Практикум з науково-дослідної роботи в галузі кримінального права та кримінального процесу
Спеціальність: Право
Код дисципліни: 8.081.00.M.040
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Міжнародне та кримінальне право
Лектор: доцент Михайло ГУЗЕЛА
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
Інтегральна компетентність:
Здатність продукувати нові ідеї, розв’язувати комплексні проблеми професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності у сфері права, застосовувати методологію наукової та педагогічної діяльності, проводити власне наукове дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
Загальні компетентності (ЗК):
ЗК1.Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
ЗК3.Здатність розв’язувати комплексні проблеми на основі системного наукового світогляду, професійної етики та загального культурного кругозору.
Спеціальні (фахові) компетентності:
СК01. Здатність планувати та виконувати оригінальні дослідження, досягати наукових результатів, які створюють нові знання у галузі права та дотичних до неї
міждисциплінарних напрямах і можуть бути опубліковані у провідних наукових виданнях з права та суміжних галузей.
СК04. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми дослідницького характеру у сфері права та забезпечувати якість виконуваних досліджень; дотримання права інтелектуальної власності та стандартів академічної доброчесності.
СК05. Здатність моделювати оптимальні варіанти вирішення складних правових проблем, прогнозувати можливі наслідки їх реалізації.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти ступеня доктора філософії повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
РН01. Мати передові концептуальні та методологічні знання у сфері права і на межі предметних галузей, а також дослідницькі навички, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень, отримання нових знань та здійснення інновацій.
РН03. Застосовувати у фаховій діяльності знання та розуміння системи права, історії світової та української правової думки, сучасної правової доктрини, а також основних напрямів та провідних тенденцій у розвитку права.
РН04. Формулювати і перевіряти гіпотези; використовувати для обґрунтування висновків належні аргументи, зокрема, результати теоретичного аналізу, прикладних досліджень, наявні наукові джерела; аналізувати досліджувану проблему з урахуванням широкого правового та загально-соціального контекстів.
РН05. Планувати і виконувати теоретичні та прикладні дослідження з права та дотичних міждисциплінарних напрямів з використанням сучасного наукового інструментарію, критично аналізувати результати власних досліджень і результати інших дослідників у контексті усього комплексу передових концептуальних і методологічних знань щодо досліджуваної проблеми з дотриманням стандартів академічної та професійної етики.
РН06. Розуміти загальні принципи та методи юридичної науки, а також методологію наукових досліджень, застосувати їх у власних дослідженнях у сфері права та у викладацькій практиці.
РН07. Застосовувати сучасні інструменти і технології пошуку, оброблення, аналізу й збереження даних та інформації, статистичні методи аналізу даних великого обсягу та складної структури, спеціалізовані програмне забезпечення, бази даних та інформаційні системи у науковій, викладацькій, правотворчій та правозастосовній діяльності.
РН08. Розробляти, реалізовувати та здійснювати управління науковими та інноваційними проєктами, які дають можливість створювати законопроєктну та правозастосовну практику і розв’язувати значущі наукові та прикладні правові проблеми з урахуванням етичних, соціально-управлінських, соціально-економічних, екологічних та духовно-культурних аспектів, забезпечувати реєстрацію прав інтелектуальної власності щодо наукових результатів.
РН09. Організовувати і здійснювати освітній процес у сфері права на різних рівнях вищої освіти, його наукове, навчально-методичне та нормативне забезпечення, застосувати ефективні методики викладання навчальних дисциплін.
РН11. Здійснювати доктринальне тлумачення норм національного, міжнародного та права Європейського Союзу, здійснювати порівняльний аналіз правових явищ та процесів у різних правових системах.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Кримінальне право
Кримінальний процес
Основи кримінально-правової кваліфікації
Актуальні питання теорії та практики у галузі кримінального права та кримінального процесу
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Практикум з науково-дослідної роботи в галузі кримінального права та кримінального процесу» – спеціальна юридична дисципліна, яка передбачена навчальним планом для обов’язкового вивчення, що вивчає законодавство, практику й науку про злочин і покарання в системі юридичних дисциплін та належить до фундаментальних і профілюючих. Вона передбачає вивчення комплексу кримінально-правових інститутів та теоретичних положень та значного масиву як національних, так і міжнародно-правових актів, постанов Пленуму Верховного Суду України. Актуальні питання теорії та практики в галузі кримінального права – одна з найважливіших і базових дисциплін, яка викладається в Національному університеті «Львівська політехніка». Досконале знання кримінального законодавства нашої держави є необхідною умовою успішної роботи в правоохоронних органах чи при зайнятті юридичною практикою. Спираючись на раніше отриманні знання про основні правові інститути, категорії та поняття кримінального права, аспіранти повинні не тільки розуміти, але й аналізувати проблемні питання з курсу “ Практикум з науково-дослідної роботи у галузі кримінального права”, а також пропонувати свої обґрунтовані пропозиції в кримінальне законодавство. Допомогою в цій роботі повинні стати матеріали науково-практичних конференції, виступи практичних працівників правоохоронних органів, розробки і наукові праці вчених академії, а також праці інших провідних дослідників як вітчизняних, так і закордонних. Кримінальне право структурно поділяється на дві тісно взаємопов’язані частини – Загальну та Особливу. До Загальної частини входять норми, що визначають завдання, принципи та основні інститути кримінального права. Особлива частина складається з сукупності норм, в яких містяться основні ознаки конкретних діянь, що визнаються злочином, та встановлені певні види й міра покарань за їх вчинення.
Дисципліна належить до професійно-орієнтованих юридичних дисциплін і посідає провідне місце у професійній підготовці науковців - юристів. Навчальна дисципліна будується на базі процесуального права, практики його застосування і науки кримінального процесу. З позиції науково-пошукової, дослідної та апробаційної роботи, вона обстежує чинне процесуальне законодавство, процесуальну діяльність і процесуальні правовідносини, теорію й історію кримінального процесу. Траєкторією моніторингу для вивчення є закономірності і тенденції розвитку кримінального процесу, систему його принципів, актуальні проблеми теорії і практики кримінального процесу, ефективність процесуальної форми і процесуальних гарантій правосуддя, особливості статусу окремих учасників процесу, проблеми забезпечення прав і свобод людини при здійсненні судочинства, вносить пропозиції і рекомендації щодо удосконалення процесуального права та практики його застосування. Вона опирається на узагальнення слідчої, судової, прокурорської і адвокатської практики.
Предметом дисципліни є опосередком науково-пошукової, дослідної та апробаційної роботи, виявити та обстежити закономірності процесуального права, процесуальної діяльності та процесуальних правовідносин, шляхи удосконалення концептуальної моделі правосуддя, особливості й тенденції розвитку теорії та історії кримінального процесу.
Опис: Розмежування кримінальних правопорушень у ході кримінально-правової кваліфікації
Кваліфікація кримінальних правопорушень, вчинених за наявності кваліфікуючих та привілеюючих ознак складу кримінального правопорушення
Особливості кваліфікації так-званих «ускладнених» кримінальних правопорушень
Kваліфікація посткримінальної поведінки
Кваліфікація діянь, вчинених при відсутності всіх ознак складу кримінальних правопорушень
Закономірності і тенденції розвитку кримінального процесу, систему його засад.
Актуальні проблеми теорії і практики кримінального процесу в умовах воєнного стану.
Ефективність процесуальної форми і процесуальних гарантій правосуддя.
Особливості статусу окремих учасників процесу
Проблеми забезпечення прав і свобод людини при здійсненні судочинства
Удосконалення процесуального права та практики його застосування.
Узагальнення слідчої, судової, прокурорської і адвокатської практики.
Методи та критерії оцінювання: Методами діагностики успішності навчання, формами виміру рівня засвоєння знань з навчальної дисципліни є:
- усне опитування на практичних (семінарських) заняттях;
- виступ на практичних (семінарських) заняттях (із рефератом, доповіддю, у дискусії тощо);
- тестування знань студентів із відповідної теми лекційного курсу;
- письмова контрольна робота (відповіді на питання лекційного курсу, вирішення практичних завдань (казусів), тестових завдань, тощо);
- захист індивідуального письмового завдання;
- виконання домашнього письмового завдання,
- форма підсумкового контролю: залік.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточна успішність – 40
Науково-дослідні завдання – 60
Підсумкова оцінка - 100
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Антипов В.В. Обставини, які виключають застосування кримінального покарання : монографія / В.В. Антипов, В.І. Антипов. - К.: Атіка, 2004. - 208 с
2. Кримінальне правою Частина 2: навчальний посібник. -Львів, вид-во Львівської політехніки, 2024. 432 с.
3. Антонюк Н.О. Кримінальна відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою: Монографія. – Львів, ПАІС, 2008. – 216 с.
4. Кримінальний процес України: навчальний посібник. - Львів, вид-во Львівської політехніки, 2022. 444 с.
5. Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины / М.И. Бажанов. – Харьков: Право, 2000. – 128 с.
6. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 296 с.
7. Бачинин В.А. Философия преступления и наказания. - Харьков, Фоліо, 1999. – 607 с.
8. Беккария Ч. О преступлениях и наказании. - Х.,1995. - 303 с.
9. Книженко О.О. Санкції у кримінальному праві: монографія /О.О. Книженко. – Харків: НикаНова, 2011. - 336 с.
10. Кривоченко Л.М. Класифікація злочинів за ступенем тяжкості у Кримінальному кодексі України: монографія /Л.М. Кривоченко. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 120 с.
11. Трубников В.М. Человек, наука и законы развития в новом гражданском обществе //Від громадянського суспільства – до правової держави: Тези доповідей ІУ Міжнародної науково-практичної конференції. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. – 455 с.
12. Трубников В.М. Деякі концептуальні напрями вдосконалення кримінального і кримінально-виконавчого права України //Вісник Харк. нац. ун-т. імені В.Н. Каразіна. № 872. Серія: Право. Збірник наукових праць. Випуск № 6. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. – 305 с.
13. Трубников В.М. Кримінальне право як знаряддя справедливості //Від громадянського суспільства – до правової держави: Тези доповідей У Міжнародної науково-практичної конференції. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010. – 400 с.
14. Трубников В.М. Свобода воли или судьба? //Від громадянського суспільства – до правової дерави: Теорія та практика протидії злочинності: УІ Міжнародна науково- практична конференція, 15 квітня 2011 р., м. Харків: Збірник тез доповідей. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2011. – 246 с.
15. Трубников В.М. Система мер уголовно-правового воздействия вместо системы наказаний // Вісник Харк. нац. ун-т. імені В.Н. Каразіна. № 945. Серія: Право. Збірник наукових праць. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2011. – 356 с.
16. Фесенко Є.В. Об’єкт злочину під кутом зору теорії цінностей, а також опонентів цієї концепції / Є.В. Фесенко // Адвокат. – 2003. – № 6. – С. 9.
17. Зінченко І. Кваліфікація злочинів при їх множинності та конкуренції кримінально-правових норм. Харків : Право, 2017. 114 с.
18. Иванов А. Квалификация преступления как обязательный элемент установления объективной истины. Расследование преступлений: проблемы и пути их решения : сб. науч.-практ. тр. М., 2013. Вып. 1. С. 71-75.
19. Орловський Р. Диференціація кримінальної відповідальності при співучасті. Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. Харків : Право, 2013. Вип. 26. С. 53-63.
20. Орловський Р. Кримінальна відповідальність за невдалу співучасть. Вісник
21. Созанський Т. Кваліфікація сукупності злочинів. Львів : ЛУВС, 2012. 240 с.
22. Тацій В. Об’єкт і предмет злочину у кримінальному праві. Харків : Право, 2016. 256 с.
23. Тихий В. Злочин, його види та стадії. Київ : Промені, 2007. 40 с.
24. Ус О. Кваліфікація злочинів : сутність та поняття. Вісник Харківського національного університету ім. В. Каразіна. №1106. Серія «Право». 2014. Вип. 17. С. 171-175.
25. Ус О. Кримінальна відповідальність за підбурювання до злочину. Харків : Видавництво ФОП Вапнярчук Н.М., 2007. 264 с.
26. Ус О. Кримінально-правова оцінка вчиненого діяння за ознаками об’єкта складу злочину. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2016. Вип. 41, т. 2. С. 139-144.
27. Ус О. Критерії класифікацій та види кримінально-правової кваліфікації. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2015. Вип. 5. С. 15-19.
28. Шевченко Є. Злочини з похідними наслідками. Харків : Видавництво СПД-ФО Вапнярчук Н. М., 2005. 216 с.
29. Яремко Г. Бланкетні диспозиції в статтях Особливої частини Кримінального кодексу України. Львів : ЛДУВС, 2011. 432 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).