Теорія комунікацій в масовій культурі
Спеціальність: Дизайн середовища
Код дисципліни: 6.022.03.O.043
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Візуальний дизайн і мистецтво
Лектор: К. мист., доц. Квасниця Р.Б.
К. мист., доц. Галишич Р.Я.
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Завдання:
Загальних. Знання та розуміння дизайну в сфері інформування, ідентифікації та навігації, та в галузі проектування штучного предметного середовища, що є запотребованим в комерційній та соціальній царині людської діяльності. Здатність до пошуку та аналізу інформації з різних джерел елітарної та масової культури, соціально-гуманітарної та сфери споживання та реклами, де фігурує завдання інформування, створення попиту на соціальне явище, товар, ідентифікації та навігації. Здатність забезпечувати художню та комунікативну якість графічного дизайну та дизайну предметно-просторових систем та ансамблів. Вміння працювати комплексно, в команді в залежності від поставлених дизайнерських та господарських завдань. Здатність розв’язувати спеціалізовані практичні завдання у галузі дизайну візуальних комунікацій, та мультимедійному дизайні, виявляти структурні та функціональні зв’язки на основі комплексного комунікативного та художньо-проектного аналізу матеріальної культури її споживчої сфери, соціальних потреб суспільства.
фахових: Здатність формулювати систему знаків ідентифікації та навігації, знаково-образні структури корпоративного дизайну залежно від типу та виду соціальної комунікації. Вміти стилізувати графічні знакові системи, які функціонують у візуальній комунікації в конкретних культурних та фізичних просторах природного довкілля, міського середовища, споруд різного призначення. Здатність застосовувати у проектно-художній діяльності у створенні знакових систем головні теоретичні положення семантики, художнього формотворення, теорії комунікації та мистецтва. Вміти пристосовувати графічну знакову та образну систему до конкретних предметних та культурних просторів, зокрема в галузі поліграфії, зовнішньої реклами та у віртуальному середовищі. Здатність творити графічні та предметно-просторові художні та рекламні образи, які несуть максимум інформації в силу придуманого знаково-образно-символічного коду комунікації. Вміти працювати в групі та комплексно проектувати графічні системи візуальної комунікації і предметно-просторові ансамблі для конкретного заходу та події, комерційної чи соціальної установи. Засобами графічного дизайну гармонізувати штучне предметне середовище з існуючим природним штучним та віртуальним довкіллям з метою формування ефктивної соціальної комунікації в просторі елітарної та масової культури.
Інтегральна компетентність.
Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі дизайну, або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій і методів дизайну та характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
Загальні компетентності.
ЗК1. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК2. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК3. Здатність спілкуватися іноземною мовою.
ЗК5. Здатність працювати в команді.
ЗК7. Цінування та повага різноманітності та мультикультурності.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності спеціальності.
КС4. Здатність застосовувати навички проектної графіки у професійній діяльності.
КС6. Здатність застосовувати у проектно-художній діяльності спеціальні техніки та технології роботи у відповідних матеріалах (за спеціалізаціями).
КС11.Здатність досягати успіху в професійній кар’єрі, розробляти та представляти візуальні презентації, портфоліо власних творів, володіти підприємницькими навичками для провадження дизайн-діяльності
Результати навчання: ПРН2. Вільно спілкуватися державною та іноземною мовами усно і письмово з професійних питань, формувати різні типи документів професійного спрямування згідно з вимогами культури усного і писемного мовлення.
ПРН3. Збирати та аналізувати інформацію для обґрунтування дизайнерського проекту, застосовувати теорію і методику дизайну, фахову термінологію (за професійним спрямуванням), основи наукових досліджень.
ПРН14. Використовувати у професійній діяльності прояви української ментальності, історичної пам’яті, національної самоідентифікації та творчого самовираження; застосовувати історичний творчий досвід, а також успішні українські та зарубіжні художні практики.
ПРН15. Розуміти українські етнокультурні традиції у стильових вирішеннях об’єктів дизайну, враховувати регіональні особливості етнодизайну у мистецьких практиках.
ПРН16. Враховувати властивості матеріалів та конструктивних побудов, застосовувати новітні технології у професійній діяльності.
ПРН19. Розробляти та представляти результати роботи у професійному середовищі, розуміти етапи досягнення успіху в професійні кар’єрі, враховувати сучасні тенденції ринку праці, проводити дослідження ринку, обирати відповідну бізнес-модель розробляти бізнес-план професійної діяльності у сфері дизайну.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни
Основи візуальних комунікацій і комп’ютерної графіки
Основи предметного дизайну
Інтерактивний дизайн
Супутні і наступні навчальні дисципліни
Типографіка і шрифти
Дизайн друкованих видань
Рекламний дизайн і копірайтинг
Короткий зміст навчальної програми: Об’єктом вивчення є знакова, образна та символічна структура візуальної комунікації в масовій культурі. Методика розгляду предмету теорії комунікацій полягає у поєднанні способів соціального, маркетингового, рекламно-комунікативного та художньо-композиційного аналізів. Візуальна комунікація є глобальним явищем формування соціально виробничих та споживчих цінностей, що визначають рівень матеріальної культури, і визначає характер дизайну візуальних комунікацій, дизайну предметно-просторового середовища міста, інтер’єрів громадських споруд, зовнішньої реклами, дизайну вітрин, інсталяцій та та експозицій. Розглядається розвиток масової культури та масового мистецтва, їх головні види і їх залежність від фактора візуальних, вербальних та художньо-образних комунікацій. Вивчаються знак індекси, іконічні знаки та знаки символи їх тлумачення з позиції теорії семантики. Розглядаються такі психологічні фактори, що впливають на ефективну комунікацію, як: увага, цікавість, бажання і дія та головні принципи гештальту цілісного образу художнього формоутворення. Вони визначають характер як комунікації, так і графічного та предметно-просторового дизайнів. Детально розглядаються художньо-композиційні чинники комунікації в масовому мистецтві, такі як: ієрархія візуального впливу, лаконічність, ритм та контрастність, метафора, які, одночасно, є і визначальними факторами формування графічного та дизайну середовища. Простежується феномен художньої комунікації, яка є головним критерієм дизайну та розвитку матеріальної культури в умовах глобальної інформаційної інфраструктури постіндустріального суспільства. Курс передбачає комплексну підготовку за фахом, шляхом ознайомлення з основними теоретичними та практичними засадами, принципами й методами проектування графічних об’ємно-просторових та мультимедійних систем в медіа просторі, а також розширене вивчення методичних підходів і концепцій в дизайні візуальних комунікацій: виявляє суть візуального комунікативного феномену в природному, архітектурному, міському та медіа просторах. Практичні завдання дозволяють у результаті отриманих знань, робити дизайн, який забезпечує комунікацію поміж основними соціальними колами суспільства та формувати знаково-образне графічне та предметно-просторове середовище, яке відповідає функціональним та естетичним соціальним запитам. Практична частина дисципліни представляє дизайн інформаційного буклету, програми, плакату та веб-сторінки, інфографіки на конкретну соціальну або комерційну подію.
Опис: Проектне завдання має форму графічної курсової роботи, яка виконується після колективних обговорень,презентацій придуманої концепції візуальної комунікації та дизайну, колоквіум, створюється проект засобами комп’ютерної графіки в довільних програмах, самостійний вибір студента. Курсова робота подається у вигляді альбому, або в А-1 форматі - друк, або подається в цифровому варіанті.
Курсова робота. Дизайн події: візуальні мистецтва, кіно, театр, література. Моушин-дизайн, в довільному відео форматі з додатком альбому з розкадровкою ключових кадрів та синопсисом або комплект поліграфіного продукту.
Рекомендовані теми:
1. Українська культура та контркультура, як символ ідентичності та боротьби за свободу.
2. Релігійні та сакральні субкультурні контексти, взаємозв’язок та вплив трансцендентної символіки на масове мистецтво.
3. Формування кодів візуальної комунікації , ідеологічний, гуманітарний , соціально- економічний культурний контексти.
4. Взаємодія знаків індексів, іконічних знаків та знаків символів у творенні змістів. Фактор культурного та субкультурного контекстів та методи тлумачення їхнього значення.
5. Метафора та динамічний образ, як образотворчий засіб комунікації в кіно.
6. Революційні зміни умоглядних парадигм, що визначили характер культур на різних історичних етепах розвитку.
7. Зміни культурних парадигм – геліоцентризм, друкарство, психоаналіз, теорія відносності простору та часу, їх вплив на розвиток масового мистецтва.
8. Деконструкція - формоутворюючий спосіб художньої комунікації в культурі мейнстріму та у контркультурі.
9. Революція гідності та синтез ідеологій масової культури, субкультур соціальних груп, контркультури та норм релігійної етики.
10. Метафора, як образотворчий засіб творення театральних типографічних афіш.
11. Гештальт фактор у художньому образотворенні комунікації мистецьких заходів: література, театр, кіно.
12. Специфіка візуальної комунікації в українському глобальному інформаційному просторі. Художньо-образна складова.
13. Культура українського постмодерну, виражена у формах нелегального вуличного мистецтва. Поєднання ідеологічних, споживчих та брендових символів в арт-стріті.
Методи та критерії оцінювання: Невід'ємним компонентом освітнього процесу є діагностика, з допомогою якої визначається досягнення поставлених цілей. Діагностування розглядає результати з урахуванням способів їх досягнення, виявляє тенденції, динаміку дидактичного процесу. Важливим компонентом діагностування є контроль. Поточний контроль здійснюється по ходу навчання і дає можливість визначити ступінь сформованості знань, умінь, навичок студентів, крім того стимулює відповідальність студентів за підготовку до кожного заняття.
Критерії оцінювання результатів навчання: Тестовий підсумковий контроль лекційного курсу у системі ВНС Львівської політехніки та письмовій та в усній формі. Реферати. 30
Передпроектний аналіз. Обґрунтування ткми дослідження культурного явища та теми курсової роботи, на основі дослдного матеріалу, з дизайну. Постановка технічного і проектного завдання. 10
Виконання індивідуальних графічних завдань. Практична графічна робота. 60
Разом: 100
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Алексєєнко О. А., Бондаренко І. В. Сучасні концепції екологічного
дизайну у формуванні офісного середовища. Вісник ХДАДМ. 2015. №4. С. 4–8.
2. Божко Т. О. Проектні концепції у графічному дизайні. Вісник ХДАДМ.
2012. №7. С. 4–16.
3. Концептуальний дизайн – Conceptualesignhttps. URL: uk.wikisla.ru /
wiki / Conceptual_design (дата звернення: 20.03.2022).
4. Одробінський Ю., Тригуб О. Вплив українського концептуального
мистецтва на розвиток сучасного дизайну. Народна творчість та етнологія.
2017. №4. С. 93–99.
5. Рижова І. С. Наукові основи дизайну. Гуманітарний вісник ЗДІА.
2015. №62. С.109–121.
Baron S.I. and Davis D.K. Mass Communication Theory; Foundation, Fervent
and Future, Belmont, 1995.
Goban-Klas, Tomasz. Media i komunikowanie masowe: Teorie i analizy prasy,
radia, telewizji i Internetu.— Warszawa; Krakow: Wydawnictwo Naukowe PWN
SA, 1999.
http://kovalevsky.webs.com.ua/uis/uis8.htm
http://www.aquarun.ru/psih/ks/default.htm
http://www.aquarun.ru/psih/ks/ks18p1.html
Klapper J. The effects of mass communication. – N. Y.: Free Press, 1960.
Mс Quail D. Mass Communication Theory: An Introduction. L., 1987.
Siebert E.S., Peterson T. and Schramm W. Four Theories of the Press. Urbana,
1956.
Джеймс, Лалл. Мас-медіа, комунікація, культура. Глобальний підхід.—
К.: “Вид-во “К.І.С”, 2002.
Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини.— К.: Освіта, 1999.
Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием.— К.: Оріяни, 2000.
Каширин В.П. Философские вопросы технологии.— Томск, 1988.
Квіт С. Масові комунікації: Підручник.— К.: Вид. Дім “Києво-Могилянська академія”, 2008.
Корнєв М. Н., Фомічова В. М. Психологія масової поведінки / Ін-т післядипломної освіти Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка.— К., 2000.
Набруско В. І. Формування громадської думки в умовах легітимації політичної влади (масовокомунікативний вимір). Наукова робота на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. Науковий керівник доктор філологічних наук В. В. Різун / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка; Інститут журналістики.— Київ, 2007.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).