Психологія дизайну
Спеціальність: Дизайн середовища
Код дисципліни: 6.022.03.O.036
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Дизайн та основи архітектури
Лектор: Олешко Олена Петрівна кандидат архітектури, доцент
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
Інтегральна компетентність (ІНТ): ІНТ. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі дизайну, або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій і методів дизайну та характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
Загальних:
ЗК1. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК4. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК6. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.
ЗК7. Цінування та повага різноманітності та мультикультурності.
ЗК9. Здатність зберігати та примножувати культурно-мистецькі, екологічні, моральні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя
Фахових (спеціальних):
КС8. Здатність здійснювати колористичне вирішення майбутнього дизайн-об’єкта.
КС10.Здатність застосовувати знання прикладних наук у професійній діяльності (за спеціалізаціями).
КС11.Здатність досягати успіху в професійній кар’єрі, розробляти та представляти візуальні презентації, портфоліо власних творів, володіти підприємницькими навичками для провадження дизайн-діяльності.
Результати навчання: Результати навчання даної дисципліни деталізують такі програмні результати навчання:
ПРН1. Застосовувати набуті знання і розуміння предметної області та сфери професійної діяльності у практичних ситуаціях.
ПРН2. Вільно спілкуватися державною та іноземною мовами усно і письмово з професійних питань, формувати різні типи документів професійного спрямування згідно з вимогами культури усного і писемного мовлення.
ПРН3. Збирати та аналізувати інформацію для обґрунтування дизайнерського проекту, застосовувати теорію і методику дизайну, фахову термінологію (за професійним спрямуванням), основи наукових досліджень.
ПРН5. Розуміти і сумлінно виконувати свою частину роботи в команді; визначати пріоритети професійної діяльності.
ПРН6. Усвідомлювати відповідальність за якість виконуваних робіт, забезпечувати виконання завдання на високому професійному рівні.
ПРН19. Розробляти та представляти результати роботи у професійному середовищі, розуміти етапи досягнення успіху в професійні кар’єрі, враховувати сучасні тенденції ринку праці, проводити дослідження ринку, обирати відповідну бізнес-модель розробляти бізнес-план професійної діяльності у сфері дизайну.
КОМ1. Уміння спілкуватись, включаючи усну та письмову комунікацію українською та іноземною мовами (англійською, німецькою, італійською, французькою, іспанською);
КОМ2. Здатність використання різноманітних методів, зокрема сучасних інформаційних технологій, для ефективно спілкування на професійному та соціальному рівнях.
АіВ1. Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати відповідні рішення.
АіВ2. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих нових фахових знань.
АіВ3. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики.
АіВ4. Здатність популяризувати надбання національної та всесвітньої культурної спадщини, а також сприяти проявам патріотизму, національного самоусвідомлення та етнокультурної само-ідентифікації.
АіВ5. Здатність формувати екологічну свідомість і культуру особистості, застосовувати екологічні принципи в житті та професійній діяльності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні дисципліни: Філософія, Історія мистецтва, архітектури і дизайну
Супутні дисципліни: Інтерактивний дизайн, Теорії комунікацій у масовій культурі.
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Психологія дизайну» є однією з обов’язкових дисциплін професійної підготовки студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальності «Дизайн». В результаті вивчення дисципліни студент може оволодіти знаннями про природу особистісних явищ у професійній діяльності, отримати теоретико-методологічні знання про психологію творчості, ознайомитись із закономірностями творчого процесу людей та розвитку творчого потенціалу особистості та застосувати набуті знання у своїй професійній діяльності.
Опис: Лекція 1. Особистість (як психічне явище) та її професійна діяльність. Поняття особистості з позицій різних теоретичних уявлень. Особистість як конкретна людина, яка належить до певного суспільства й соціальної групи; усвідомлює своє ставлення до навколишнього середовища, народу і самої себе, займається певною професійною діяльністю, вирізняється своєрідними особливостями поведінки й діяльності; володіє тільки їй притаманною системою психічних і соціопсихічних властивостей та якостей. Сутність професійної діяльності особистості. Місце світоглядно-ціннісного виміру розвитку особистості у контексті її професійної кар’єри.
Лекція 2. Вступ до психології дизайну. Творчість в житті та діяльності людини. Психологічні теорії мистецтва. Соціальна та індивідуальна психологія мистецтва. Суб'єктивна та об'єктивна психологія комунікативного мистецтва. Вплив творчості на розвиток та життєдіяльність людини. Особливості індивідуальної та спільної діяльності дизайнерів. Комунікації дизайнерів. Психологічний вплив творчості та її роль у психології дизайну. Види психологічного впливу. Класифікація видів впливу за ознакою психологічної конструктивності/не конструктивності. "Технічні" засоби впливу.
Лекція 3. Теорії особистості та психологія дизайну. Теорія творчої особи. Роль особистості психології комунікативного дизайну. Психологічні теорії мотивації. Основні закономірності розвитку мотиваційної сфери. Мотиваційна поведінка. Творчість як позараціональний процес. Сублімація у творчій діяльності. Творчість як «маніфестація» змісту несвідомого. Уявлення про «особистісне зростання» як творчий процес у гуманістичній психології. Екзистенційна. Творчість як протистояння одномірності та тоталітаризму сучасного суспільства. Зв'язок арт-терапії із творчими практиками.
Лекція 4. Психічні процеси як структурні елементи керування творчою діяльністю людини. Психологічна характеристика творчості дизайнера. Роль відчуттів у психології дизайну. Роль сприйняття у психології дизайну. Роль уяви в психології дизайну. Роль пам'яті у психології дизайну. Загальна характеристика уяви та її роль психології дизайну. Роль уваги психології дизайну. Роль емоцій у психології дизайну.
Лекція 5. Психологія мистецтва, художнього конструювання, наукового винахідництва та творчості. "Психо-дизайн" як наука про адаптацію предметно-просторового середовища до вимог життєдіяльності людини. Психологічний підхід до оформлення простору графіки. Психологічні проблеми масових інформаційних процесів. Теорія інформації та її зв'язок із дизайнерською творчістю. Елементи комунікаційного ланцюга. Психологічні проблеми графічного дизайну.
Лекція 6. Вплив мистецтва, архітектури, дизайну на розвиток креативності.
Лекція 7. Дослідження творчої діяльності особистості.
Групи методів психології творчості: методи отримання вихідних даних; методи реєстрації та попередньої обробки. Використання тестів при дослідженні творчих здібностей та діяльності. Нетрадиційні методи, що спрямовані на об’єктивну фіксацію неусвідомлених ланок мислення. Метод моделювання ситуації творчої задачі.
Лекція 8. Методи стимулювання творчої активності: індивідуальні та групові. Цілі стимулювання творчої активності. Психологічні особливості мотиваційних процесів як психічних явищ. Поняття стимулювання як засобу впливу на людську поведінку. Явище стимулу, різновиди та особливості стимулів. Механізм використання стимулів. Відмінності стимулювання і мотивації. Особливості структури потреб особистості в контексті інноваційної діяльності.
Методи та критерії оцінювання: Протягом семестру студент може набрати 40 балів за виконання чотирьох завдань та 60 балів за підсумкову науково-дослідну роботу. Сума оцінок, отриманих студентом за вказані види виконаної навчальної роботи, становить підсумкову семестрову оцінку.
Критерії оцінювання результатів навчання: Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
Оцінка «відмінно» ставиться за повні та міцні знання матеріалу в заданому обсязі, вміння вільно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програмою; за знання основної та додаткової літератури; за вияв креативності у розумінні і творчому використанні набутих знань та умінь.
«Добре» ставиться за вияв студентом повних, систематичних знань із дисципліни, успішне виконання практичних завдань, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді студента наявні незначні помилки.
«Задовільно» ставиться за вияв знання основного навчального матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою; можливі суттєві помилки у виконанні практичних завдань, але
студент спроможний усунути їх із допомогою викладача.
«Незадовільно» виставляється студентові, відповідь якого під час відтворення основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. Таким чином, оцінка «незадовільно» ставиться студентові, який неспроможний до навчання чи виконання фахової діяльності після закінчення ВНЗ без повторного навчання за програмою відповідної дисципліни.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Баклицький І. О. Психологія праці: підруч. / Баклицький І. О. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 655 с.
2. Балл Г. О. Психологія праці та професійної підготовки особистості : навч. посіб. / Г. О. Балл, М. В. Бастун, В. І. Гордієнко та ін. – Хмельницький: ТУП, 2001. – 330 с.
3. Дуткевич Т.В. Загальна психологія. Теоретичний курс. [текст] навч. посіб. / Т.В.Дуткевич. – К.: Центр учбової літератури, 2016. – 388 с.
4. Карпенко Г. В. Психологія праці та вибір професії : навч.-метод. посіб. / Карпенко Г. В. – Суми : Університетська книга, 2008. – 168 с.
5. Клименко В.В. Психологія творчості. - К: Центр навчальної літератури, 2006. -480 с.
6. Малхазов О. Р. Психологія праці : навч. посіб. / Малхазов О. Р. – К. : НАУ, 2008. – 168 с.
7. Психологія праці : навч. посіб. / Г. В. Ложкін, Н. Ю. Воленюк, О. О. Солтик; за заг. ред. Г. В. Ложкіна. – Хмельницький : ХНУ, 2013. – 191 с.
8. Рибалка В. В. Психологія розвитку творчої особистості – К.: ІЗМН, 1996. – 235 с.
9. Роменець В. А. Психологія творчості :навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. /В.А. Роменець. – К.: Либідь, 2004. – 288 с.
10. Траверсе Т. М. Психологія праці: навч.-метод. посіб. / Траверсе Т. М. – К.: ІПО Київського нац. у-ту імені Тараса Шевченка, 2004. – 116 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).