Спецкурс з наукових досліджень спеціальності

Спеціальність: Хімічні технології та інженерія (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.161.01.O.029
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Хімії і технології неорганічних речовин
Лектор: проф. Гелеш Андрій Богданович
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Через систематизацію теоретичних і практичних знань із фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін допомогти студентам: оволодіти сучасними принципами та методологіями наукових досліджень, розвинути навики самостійної пошукової роботи з метою оптимізації та модернізації хіміко-технологічних об’єктів, виховати творче мислення, набути професійних і особистісних якостей, які необхідні для формування майбутнього наукового працівника зі спеціальності “Хімічні технології та інженерія“
Завдання: Ззагальні компетентності: 1. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). 2. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. 3. Здатність до самоосвіти та підвищення рівня професійної кваліфікації. фахові компетентності: 1. Здатність досліджувати, класифікувати і аналізувати показники якості хімічної продукції, технологічних процесів і обладнання хімічних виробництв 2. Здатність використовувати сучасне спеціальне наукове обладнання та програмне забезпечення при проведенні експериментальних досліджень і здійсненні дослідно-конструкторських розробок у сфері хімічних технологій та інженерії 3. Здатність планувати і виконувати наукові дослідження в галузі хімічної інженерії.
Результати навчання: Результати навчання: o знати головні напрямки розвитку науки і наукових досліджень в сучасному світі; o вміти вирішувати проблемні ситуації в межах наукового дослідження; o володіти науковим мисленням, вмінням формувати інтелектуальний капіттал; o знати послідовність та етапи виконання наукових досліджень; o вміти економічно обґрунтовувати вибір наукової теми; o вміти накопичувати і опрацьовувати наукову інформацію; o вміти планувати експеримент, аналізувати та оптимізувати його результати; o вміти оформляти звіти про виконану науково-дослідну роботу, наукові статті, монографії, наукові доповіді тощо; o знати принципи створення та роботи наукового колективу, особливості управління конфліктами в науковому колективі; o володіти етичними нормами наукових досліджень.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Перспективні технології водоочищення; • Сучасні процеси у технології неорганічних речовин; • Наукові дослідження за тематиками спеціальності; • Дослідницька практика.
Короткий зміст навчальної програми: В курсі «Спецкурс з наукових досліджень зі спеціальності» вивчають: роль науки і наукових досліджень в сучасному світі, проблеми розвитку наукового мислення в організації та проведенні наукових досліджень, технологію наукових досліджень, принципи створення та роботи наукових колективів та шкіл, психологічні та етичні аспекти наукової діяльності.
Опис: ТЕМА 1. НАУКА Й НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ Виникнення та еволюція науки. Теоретичні та методологічні принципи науки. Види та ознаки наукового дослідження. Організація наукової діяльності в Україні. Головні напрямки науково-технічного прогресу в хімічній технології неорганічних речовин. ТЕМА 2. НАУКОВЕ МИСЛЕННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННІ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Сутність та особливості наукового мислення. Стиль наукового мислення. Управління знаннями. Інтелектуальний капітал. Проблеми формування наукового мислення. Проблемні ситуації в межах наукового дослідження ТЕМА 3. ТЕХНОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 3.1. Вибір напряму та послідовність наукових досліджень. Поняття наукового дослідження. Вибір напряму і теми наукового дослідження. Визначення предмета і об’єкта дослідження. Мета і завдання дослідження. Порядок здійснення наукового дослідження. Поняття, функції та структура програми дослідження. Послідовність та етапи виконання наукових досліджень. Економічне обґрунтування вибору наукової теми. Пошук, накопичення та опрацювання наукової інформації. 3.2. Теоретичні і експериментальні дослідження Завдання і структура теоретичних досліджень. Сучасні методи теоретичних досліджень. Застосування ЕОМ у теоретичних дослідженнях. Сутність експерименту, загальні вимоги до проведення Класифікація експериментів. Етапи підготовки наукового експерименту. Класична методика планування експериментальних досліджень. Визначення основних статистичних характеристик вибіркової сукупності. Апроксимація результатів експериментальних досліджень. Регресивний аналіз результатів експериментальних досліджень. Комп’ютерні технології та інструментарій у наукових дослідженнях. 3.3 Планування експерименту, аналіз та оптимізація його результатів. Сутність математичного планування експерименту. Повні факторні плани. Методика обробки результатів експерименту за повними факторними планами. Аналіз одержаних результатів. Оптимізація результатів багатофакторного експерименту. 3.4. Оформлення звіту про виконану науково-дослідну роботу. Бібліографічний апарат наукових досліджень. Правила складання бібліографічного опису для списків літератури і джерел. Правила наведення цитат і бібліографічних посилань у текстах наукових та навчальних робіт. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження. Вимоги до магістерської роботи. Технологія підготовки магістерської роботи. 3.5. Робота над написанням наукових статей, монографій, наукових доповідей і повідомлень Види наукових публікацій. Наукова монографія. Наукова стаття. Тези наукової доповіді (повідомлення). Наукова доповідь (повідомлення). Правила оформлення публікацій. ТЕМА 4. НАУКОВІ КОЛЕКТИВИ ТА ШКОЛИ ЯК ОСОБЛИВІ СТРУКТУРИ В НАУЦІ. ОСОБИСТІСТЬ ВЧЕНОГО Науковий колектив та організація його роботи. Принципи створення та роботи наукового колективу.Особливості управління конфліктами в науковому колективі. Наукова школа: сутність та ознаки. Роль особистості вченого в науці. ТЕМА 5. ПСИХОЛОГІЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Психологія наукової творчості. Організація творчої діяльності дослідника. Психологічні механізми розвитку наукового потенціалу особистості. Мотивація наукової діяльності. Ціннісна навантаженість наукового знання. Наукове довголіття. ТЕМА 6. ЕТИКА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Етика та праксеологія науки. Проблема свободи та відповідальності вченого. Професійний етос науковця в сучасній Україні. Необхідність соціальної оцінки техніки. Цілі сучасної інженерної діяльності та її наслідки. Оцінка сучасного науково-технічного прогресу.
Методи та критерії оцінювання: Семестровий іспит, який проводять у письмово-усній формі; екзамен перед комісією з фіксацією питань та відповідей на них.
Критерії оцінювання результатів навчання: -здобувач освіти допускається до складання семестрового контролю (у формі іспиту) лише після виконання обов’язкових індивідуального робіт. Максимальна сума балів за поточний контроль – 43; -залік складається з двох компонент: письмової (?=47 балів) та усної (?=10 балів); -оцінювання результатів навчання здобувачів освіти здійснюють відповідно до 100-бальної шкали оцінювання, встановленої у Національному університеті «Львівська політехніка». Методику розподілу та нарахування балів здобувачам вищої освіти регламентовано Положенням про організацію та проведення поточного і семестрового контролю результатів навчання здобувачів освіти Національному університеті «Львівська політехніка». (https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/pages/2028/svo0309polozhennyaproorganizaciyutaprovedennyapotochnogoisemestrovogokontrolyu.pdf). -оцінювання результатів навчання здобувачів освіти здійснюють відповідно до 100-бальної шкали оцінювання, встановленої у Національному університеті «Львівська політехніка». Методику розподілу та нарахування балів здобувачам вищої освіти регламентовано Положенням про організацію та проведення поточного і семестрового контролю результатів навчання здобувачів освіти Національному університеті «Львівська політехніка». (https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/pages/2028/svo0309polozhennyaproorganizaciyutaprovedennyapotochnogoisemestrovogokontrolyu.pdf).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Електронний навчально - методичний комплекс «Спецкурс з наукових досліджень зі спеціальності». / Гелеш А.Б. https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=8879 Базова 1. Важинський С.Е., Щербак Т.І. Методика та організація наукових досліджень: Навчальний посібник / С. Е. Важинський, Т. І. Щербак. – Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016. – 260 с. 2. Основи методології та організації наукових досліджень: Навч. посіб. для сту¬дентів, курсантів, аспірантів і ад’юнтів / за ред. А. Є. Конверського. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 352 с. 3. Соловйов С. М. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 176 с. Допоміжна 1. Адаменко М. І. Основи наукових досліджень / М. І. Адаменко, М. В. Бейлін. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2014. – 188 с. 1. Марцин В.С., Міценко Н.Г., Даниленко О.А. та ін. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник / Л.: Ромус-Поліграф, 2002.- 128 c. 2. Основи наукових досліджень: конспект лекцій / укладач Е. В. Колісніченко. – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 83 с. 3. Шкумат А. П. Основи синтезу органічних речовин і створення матеріалів. Лабораторний практикум вибіркового курсу: Навчальний посібник для студентів хімічного факультету – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2008. – 312 c. 4. Про наукову і науково-технічну діяльність [Електронний ресурс]. — Електрон. дан. — К.: Верховна Рада України. — Режим доступу: http:// zakon1. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1977-12, вільний. Назва з екрану. Інформаційні ресурси 1. https://www.imath.kiev.ua/~golub/ref/tsekhmistrova.pdf 2. https://nmetau.edu.ua/file/romanchikov_osnovi_naukovih_doslidzhen.pdf 3.http://www.immsp.kiev.ua/postgraduate/Biblioteka_trudy/OsnjvyMetDoslilKolesnykov2011.pdf
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Спецкурс з наукових досліджень спеціальності

Спеціальність: Хімічні технології та інженерія (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.161.02.O.042
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Технологія органічних продуктів
Лектор: Доцент Івасів Володимир Васильович
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою курсу є поглиблення теоретичної підготовки студентів, необхідної для наступної самостійної наукової роботи (формування основ дослідження закономірностей і побудови матема-тичних моделей складних реакцій, як необхідної основи для керування хімічними реакціями та вибору оптимальних умов проведення процесів). Демонстрація прикладів узагальнення реальних системних досліджень закономірностей складних органічних реакцій.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей: загальних: 1. Вміння працювати з науковою літературою, шукати, оцінювати і зберігати наукові дані, критично оцінювати отриману інформацію. 2. Здатність формулювати наукові проблеми, аргументувати свою позицію, брати участь у науковій дискусії. 3. Вміння створювати наукові тексти (складати плани, писати анотації, реферати, тези, конспекти, доповіді, статті та звіти). 4. Навички організації та проведення наукового експерименту. 5. Здатність використовувати знання у практичних ситуаціях. 6. Здатність навчатися, сприймати набуті знання в предметній області та інтегрувати їх із уже наявними. 7. Здатність до системного мислення, продукування нових ідей, креативності. 8. Здатність до аналізу та синтезу, вміння виявляти, формулювати, ставити та вирішувати наукові (науково-прикладні) завдання. фахових: 1. Уміння продемонструвати знання та розуміння основних фактів, концепцій, принципів і теорій хімічної технології. 2. Уявлення про різноманітність об’єктів хімічної технології, промисловості, хімічної . 3. Володіння методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, об’єктів хімічної технології. 4. Сучасні уявлення про механізми і принципи хімічних перетворень речовин і перетворення енергії в них. 5. Здатність використовувати теоретичні знання, практичні навички та уміння для оволодіння основами теорії й методів хіміко-технологічних досліджень. спеціальності: 1. Уявлення про основи хімічної термодинаміки та закони хімічної кінетики. 2. Уявлення про ознаки, параметри, характеристики, властивості гомогенних і гетерогенних систем, розчинів електролітів і неелектролітів. 3. Уявлення про принципи, закони хімічної і фазової рівноваги, взаємопереходу енергії системи в механічну, хімічну, теплову, електричну роботу. 4. Здатність використовувати математичний апарат для освоєння теоретичних основ і практичного використання методів фізико-хімічних досліджень органічних речовин.
Результати навчання: У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати: 1. методологію дослідження складних органічних реакцій, аналізу, узагальнення і презентацію результатів; 2. використання математичних методів при дослідженні кінетики хімічних реакцій і побудови їх математичних моделей; 3. процедуру аналізу експериментальних результатів та методи обчислення кінетичних та енергетичних параметрів кінетичних моделей; У результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти: 1. системно досліджувати закономірності органічних реакцій експе¬риментальним методом та узгоджувати кінетичні дані з механізмом реакцій; 2. користуватися різними методами побудови кінетичних моделей реакцій; 3. здійснювати оброблення масиви даних експериментів і обчислювати кінетичні параметри реакції з допомогою програмних продуктів; 4. виявляти параметри впливу на перебіг та результати здійснення реакцій. 5. проводити дослідження на відповідному рівні, мати дослідницькі навички.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні модулі: "Методологія наукових досліджень" "Каталіз в органічному синтезі" Насткупні модулі : "Наукові дослідження за тематикою спеціальності"
Короткий зміст навчальної програми: Вивчення впливу різних чинників на перебіг хімічної реакції. Взаємне погодження результатів вивчення кінетики, механізму та селективності реакції. Експериментальні установки та комплекси аналітичного контролю за перебігом реакції. Особливості перебігу та дослідження реакції в гомогенних, гетерофазних умовах та на гетерогенних каталізаторах. Дослідження хімічних реакцій як комплекс досліджень (кінетика, механізм, селективність, вплив чинників, розчинника, оптимізація, Поняття про теоретичні основи процесів та технічну їх реалізацію. Коректна інтерпретація експериментальних даних. Зв'язок кінетики і механізму реакції. Можливості хімічної кінетики у з'ясуванні механізму реакції. Ознайомлення з результатами наукових досліджень за тематикою наукових напрямків кафедри. Узагальненя результатів досліджень, оформлення результатів, наукова доповідь, наукова стаття. Організація наукових досліджень, законодавство щодо науки і наукових досліджень, інноваційної діяльності, трансферу технологій. Авторське право, принципи наукової етики.
Опис: У дисципліні розглянуто класифікацію каталітичних реакцій, викладено сучасні положення теорії каталізу, наведено особливості гетерогенного та гомогенного каталізу, викладено особливості та механізм металокомплексного каталізу, розглянуто технологічні аспекти гетерогенного каталізу, зокрема особливості експлуатації та приготування гетерогенних каталізаторів, наведено технологічні схеми приготування ряду гетерогенних каталізаторів та характеристики обладнання для отримання гетерогенних каталізаторів, а також розглянуто основні процеси органічного синтезу, у яких застосовують каталізатори. У результаті вивчення цієї дисципліни студент набуває знань, умінь, навичок та компетентностей, необхідних для організації діяльності підприємств органічного синтезу та вирішення практичних завдань із забезпечення якості цільових продуктів органічного синтезу.
Методи та критерії оцінювання: Семестровий контроль : екзамен. Поточний контроль: виконання індивідуального науково-дослідного завдання, реферат за темою досліджень.
Критерії оцінювання результатів навчання: • реферат (30%) • підсумковий контроль (70 %, контрольний захід, екзамен): письмово-усна форма (70%)
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Піх З.Г., Івасів В.В., Небесний Р.В. Окиснення ненасичених сполук. Кінетика, механізм, проблеми селективності. Монографія. Видавництво «Львівської політехніки» Львів. 2017. -236 с. 2. Піх З.Г. Теорія хімічних процесів органічного синтезу. Підручник. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”.2002. –396 с. 3. Піх З.Г., Мельник Ю.Р., Мельник С.Р. Каталіз. Теорія та практика. Підручник.-Львів:Бадікова Н.О. 2016. -286. 4 . Z. Pikh. Chemical Reaction Engineering. Mathematical description. Modeling, optimization. Textbook. Lviv Polytechnic Publishing House. 2016.. 316 p. 5.Опейда Й.О.Методологія фізико-хімічних досліджень..Донецьк.. ДонНУ.2012.-142с. 6.Опейда Й.О. Математичне та комп’ютерне моделювання в хімії..Вінниця. ДонНУ.2015.-388 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Спецкурс з наукових досліджень спеціальності

Спеціальність: Хімічні технології та інженерія (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.161.03.O.055
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Хімії і технології неорганічних речовин
Лектор: проф. Гелеш Андрій Богданович
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Через систематизацію теоретичних і практичних знань із фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін допомогти студентам: оволодіти сучасними принципами та методологіями наукових досліджень, розвинути навики самостійної пошукової роботи з метою оптимізації та модернізації хіміко-технологічних об’єктів, виховати творче мислення, набути професійних і особистісних якостей, які необхідні для формування майбутнього наукового працівника зі спеціальності “Хімічні технології та інженерія“
Завдання: Ззагальні компетентності: 1. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). 2. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. 3. Здатність до самоосвіти та підвищення рівня професійної кваліфікації. фахові компетентності: 1. Здатність досліджувати, класифікувати і аналізувати показники якості хімічної продукції, технологічних процесів і обладнання хімічних виробництв 2. Здатність використовувати сучасне спеціальне наукове обладнання та програмне забезпечення при проведенні експериментальних досліджень і здійсненні дослідно-конструкторських розробок у сфері хімічних технологій та інженерії 3. Здатність планувати і виконувати наукові дослідження в галузі хімічної інженерії.
Результати навчання: Результати навчання: o знати головні напрямки розвитку науки і наукових досліджень в сучасному світі; o вміти вирішувати проблемні ситуації в межах наукового дослідження; o володіти науковим мисленням, вмінням формувати інтелектуальний капіттал; o знати послідовність та етапи виконання наукових досліджень; o вміти економічно обґрунтовувати вибір наукової теми; o вміти накопичувати і опрацьовувати наукову інформацію; o вміти планувати експеримент, аналізувати та оптимізувати його результати; o вміти оформляти звіти про виконану науково-дослідну роботу, наукові статті, монографії, наукові доповіді тощо; o знати принципи створення та роботи наукового колективу, особливості управління конфліктами в науковому колективі; o володіти етичними нормами наукових досліджень.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Перспективні технології водоочищення; • Сучасні процеси у технології неорганічних речовин; • Наукові дослідження за тематиками спеціальності; • Дослідницька практика.
Короткий зміст навчальної програми: В курсі «Спецкурс з наукових досліджень зі спеціальності» вивчають: роль науки і наукових досліджень в сучасному світі, проблеми розвитку наукового мислення в організації та проведенні наукових досліджень, технологію наукових досліджень, принципи створення та роботи наукових колективів та шкіл, психологічні та етичні аспекти наукової діяльності.
Опис: ТЕМА 1. НАУКА Й НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ Виникнення та еволюція науки. Теоретичні та методологічні принципи науки. Види та ознаки наукового дослідження. Організація наукової діяльності в Україні. Головні напрямки науково-технічного прогресу в хімічній технології неорганічних речовин. ТЕМА 2. НАУКОВЕ МИСЛЕННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННІ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Сутність та особливості наукового мислення. Стиль наукового мислення. Управління знаннями. Інтелектуальний капітал. Проблеми формування наукового мислення. Проблемні ситуації в межах наукового дослідження ТЕМА 3. ТЕХНОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 3.1. Вибір напряму та послідовність наукових досліджень. Поняття наукового дослідження. Вибір напряму і теми наукового дослідження. Визначення предмета і об’єкта дослідження. Мета і завдання дослідження. Порядок здійснення наукового дослідження. Поняття, функції та структура програми дослідження. Послідовність та етапи виконання наукових досліджень. Економічне обґрунтування вибору наукової теми. Пошук, накопичення та опрацювання наукової інформації. 3.2. Теоретичні і експериментальні дослідження Завдання і структура теоретичних досліджень. Сучасні методи теоретичних досліджень. Застосування ЕОМ у теоретичних дослідженнях. Сутність експерименту, загальні вимоги до проведення Класифікація експериментів. Етапи підготовки наукового експерименту. Класична методика планування експериментальних досліджень. Визначення основних статистичних характеристик вибіркової сукупності. Апроксимація результатів експериментальних досліджень. Регресивний аналіз результатів експериментальних досліджень. Комп’ютерні технології та інструментарій у наукових дослідженнях. 3.3 Планування експерименту, аналіз та оптимізація його результатів. Сутність математичного планування експерименту. Повні факторні плани. Методика обробки результатів експерименту за повними факторними планами. Аналіз одержаних результатів. Оптимізація результатів багатофакторного експерименту. 3.4. Оформлення звіту про виконану науково-дослідну роботу. Бібліографічний апарат наукових досліджень. Правила складання бібліографічного опису для списків літератури і джерел. Правила наведення цитат і бібліографічних посилань у текстах наукових та навчальних робіт. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження. Вимоги до магістерської роботи. Технологія підготовки магістерської роботи. 3.5. Робота над написанням наукових статей, монографій, наукових доповідей і повідомлень Види наукових публікацій. Наукова монографія. Наукова стаття. Тези наукової доповіді (повідомлення). Наукова доповідь (повідомлення). Правила оформлення публікацій. ТЕМА 4. НАУКОВІ КОЛЕКТИВИ ТА ШКОЛИ ЯК ОСОБЛИВІ СТРУКТУРИ В НАУЦІ. ОСОБИСТІСТЬ ВЧЕНОГО Науковий колектив та організація його роботи. Принципи створення та роботи наукового колективу.Особливості управління конфліктами в науковому колективі. Наукова школа: сутність та ознаки. Роль особистості вченого в науці. ТЕМА 5. ПСИХОЛОГІЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Психологія наукової творчості. Організація творчої діяльності дослідника. Психологічні механізми розвитку наукового потенціалу особистості. Мотивація наукової діяльності. Ціннісна навантаженість наукового знання. Наукове довголіття. ТЕМА 6. ЕТИКА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Етика та праксеологія науки. Проблема свободи та відповідальності вченого. Професійний етос науковця в сучасній Україні. Необхідність соціальної оцінки техніки. Цілі сучасної інженерної діяльності та її наслідки. Оцінка сучасного науково-технічного прогресу.
Методи та критерії оцінювання: Семестровий іспит, який проводять у письмово-усній формі; екзамен перед комісією з фіксацією питань та відповідей на них.
Критерії оцінювання результатів навчання: -здобувач освіти допускається до складання семестрового контролю (у формі іспиту) лише після виконання обов’язкових індивідуального робіт. Максимальна сума балів за поточний контроль – 43; -залік складається з двох компонент: письмової (?=47 балів) та усної (?=10 балів); -оцінювання результатів навчання здобувачів освіти здійснюють відповідно до 100-бальної шкали оцінювання, встановленої у Національному університеті «Львівська політехніка». Методику розподілу та нарахування балів здобувачам вищої освіти регламентовано Положенням про організацію та проведення поточного і семестрового контролю результатів навчання здобувачів освіти Національному університеті «Львівська політехніка». (https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/pages/2028/svo0309polozhennyaproorganizaciyutaprovedennyapotochnogoisemestrovogokontrolyu.pdf). -оцінювання результатів навчання здобувачів освіти здійснюють відповідно до 100-бальної шкали оцінювання, встановленої у Національному університеті «Львівська політехніка». Методику розподілу та нарахування балів здобувачам вищої освіти регламентовано Положенням про організацію та проведення поточного і семестрового контролю результатів навчання здобувачів освіти Національному університеті «Львівська політехніка». (https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/pages/2028/svo0309polozhennyaproorganizaciyutaprovedennyapotochnogoisemestrovogokontrolyu.pdf).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Електронний навчально - методичний комплекс «Спецкурс з наукових досліджень зі спеціальності». / Гелеш А.Б. https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=8879 Базова 1. Важинський С.Е., Щербак Т.І. Методика та організація наукових досліджень: Навчальний посібник / С. Е. Важинський, Т. І. Щербак. – Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016. – 260 с. 2. Основи методології та організації наукових досліджень: Навч. посіб. для сту¬дентів, курсантів, аспірантів і ад’юнтів / за ред. А. Є. Конверського. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 352 с. 3. Соловйов С. М. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 176 с. Допоміжна 1. Адаменко М. І. Основи наукових досліджень / М. І. Адаменко, М. В. Бейлін. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2014. – 188 с. 1. Марцин В.С., Міценко Н.Г., Даниленко О.А. та ін. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник / Л.: Ромус-Поліграф, 2002.- 128 c. 2. Основи наукових досліджень: конспект лекцій / укладач Е. В. Колісніченко. – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 83 с. 3. Шкумат А. П. Основи синтезу органічних речовин і створення матеріалів. Лабораторний практикум вибіркового курсу: Навчальний посібник для студентів хімічного факультету – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2008. – 312 c. 4. Про наукову і науково-технічну діяльність [Електронний ресурс]. — Електрон. дан. — К.: Верховна Рада України. — Режим доступу: http:// zakon1. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1977-12, вільний. Назва з екрану. Інформаційні ресурси 1. https://www.imath.kiev.ua/~golub/ref/tsekhmistrova.pdf 2. https://nmetau.edu.ua/file/romanchikov_osnovi_naukovih_doslidzhen.pdf 3.http://www.immsp.kiev.ua/postgraduate/Biblioteka_trudy/OsnjvyMetDoslilKolesnykov2011.pdf
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Спецкурс з наукових досліджень спеціальності

Спеціальність: Хімічні технології та інженерія (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.161.04.O.066
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Хімічна технологія силікатів
Лектор: доцент Боровець Зенон Іванович
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: Знати методики проведення комплексних досліджень силікатних матеріалів. Знати порядок проведення та планування науково-дослідних робіт. Знати порядок проведення аналізу результатів досліджень. Освоїти принципи роботи пристроїв і обладнання для проведення досліджень силікатних матеріалів.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Матеріалознавство силікатів, Технологія виробництва в’яжучих матеріалів та виробів на їх основі Ч1, Ч2, Фізична хімія тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів
Короткий зміст навчальної програми: Стандартні методи досліджень силікатних матеріалів і виробів. Оптична мікроскопія, її застосування для досліджень силікатних матеріалів. Спеціальні види оптичної мікроскопії. Вивчення структури силікатних матеріалів методами електронної мікроскопії. Електроннографічний аналіз. Термічні методи аналізу. Спектральний аналіз. ІЧ-спектроскопія.Емісійний спектральний аналіз. Молекулярна спектроскопія. Рентгенографічний аналіз.
Методи та критерії оцінювання: усне опитування, контрольна робота (30 %); підсумковий контроль (70 %, контрольний захід, екзамен): письмово-усна форма (70 %)
Рекомендована література: 1. Юинг. Инструментальные методы химического анализа. Москва, Мир, 1989, 608 с. 2. Ящишин Й.М. Хімічна технологія скла. Ч.1. Львів, в-во НУ “Львівська політехніка”. 2001. – 188с. 3 Основы научных исследований: Учебное пособие для вузов / Э.Ф.Бабуров Э.Л.Куликов, В.К.Маригодов. К,: Вища школа, 1988,- 230с. 4. Винчел А.Н., Винчел Т. Оптические свойства искусственных минералов/ М., Мир, 1967. 5. Шиммель Г. Методика электронной микроскопии/ М., Мир, 1972. 6. Методы анализа поверхностей. Под ред. А.Задерны /М., Мир, 1979, 576 с. 7. Милованов А.И., Моисеев В.В., Портнягин В.И. Современные методы анализа поверхности при изучении стекла - Физика и химия стекла, 1985, т.11, N 1, с.3-23. 8. Петровский Г.Т., Тер-Нерсесянц В.Е. Ядерно-физические методы анализа приповерхностных слоев стекол - Физика и химия стекла, 1988, т.14, N 5, с. 641-660.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Спецкурс з наукових досліджень спеціальності

Спеціальність: Хімічні технології та інженерія (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.161.05.O.079
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Хімічна технологія переробки нафти та газу
Лектор: Провідні науковці кафедри
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: - виконувати експериментальні дослідження процесів хімічної технології палива та вуглецевих матеріалів; - здійснювати математичну обробку результатів виконаних наукових досліджень; - узагальнювати визначені закономірності та і презентувати результати виконаних досліджень; - вибрати тему майбутньої магістерської роботи
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: - Методологія наукових досліджень; - Теорія технологічних процесів переробки горючих копалин. - Наукові дослідження за тематикою хімічних технологій палива та вуглецевих матеріалів; - Наукові дослідження за тематикою хімічних технологій палива та вуглецевих матеріалів
Короткий зміст навчальної програми: - Основні підходи до процесів перероблення важких нафт; - дослідження процесів одержання адгезійних додатків до нафтових бітумів; - дослідження процесів одержання нафтових бітумів та матеріалів на їх основі; - регенерація нафтових олив як спосіб повторного використання нафтової сировини; - наукові дослідження процесів одержання бітумних емульсій; - процеси зневоднення та знесолення нафти при підготовці її до перероблення; - основні підходи до процесів знесірчення вугілля; - процеси антикорозійного захисту нафто-заводського обладнання.
Методи та критерії оцінювання: - підсумковий контроль (іспит): письмово-усна форма (100%)
Рекомендована література: - Братичак М.М., Гринишин О.Б. Технологія нафти та газу. – Львів: Вид-во НУ «ЛП», 2013.– 180 с. - Братичак М.М., Пиш’єв С.В., Рудкевич М.І. Хімія та технологія переробки вугілля. – Львів: В-цтво “Бескид Біт”, 2006. – 272 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Спецкурс з наукових досліджень спеціальності

Спеціальність: Хімічні технології та інженерія (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.161.06.O.092
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Хімічна технологія переробки пластмас
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна

Спецкурс з наукових досліджень спеціальності

Спеціальність: Хімічні технології та інженерія (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.161.07.O.105
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Хімічна технологія переробки пластмас
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна

Спецкурс з наукових досліджень спеціальності

Спеціальність: Хімічні технології та інженерія (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.161.08.O.118
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Органічна хімія
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна

Спецкурс з наукових досліджень спеціальності

Спеціальність: Хімічні технології та інженерія (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.161.09.O.132
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Хімічна інженерія
Лектор: Атаманюк В.М.
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою курсу є привити майбутнім магістрам цілісне уявлення про науково дослідну роботу, засвоєння основних методів наукового дослідження, постановки експерименту і одержання очікуваних результатів з подальшою їх інтерпретацією.
Завдання: Основним завданням дисципліни "Спецкурс з наукових досліджень спеціальності комп’ютерна хімічна інженерія" – 161 Хімічні технології та інженерія є набуття особою, яка навчається, компетентностей для раціонального вибору технологічних процесів, складання, випробування, нанесення захисних покриттів і контролю в процесі виготовлення хімічного обладнання з метою одержання високоякісної продукції при найнижчій собівартості їх виготовлення. Внаслідок вивчення навчальної дисципліни «Спецкурс з наукових досліджень спеціальності комп’ютерна хімічна інженерія» студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: 1. Вибрати та застосувати знання і розуміння з хімії для вирішення якісних і кількісних проблем на хімічному виробництві. 2. Класифікувати й аналізувати проблеми різного характеру та складати план щодо їх вирішення. 3. Оцінювати вплив технологічних чинників на склад кінцевого продукту. 4. Оцінювати ризики, пов’язані з використанням хімічних речовин і лабораторних досліджень, та контролювати якість вихідних речовин і кінцевих (товарних) продуктів хімічних технологій. 5. Узагальнювати дані, отримані в результаті лабораторних досліджень і вимірювань, з точки зору їх значимості, та співвіднести їх з відповідною теорією. 6. Встановлювати зв'язок отриманих даних із результатами математичного моделювання хімічних і хіміко-технологічних процесів. 7. Пояснювати причини виникнення ризиків, пов’язаних із використанням хімічних речовин і лабораторних процедур. 8. Досліджувати вплив фізико-хімічних чинників на властивості об’єкта дослідження чи проектування. Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей: загальних: 1. Вміння працювати з науковою літературою, шукати, оцінювати і зберігати наукові дані, критично оцінювати отриману інформацію. 2. Здатність формулювати наукові проблеми, аргументувати свою позицію, брати участь у науковій дискусії. 3. Вміння створювати наукові тексти (складати плани, писати анотації, реферати, тези, конспекти, доповіді, статті та звіти). 4. Навички організації та проведення наукового експерименту. 5. Здатність навчатися, сприймати набуті знання в предметній області та інтегрувати їх із уже наявними. 6. Здатність до системного мислення, продукування нових ідей, креативності. 7. Здатність здійснювати пошук та аналізувати інформацію, навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. Формулювати технічні завдання з урахуванням наявності відповідного обладнання, методик, інструментів і матеріалів; фахових: 1. Уміння продемонструвати знання та розуміння основних фактів, концепцій, принципів і теорій хімічної технології. 2. Уявлення про різноманітність об’єктів хімічної технології, промисловості, хімічної продукції. 3. Володіння методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, об’єктів хімічної технології та промислової продукції. 4. Сучасні уявлення про принципи структурної організації та типових функцій і механізмів роботи технологічних об’єктів хімічних виробництв. 5. Здатність застосовувати основні фізико-хімічні методи аналізу й оцінки стану хіміко-технологічних систем.
Результати навчання: Результати навчання даної дисципліни деталізують такі програмні результати навчання: 1. Знання основних фактів, концепцій, принципів і теорій, що відносяться до хімії, механізмів і принципів хімічних перетворень речовин. 2. Знання теоретичних основ технологій виробництва хімічних речовин, а також матеріалів та виробів на їх основі. 3. Знання методів хімічного та фізико-хімічного аналізу сировини, матеріалів, хімічної продукції та виробів на їх основі. 4 Знання методологій проектування та модернізації об’єктів хімічної промисловості, відповідно до нормативних вимог чинних стандартів і технічних умов.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Чисельне моделювання теплових процесів Наукові дослідження за тематикою комп'ютерної хімічної інженерії Чисельне моделювання масообмінних процесів Чисельне моделювання механічних розрахунків обладнання
Короткий зміст навчальної програми: Курс "Спецкурс з наукових досліджень спеціальності" призначений для формування фахівця що має необхідні навички для удосконалення та інтенсифікації хіміко-технологічних процесів, вирішувати поставлені задачі і володіти професійними технічними знаннями дослідника. Для досягнення цієї мети постійно удосконалюється система навчання у вищій школі шляхом сполучення навчального процесу з науковими дослідженнями. Сучасні досягнення в області створення наукових основ хіміко-технологічних процесів вимагають знання студентами методики наукових досліджень у конкретній області.
Опис: 1. Статика процесу висушування вологих матеріалів 2. Кінетика і динаміка висушування вологих матеріалів. 3. Експериментальне визначення коефіцієнтів дифузії під час висушування вологих матеріалів 4. Швидкість та інтенсивність сушіння. 5. Граничні умови першого роду. 6. Граничні умови другого роду. 7. Граничні умови третього роду. 8. Фільтраційне сушіння вологих дисперсних матеріалів. Механізм фільтраційного сушіння. 9. Застосування пакетів прикладних програм для вирішення диференціальних рівнянь, що описують процес масообміну у стаціонарному шарі. 10. Апаратурне оформлення процесу фільтраційного сушіння дисперсних матеріалів. 1. Статика процесу висушування вологих матеріалів 2. Кінетика і динаміка висушування вологих матеріалів. 3. Експериментальне визначення коефіцієнтів дифузії під час висушування вологих матеріалів 4. Швидкість та інтенсивність сушіння. 5. Граничні умови першого роду. 6. Граничні умови другого роду. 7. Граничні умови третього роду. 8. Фільтраційне сушіння вологих дисперсних матеріалів. Механізм фільтраційного сушіння. 9. Застосування пакетів прикладних програм для вирішення диференціальних рівнянь, що описують процес масообміну у стаціонарному шарі. 10. Апаратурне оформлення процесу фільтраційного сушіння дисперсних матеріалів. 1. Статика процесу висушування вологих матеріалів 2. Кінетика і динаміка висушування вологих матеріалів. 3. Експериментальне визначення коефіцієнтів дифузії під час висушування вологих матеріалів 4. Швидкість та інтенсивність сушіння. 5. Граничні умови першого роду. 6. Граничні умови другого роду. 7. Граничні умови третього роду. 8. Фільтраційне сушіння вологих дисперсних матеріалів. Механізм фільтраційного сушіння. 9. Застосування пакетів прикладних програм для вирішення диференціальних рівнянь, що описують процес масообміну у стаціонарному шарі. 10. Апаратурне оформлення процесу фільтраційного сушіння дисперсних матеріалів.
Методи та критерії оцінювання: Під час вивчення навчальної дисципліни «Спецкурс з наукових досліджень спеціальності» не передбачено поточного контролю результатів навчання студентів, семестровий контроль у вигляді екзаменаційного.
Критерії оцінювання результатів навчання: Письмово-усний контроль (залік 100 балів)
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Chemical Technology and Engineering: Monograph. (Atamanyuk V.M. et al., Eds.) – Lviv: SPOLOM, 2021. – 146 p. ISBN 978-966-919-760-3 2. Numerical Modeling of Chemical Technological Processes Using CHEMCAD Simulation Software: Textbook/ I. Husova, A.Nagurskyi, V.Atamanyuk. – Lviv: Publising House of Lviv Polytechnic, 2021. – 140 p.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Спецкурс з наукових досліджень спеціальності

Спеціальність: Хімічні технології та інженерія (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.161.10.O.146
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Хімічна інженерія
Лектор: Атаманюк В.М.
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою курсу є привити майбутнім магістрам цілісне уявлення про науково дослідну роботу, засвоєння основних методів наукового дослідження, постановки експерименту і одержання очікуваних результатів з подальшою їх інтерпретацією.
Завдання: Основним завданням дисципліни "Спецкурс з наукових досліджень спеціальності комп’ютерна хімічна інженерія" – 161 Хімічні технології та інженерія є набуття особою, яка навчається, компетентностей для раціонального вибору технологічних процесів, складання, випробування, нанесення захисних покриттів і контролю в процесі виготовлення хімічного обладнання з метою одержання високоякісної продукції при найнижчій собівартості їх виготовлення. Внаслідок вивчення навчальної дисципліни «Спецкурс з наукових досліджень спеціальності комп’ютерна хімічна інженерія» студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: 1. Вибрати та застосувати знання і розуміння з хімії для вирішення якісних і кількісних проблем на хімічному виробництві. 2. Класифікувати й аналізувати проблеми різного характеру та складати план щодо їх вирішення. 3. Оцінювати вплив технологічних чинників на склад кінцевого продукту. 4. Оцінювати ризики, пов’язані з використанням хімічних речовин і лабораторних досліджень, та контролювати якість вихідних речовин і кінцевих (товарних) продуктів хімічних технологій. 5. Узагальнювати дані, отримані в результаті лабораторних досліджень і вимірювань, з точки зору їх значимості, та співвіднести їх з відповідною теорією. 6. Встановлювати зв'язок отриманих даних із результатами математичного моделювання хімічних і хіміко-технологічних процесів. 7. Пояснювати причини виникнення ризиків, пов’язаних із використанням хімічних речовин і лабораторних процедур. 8. Досліджувати вплив фізико-хімічних чинників на властивості об’єкта дослідження чи проектування. Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей: загальних: 1. Вміння працювати з науковою літературою, шукати, оцінювати і зберігати наукові дані, критично оцінювати отриману інформацію. 2. Здатність формулювати наукові проблеми, аргументувати свою позицію, брати участь у науковій дискусії. 3. Вміння створювати наукові тексти (складати плани, писати анотації, реферати, тези, конспекти, доповіді, статті та звіти). 4. Навички організації та проведення наукового експерименту. 5. Здатність навчатися, сприймати набуті знання в предметній області та інтегрувати їх із уже наявними. 6. Здатність до системного мислення, продукування нових ідей, креативності. 7. Здатність здійснювати пошук та аналізувати інформацію, навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. Формулювати технічні завдання з урахуванням наявності відповідного обладнання, методик, інструментів і матеріалів; фахових: 1. Уміння продемонструвати знання та розуміння основних фактів, концепцій, принципів і теорій хімічної технології. 2. Уявлення про різноманітність об’єктів хімічної технології, промисловості, хімічної продукції. 3. Володіння методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, об’єктів хімічної технології та промислової продукції. 4. Сучасні уявлення про принципи структурної організації та типових функцій і механізмів роботи технологічних об’єктів хімічних виробництв. 5. Здатність застосовувати основні фізико-хімічні методи аналізу й оцінки стану хіміко-технологічних систем.
Результати навчання: Результати навчання даної дисципліни деталізують такі програмні результати навчання: 1. Знання основних фактів, концепцій, принципів і теорій, що відносяться до хімії, механізмів і принципів хімічних перетворень речовин. 2. Знання теоретичних основ технологій виробництва хімічних речовин, а також матеріалів та виробів на їх основі. 3. Знання методів хімічного та фізико-хімічного аналізу сировини, матеріалів, хімічної продукції та виробів на їх основі. 4 Знання методологій проектування та модернізації об’єктів хімічної промисловості, відповідно до нормативних вимог чинних стандартів і технічних умов.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Чисельне моделювання теплових процесів Наукові дослідження за тематикою комп'ютерної хімічної інженерії Чисельне моделювання масообмінних процесів Чисельне моделювання механічних розрахунків обладнання
Короткий зміст навчальної програми: Курс "Спецкурс з наукових досліджень спеціальності" призначений для формування фахівця що має необхідні навички для удосконалення та інтенсифікації хіміко-технологічних процесів, вирішувати поставлені задачі і володіти професійними технічними знаннями дослідника. Для досягнення цієї мети постійно удосконалюється система навчання у вищій школі шляхом сполучення навчального процесу з науковими дослідженнями. Сучасні досягнення в області створення наукових основ хіміко-технологічних процесів вимагають знання студентами методики наукових досліджень у конкретній області.
Опис: 1. Статика процесу висушування вологих матеріалів 2. Кінетика і динаміка висушування вологих матеріалів. 3. Експериментальне визначення коефіцієнтів дифузії під час висушування вологих матеріалів 4. Швидкість та інтенсивність сушіння. 5. Граничні умови першого роду. 6. Граничні умови другого роду. 7. Граничні умови третього роду. 8. Фільтраційне сушіння вологих дисперсних матеріалів. Механізм фільтраційного сушіння. 9. Застосування пакетів прикладних програм для вирішення диференціальних рівнянь, що описують процес масообміну у стаціонарному шарі. 10. Апаратурне оформлення процесу фільтраційного сушіння дисперсних матеріалів. 1. Статика процесу висушування вологих матеріалів 2. Кінетика і динаміка висушування вологих матеріалів. 3. Експериментальне визначення коефіцієнтів дифузії під час висушування вологих матеріалів 4. Швидкість та інтенсивність сушіння. 5. Граничні умови першого роду. 6. Граничні умови другого роду. 7. Граничні умови третього роду. 8. Фільтраційне сушіння вологих дисперсних матеріалів. Механізм фільтраційного сушіння. 9. Застосування пакетів прикладних програм для вирішення диференціальних рівнянь, що описують процес масообміну у стаціонарному шарі. 10. Апаратурне оформлення процесу фільтраційного сушіння дисперсних матеріалів. 1. Статика процесу висушування вологих матеріалів 2. Кінетика і динаміка висушування вологих матеріалів. 3. Експериментальне визначення коефіцієнтів дифузії під час висушування вологих матеріалів 4. Швидкість та інтенсивність сушіння. 5. Граничні умови першого роду. 6. Граничні умови другого роду. 7. Граничні умови третього роду. 8. Фільтраційне сушіння вологих дисперсних матеріалів. Механізм фільтраційного сушіння. 9. Застосування пакетів прикладних програм для вирішення диференціальних рівнянь, що описують процес масообміну у стаціонарному шарі. 10. Апаратурне оформлення процесу фільтраційного сушіння дисперсних матеріалів.
Методи та критерії оцінювання: Під час вивчення навчальної дисципліни «Спецкурс з наукових досліджень спеціальності» не передбачено поточного контролю результатів навчання студентів, семестровий контроль у вигляді екзаменаційного.
Критерії оцінювання результатів навчання: Письмово-усний контроль (залік 100 балів)
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Chemical Technology and Engineering: Monograph. (Atamanyuk V.M. et al., Eds.) – Lviv: SPOLOM, 2021. – 146 p. ISBN 978-966-919-760-3 2. Numerical Modeling of Chemical Technological Processes Using CHEMCAD Simulation Software: Textbook/ I. Husova, A.Nagurskyi, V.Atamanyuk. – Lviv: Publising House of Lviv Polytechnic, 2021. – 140 p.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).