
25. Впровадження дизайн освіти. Європейські школи дизайну. Кінець XVIII століття – відкриття спеціалізованих шкіл у Франції. Формування дизайн освіти в Австрії, Швеції, Швейцарії та Британії.
26. Дизайн і політика. Дизайн, як засіб політичного впливу на свідомість людини. Психологія реклами та ідеологія Радянського Союзу. Дизайн у стратегічній боротьбі за першість (військова техніка, авіа- та машинобудування…).
Методи та критерії оцінювання: Дисципліна складається з двох іспитів, які охоплюють матеріал усіх тем.
Визначення рівня знань студентів здійснюється такими методами контролю як письмовий контроль (тестування, реферат, есе) та усний контроль (індивідуальне опитування, співбесіда, іспит).
Іспит є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне, а не фрагментарне засвоєння навчального матеріалу з дисципліни «Історія мистецтва, архітектури та дизайну» і не може бути зведена до поточних форм контролю.
Критерії оцінювання результатів навчання: Протягом семестру студент може набрати до 100 балів (30 балів поточний контроль, 70 балів – за виконання контрольних робіт). На іспиті – максимально 100 балів. Для допуску до іспиту студент повинен набрати не менше 50 балів.
Іспит з дисципліни «Історія мистецтва та архітектури» проводиться у письмово-усній формі. Студенти отримують письмові тестові завдання, за які максимально можна отримати 70 балів. Друга частина іспиту передбачає усну відповідь на питання з дисципліни, за яку можна набрати максимально 30 балів. 30 балів за усну відповідь виставляється таким чином:
25-30 балів – «відмінна» відповідь;
16-24 бали – «добра» відповідь;
10-15 балів – «задовільна» відповідь;
00-09 балів – «незадовільна» відповідь
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Базова:
1. Архипенко О. Альбом. – К.: Мистецтво, 1989.– 102 с.
2. Афанасьєв Є. Українське радянське мистецтво: 1960-1980 рр. – К.: Мистецтво, 1983.– 224 с.
3. Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. – Львів: Центр Європи, 2016.– 184 с.
4. Бірюльов Ю. та ін. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. – Львів: Центр Європи, 2008. – 720 с. (у співавторстві). ISBN 978-966-7022-77-8
5. Бірюльов Ю. Захаревичі: Творці столичного Львова. – Львів: Центр Європи, 2010. – 336 с.ISBN 978-966-7022-86-0
6. Biryulov Y. / Бірюльов Ю. Sur les traces de l’Art Nouveau en Ukraine: Kiev et Lviv / Пам’ятки стилю модерн в Україні: Київ та Львів. – Bruxelles / Брюссель: CIVA, 2010. – 322 c. (укр. і франц. мовами).ISBN 2-930391-37-5
7. Бірюльов Ю. Львівська скульптура від раннього класицизму до авангардизму (середина XVIII – середина ХХ ст.). – Львів: Апріорі, 2015. – 528 с.ISBN 978-617-629-230-2
8. Голубець О. Мистецтво ХХ століття: український шлях. – Львів: Колір ПРО, 2012.– 200 с.
9. Голубець О. Між свободою і тоталітаризмом: мистецьке середовище Львова другої половини ХХ ст. – Львів: Академічний експрес, 2001.– 199 с.
10. Запаско Я.П. Українська рукописна книга. – Львів: Світ, 1995.– 480 с.
11. Історія українського мистецтва. В 6-ти т. – К., 1966-1970.
12. Історія української архітектури / В.І.Тимофієнко, Ю.С.Асєєв, В.В.Bечерський та ін. / заред. В.І. Тимофієнка. – К. : Техніка, 2003. – 472 с.
13. Історія української ікони Х-ХХ століть / Д. Степовик. – 2-ге вид., стер. – Київ: Либідь, 2004. – 436 с.
14. Касіян В., Турченко Ю. Українська дожовтнева реалістична графіка. – К.: Вид-во Академії наук УРСР, 1961. – 191 с. : 56 іл.
15. Керамічний код Івана Левинського в естетичному вимірі українця кінця ХІХ – поч. ХХ ст. / за ред. А.Клімашевського. – Львів, Інститут народознавства НАН України; Харків: Раритети України, 2020. –256 с.; іл.
16. Крамарчук Х. П., Мотиль Р. Я., Білінська О. Б.// Історія мистецтва та архітектури. Частина 1. Навч.посібник. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2022. –176 с.; іл.
17 Крвавич Д. П., Овсійчук В. А., Черепанова С. О. Українське мистецтво у 3-ох томах. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2003-2008.
18. Масловська Л. Олександр Архипенко. – К.: Мистецтво, 1989.– 200 с.
19. Мотиль Р.Я. Оборонна архітектура України: метод. вказівки до практичних завдань з дисципліни «Історія мистецтва та архітектури» для студентів базового напряму 6.0202 «Мистецтво» спеціальностей 6.020207 «Дизайн» та 6.02020601 «Реставрація творів мистецтва» / уклад. Р.Я. Мотиль – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013.– 21 с.
20. Овсійчук В., Крвавич Д. Оповідь про ікону. – Львів: Ін-т народознавства НАН України, 2000. – 396 с.
21. Овсійчук В. Олекса Новаківський. – Львів: Інститут народознавства НАН України,2003. – 332 с.: іл.
22. Овсійчук В. Мистецька спадщина Тараса Шевченка у контексті європейської художньої культури – Львів : Ін-т народознав. НАН України, 2008.– 409 с. : іл.
23. Огієвська І. Микола Пимоненко. – К.: Мистецтво, 1983.–103 с.
24. Олекса Новаківський: Альб. / Вступ. ст. та упоряд. В.О. Островського. – К.: Мистецтво, 1973. – 22 с.: 29 л. іл.
25. Пам'ятки книжкового мистецтва : каталог стародруків, виданих на Україні / Я. П. Запаско, Я. Д. Ісаєвич. – Львів: Вища школа, 1981. – 136 с. : іл. Кн. 1.
26. Sculpture. Illustrated encyclopedia. Volume 1.: А – Аянт. 408 p .: ill. = Василь Гоголь, Юрій Диба. Скульптура. Ілюстрована енциклопедія. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020. Том 1. : А – Аянт. 408 с.: іл.
27. Селівачов М. Лексикон української орнаментики. – К.: Фенікс, 2013.–399 с.
28. Фартінг С. Історія мистецтва від найдавніших часів до сьогодення. Харків: Пелікан, 2023. –208 с.
29. Ходж А.Н. Історія мистецтва / А.Н.Ходж; [пер. з англ.] – Харків: Пелікан, 2012.– 208 с.
30. Чешир Лі. Ключові моменти в мистецтві: Book Chef, 2021. –176 с.
31. Даниленко В. Я. Основи дизайну:підручник / В.Я . Даниленко . – Х .: ХДАДМ , 2003. – 320 с.: 664 іл.
32. Пітер Філл, Шарлота Філл. Історія дизайну (TheStoryofDesign), пер. Сергій Бавин, 2019, –512 с., ISBN 978-5389-17431
34. Шумега С.С. Дизайн. Історія зародження та розвитку дизайну. Історія дизайну меблів та інтер’єра: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 300 с.
Допоміжна:
1. Бідняк Микола. Живопис. Графіка / Авт.-упоряд.: М. Бідняк, Т. Майчик, О. Майчик.– К., 2008.– 608 с.: іл.
2. Вюник А. Осип Курилас. – К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1963.– 56 с.
3. В'юник А. О. Стефанія Гебус-Баранецька.– Київ : Мистецтво, 1968.– 59 с.
4. Гординський С. Українська ікона ХІІ – ХVІІІ ст. – Філадельфія: Провидіння, 1973.–212 с.
5. Жишкович В. Пластика Русі-України Х –перш. пол. ХІV ст. – Львів: Інститут народознавства, 1999.–240 с.
6. Історія архітектури стародавнього світу: підручник / Т.М.Клименюк, Х.С.Бойко за ред. Т.М. Клименюк. Львів: видавництво Львівської політехніки, 2021. –256 с.
7. Німенко А. Кавалерідзе-скульптор. – К.: Мистецтво, 1967. –103 с,
8. НогаО. Іван Левинський: художник, архітектор, промисловець, педагог, громадський діяч. Львів: Основа, 1993.– 80 с.
9. Олександр Мурашко. Альбом. Упорядник Л. Г. Членова. К.: Мистецтво, 1980. –30 с. 68 іл.
10. Ткаченко М. Вітольд Манастирський. – К.: Мистецтво, 1977.
11. Ткаченко М.Григорій Смольський. К.: Мистецтво, 1983.
12. Ткаченко М. Теофіл Копистинський. – К.: Мистецтво, 1972.
13. Федорук О. Корнило Устиянович. – К.Веселка, 1992. –192 с.
14. Федір Кричевський. Альбом. Упорядник Л. Г. Членова. К.: Мистецтво, 1980. –50 с.
15. Яців Р. Мирон Яців. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000.– 364 с.
16. Макарова В. В. Дизайн приміщень: стилі інтер'єру на прикладах / В.В. Макарова. - СПб.: БХВ-Петербург, 2011. – 160 с.
17. Джон Пайд. Дизайн інтер’єрів. 6000 років історії Видавництво: АСТ. –464 с.
18. Браїловська. Л. В., Дизайн інтер’єру у східномустилі: Японія, Китай, Індія, Єгипет., Вид-во Фенікс, 2004 рік,–384 с., ISBN 5-222-04335-5
19. Massey, Anne, InteriorDesignofthe 20th Century, c 1990 and 2001, Thames&HudsonLtd, London.
20. Heskett, J. IndustrialDesign. London, 2001.
21. Susan J. Slotkis, FoundationofInteriorDesign. LaurenceKingPublishingLtd., London, 2006.
22. Josef Hoffmann: Interiors 1902-1913., Edited by Christian Witt-Dorring. 224 pages with 244 illustrations, 65 in color.
23. Fiona Leslie. Designs for 20th-century Interiors. V&A Publications 2000. ISBN 1851773215.
24. Ivan Margolius. Automobiles by Architects. Wiley-Academy. 2000. ISBN: 047160786X
Навчально-методичне забезпечення
1. Архітектурні замальовки. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу «Історія української архітектури» для студентів базового напряму 6.060102 «Архітектура» / Укл. І. А. Дида, Г. П. Петришин, Т. Є. Казанцева. Видавництво Львівської політехніки, 2011. – 88с.
2.Мотиль Р.Я. Оборонна архітектура України: метод. вказівки до практичних завдань з дисципліни «Історія мистецтва та архітектури» для студентів базового напряму 6.0202 «Мистецтво» спеціальностей 6.020207 «Дизайн» та 6.02020601 «Реставрація творів мистецтва» / уклад. Р.Я. Мотиль – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013.
3.Електронний навчально-методичний комплекс «Історія мистецтва та архітектури Moodle2.1+;http://vns.lp.edu.ua/course/view.php?id=12524
-опорні конспекти лекцій;
-навчальні посібники;
-електронні презентації лекцій;
-робоча навчальна програма
Інформаційні ресурси:
1.Електронний навчально-методичний комплекс «Історія мистецтва та архітектури Moodle2.1+;http://vns.lp.edu.ua/course/view.php?id=12524
2.Образотворче мистецтво https://www.youtube.com/user/AlexNikx/videos?view=0&sort=da&flow=grid
3.Світоваісторія мистецтваhttp://www.all-art.org/artists-a.html,http://www.all-art.org/history663_miscellanea.html
4. Історія. Журнал. Арзамасhttps://arzamas.academy/courses
5.Мистецькі курси на https://www.coursera.org/
6. http://www.designboom.com/history.html
7. http://www.GreatBuildings.com/buildings/
8. http://www.architectureweek.com/2001/0620/design.html
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).