Практикум з науково-дослідної роботи в галузі кримінального права та кримінального процесу
Спеціальність: Право
Код дисципліни: 8.081.00.M.040
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Міжнародне та кримінальне право
Лектор: доцент Михайло ГУЗЕЛА
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
Інтегральна компетентність:
Здатність продукувати нові ідеї, розв’язувати комплексні проблеми професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності у сфері права, застосовувати методологію наукової та педагогічної діяльності, проводити власне наукове дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
Загальні компетентності (ЗК):
ЗК1.Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
ЗК3.Здатність розв’язувати комплексні проблеми на основі системного наукового світогляду, професійної етики та загального культурного кругозору.
Спеціальні (фахові) компетентності:
СК01. Здатність планувати та виконувати оригінальні дослідження, досягати наукових результатів, які створюють нові знання у галузі права та дотичних до неї
міждисциплінарних напрямах і можуть бути опубліковані у провідних наукових виданнях з права та суміжних галузей.
СК04. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми дослідницького характеру у сфері права та забезпечувати якість виконуваних досліджень; дотримання права інтелектуальної власності та стандартів академічної доброчесності.
СК05. Здатність моделювати оптимальні варіанти вирішення складних правових проблем, прогнозувати можливі наслідки їх реалізації.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти ступеня доктора філософії повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
РН01. Мати передові концептуальні та методологічні знання у сфері права і на межі предметних галузей, а також дослідницькі навички, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень, отримання нових знань та здійснення інновацій.
РН03. Застосовувати у фаховій діяльності знання та розуміння системи права, історії світової та української правової думки, сучасної правової доктрини, а також основних напрямів та провідних тенденцій у розвитку права.
РН04. Формулювати і перевіряти гіпотези; використовувати для обґрунтування висновків належні аргументи, зокрема, результати теоретичного аналізу, прикладних досліджень, наявні наукові джерела; аналізувати досліджувану проблему з урахуванням широкого правового та загально-соціального контекстів.
РН05. Планувати і виконувати теоретичні та прикладні дослідження з права та дотичних міждисциплінарних напрямів з використанням сучасного наукового інструментарію, критично аналізувати результати власних досліджень і результати інших дослідників у контексті усього комплексу передових концептуальних і методологічних знань щодо досліджуваної проблеми з дотриманням стандартів академічної та професійної етики.
РН06. Розуміти загальні принципи та методи юридичної науки, а також методологію наукових досліджень, застосувати їх у власних дослідженнях у сфері права та у викладацькій практиці.
РН07. Застосовувати сучасні інструменти і технології пошуку, оброблення, аналізу й збереження даних та інформації, статистичні методи аналізу даних великого обсягу та складної структури, спеціалізовані програмне забезпечення, бази даних та інформаційні системи у науковій, викладацькій, правотворчій та правозастосовній діяльності.
РН08. Розробляти, реалізовувати та здійснювати управління науковими та інноваційними проєктами, які дають можливість створювати законопроєктну та правозастосовну практику і розв’язувати значущі наукові та прикладні правові проблеми з урахуванням етичних, соціально-управлінських, соціально-економічних, екологічних та духовно-культурних аспектів, забезпечувати реєстрацію прав інтелектуальної власності щодо наукових результатів.
РН09. Організовувати і здійснювати освітній процес у сфері права на різних рівнях вищої освіти, його наукове, навчально-методичне та нормативне забезпечення, застосувати ефективні методики викладання навчальних дисциплін.
РН11. Здійснювати доктринальне тлумачення норм національного, міжнародного та права Європейського Союзу, здійснювати порівняльний аналіз правових явищ та процесів у різних правових системах.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Кримінальне право
Кримінальний процес
Основи кримінально-правової кваліфікації
Актуальні питання теорії та практики у галузі кримінального права та кримінального процесу
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Практикум з науково-дослідної роботи в галузі кримінального права та кримінального процесу» – спеціальна юридична дисципліна, яка передбачена навчальним планом для обов’язкового вивчення, що вивчає законодавство, практику й науку про злочин і покарання в системі юридичних дисциплін та належить до фундаментальних і профілюючих. Вона передбачає вивчення комплексу кримінально-правових інститутів та теоретичних положень та значного масиву як національних, так і міжнародно-правових актів, постанов Пленуму Верховного Суду України. Актуальні питання теорії та практики в галузі кримінального права – одна з найважливіших і базових дисциплін, яка викладається в Національному університеті «Львівська політехніка». Досконале знання кримінального законодавства нашої держави є необхідною умовою успішної роботи в правоохоронних органах чи при зайнятті юридичною практикою. Спираючись на раніше отриманні знання про основні правові інститути, категорії та поняття кримінального права, аспіранти повинні не тільки розуміти, але й аналізувати проблемні питання з курсу “ Практикум з науково-дослідної роботи у галузі кримінального права”, а також пропонувати свої обґрунтовані пропозиції в кримінальне законодавство. Допомогою в цій роботі повинні стати матеріали науково-практичних конференції, виступи практичних працівників правоохоронних органів, розробки і наукові праці вчених академії, а також праці інших провідних дослідників як вітчизняних, так і закордонних. Кримінальне право структурно поділяється на дві тісно взаємопов’язані частини – Загальну та Особливу. До Загальної частини входять норми, що визначають завдання, принципи та основні інститути кримінального права. Особлива частина складається з сукупності норм, в яких містяться основні ознаки конкретних діянь, що визнаються злочином, та встановлені певні види й міра покарань за їх вчинення.
Дисципліна належить до професійно-орієнтованих юридичних дисциплін і посідає провідне місце у професійній підготовці науковців - юристів. Навчальна дисципліна будується на базі процесуального права, практики його застосування і науки кримінального процесу. З позиції науково-пошукової, дослідної та апробаційної роботи, вона обстежує чинне процесуальне законодавство, процесуальну діяльність і процесуальні правовідносини, теорію й історію кримінального процесу. Траєкторією моніторингу для вивчення є закономірності і тенденції розвитку кримінального процесу, систему його принципів, актуальні проблеми теорії і практики кримінального процесу, ефективність процесуальної форми і процесуальних гарантій правосуддя, особливості статусу окремих учасників процесу, проблеми забезпечення прав і свобод людини при здійсненні судочинства, вносить пропозиції і рекомендації щодо удосконалення процесуального права та практики його застосування. Вона опирається на узагальнення слідчої, судової, прокурорської і адвокатської практики.
Предметом дисципліни є опосередком науково-пошукової, дослідної та апробаційної роботи, виявити та обстежити закономірності процесуального права, процесуальної діяльності та процесуальних правовідносин, шляхи удосконалення концептуальної моделі правосуддя, особливості й тенденції розвитку теорії та історії кримінального процесу.
Опис: Розмежування кримінальних правопорушень у ході кримінально-правової кваліфікації
Кваліфікація кримінальних правопорушень, вчинених за наявності кваліфікуючих та привілеюючих ознак складу кримінального правопорушення
Особливості кваліфікації так-званих «ускладнених» кримінальних правопорушень
Kваліфікація посткримінальної поведінки
Кваліфікація діянь, вчинених при відсутності всіх ознак складу кримінальних правопорушень
Закономірності і тенденції розвитку кримінального процесу, систему його засад.
Актуальні проблеми теорії і практики кримінального процесу в умовах воєнного стану.
Ефективність процесуальної форми і процесуальних гарантій правосуддя.
Особливості статусу окремих учасників процесу
Проблеми забезпечення прав і свобод людини при здійсненні судочинства
Удосконалення процесуального права та практики його застосування.
Узагальнення слідчої, судової, прокурорської і адвокатської практики.
Методи та критерії оцінювання: Методами діагностики успішності навчання, формами виміру рівня засвоєння знань з навчальної дисципліни є:
- усне опитування на практичних (семінарських) заняттях;
- виступ на практичних (семінарських) заняттях (із рефератом, доповіддю, у дискусії тощо);
- тестування знань студентів із відповідної теми лекційного курсу;
- письмова контрольна робота (відповіді на питання лекційного курсу, вирішення практичних завдань (казусів), тестових завдань, тощо);
- захист індивідуального письмового завдання;
- виконання домашнього письмового завдання,
- форма підсумкового контролю: залік.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточна успішність – 40
Науково-дослідні завдання – 60
Підсумкова оцінка - 100
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Антипов В.В. Обставини, які виключають застосування кримінального покарання : монографія / В.В. Антипов, В.І. Антипов. - К.: Атіка, 2004. - 208 с
2. Кримінальне правою Частина 2: навчальний посібник. -Львів, вид-во Львівської політехніки, 2024. 432 с.
3. Антонюк Н.О. Кримінальна відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою: Монографія. – Львів, ПАІС, 2008. – 216 с.
4. Кримінальний процес України: навчальний посібник. - Львів, вид-во Львівської політехніки, 2022. 444 с.
5. Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины / М.И. Бажанов. – Харьков: Право, 2000. – 128 с.
6. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 296 с.
7. Бачинин В.А. Философия преступления и наказания. - Харьков, Фоліо, 1999. – 607 с.
8. Беккария Ч. О преступлениях и наказании. - Х.,1995. - 303 с.
9. Книженко О.О. Санкції у кримінальному праві: монографія /О.О. Книженко. – Харків: НикаНова, 2011. - 336 с.
10. Кривоченко Л.М. Класифікація злочинів за ступенем тяжкості у Кримінальному кодексі України: монографія /Л.М. Кривоченко. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 120 с.
11. Трубников В.М. Человек, наука и законы развития в новом гражданском обществе //Від громадянського суспільства – до правової держави: Тези доповідей ІУ Міжнародної науково-практичної конференції. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. – 455 с.
12. Трубников В.М. Деякі концептуальні напрями вдосконалення кримінального і кримінально-виконавчого права України //Вісник Харк. нац. ун-т. імені В.Н. Каразіна. № 872. Серія: Право. Збірник наукових праць. Випуск № 6. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. – 305 с.
13. Трубников В.М. Кримінальне право як знаряддя справедливості //Від громадянського суспільства – до правової держави: Тези доповідей У Міжнародної науково-практичної конференції. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010. – 400 с.
14. Трубников В.М. Свобода воли или судьба? //Від громадянського суспільства – до правової дерави: Теорія та практика протидії злочинності: УІ Міжнародна науково- практична конференція, 15 квітня 2011 р., м. Харків: Збірник тез доповідей. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2011. – 246 с.
15. Трубников В.М. Система мер уголовно-правового воздействия вместо системы наказаний // Вісник Харк. нац. ун-т. імені В.Н. Каразіна. № 945. Серія: Право. Збірник наукових праць. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2011. – 356 с.
16. Фесенко Є.В. Об’єкт злочину під кутом зору теорії цінностей, а також опонентів цієї концепції / Є.В. Фесенко // Адвокат. – 2003. – № 6. – С. 9.
17. Зінченко І. Кваліфікація злочинів при їх множинності та конкуренції кримінально-правових норм. Харків : Право, 2017. 114 с.
18. Иванов А. Квалификация преступления как обязательный элемент установления объективной истины. Расследование преступлений: проблемы и пути их решения : сб. науч.-практ. тр. М., 2013. Вып. 1. С. 71-75.
19. Орловський Р. Диференціація кримінальної відповідальності при співучасті. Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. Харків : Право, 2013. Вип. 26. С. 53-63.
20. Орловський Р. Кримінальна відповідальність за невдалу співучасть. Вісник
21. Созанський Т. Кваліфікація сукупності злочинів. Львів : ЛУВС, 2012. 240 с.
22. Тацій В. Об’єкт і предмет злочину у кримінальному праві. Харків : Право, 2016. 256 с.
23. Тихий В. Злочин, його види та стадії. Київ : Промені, 2007. 40 с.
24. Ус О. Кваліфікація злочинів : сутність та поняття. Вісник Харківського національного університету ім. В. Каразіна. №1106. Серія «Право». 2014. Вип. 17. С. 171-175.
25. Ус О. Кримінальна відповідальність за підбурювання до злочину. Харків : Видавництво ФОП Вапнярчук Н.М., 2007. 264 с.
26. Ус О. Кримінально-правова оцінка вчиненого діяння за ознаками об’єкта складу злочину. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2016. Вип. 41, т. 2. С. 139-144.
27. Ус О. Критерії класифікацій та види кримінально-правової кваліфікації. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2015. Вип. 5. С. 15-19.
28. Шевченко Є. Злочини з похідними наслідками. Харків : Видавництво СПД-ФО Вапнярчук Н. М., 2005. 216 с.
29. Яремко Г. Бланкетні диспозиції в статтях Особливої частини Кримінального кодексу України. Львів : ЛДУВС, 2011. 432 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).