Основи педагогічних досліджень

Спеціальність: Професійна освіта (Цифрові технології)
Код дисципліни: 6.015.39.O.026
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Педагогіка та інноваційна освіта
Лектор: Сікорський Петро Іванович
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Ознайомити студентів із основними підходами до вибору теми педагогічного дослідження, алгоритмом підбору і використання наукової літератури, понятійним апаратом (об’єкт, предмет, мета і завдання дослідження, наукова новизна, теоретичне та практичне значення тощо), принципами педагогічного дослідження, основними етапами педагогічного дослідження, його методами, методологією розв’язування педагогічних суперечностей і методами дослідження.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: Загальна компетентність: здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в професійній освіті, що передбачає застосування певних теорій і методів педагогічної науки та інших наук відповідно до спеціалізації і характеризується комплексністю та невизначеністю умов. Фахові компетентності: • здатність реалізовувати навчальні стратегії, засновані на конкретних критеріях для оцінювання навчальних досягнень; • здатність використовувати у професійній діяльності основні положення, методи, принципи фундаментальних та прикладних наук; • здатність збирати, аналізувати та інтерпретувати інформацію (дані) відповідно до спеціалізації.
Результати навчання: 1. Аналізувати та оцінювати ризики, проблеми у професійній діяльності й обирати ефективні шляхи їх вирішення. 2. Самостійно планувати й організовувати власну професійну діяльність і діяльність здобувачів освіти і підлеглих. 3. Відшуковувати, обробляти, аналізувати та оцінювати інформацію, що стосується професійної діяльності, користуватися спеціалізованим програмним забезпеченням та сучасними засобами зберігання та обробки інформації. 4. Знати основи психології, педагогіки, а також фундаментальних і прикладних наук (відповідно до спеціалізації) на рівні, необхідному для досягнення інших результатів навчання, передбачених цим стандартом та освітньою програмою. 5. Володіти психолого-педагогічним інструментарієм організації освітнього процесу, уміти проектувати і реалізувати навчальні/розвивальні проекти. 6. Уміти проектувати і реалізувати навчальні/розвивальні проекти. 7. Застосовувати у професійній діяльності сучасні дидактичні та методичні засади викладання навчальних дисциплін і обирати доцільні технології та методики в освітньому процесі. 8. Діагностувати, прогнозувати, забезпечувати ефективність та корегування освітнього процесу для досягнення програмних результатів навчання і допомоги здобувачам освіти в реалізації індивідуальних освітніх траєкторій. 9. Знати основи і розуміти принципи функціонування технологічного обладнання та устаткування галузі (відповідно до спеціалізації). 10. Виконувати розрахунки, що відносяться до сфери професійної діяльності. 11. Розв'язувати типові спеціалізовані задачі, пов'язані з вибором матеріалів, виконанням необхідних розрахунків, конструюванням, проектуванням технічних об'єктів у предметній галузі (відповідно до спеціалізації). 12. Уміти обирати і застосовувати необхідне устаткування, інструменти та методи для вирішення типових складних завдань у галузі (відповідно до спеціалізації). 13. Застосовувати міжнародні та національні стандарти і практики в професійній діяльності. 14. Застосовувати програмне забезпечення для e-learning і дистанційного навчання і здійснювати їх навчально-методичний супровід. 15. Володіти основами управління персоналом і ресурсами, навичками планування, контролю, звітності на виробництвах, в установах, організаціях галузі/сфери.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: пререквізит – «Загальна педагогіка»; кореквізит – «Професійна педагогіка».
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна містить 15 тем, кожна з яких за своєю структурою відповідає лекційному заняттю (мета, план, виклад основного матеріалу, висновки, система запитань для самоконтролю, тести закритої форми, використана література). Матеріал навчальної дисципліни містить теоретичні узагальнення, які впливають з практичного досвіду автора підготовки та захисту дисертації. Додатки містять зразки усі компоненти кандидатської дисертації, яка успішно захищена.
Опис: Тема 1. Закон України «Про освіту» – основа української вищої школи. Методологічні основи Закону України «Про освіту». Структура вищої школи в Україні. Автономія закладу вищої освіти. Громадське самоврядування у закладі вищої освіти. Академічна доброчесність. Права та обов'язки здобувачів освіти. Тема 2. Філософські основи педагогіки. Основні закони та категорії педагогіки. Пізнання та його принципи. Індивід, особистість, індивідуальність. Духовність і проблема сенсу життя. Воля і свобода людини. Загальнолюдські цінності і ціннісні орієнтації. Тема 3. Методологічні основи педагогіки. Педагогічна методологія. Головна суперечність в освіті та її похідні. Методологія розв'язування суперечностей в освіті. Тема 4. Педагогіка вищої школи як наука її предмет та завдання. Предмет, функції та завдання педагогіки вищої школи. Основні та інші поняття і аксіоми педагогіки. Зв'язок педагогіки вищої школи з іншими науками. Тема 5. Освітній процес у вищих закладах освіти. Структура освітнього процесу. Основні завдання освітнього процесу. Основні етапи освітнього процесу. Тема 6. Основи дедактики вищої школи. Принципи навчання у вищих закладах освіти. Закони і закономірності освітнього процесу у вищій школі. Методи навчання, виховання і розвитку. Основні форми навчання. Самостійна робота студентів, її види. Тема 7. Основні педагогічні підходи. До поняття підходу у педагогіці. Системний і компетентнісний підходи. Аксіологічний і акмеологічний підходи. Діяльнісний та синергетичний підходи. Особистнісно-орієнтований і диференційований підходи. Тема 8. Освітні технології у вищих закладах освіти. До поняття освітньої технології. Принципи моделювання освітніх технологій. Структура освітньої технології. Лекційно-семінарська технологія навчання. Тема 9. Альтернативні освітні технології. До поняття альтернативної трехнології навчання. Школа Монтессорі. Вальдорфська педагогіка як технологія навчання. Педагогічна система С. Френе. Школа завтрашнього дня Р.Ховарда. Тема 10. Модульні та комп'ютерні технології навчання. Модульне навчання у педагогічній наукці і практиці. Принципи модульної технології навчання. Психолого-педагогічний цикл засвоєння знань. Кібернетичні вимоги до модульного навчання. Інформаційно-комунікаційні технології навчання. Тема 11. Національне виховання студентів у вищих закладах освіти. Сутність і зміст виховання особистості. Педагогічні умови для ефективного виховання майбутнього громадянина. Основні напрями виховання студентів у процесі навчання та у позанавчальній діяльності. Виховна робота в академічній групі. Тема 12. Основні риси та якості особистості. Основні риси особистості. Основні якості особистості. Форми виховної роботи зі студентами. Тема 13. Науково-педагогічний працівник як субєкт освітнього процесу у вищій школі Правові основи діяльності науково-педагогічних працівників. Сучасні психолого-педагогічні вимоги до викладача вищої школи. Педагогічна майстерність викладача. Тема 14. Педагогічна культура викладача вищої школи. Основи формування педагогічної культури. Складові педагогічної культури. Наукова організація праці викладача вищої школи. Тема 15. Нормативно-правові основи діяльності викладча вищої школи. Освітньо-професійна прогграма, її структура та призначення. Освітньо-кваліфікаційна характеристика, її структура та призначення. Робочий навчальний план.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль на практичних заняттях проводиться з метою виявлення готовності до занять студентів у таких формах: • фронтальне стандартизоване опитування за картками, тестами упродовж 5 –10 хв; • індивідуальна перевірка виконання практичних робіт; • оцінка активності здобувача вищої освіти під час занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей тощо. Контрольні запитання поділяються на: • тестові завдання – вибрати вірні відповіді; • проблемні завдання – створення ситуацій проблемного характеру; • питання-репліки – виявити причинно-наслідкові зв’язки; • ситуаційні завдання – визначити відповідь відповідно до певної ситуації; • питання репродуктивного характеру – визначення практичного значення; • інтерактивні завдання вікторинного та ігрового характеру. Підсумковий контроль проводиться за результатами поточного контролю, виконання індивідуального творчого завдання та виконання екзаменаційної роботи.
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом сумування балів за поточний контроль та контрольний захід. Згідно з навчальним планом на поточний контроль відводиться 40 балів, а на екзамен – 60 балів. Остаточно сума балів складає 100. Поточний контроль здійснюється протягом семестру під час усних виступів під час практичних занять, що максимально оцінюється в 5 балів або експрес-контрольної роботи, котра проводиться майже кожного практичного заняття і також максимально оцінюється в 5 балів. Семестровий контроль проводиться у формі екзамену, котра охоплює весь матеріал курсу. Максимальна кількість балів – 60. На початку вивчення відповідної дисципліни студента повідомляють про наявність робочої навчальної програми (в тому числі і її електронний варіант), форми проведення поточного контролю та критерії їх оцінювання. При поточному контролі оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах; активність при обговоренні питань; підготовка до практичного заняття, експрес-контроль у формі тестів. При виставленні балів за поточний контроль оцінці підлягають: рівень теоретичних знань та практичних навичкок; самостійне опрацювання тем; результати експрес-контрольних робіт; конспекти наукових текстів, їхній переклад з іноземної мови; підготовка публікацій тощо. Семестровий контроль у формі екзамену - підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів). Екзамен з навчальної дисципліни складають у письмово-усній формі або у формі комп’ютерного тестування. Кількісний вимір у балах письмової та усної компоненти (у межах балів, відведених на залік) визначає кафедра, що відображається у робочій навчальній програмі дисципліни. Письмова компонента є обов’язковою. Кількість балів на усну компоненту не повинна перевищувати 30 % від кількості балів відведених на залік. Залік (усну та письмову компоненти) проводиться в межах 1 робочого дня. Результати оцінювання виконаних студентами робіт викладач проставляє на цих роботах і доводить до відома студентів. Під час усної компоненти викладач фіксує запитання та оцінки відповідей на роботі студента. Бали, отримані за комплексну контрольну роботу, додаються до балів поточного контролю.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року – К.: Парл.. вид-во, 2002. – 87 с. 2. Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 5 вересня 2017 року // Відомості Верховної Ради (ВВР), №№ 38-39, 2017, ст.380. 3. Закон України «Про вищу освіту» № 1556-VII від 1 липня 2014 року// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, №№ 37-38, ст.2004. 4. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 848-VIII від 26 листопада 2015 року // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 3, ст.25. 5. Вихрущ В.О., Козловський Ю.М., Ковальчук Л.І. Основи наукових досліджень у галузі педагогіки. Підручник. – Теорнопіль: Крок, 2017. – 340с. 6. Вихрущ В.О. Методологія та методика наукового дослідження / Вихрущ В.О. – Тернопіль: ТАЙП, 2007. -168с. 7. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям / Гончаренко С.У. – К.: АПН України, 1995. -45с. 8. Загвязинский В.И. Методологий и методика дидактического исследования / Загвязинский В.И. –М.: Педагогика, 1982. 9. Вихрущ В.О. Методичні рекомендації до написання дипломних та випускних робіт /Вихрущ В.О. _Тернопіль, 20001. -32с. 10. Занков А.В. О предмете и методах дидактических исследований / Занков А.В. –М.: узд. АПН РСФСР, 1962. – 148с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).