Історія педагогіки та загальна педагогіка

Спеціальність: Професійна освіта (Цифрові технології)
Код дисципліни: 6.015.39.O.018
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Педагогіка та інноваційна освіта
Лектор: д.пед.н., доцент, професор кафедри педагогіки та інноваційної освіти Горохівська Тетяна Миколаївна
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета вивчення навчальної дисципліни - формування знань про традиції та тенденції розвитку освіти, педагогічної думки та педагогіки; системи знань про методологічні основи освіти як феномена, формування і виховання особистості, створення передумов для її розвитку на різних етапах розвитку людства в умовах функціонування різних освітніх систем.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: Загальні компетентності: Здатність здійснювати науковий пошук та аналізувати інформацію з різних джерел, мати дослідницькі навички, що виявляються у здатності формувати (роблячи презентації, есе, чи реферати) нові знання, вибирати належні шляхи та методи для їх реалізації; Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя; Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. Фахові компетентності: Володіння базовими знаннями в галузі освіти та управління освітою; Здатність застосовувати освітні теорії та методології у педагогічній діяльності; Здатність застосовувати класичні і сучасні інтегративні методики та технології організації й реалізації освітнього процесу на різних освітніх рівнях у різних освітніх установах, зокрема, в умовах відкритої освіти.
Результати навчання: Уміння: Володіння уміннями самостійно вирішувати нестандартні професійні завдання, альтернативно мислити, постійно прагнути до вдосконалення професійної діяльності. Володіння практикою передачі фахових знань, уміннями аналізувати та визначати цілі навчального заняття на основі теоретичних підходів у методиці професійної освіти. Володіння уміннями проектувати зміст навчання, розробляти та використовувати дидактичні засоби методичного супроводу навчального заняття.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Педагогічна ергономіка. Супутні: Порівняльна педагогіка. Основи педагогічних досліджень. Комунікативні процеси в педагогічній діяльності. Теорія і методика виховної роботи.
Короткий зміст навчальної програми: «Історія педагогіки та загальна педагогіка» є обов’язковою навчальною дисципліною циклу загальної підготовки спеціальності 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями), спеціалізація 10 Професійна освіта (Комп’ютерні технології). Її вивчення передбачає розв'язання низки завдань професійної підготовки фахівців, зокрема: оволодіння теоретичними знаннями основ історії освіти та загальної педагогіки (ознайомлення із суперечностями, предметом і завданнями історії педагогіки та загальної педагогіки на сучасному етапі, із сутністю педагогічного процесу, методами та змістом виховання, віковою періодизацією та забезпеченням індивідуальної траєкторії навчання на кожному віковому етапі, формами співпраці особистості, освітнього закладу, держави та громадськості, змістом позааудиторної роботи), що є базою для забезпечення системи педагогічної взаємодії в цілому («Основи педагогіки», «Теорія навчання і викладання (дидактика)», «Теорія виховання», «Теорія управління освітнім процесом»); метою та завданнями розвитку особистості; історією та здобутками системи освіти в Україні, формуванням, вихованням і розвитком особистості на засадах андрагогіки, науково-педагогічним дослідженням, методами діагностики дистанційного та особистісно зорієнтованого освітнього, виховного впливу; історичного досвіду та послідовного розвитку існуючих уявлень про інноваційні процеси до рівня науково-теоретичної інтеграції в освіті; формування системних знань про історію розвитку освіти; формування логічно цілісного, діалектичного погляду на виникнення системи понять в педагогіці; моделювання освітнього процесу репродуктивного та розвивального типу із врахуванням історичного досвіду; моделювання перспективної системи освітнього простору як дидактичної основи особистісно-орієнтованої педагогіки.
Опис: Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Педагогіка в контексті сучасних викликів. Проблеми розвитку і формування особистості. Спадковість, середовище і діяльність у розвитку особистості. Становлення особистості в процесі соціалізації. Вікові особливості психічного і фізичного розвитку особистості. Дидактика як педагогічна теорія навчання. Структура та організація педагогічного процесу. Зміст навчання. Методи навчання та їх класифікація. Організаційні форми навчання. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю. Педагогічні комунікації. Невербальна, вербальна комунікація. Педагогічне спілкування як взаємодія. Виховання як педагогічне явище. Сутність і зміст процесу виховання. Освіта і виховання у світовій суспільній цивілізації, в епоху Середньовіччя та Відродження. Західноєвропейська педагогіка епохи Нового часу, Просвітництва. Педагогіка к. XVIII – XIX століття. Загальна характеристика світової педагогіки к. ХІХ – поч. ХХІ століття. Традиційне виховання і педагогічна думка Київської Русі та періоду Відродження (XVI – XVIІ століття). Освіта і педагогічна думка в Україні у ХVІІІ – поч. ХХ століття. Українська школа і педагогіка радянського періоду та на сучасному етапі духовного і національного відродження.
Методи та критерії оцінювання: Ґрунтуючись на принципах професійної спрямованості, виховного характеру, систематичності і всебічності контролю, вивчення навчальної дисципліни «Історія педагогіки та загальна педагогіка» передбачає такі методи діагностики знань: усне опитування (фронтальне, індивідуальне, комбіноване, доповіді, оцінка активності, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень), письмове опитування (твори; есе, відповіді на питання; розв’язування педагогічних задач; самостійна робота; підготовка, виконання та захист індивідуальних творчих завдань); стандартизований контроль (тестова методика з альтернативним вибором відповідей); екзаменаційний контроль (письмова, усна компонента).
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання результатів навчання з навчальної дисципліни здійснюється за 100-бальною системою. Загальна підсумкова оцінка складається із суми балів контролю систематичності й активності роботи аспіранта протягом семестру (поточний контроль – 60 балів) та результатами екзаменаційного контролю знань – екзамену (40 балів). Жодні форми порушення академічної доброчесності не толеруються. У випадку виявлення будь-якої форми порушення академічної доброчесності вживаються заходи відповідно до Положення про Кодекс корпоративної культури Національного університету «Львівська політехніка» (Наказ № 149-1-10 від 19.03.2020). Поточний контроль передбачає: - усне опитування - 3 бали. - письмове опитування –2 бали. - оцінка активності (внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей тощо) – 1 бал. - індивідуальні/творчі завдання – 4 бали. Екзаменаційний контроль передбачає письмову (30 балів) і усну (10 балів) компоненти. Для оцінювання результатів педагогічної практики здобувачів освітньо-наукового рівня застосовується інституційна шкала оцінювання Національного університету «Львівська політехніка».
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Барбашова І. Загальні основи педагогіки: навч. посібник для студентів ВНЗ. 2-е видання. Донецьк : Ландон-ХХІ, 2011. 126 с. 2. Березюк, О. С., Власенко, О. М. Дидактика: теорія і практика. Житомир, Україна: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2017. 212 с. 3. Бойко А. М., Бардінова В. Д. Персоналії в історії національної педагогіки. 22 видатних українських педагоги: підручник. Київ : ВД «Професіонал», 2004. 576 с. 4. Голік О. Педагогічна майстерність: організаційно-управлінський аспект: Навч. посібник Донецьк : Вид-во «Ноулідж», 2010. 242 с. 5. Зайченко І. В. Педагогіка. Київ : вид-во Ліра, 2016. 608 с. 6. Зайченко І. В. Історія педагогіки: у 2 кн. Кн. 1. Історія зарубіжної педагогіки : навчальний посібник для вузів. Київ : Слово, 2010. 621 с. 7. Сисоєва С. О., Поясок Т. Б. Психологія та педагогіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів непедагогічного профілю традиційної та дистанційної форм навчання. Київ : Міленіум, 2005. 520 с. 8. Horokhivska T. Foreign experience in developing professional pedagogical competency in lecturers. Мodern higher education in the context of European integration challenges : monograph. Chelm : Wyzsza Szkola Stosunkow Miedzynarodowych i Komunikacji Spolecznej w Chelmie, 2019. P. 47–64. 9. Nataliya Mukan, Yuliana Lavrysh, Oresta Klontsak, Olena Mukan, Tetiana Horokhivska, Oleh Stechkevych. Academic service-learning as a factor for the development of autonomous learning skills at universities. Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala. 2021. Vol. 13, № 1. P. 54–70.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).