Практикум з науково-дослідної роботи у галузі теорії права

Спеціальність: Право
Код дисципліни: 8.081.00.M.042
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Теорії права та конституціоналізму
Лектор: Жаровська Ірина Мирославівна
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета вивчення навчальної дисципліни «Практикум з науково-дослідної роботи у галузі теорії права» – вдосконалити знання аспірантів, щодо поняття права, яке нерозривно пов’язане з простором і часом, тобто з конкретним людським буттям. Курс передбачає освоєння таких професійних даних, які сприятимуть фазовому становленню майбутнього кандидата наук в оволодінні правом яке функціонує в глибинах життя, рухається в часі і змінюється разом з ним.
Завдання: Інтегральна компетентність (ІНТ): Здатність продукувати нові ідеї, розв’язувати комплексні проблеми професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності у сфері права, застосовувати методологію наукової та педагогічної діяльності, проводити власне наукове дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення. Загальні компетентності (ЗК): ЗК01. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). ЗК03. Здатність розв’язувати комплексні проблеми на основі системного наукового світогляду, професійної етики та загального культурного кругозору. Спеціальні (фахові) компетентності (ФК): СК01. Здатність планувати та виконувати оригінальні дослідження, досягати наукових результатів, які створюють нові знання у галузі права та дотичних до неї міждисциплінарних напрямах і можуть бути опубліковані у провідних наукових виданнях з права та суміжних галузей. СК04. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми дослідницького характеру у сфері права та забезпечувати якість виконуваних досліджень; дотримання права інтелектуальної власності та стандартів академічної доброчесності. СК05. Здатність моделювати оптимальні варіанти вирішення складних правових проблем, прогнозувати можливі наслідки їх реалізації.
Результати навчання: Програмні результати навчання (ПР): Знання (ЗН): ЗН 1. Показати фундаментальні знання, набуті у процесі навчання в межах обраної спеціалізації щодо теоретичних основ складових елементів права, їх правової природи, основ методології, функцій, принципів, структури, форм реалізації. Уміння (УМ): УМ 1. Збирати, обробляти та аналізувати значний обсяг інформації про структурні елементи системи права у межах обраної спеціалізації. УМ 2. Оцінювати та аналізувати практичні юридичні питання та практичні правові ситуації, пропонувати варіанти побудови аргументації. УМ3. Критичний аналіз, оцінка і синтез нових та комплексних ідей. Комунікація (К): К1. Вільне спілкування з питань, що стосуються сфери наукових та експертних знань, з колегами, широкою науковою спільнотою, суспільством в цілому. Автономія і відповідальність (АіВ): АВ1. Демонстрація значної авторитетності, інноваційність, високий ступінь самостійності, академічна та професійна доброчесність, послідовна відданість розвитку нових ідей або процесів у передових контекстах професійної та наукової діяльності. АВ2 Здатність до безперервного саморозвитку та самовдосконалення.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Філософія і методологія науки, Загальнотеоретичні особливості досліджень у праві Супутні і наступні навчальні дисципліни: -
Короткий зміст навчальної програми: Курс направлений на оволодіння студентами комплексу державотворчих та правотворчих концептуальних підходів, що вказують на тенденцію розвитку загальнотеоретичної юриспруденнції. Практикум дає змогу праксіологічного втілення знань в реальність. Практикум з науково-дослідної роботи у галузі теорії права – це наука про плюралізм типів право розуміння та світову юридичну практику. Ціллю курсу є вдосконалити знання аспірантів, щодо поняття теорії права, яке нерозривно пов’язане з простором і часом, тобто з конкретним людським буттям.
Опис: 1. Наука як сфера людської діяльності. 2. Психологія і технологія наукової творчості. 3. Методологія та методика наукової творчості. 4. Організація і проведення соціологічних досліджень. 5. Підготовка до написання наукової роботи. 6. Вимоги до змісту і структури наукової роботи. 7. Підготовка публікацій, тез, доповідей аспірантів.
Методи та критерії оцінювання: Методами оцінювання рівня досягнення результатів навчання здобувачів освіти є: усне опитування на практичних (семінарських) заняттях; виконання індивідуального науково-дослідного завдання; написання дослідного проекту. Оцінювання результатів навчання аспіранта здійснюється за результатами ПК відповідно до 100-бальної шкали оцінювання, встановленої в Університеті.
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання результатів навчання студента здійснюється відповідно до 100-бальної шкали оцінювання, встановленої в Університеті. Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни складається з оцінки ПК результатів навчання упродовж семестру та оцінки результатів навчання при проведенні контрольного заходу під час СК – екзамену. Кількість балів, відведених на ПК складає 40 балів. Екзаменаційний контроль – 60 балів. Максимальна оцінка в балах разом за дисципліну – 100 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Amaren E. M. A. et al An Introduction to the Legal Research Method: To Clear the Blurred Image on How Students Understand the Method of the Legal Science Research. International Journal of Multidisciplinary Sciences and Advanced Technology 2020. Vol 1 No 9 Р. 50–55 2. D. Lasswell H., S. McDougal M. Jurisprudence For a Free Society: Studies in Law, Science and Policy. 2023. https://books.google.com.ua/books?hl=uk&lr=&id=vsT7EAAAQBAJ&oi=fnd&pg=PR1&dq=science+law+theory&ots=70vRQWipqo&sig=yyaMtHeAMB8Au3iJVwQ29_8CHk0&redir_esc=y#v=onepage&q=science%20law%20theory&f=false 3. Безуса Ю. Сучасний науковий дискурс щодо природи правових колізій Підприємництво, господарство і право. 2020. № 4. С. 240-244. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pgip_2020_4_41 4. Бідзіля В. В. Необхідність дотримання принципу верховенства права у нормопроєктуванні Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. 2023. Вип. 77(1). С. 77-84. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2023_77(1)__14 5. Білозьоров Є. В. Дослідницький підхід як елемент методологічного правничого дискурсу: поняття та класифікація Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Юриспруденція. 2022. Вип. 55. С. 8-11. С. 8 6. Войтенко Д. О. Аксіологічні засади методології право-культурного дискурсу Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія : Юридичні науки. 2022. № 11. С. 108-114. С. 109 7. Генюк М. Поняття "зловживання правом" у юридичній доктрині Підприємництво, господарство і право. 2020. № 5. С. 187-191. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pgip_2020_5_34 8. Герчанівська П. Е. Етнічна та національна ідентичності: вектори розвитку. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2021. № 4. С. 3-8. 9. Жаровська І. Демократія та верховенство права: сучасна методологія управлінсько-владної діяльності Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2021. Т. 8, № 3. С. 56-60. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2021_8_3_9 10. Жаровська І. Правова політика держави (теоретико-правовий аналіз) Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. 2020. Т. 7, № 4. С. 47-51. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2020_7_4_9 11. Заборовський В. В. Співвідношення категорій "право" і "мораль" в контексті здійснення адвокатської діяльності Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. 2023. Вип. 77(2). - С. 270-275. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2023_77(2)__48 12. Ковальська Л. А. Поняття "документ" у міждисциплінарному дискурсі історичної науки Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Історичні науки. - 2020. Т. 31(70), № 4. С. 240-247. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UZTNU_istor_2020_31(70)_4_38 13. Кучук А. М., Пекарчук В. М. Методологія правових явищ в умовах сучасного правового дискурсу Прикарпатський юридичний вісник. 2022. Вип. 1. С. 9-12. 14. Мorska N., Davydova N. Philosophy and the future of human rights: peculiarities of the relationship between recent science and technology. Futurity Economics & Law. 2021. Vol. 1, No. 3, P. 16-25. 15. Нагара М.Б. Специфіка та інструментарій екосистемного підходу. Науковий погляд: економіка та управління. 2023. № 2 (82). С.59-64 16. Романинець М. Р. Академічна мобільність українського студентства в умовах глобалізованого простору: філософсько-правові аспекти Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Юридичні науки. 2019. Вип. 21. С. 77-83. 17. Тихомиров Д. Наукові методологічні підходи під час дослідження державної політики у сфері безпеки Підприємництво, господарство і право. 2020. № 3. С. 230-234. 18. Чернуха Т.С. Комплементарність еволюції систем вищої освіти в умовах глобалізації. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дис. на здобуття наукового ступеня канд. екон. наук за спец. 08.00.01. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. Харків, 2020. 249 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).