Інтерактивний дизайн, частина 1 (курсовий проєкт)
Спеціальність: Дизайн середовища
Код дисципліни: 6.022.03.O.030
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Візуальний дизайн і мистецтво
Лектор: Проскуряков Олексій Вікторович, кандидат архітектури, доцент;
Штець Віктор Олексійович, кандидат мистецтвознавства, доцент;
Березко Олена Володимірівна, кандидат архітектури, доцент;
Габрель Тарас Миколайович, кандидат мистецтвознавства, ст.викладач
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: 1. Розуміти призначення і місце курсу «Інтерактивний дизайн» у загальній системі професійної підготовки дизайнера;
2. Знати професійну термінологію, яка стосується процесу роботи в галузі інтерактивного дизайну;
3. Знати методи пошуку ідей та шляхів їх реалізації щодо графічного вирішення проектної пропозиції, макету, відеоряду;
4. Знати тенденції та перспективні напрями інтерактивного дизайну;
5. Вміти аналізувати суть поставленого завдання та обирати найоптимальніші методи його вирішення за допомогою інтерактивного дизайну шляхом пошуку художнього графічного образу з урахуванням подальшого програмного втілення;
6. Вміти використовувати навики роботи з редакторами комп’ютерної графіки у різних галузях графічного дизайну та дизайну інтер’єру.
7. Проводити обмірні креслення середовища, здійснювати фотофіксації простору та структурно-функціональний аналіз середовища згідно до проектного завдання та створювати ескізні рішення;
8. Створювати BIM моделі на основі обмірних креслень;
9. Створювати інтерактивну навігацію у робочій документації житлового інтер’єру чи у бренд-буці фірмового стилю компанії.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити:
- Основи проектної та комп’ютерної графіки, ч.1; ч.2;
- Основи візуальних комунікацій і комп’ютерної графіки;
- Основи дизайну предметного середовища
Коректвізити:
- Веб-дизайн;
- 3Д моделювання;
- Мультимедійний дизайн
Короткий зміст навчальної програми: Курс «Інтерактивний дизайн, частина 1» (КП) розрахований на один семестр вивчення, в загальному охоплює 180 годин і структурно включає лабораторні заняття та самостійну роботу. Курс включає теоретичну та практичну частини: теоретична частина курсу формує розуміння ключових принципів інтерактивного дизайну у контексті проблематики та завдань дизайну середовища; допомагає зрозуміти роль дизайну взаємодії у технологічній ланці створення об’єктів інтерактивного дизайну, визначити стадії роботи; усвідомити синтез художньої та проектної творчості. Практична частина курсу передбачає апробацію набутих знань та реалізацію дизайну взаємодії через серію практичних завдань та курсовий проект. Студентам надається можливість обрати варіант завдання, пов'язаний з дизайном візуальних комунікації, або з дизайном предметного середовища.
Методи та критерії оцінювання: Визначення рівня знань студентів здійснюється такими методами поточного контролю: контроль поточних завдань та самостійної роботи студента. Поточний контроль здійснюється під час навчання і дає можливість визначити ступінь сформованості знань, умінь, навичок студентів, крім того стимулює відповідальність студентів за підготовку до кожного заняття. Залік є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне засвоєння навчального матеріалу і не може бути зведена до рівня поточних форм контролю. Протягом семестру студент може набрати до 30 балів. На заліку – максимально 70 балів. Для допуску до заліку студент повинен набрати за результатами поточного контролю не менше 20 балів.
Рекомендована література: 1. Інтерактивний дизайн. Електронний навчально-методичний комплекс, зареєстрований у ВНС НУ «Львівська політехніка» Адреса розміщення: https://vns.lpnu.ua/enrol/index.php?id=11324
8. Рекомендована література
Базова
1. Аронов В. Теоретические концепции зарубежного дизайна. – М.: ВНИИТЄ, 1992. – 121с.
2. Бородаев Д. Информационное проектирование в веб-дизайне. Что єто такое и для чего оно нужно /Вісник Харківської Державної академії дизайну і мистецтв. – Х.: ХДАДМ, 2003. - №2. – С.58-64
3. Бородаев Д. Модульная сетка как композиционная основа веб-сайта / Вісник Харківської Державної академії дизайну і мистецтв. – Х.: ХДАДМ, 2004. - №5. – С.108-116
4. Брижаченко Н, Мультимедійний принцип формування інтерактивного предметно-просторового середовища. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті, 7–12-7–12
5. Кірсанов Д. Веб-дизайн: книга Дмитрик Кірсанова. Монографія
6. Херлберт А. Сетка. Модульная система конструирования и производства газет,журналов и книг.-М.: Книга,1984.-106с.
7. Carter R., Day B., Meggs P., Typographic Design: Form and Communication. – NY: Van Nostrand Reinhold, 1993. – 278p.
8. Hollis R. Graphic Design. – London: Thames & Hudson world of art, 2001. – 232p.
9. Малова Н. А. ArchiCAD 20 на прикладах. – Спб.: БХВ-Петербург, 2017. – 576с.
10. Нойферт Е. Будівельне проектування. – Київ.: Фенікс, 2017. – 619 с.
11. Сьомка С. Антонович Є. Дизайн інтер’єру, меблів та обладнання: підручник.
– К.: Ліра-К, 2018. – 398с.
Допоміжна
1. Hlavsa O. Typographia / O. Hlavsa. – Praha, 1986.
2. Hlavsa O. Typographia: Pismo, ilustract, kniha / O. Hlavsa. – Praha, 1976.
3. Kapr A. Schriftkimst / A. Kapr. – Dresden, 1971.
4. Kapr A., Schiller W. Gestall und Funktion der Tupografie / A. Kapr, W. Schiller. – Leipzig, 1977.
5. Wills F. Grafika reklamowa / F. Wills. – Warzawa, 1972.
6. Zapf H. Typographische Variationen / Hermann Zapf. – Frankfurt, 1963.
7. Гіббс Д. Настільна книга дизайнера інетер’єрів. — М.: Бертельсманн Медиа Москау, 2008. — 112 с.
8. Глазичев В. Дизайн як він є. – М.: Європа, 2006. – 320с.
9. Джонс Дж.К. Методы проектирования. — Москва: Мир, 1986.
10. Олійник О.П., Гнатюк Л. Р., Чернявський В. Г. Конструювання меблів та обладнання інтер’єру : підруч. / — К. : НАУ, 2014. —348 с.
11. Пайл Д. Дизайн інтер’єрів. 6000 років історії. — М.: АСТ Астрель, 2006. — 559с.
12. Папанек В. Дизайн для реального світу. — М.: Аронов, 2004. — 416с.
13. Рижова І.С., Прусак В.Ф., Мигаль С.П. Рєзанова Н.О. Дизайн середовища: Словник-довідник / За ред. д. філос. н., проф. І.С. Рижової – Львів: Простір-М, 2017. – 360с.
14. Столяровский С. Проектування і дизайн меблів на комп’ютері (+CD). СПб, 2008.
15. Шумега С. Дизайн. Історія зародження та розвитку дизайну. Історія дизайну меблів та інтер’єру. . м.Київ., Видавництво «Фенікс», 2004.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Інтерактивний дизайн, частина 1 (курсовий проєкт)
Спеціальність: Дизайн середовища
Код дисципліни: 6.022.03.O.031
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Дизайн та основи архітектури
Лектор: Брич Марія Тарасівна, кандидат архітектури, старший викладач
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
ІНТ Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі дизайну, або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій і методів дизайну та характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
Загальні компетентності:
ЗК1. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК4. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ЗК6. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.
ЗК9. Здатність зберігати та примножувати культурно-мистецькі, екологічні, моральні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності:
КС1. Здатність застосовувати сучасні методики проектування одиничних, комплексних, багатофункціональних об’єктів дизайну.
КС2. Здатність здійснювати формоутворення, макетування і моделювання об’єктів дизайну.
КС3. Здатність здійснювати композиційну побудову об’єктів дизайну.
КС4. Здатність застосовувати навички проектної графіки у професійній діяльності.
КС7. Здатність використовувати сучасне програмне забезпечення для створення об’єктів дизайну.
КС8. Здатність здійснювати колористичне вирішення майбутнього дизайн- об’єкта.
КС11.Здатність досягати успіху в професійній кар’єрі, розробляти та представляти візуальні презентації, портфоліо власних творів, володіти підприємницькими навичками для провадження дизайн-діяльності.
Результати навчання: 1. Розуміти призначення і місце курсу «Інтерактивний дизайн» у загальній системі професійної підготовки дизайнера;
2. Знати професійну термінологію, яка стосується процесу роботи в галузі інтерактивного дизайну;
3. Знати методи пошуку ідей та шляхів їх реалізації щодо графічного вирішення проектної пропозиції, макету, відеоряду;
4. Знати тенденції та перспективні напрями інтерактивного дизайну;
5. Вміти аналізувати суть поставленого завдання та обирати найоптимальніші методи його вирішення за допомогою інтерактивного дизайну шляхом пошуку художнього графічного образу з урахуванням подальшого програмного втілення;
6. Вміти використовувати навики роботи з редакторами комп’ютерної графіки у різних галузях графічного дизайну та дизайну інтер’єру.
7. Проводити обмірні креслення середовища, здійснювати фотофіксації простору та структурно-функціональний аналіз середовища згідно до проектного завдання та створювати ескізні рішення;
8. Створювати BIM моделі на основі обмірних креслень;
9. Створювати інтерактивну навігацію у робочій документації житлового інтер’єру чи у бренд-буці фірмового стилю компанії.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити:
- Основи проектної та комп’ютерної графіки, ч.1; ч.2;
- Основи візуальних комунікацій і комп’ютерної графіки;
- Основи дизайну предметного середовища
Коректвізити:
- Психологія дизайну
- Веб-дизайн;
- 3Д моделювання;
- Основи мультимедійного дизайну
- Інтерактивний дизайн, ч.2
Короткий зміст навчальної програми: Курс «Інтерактивний дизайн, частина 1» (КП) розрахований на один семестр вивчення, в загальному охоплює 180 годин і структурно включає лабораторні заняття та самостійну роботу. Курс включає теоретичну та практичну частини: теоретична частина курсу формує розуміння ключових принципів інтерактивного дизайну у контексті проблематики та завдань дизайну середовища; допомагає зрозуміти роль дизайну взаємодії у технологічній ланці створення об’єктів інтерактивного дизайну, визначити стадії роботи; усвідомити синтез художньої та проектної творчості. Практична частина курсу передбачає апробацію набутих знань та реалізацію дизайну взаємодії через серію практичних завдань та курсовий проект.
Опис: Тема 1. Вступ до курсу. Мета та завдання курсу.
Програмні результати навчання. Ознайомлення зі структурою занять і тематикою курсового проекту. Поняття інтерактивного дизайну, його місце та роль в контексті графічного дизайну та дизайну середовища.
Тема 2. Складові робочого проекту. Його логіка та структура.
Розгляд прикладів проектної документації та її аналіз. Структура пакету робочої документації, формування логіки та естетики «складу проекту». Типи умовних позначень та релевантність їхнього застосування в залежності від умов.
Тема 3. Інтерфейс програми Archicad.
Основні засоби побудови споруди. Панелі та інструменти, необхідні для роботи. Налаштування індивідуального робочого середовища. Побудова будівлі базовими конструктивними інструментами: стіна, перекриття, вікна, сходи і.т.д. Їх параметри та налаштування.
Тема 4. Функціональний аналіз проектного об’єму.
Пошук релевантних рішень. Співставлення існуючих вхідних даних із проектними обмеженнями та цілями. Пошук ідеї виконується ескізно довільними художніми інструментами та засобами.
Тема 5. Інструменти авторського моделювання інтер’єру.
Базові інструменти для формотворення в предметно-просторовому середовищі. Колони та балки складного (довільного) січення. Плінтуси, молдінги, карнизи та їх налаштування. Впорядкування бібліотеки власних профілів для їх подальшого застосування у майбутніх проектах.
Тема 6. Робота із шарами (Layers) та стилями.
Налаштування робочого середовища з використанням шарів. Меню редагування шарів та їх властивостей.
Тема 7. Формування робочої документації.
Автоматичні інструменти для відображення розгорток та перетинів. Їх налаштування. Імпорт pdf-креслень із проекту Archicad. Налаштування товщин ліній, типів штриховок та інших засобів художнього оформлення робочої документації.
Тема 8. Завершення. Захист курсового проекту.
Налаштування інтерактивного pdf-альбому з кресленнями за допомогою графічного пакету Adobe InDesign або PowerPoint. Налаштування внутрішніх та зовнішніх посилань документа.
Методи та критерії оцінювання: Визначення рівня знань студентів здійснюється такими методами поточного контролю: контроль поточних завдань та самостійної роботи студента. Поточний контроль здійснюється під час навчання і дає можливість визначити ступінь сформованості знань, умінь, навичок студентів, крім того стимулює відповідальність студентів за підготовку до кожного заняття. Залік є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне засвоєння навчального матеріалу і не може бути зведена до рівня поточних форм контролю. Протягом семестру студент може набрати до 30 балів. На заліку – максимально 70 балів. Для допуску до заліку студент повинен набрати за результатами поточного контролю не менше 20 балів.
Критерії оцінювання результатів навчання: Практична робота оцінюється за наступними критеріями: відповідність поставленому завданню, оригінальність та новизна у вирішенні завдання, творчий індивідуальний підхід; цілісність загальної композиції; оригінальність авторської пластичної мови при створенні ілюстративного ряду; читабельність, відповідність нормам. Доцільність та оригінальність складових елементів альбому, продумана організація інтерактивності, продемонстроване володіння відповідними графічними редакторами.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Інтерактивний дизайн. Електронний навчально-методичний комплекс, зареєстрований у ВНС НУ «Львівська політехніка» Адреса розміщення: https://vns.lpnu.ua/enrol/index.php?id=11324
8. Рекомендована література
Базова
1. Аронов В. Теоретические концепции зарубежного дизайна. – М.: ВНИИТЄ, 1992. – 121с.
2. Бородаев Д. Информационное проектирование в веб-дизайне. Что єто такое и для чего оно нужно /Вісник Харківської Державної академії дизайну і мистецтв. – Х.: ХДАДМ, 2003. - №2. – С.58-64
3. Бородаев Д. Модульная сетка как композиционная основа веб-сайта / Вісник Харківської Державної академії дизайну і мистецтв. – Х.: ХДАДМ, 2004. - №5. – С.108-116
4. Брижаченко Н, Мультимедійний принцип формування інтерактивного предметно-просторового середовища. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті, 7–12-7–12
5. Кірсанов Д. Веб-дизайн: книга Дмитрик Кірсанова. Монографія
6. Херлберт А. Сетка. Модульная система конструирования и производства газет,журналов и книг.-М.: Книга,1984.-106с.
7. Carter R., Day B., Meggs P., Typographic Design: Form and Communication. – NY: Van Nostrand Reinhold, 1993. – 278p.
8. Hollis R. Graphic Design. – London: Thames & Hudson world of art, 2001. – 232p.
9. Малова Н. А. ArchiCAD 20 на прикладах. – Спб.: БХВ-Петербург, 2017. – 576с.
10. Нойферт Е. Будівельне проектування. – Київ.: Фенікс, 2017. – 619 с.
11. Сьомка С. Антонович Є. Дизайн інтер’єру, меблів та обладнання: підручник.
– К.: Ліра-К, 2018. – 398с.
Допоміжна
1. Hlavsa O. Typographia / O. Hlavsa. – Praha, 1986.
2. Hlavsa O. Typographia: Pismo, ilustract, kniha / O. Hlavsa. – Praha, 1976.
3. Kapr A. Schriftkimst / A. Kapr. – Dresden, 1971.
4. Kapr A., Schiller W. Gestall und Funktion der Tupografie / A. Kapr, W. Schiller. – Leipzig, 1977.
5. Wills F. Grafika reklamowa / F. Wills. – Warzawa, 1972.
6. Zapf H. Typographische Variationen / Hermann Zapf. – Frankfurt, 1963.
7. Гіббс Д. Настільна книга дизайнера інетер’єрів. — М.: Бертельсманн Медиа Москау, 2008. — 112 с.
8. Глазичев В. Дизайн як він є. – М.: Європа, 2006. – 320с.
9. Джонс Дж.К. Методы проектирования. — Москва: Мир, 1986.
10. Олійник О.П., Гнатюк Л. Р., Чернявський В. Г. Конструювання меблів та обладнання інтер’єру : підруч. / — К. : НАУ, 2014. —348 с.
11. Пайл Д. Дизайн інтер’єрів. 6000 років історії. — М.: АСТ Астрель, 2006. — 559с.
12. Папанек В. Дизайн для реального світу. — М.: Аронов, 2004. — 416с.
13. Рижова І.С., Прусак В.Ф., Мигаль С.П. Рєзанова Н.О. Дизайн середовища: Словник-довідник / За ред. д. філос. н., проф. І.С. Рижової – Львів: Простір-М, 2017. – 360с.
14. Столяровский С. Проектування і дизайн меблів на комп’ютері (+CD). СПб, 2008.
15. Шумега С. Дизайн. Історія зародження та розвитку дизайну. Історія дизайну меблів та інтер’єру. . м.Київ., Видавництво «Фенікс», 2004.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).