Теорія комунікацій в масовій культурі
Спеціальність: Дизайн середовища
Код дисципліни: 6.022.03.O.043
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Візуальний дизайн і мистецтво
Лектор: К. мист., доц. Квасниця Р.Б.
К. мист., доц. Галишич Р.Я.
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Завдання:
Загальних. Знання та розуміння дизайну в сфері інформування, ідентифікації та навігації, та в галузі проектування штучного предметного середовища, що є запотребованим в комерційній та соціальній царині людської діяльності. Здатність до пошуку та аналізу інформації з різних джерел елітарної та масової культури, соціально-гуманітарної та сфери споживання та реклами, де фігурує завдання інформування, створення попиту на соціальне явище, товар, ідентифікації та навігації. Здатність забезпечувати художню та комунікативну якість графічного дизайну та дизайну предметно-просторових систем та ансамблів. Вміння працювати комплексно, в команді в залежності від поставлених дизайнерських та господарських завдань. Здатність розв’язувати спеціалізовані практичні завдання у галузі дизайну візуальних комунікацій, та мультимедійному дизайні, виявляти структурні та функціональні зв’язки на основі комплексного комунікативного та художньо-проектного аналізу матеріальної культури її споживчої сфери, соціальних потреб суспільства.
фахових: Здатність формулювати систему знаків ідентифікації та навігації, знаково-образні структури корпоративного дизайну залежно від типу та виду соціальної комунікації. Вміти стилізувати графічні знакові системи, які функціонують у візуальній комунікації в конкретних культурних та фізичних просторах природного довкілля, міського середовища, споруд різного призначення. Здатність застосовувати у проектно-художній діяльності у створенні знакових систем головні теоретичні положення семантики, художнього формотворення, теорії комунікації та мистецтва. Вміти пристосовувати графічну знакову та образну систему до конкретних предметних та культурних просторів, зокрема в галузі поліграфії, зовнішньої реклами та у віртуальному середовищі. Здатність творити графічні та предметно-просторові художні та рекламні образи, які несуть максимум інформації в силу придуманого знаково-образно-символічного коду комунікації. Вміти працювати в групі та комплексно проектувати графічні системи візуальної комунікації і предметно-просторові ансамблі для конкретного заходу та події, комерційної чи соціальної установи. Засобами графічного дизайну гармонізувати штучне предметне середовище з існуючим природним штучним та віртуальним довкіллям з метою формування ефктивної соціальної комунікації в просторі елітарної та масової культури.
Інтегральна компетентність.
Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі дизайну, або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій і методів дизайну та характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
Загальні компетентності.
ЗК1. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК2. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК3. Здатність спілкуватися іноземною мовою.
ЗК5. Здатність працювати в команді.
ЗК7. Цінування та повага різноманітності та мультикультурності.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності спеціальності.
КС4. Здатність застосовувати навички проектної графіки у професійній діяльності.
КС6. Здатність застосовувати у проектно-художній діяльності спеціальні техніки та технології роботи у відповідних матеріалах (за спеціалізаціями).
КС11.Здатність досягати успіху в професійній кар’єрі, розробляти та представляти візуальні презентації, портфоліо власних творів, володіти підприємницькими навичками для провадження дизайн-діяльності
Результати навчання: ПРН2. Вільно спілкуватися державною та іноземною мовами усно і письмово з професійних питань, формувати різні типи документів професійного спрямування згідно з вимогами культури усного і писемного мовлення.
ПРН3. Збирати та аналізувати інформацію для обґрунтування дизайнерського проекту, застосовувати теорію і методику дизайну, фахову термінологію (за професійним спрямуванням), основи наукових досліджень.
ПРН14. Використовувати у професійній діяльності прояви української ментальності, історичної пам’яті, національної самоідентифікації та творчого самовираження; застосовувати історичний творчий досвід, а також успішні українські та зарубіжні художні практики.
ПРН15. Розуміти українські етнокультурні традиції у стильових вирішеннях об’єктів дизайну, враховувати регіональні особливості етнодизайну у мистецьких практиках.
ПРН16. Враховувати властивості матеріалів та конструктивних побудов, застосовувати новітні технології у професійній діяльності.
ПРН19. Розробляти та представляти результати роботи у професійному середовищі, розуміти етапи досягнення успіху в професійні кар’єрі, враховувати сучасні тенденції ринку праці, проводити дослідження ринку, обирати відповідну бізнес-модель розробляти бізнес-план професійної діяльності у сфері дизайну.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни
Основи візуальних комунікацій і комп’ютерної графіки
Основи предметного дизайну
Інтерактивний дизайн
Супутні і наступні навчальні дисципліни
Типографіка і шрифти
Дизайн друкованих видань
Рекламний дизайн і копірайтинг
Короткий зміст навчальної програми: Об’єктом вивчення є знакова, образна та символічна структура візуальної комунікації в масовій культурі. Методика розгляду предмету теорії комунікацій полягає у поєднанні способів соціального, маркетингового, рекламно-комунікативного та художньо-композиційного аналізів. Візуальна комунікація є глобальним явищем формування соціально виробничих та споживчих цінностей, що визначають рівень матеріальної культури, і визначає характер дизайну візуальних комунікацій, дизайну предметно-просторового середовища міста, інтер’єрів громадських споруд, зовнішньої реклами, дизайну вітрин, інсталяцій та та експозицій. Розглядається розвиток масової культури та масового мистецтва, їх головні види і їх залежність від фактора візуальних, вербальних та художньо-образних комунікацій. Вивчаються знак індекси, іконічні знаки та знаки символи їх тлумачення з позиції теорії семантики. Розглядаються такі психологічні фактори, що впливають на ефективну комунікацію, як: увага, цікавість, бажання і дія та головні принципи гештальту цілісного образу художнього формоутворення. Вони визначають характер як комунікації, так і графічного та предметно-просторового дизайнів. Детально розглядаються художньо-композиційні чинники комунікації в масовому мистецтві, такі як: ієрархія візуального впливу, лаконічність, ритм та контрастність, метафора, які, одночасно, є і визначальними факторами формування графічного та дизайну середовища. Простежується феномен художньої комунікації, яка є головним критерієм дизайну та розвитку матеріальної культури в умовах глобальної інформаційної інфраструктури постіндустріального суспільства. Курс передбачає комплексну підготовку за фахом, шляхом ознайомлення з основними теоретичними та практичними засадами, принципами й методами проектування графічних об’ємно-просторових та мультимедійних систем в медіа просторі, а також розширене вивчення методичних підходів і концепцій в дизайні візуальних комунікацій: виявляє суть візуального комунікативного феномену в природному, архітектурному, міському та медіа просторах. Практичні завдання дозволяють у результаті отриманих знань, робити дизайн, який забезпечує комунікацію поміж основними соціальними колами суспільства та формувати знаково-образне графічне та предметно-просторове середовище, яке відповідає функціональним та естетичним соціальним запитам. Практична частина дисципліни представляє дизайн інформаційного буклету, програми, плакату та веб-сторінки, інфографіки на конкретну соціальну або комерційну подію.
Опис: Проектне завдання має форму графічної курсової роботи, яка виконується після колективних обговорень,презентацій придуманої концепції візуальної комунікації та дизайну, колоквіум, створюється проект засобами комп’ютерної графіки в довільних програмах, самостійний вибір студента. Курсова робота подається у вигляді альбому, або в А-1 форматі - друк, або подається в цифровому варіанті.
Курсова робота. Дизайн події: візуальні мистецтва, кіно, театр, література. Моушин-дизайн, в довільному відео форматі з додатком альбому з розкадровкою ключових кадрів та синопсисом або комплект поліграфіного продукту.
Рекомендовані теми:
1. Українська культура та контркультура, як символ ідентичності та боротьби за свободу.
2. Релігійні та сакральні субкультурні контексти, взаємозв’язок та вплив трансцендентної символіки на масове мистецтво.
3. Формування кодів візуальної комунікації , ідеологічний, гуманітарний , соціально- економічний культурний контексти.
4. Взаємодія знаків індексів, іконічних знаків та знаків символів у творенні змістів. Фактор культурного та субкультурного контекстів та методи тлумачення їхнього значення.
5. Метафора та динамічний образ, як образотворчий засіб комунікації в кіно.
6. Революційні зміни умоглядних парадигм, що визначили характер культур на різних історичних етепах розвитку.
7. Зміни культурних парадигм – геліоцентризм, друкарство, психоаналіз, теорія відносності простору та часу, їх вплив на розвиток масового мистецтва.
8. Деконструкція - формоутворюючий спосіб художньої комунікації в культурі мейнстріму та у контркультурі.
9. Революція гідності та синтез ідеологій масової культури, субкультур соціальних груп, контркультури та норм релігійної етики.
10. Метафора, як образотворчий засіб творення театральних типографічних афіш.
11. Гештальт фактор у художньому образотворенні комунікації мистецьких заходів: література, театр, кіно.
12. Специфіка візуальної комунікації в українському глобальному інформаційному просторі. Художньо-образна складова.
13. Культура українського постмодерну, виражена у формах нелегального вуличного мистецтва. Поєднання ідеологічних, споживчих та брендових символів в арт-стріті.
Методи та критерії оцінювання: Невід'ємним компонентом освітнього процесу є діагностика, з допомогою якої визначається досягнення поставлених цілей. Діагностування розглядає результати з урахуванням способів їх досягнення, виявляє тенденції, динаміку дидактичного процесу. Важливим компонентом діагностування є контроль. Поточний контроль здійснюється по ходу навчання і дає можливість визначити ступінь сформованості знань, умінь, навичок студентів, крім того стимулює відповідальність студентів за підготовку до кожного заняття.
Критерії оцінювання результатів навчання: Тестовий підсумковий контроль лекційного курсу у системі ВНС Львівської політехніки та письмовій та в усній формі. Реферати. 30
Передпроектний аналіз. Обґрунтування ткми дослідження культурного явища та теми курсової роботи, на основі дослдного матеріалу, з дизайну. Постановка технічного і проектного завдання. 10
Виконання індивідуальних графічних завдань. Практична графічна робота. 60
Разом: 100
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Алексєєнко О. А., Бондаренко І. В. Сучасні концепції екологічного
дизайну у формуванні офісного середовища. Вісник ХДАДМ. 2015. №4. С. 4–8.
2. Божко Т. О. Проектні концепції у графічному дизайні. Вісник ХДАДМ.
2012. №7. С. 4–16.
3. Концептуальний дизайн – Conceptualesignhttps. URL: uk.wikisla.ru /
wiki / Conceptual_design (дата звернення: 20.03.2022).
4. Одробінський Ю., Тригуб О. Вплив українського концептуального
мистецтва на розвиток сучасного дизайну. Народна творчість та етнологія.
2017. №4. С. 93–99.
5. Рижова І. С. Наукові основи дизайну. Гуманітарний вісник ЗДІА.
2015. №62. С.109–121.
Baron S.I. and Davis D.K. Mass Communication Theory; Foundation, Fervent
and Future, Belmont, 1995.
Goban-Klas, Tomasz. Media i komunikowanie masowe: Teorie i analizy prasy,
radia, telewizji i Internetu.— Warszawa; Krakow: Wydawnictwo Naukowe PWN
SA, 1999.
http://kovalevsky.webs.com.ua/uis/uis8.htm
http://www.aquarun.ru/psih/ks/default.htm
http://www.aquarun.ru/psih/ks/ks18p1.html
Klapper J. The effects of mass communication. – N. Y.: Free Press, 1960.
Mс Quail D. Mass Communication Theory: An Introduction. L., 1987.
Siebert E.S., Peterson T. and Schramm W. Four Theories of the Press. Urbana,
1956.
Джеймс, Лалл. Мас-медіа, комунікація, культура. Глобальний підхід.—
К.: “Вид-во “К.І.С”, 2002.
Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини.— К.: Освіта, 1999.
Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием.— К.: Оріяни, 2000.
Каширин В.П. Философские вопросы технологии.— Томск, 1988.
Квіт С. Масові комунікації: Підручник.— К.: Вид. Дім “Києво-Могилянська академія”, 2008.
Корнєв М. Н., Фомічова В. М. Психологія масової поведінки / Ін-т післядипломної освіти Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка.— К., 2000.
Набруско В. І. Формування громадської думки в умовах легітимації політичної влади (масовокомунікативний вимір). Наукова робота на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. Науковий керівник доктор філологічних наук В. В. Різун / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка; Інститут журналістики.— Київ, 2007.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).