Регіоналізм та регіональні проблеми сучасних міжнародних відносин

Спеціальність: Міжнародні відносини
Код дисципліни: 6.291.01.E.061
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Політологія та міжнародні відносини
Лектор: Анісімович-Шевчук О. З., Лукач Н. М.
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Забезпечити здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій, сформувати у студентів комплексного уявлення про актуальні тенденції політичних процесів в рамках окремих регіонів; надати майбутнім фахівцям-міжнародникам систематизованих й емпірично обґрунтованих уявлень про актуальні тенденції політичних процесів в межах окремих регіонів.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: Інтегральна компетентність : Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в сфері міжнародних відносин, суспільних комунікації та регіональних студій, зовнішньополітичної діяльності держав, міжнародних взаємодій між державами, міжнародними організаціями та недержавними акторами, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов та передбачає застосування теорій суспільних наук та спеціальних наукових методів дослідження проблем міжнародних відносин. Фахові компетентності: ФК1 - Здатність виокремлювати ознаки та тенденції розвитку, розуміти природу, динаміку, принципи організації міжнародних відносин, суспільних комунікацій та/або регіональних студій. ФК2 - Здатність аналізувати міжнародні процеси у різних контекстах, зокрема політичному, безпековому, правовому, економічному, суспільному, культурному та інформаційному. ФК9 - Здатність застосовувати знання характеристик розвитку країн та регіонів, особливостей та закономірностей глобальних процесів та місця в них окремих держав для розв’язання складних спеціалізованих задач і проблем. ФК13 - Здатність аналізувати діяльність міжнародних недержавних акторів та транснаціональні відносини. Фахові компетентності професійного спрямування: ФКС2.1 – розуміння регіоналізму як тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин, знання базових категорій, новітніх теорій, концепцій регіоналізму; ФКС2.2 – вміння аналізувати конкретні факти, явища, процеси та прогнозувати тенденції у сфері міжрегіональної та транскордонної співпраці; ФКС2.3 – розуміння сучасних етнополітичних процесів та їх впливу на регіональну та транскордонну співпрацю держав; ФКС2.4 – знання основ європейської регіональної політики; ФКС2.5 – розуміння основ державної регіональної політики України, особливостей реалізації та механізмів її регулювання, технологій ухвалення рішень у сфері регіональної та транскордонної співпраці.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання: РН01 – Знати та розуміти природу міжнародних відносин та регіонального розвитку, еволюцію, стан теоретичних досліджень міжнародних відносин та світової політики, а також природу та джерела політики держав на міжнародній арені і діяльності інших учасників міжнародних відносин. РН02 – Знати та розуміти природу та динаміку міжнародної безпеки, розуміти особливості її забезпечення на глобальному, регіональному та національному рівні, знати природу та підходи до вирішення міжнародних та інтернаціоналізованих конфліктів. РН06 – Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях. РН19 – Знати особливості, тенденції розвитку, форми, методи та інструменти державного регулювання регіональної та транскордонної співпраці, міжнародної співпраці регіонів. Результати навчання професійного спрямування РНВБ 2.1 – Знати основні теоретичні підходи до розуміння регіоналізму, основні категорії, концепції, технології та методи дослідження регіоналізму у сфері міжнародних відносин. РНВБ 2.6 – Знати особливості розвитку та механізми регулювання регіональної та транскордонної співпраці Західноукраїнського регіону. РНВБ 2.7 – Здійснювати прикладний аналіз розвитку регіональної та транскордонної співпраці.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні: Країнознавство, Зовнішня політика України Супутні: Зовнішня політика країн Азії та Африки, Північної та Латинської Америки, Регіональна та транскордонна співпраця Західноукраїнського регіону.
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Регіоналізм та регіональні проблеми сучасних міжнародних відносин» є невід’ємною складовою циклу дисциплін на вибір студента спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, метою якої є забезпечити здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій, сформувати у студентів комплексне уявлення про актуальні тенденції політичних процесів в межах окремих регіонів; надати майбутнім фахівцям-міжнародникам систематизовані й емпірично обґрунтовані уявлення про актуальні тенденції політичних процесів в межах окремих регіонів; сформувати уявлення про поняття «регіон», його роль у сучасних міжнародних відносинах, забезпечити студентів знаннями про сучасні наукові та практичні підходи до аналізу регіональних систем; сформувати у студентів уявлення про структуру, основні компоненти і сучасні моделі регіональних систем.
Опис: 1. Наукова та політична актуальність курсу «Регіоналізм та регіональні проблеми сучасних міжнародних відносин». Предмет, методи та основні завдання курсу. Сучасні світові процеси: глобалізація, регіоналізація та інтеграція міжнародних відносин. Зростання ролі регіонів в сучасних міжнародних процесах. Основні поняття курсу (регіон, макрорегіон, субрегіон, регіоналізація, регіоналізм, регіональна інтеграція, регіональні співтовариства). Регіональні та субрегіональні організації: причини створення, цілі, завдання та перспективи функціонування. 2. Регіоналізація: провідні наукові підходи Глобалізація, сучасні міжнародні відносини та держави-нації: проблема взаємодії та взаємовпливу. Цивілізації світу та особливості цивілізаційного підходу до регіонального виміру сучасних міжнародних відносин. 3. Провідні актори сучасного макрорегіонального простору: великі і регіональні держави та еволюція концепцій «великої та регіональної держав». Еволюція концепцій «великої та регіональної держави» в літературі про міжнародні відносини. Особливості кризи сучасного світового порядку: підходи та аргументація.
Методи та критерії оцінювання: - усне та фронтальне опитування; - письмове опитування; - вибіркове усне опитування; - виступи на семінарах; - тести; - захист практичних робіт; - оцінювання внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень тощо. Екзамен – письмове опитування, тестовий контроль.
Критерії оцінювання результатів навчання: Виступи на семінарському занятті за питаннями, визначеними в Плані семінарського заняття Макс. бал – 3. Відповідь повна, змістовна, логічна, з послідовним викладом матеріалу, висновки та узагальнення обґрунтовані. Підготовка реферату та виступ із доповіддю. Макс. бал – 4. Реферат підготовлений відповідно до запропонованої теми та написаний згідно зі самостійно розробленим студентом планом із дотриманням технічних вимог щодо оформлення реферату. Доповідь за темою реферату – повна, комплексна, з всебічним висвітленням запропонованих у плані питань, вичерпна, чітка, логічна, аргументована, з обґрунтованими теоретичними положеннями, з послідовним викладом змісту, власним баченням розв’язання проблеми, наведенням прикладів та фактів практичного застосування теоретичних положень. Відповідь демонструє системні та глибокі знання програмного матеріалу, вільне володіння понятійним апаратом, вміння самостійно та критично мислити, надавати оцінки, обґрунтовувати власну думку, використана широка джерельна база. Доповнення до основних виступів колег, участь в обговоренні проблемних питань, постановка запитань колегам. Макс. бал – 2. Доповнення суттєве, змістовне, логічно-аргументоване, з обґрунтованими теоретичними положеннями та висновками; активна участь в обговоренні проблемних питань із демонстрацією розуміння предмету та самостійністю суджень. Виступи на семінарському занятті за питаннями, визначеними в Плані семінарського заняття. Макс. бал – 3. Відповідь повна, змістовна, логічна, з послідовним викладом матеріалу, висновки та узагальнення обґрунтовані; студент демонструє глибоке розуміння предмету, самостійність та критичність мислення, вміння аналізувати, аргументовано доводити свою позицію, логічно й послідовно викладати матеріал, здійснювати прогнози та надавати пропозиції. Підготовка реферату та виступ із доповіддю. Макс. бал – 4. Реферат підготовлений відповідно до запропонованої теми та написаний згідно з самостійно розробленим студентом планом із дотриманням технічних вимог щодо оформлення реферату. Доповідь за темою реферату -- повна, комплексна, з всебічним висвітленням запропонованих у плані питань, вичерпна, чітка, логічна, аргументована, з обґрунтованими теоретичними положеннями, з послідовним викладом змісту, власним баченням розв’язання проблеми, наведенням прикладів та фактів практичного застосування теоретичних положень. Відповідь демонструє системні та глибокі знання програмного матеріалу, вільне володіння понятійним апаратом, вміння самостійно та критично мислити, надавати оцінки, обґрунтовувати власну думку, використана широка джерельна база. Доповнення до основних виступів колег, участь в обговоренні проблемних питань, постановка запитань колегам. Макс. бал – 2. Доповнення суттєве, змістовне, логічно-аргументоване, з обґрунтованими теоретичними положеннями та висновками; активна участь в обговоренні проблемних питань із демонстрацією розуміння предмету та самостійністю суджень.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Бессараб Т. Особливості Латиноамериканського регіоналізму в контексті регіональної безпеки. 2016. № 2. https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2017/jun/4341/bessarab_1.pdf 2. Близький Схід: міжнародна безпека, регіональні відносини та перспективи для України: монографія / Рада нац. безпеки і оборони України, Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки ; Б. О. Парахонський (відп. ред.). К. : ПЦ «Фоліант», 2008. 589 с. 3. Брусиловська О.І. Дослідження регіоналізму: чи чекати подальшої еволюції? Міжнародні та політичні дослідження. 2023. Вип. 36. С. 30 – 42. 4. Регіональна політика Європейського Союзу: підручник / за ред. Віктора Чужикова. – КНЕУ, 2016. 495 с. https://core.ac.uk/download/pdf/78513626.pdf 5. Регіональні підсистеми міжнародних відносин: навчальний посібник для студентів ВНЗ / Відп. ред. проф. О.П.Іваницька. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018. 444 с. 6. Соснін О.В., Воронкова В.Г., Постол О.Є. Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток (соціально-політичні, соціально-економічні, соціально-антропологічні виміри): навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2015. 556 с. 7. Топчієв О.Г., Мальчикова Д.С., Яворська В.В. Регіоналістика: географічні основи регіонального розвитку і регіональної політики: навч. посіб. / О. Г. Топчієв, Д. С. Мальчикова, В. В. Яворська. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮЮС, 2015. 372 с. 8. Чужиков В.І. Глобальна регіоналістика: історія та сучасна методологія: монографія. К.: КНЕУ, 2008. 272 с. 9. Федюк С.В., Галяс В.І. Європейська інтеграція: регіональна політика Європейського Союзу. Короткий лексикон. Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. 101 с. 10. Шамборовський Г. О. Регіональна політика та Структурні фонди ЄС : Навчально- методичні матеріали до вивчення курсу. / Г.О.Шамборовський. Львів. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. 11. Шергін С.О. Дилема Азійсько-Тихоокеанського регіону. Зовнішня політика і дипломатія: традиції, тренди, досвід. Серія «Політичні науки». Вип. 22. file:///C:/Users/Dell/Downloads/Nvdau_2015_22(2)__6.pdf 12. Шевченко Н. Латинська Америка та Карибський басейн: інтереси України. Рада зовнішньої політики «Українська призма», 2020. https://prismua.org/wp-content/uploads/2020/07/LA1.pdf
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Регіоналізм та регіональні проблеми сучасних міжнародних відносин (курсова робота)

Спеціальність: Міжнародні відносини
Код дисципліни: 6.291.01.E.062
Кількість кредитів: 2.00
Кафедра: Політологія та міжнародні відносини
Лектор: к. політ. н., ас. Лукач Н.М.
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Забезпечення здатності розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів політології та науки про міжнародні відносини і характеризується комплексністю та невизначеністю умов; формування у студентів комплексного уявлення про актуальні тенденції політичних процесів в рамках окремих регіонів; надання майбутнім фахівцям-міжнародникам систематизованих й емпірично обґрунтованих уявлень про актуальні тенденції політичних процесів в рамках окремих регіонів; формування уявлення про поняття «регіон» і його роль у сучасних міжнародних відносинах; забезпечення студентів знанням про сучасні наукові та практичні підходи до аналізу регіональних систем; сприяння досягненню розуміння студентами логіки формування і функціонування регіональних систем;
Завдання: Загальні компетентності (ЗК) • ЗК2- Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі і знань про природу і суспільство, та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового образу життя. • ЗК6- Здатність генерувати нові ідеї (креативність). • ЗК7- Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. • ЗК8- Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. • ЗК9- Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології. • ЗК14- Здатність до міжособистісної взаємодії, повага до різноманітності та багатокультурності. Фахові компетентності: • ФК1 - Здатність виокремлювати ознаки та тенденції розвитку, розуміти природу, динаміку, принципи організації міжнародних відносин, суспільних комунікацій та/або регіональних студій. • ФК2 - Здатність аналізувати міжнародні процеси у різних контекстах, зокрема політичному, безпековому, правовому, економічному, суспільному, культурному та інформаційному. • ФК3- Здатність оцінювати стан та напрями досліджень міжнародних відносин та світової політики у політичній, економічній, юридичній науках, у міждисциплінарних дослідженнях. • ФК4 - Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі і практичні проблеми у сфері міжнародних відносин, зовнішньої політики держав, суспільних комунікацій, регіональних досліджень. • ФК5 - Здатність аналізувати вплив світової економіки, міжнародного права та внутрішньої політики на структуру й динаміку міжнародних відносин та зовнішньої політики держав. • ФК7- Здатність аналізувати міжнародні інтеграційні процеси у світі та на Європейському континенті, та місце в них України. • ФК8 - Усвідомлення національних інтересів України на міжнародній арені. • ФК9 - Здатність застосовувати знання характеристик розвитку країн та регіонів, особливостей та закономірностей глобальних процесів та місця в них окремих держав для розв’язання складних спеціалізованих задач і проблем. • ФК13 - Здатність аналізувати діяльність міжнародних недержавних акторів та транснаціональні відносини. Фахові компетентності професійного спрямування: • ФКС2.1 – розуміння регіоналізму як тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин, знання базових категорій, новітніх теорій, концепцій регіоналізму; • ФКС2.2 – вміння аналізувати конкретні факти, явища, процеси та прогнозувати тенденції у сфері міжрегіональної та транскордонної співпраці; • ФКС2.3 – розуміння сучасних етнополітичних процесів та їх впливу на регіональну та транскордонну співпрацю держав; • ФКС2.4 – знання основ європейської регіональної політики; • ФКС2.5 – розуміння основ державної регіональної політики України, особливостей реалізації та механізмів її регулювання, технологій ухвалення рішень у сфері регіональної та транскордонної співпраці; • ФКС2.6 - здатність розуміти та виробляти підходи до розв’язання проблем і завдань у сфері регіональної та транскордонної співпраці Західноукраїнського регіону; • ФКС2.7.- здатність використовувати набуті теоретичні знання та практичні уміння й навички у сфері міжрегіональної та транскордонної співпраці.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання: • РН01 - Знати та розуміти природу міжнародних відносин та регіонального розвитку, еволюцію, стан теоретичних досліджень міжнародних відносин та світової політики, а також природу та джерела політики держав на міжнародній арені і діяльності інших учасників міжнародних відносин. • РН06 - Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях. • РН07 - Здійснювати опис та аналіз міжнародної ситуації, збирати з різних джерел необхідну для цього інформацію про міжнародні та зовнішньополітичні події та процеси. • РН08 - Збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги інформації про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіональних систем, міжнародних комунікацій. • РН09 - Досліджувати проблеми міжнародних відносин, регіонального розвитку, зовнішньої політики, міжнародних комунікацій, із використанням сучасних політичних, економічних і правових теорій та концепцій, наукових методів та міждисциплінарних підходів, презентувати результати досліджень, надавати відповідні рекомендації. • РН11 - Здійснювати прикладний аналіз міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, міжнародних процесів та міжнародної ситуації відповідно до поставлених цілей, готувати інформаційні та аналітичні документи. • РН14 - Використовувати сучасні цифрові технології, спеціалізовані програмне забезпечення, бази даних та інформаційні системи для розв’язання складних спеціалізованих задач у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та/або регіональних студій . • РН15 - Розуміти та застосовувати для розв’язання складних спеціалізованих задач міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій чинне законодавство, міжнародні нормативні документи і угоди, довідкові матеріали, чинні стандарти і технічні умови тощо. • РН17 - Мати навички самостійного визначення освітніх цілей та навчання, пошуку необхідних для їх досягнення освітніх ресурсів. • РН19 - Знати особливості, тенденції розвитку, форми, методи та інструменти державного регулювання регіональної та транскордонної співпраці, міжнародної співпраці регіонів. • РН20 - Усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань відповідно до новітніх етапів розвитку теорії міжнародних відносин, формулювання нових політологічних концепцій та бачень розвитку міжнародної системи. 2.4. Результати навчання професійного спрямування • РНВБ 2.2 - Досліджувати та аналізувати певні явища та процеси у сфері міжрегіональної та транскордонної співпраці. • РНВБ 2.5 - Знати основи державної регіональної політики України, особливості її здійснення та механізми регулювання, технології ухвалення рішень у сфері регіональної та транскордонної співпраці. • РНВБ 2.7 - Здійснювати прикладний аналіз розвитку регіональної та транскордонної співпраці.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: - Пререквізити: Основи наукових досліджень, Країнознавство, Теорія міжнародних відносин, Міжнародні відносини та світова політика. Глобалізація та глобальні проблеми сучасності. - Кореквізит: Бакалаврська кваліфікаційна робота.
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Регіоналізм та регіональні проблеми сучасних міжнародних відносин» є невід’ємною складовою циклу дисциплін на вибір спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» першого рівня вищої освіти (бакалаврату), метою якої є забезпечення здатності розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів політології та науки про міжнародні відносини і характеризується комплексністю та невизначеністю умов; формування у студентів комплексного уявлення про актуальні тенденції політичних процесів в рамках окремих регіонів; надання майбутнім фахівцям-міжнародникам систематизованих й емпірично обґрунтованих уявлень про актуальні тенденції політичних процесів в рамках окремих регіонів; формування уявлення про поняття «регіон» і його роль у сучасних міжнародних відносинах; забезпечення студентів знанням про сучасні наукові та практичні підходи до аналізу регіональних систем; сприяння досягненню розуміння студентами логіки формування і функціонування регіональних систем; формування у студентів уявлення про структуру, основні компоненти і сучасні моделі регіональних систем.
Опис: Курсова робота. Тематика курсових робіт. Загальна характеристика курсової роботи. Структурні елементи курсової роботи. Етапи та терміни виконання курсової роботи. Вимоги щодо написання курсової роботи. Критерії оцінювання курсової роботи. Процес написання та оформлення курсової роботи. Публічний захист курсової роботи.
Методи та критерії оцінювання: Підсумковий контроль (100%): залік (захист курсової роботи).
Критерії оцінювання результатів навчання: При оцінюванні курсової роботи комісія бере до уваги такі чинники: • Обгрунтованість актуальності обраної теми; • Чіткість формулювання об’єкта, предмета, мети і завдань, методів дослідження; • Логічність структури та її відповідність темі роботи; • Уміння здобувати, систематизувати та аналізувати дані; • Достовірність та обгрунтованість висновків; • Відповідність вимогам щодо оформлення роботи; • Змістовність доповіді студента про основні результати дослідження; • Правильність, чіткість, аргументованість відповідей на запитання комісіії; • Зауваження й рекомендації наукового керівника курсової роботи.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: - Копійка В. В. Україна та Європейський Союз / В. В. Копійка, В. А. Манжола, Н. М. Весела. – К. : Знання, 2012. – 78 с. • Країнознавство [Текст] : навч. посіб. / Я. Б. Турчин, Л. О.Дорош, О. Н.Горбач. — Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 273 с. : іл.,табл. — Натит. арк. авт. не зазначено. — Бібліогр. : с. 273. • Borzel T. A. Comparative regionalism: a new research agenda // KFG Working Paper. 2011. – № 28. – 37 p. • Cezary M. Fenomenologia regionalnej integracji panstw. Studium prawa miedzynarodowego. Tom I. Teoria i praktyka regionalnej integracji panstw. Monografie Prawnicze. / M. Cezary – 2019, s.620 • Globalization: contemporary dynamics and the future of World Politics // Global Politics / Ed. by Juliet Kaarbo, James Lee Ray. – Boston: Wadsworth, 2011. – P. 501-536. • Hill C., Smith M. International Relations and the European Union. – Oxford : Oxford University Press, 2011. – 584 p.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).