Конфліктологія в професійній діяльності
Спеціальність: Професійна освіта (Цифрові технології)
Код дисципліни: 6.015.39.E.067
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Педагогіка та інноваційна освіта
Лектор: к.психол. н., доцент, доцент кафедри ПІО Терлецька Юліана Миронівна
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
Інтегральна компетентність:
Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми під час професійної діяльності у галузі професійної освіти, що пов’язані із застосуванням теорії та методики професійного навчання і виховання, відбором засобів навчання та виховання з урахуванням вимог сучасної освіти та ринку праці і характеризується комплексністю та невизначеністю умов;
загальних:
ЗК9. Здатність бути критичним і самокритичним.
фахових:
ФК3.Здатність демонструвати уміння ефективно поєднувати інформаційні та педагогічні технології у практиці викладання; забезпечувати управління (спрямування) процесів навчальної або виробничої (трудової) діяльності та виховання і розвиток особистості.
ФК6.Здатність продемонструвати знання сучасних методів розробки інформаційних систем.
Результати навчання: ПР 05. Володіти культурою мовлення, обирати оптимальну комунікаційну стратегію у спілкуванні з групами та окремими особами.
ПР 07. Аналізувати та оцінювати ризики, проблеми у професійній діяльності й обирати ефективні шляхи їх вирішення.
АіВ4. Здатність демонструвати розуміння основних засад охорони праці та безпеки життєдіяльності та їх застосування.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Психологія,
• Теорія і методика виховання.
Короткий зміст навчальної програми: Розвиток конфліктології як наукової дисципліни та її значення. Джерела, причини, типи і функції конфлікту. Методи конфліктології. Теорії конфліктів до кінця першої половини ХХ століття. Теорії конфліктів другої половини ХХ століття - початку ХХІ століття. Динаміка конфлікту в професійному середовищі. Етапи перебігу конфлікту. Особливості динаміки конфлікту на кожному етапі. Шляхи, методи і засоби запобігання конфлікту. Особливості регулювання конфлікту. Стратегії розв`язання конфлікту. Внутрішньоособистісний конфлікт. Попередження та розв`язання внутрішньоособистісного конфлікту. Міжособистісні конфлікти. Стратегії та особливості розв`язання міжособистісних конфліктів. Групові та міжгрупові конфлікти в професійному середовищі. Стратегії і характер перебігу конфліктів у шкільному середовищі.
Опис: Тема 1. Розвиток конфліктології як наукової дисципліни та її значення
Тема 2. Теорії конфліктів
Тема 3. Динаміка конфлікту в професійному середовищі
Тема 4. Проблеми запобігання, регулювання та розв`язання конфліктів
Тема 5. Внутрішньоособистісний конфлікт у професійному середовищі
Тема 6. Міжособистісні конфлікти у професійному середовищі
Тема 7. Групові та міжгрупові конфлікти у професійному середовищі
Тема 8. Вплив масових конфліктів на конфліктність у професійному середовищі
Сз 1. Тема 1. Загальна характеристика конфлікту як явища сз 2. Тема 2. Статична й динамічна характеристика конфлікту в професійному середовищі
Сз 3. Тема 3. Управління конфліктами в професійному середовищі
Сз 4. Тема 4. Запобігання, регулювання і розв`язання внутрішньоособистісного конфлікту
Сз 5. Тема 5. Природа і характер міжособистісних конфліктів
Сз 6. Тема 6. Характеристика та аналіз групових і міжгрупових конфліктів
Методи та критерії оцінювання: Методами діагностики результатів навчання студентів з навчальної дисципліни «Конфліктологія в професійній діяльності» є такі:
1) усне опитування; здійснюється під час лекційних, практичних, семінарських та індивідуально-консультативних занять з метою виявлення рівня засвоєння студентами знань, навичок і вмінь, а також під час заліку й складанні його перед комісією (за теоретичним матеріалом);
2) письмовий контроль (реферати; письмові експрес-опитування; контрольні роботи, письмові відповіді) та усні відповіді;
3) побічне спостереження: під час семінарських та практичних занять, рольових та ділових ігор та ін.;
4) дискусії: під час семінарських, практичних та індивідуально-консультативних занять, колоквіумів;
5) педагогічне тестування (використання педагогічних тестів у ВНС).
Критерії оцінювання результатів навчання: Диференційований залік, бали й оцінка за який виставляються на останньому в семестрі занятті з даної навчальної дисципліни на основі балів за поточний контроль (80 балів) та виконання контрольної роботи (20 балів).
Критерії оцінки рівня засвоєння студентами знань, навичок і вмінь під час ПК за еквівалентною десятибальною шкалою:
5 е/балів – студент глибоко і міцно засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, вільно й логічно його викладає, з можливих варіантів вибирає найкращу відповідь, доцільно використовує літературні джерела. Точно встановлює причинно-наслідкові зв’язки між предметами і явищами, адекватно аналізує й синтезує зв’язки між ними під різними кутами і у різній площині, вміє розкрити загальні закономірності розвитку і зміни явища. Добре знає характеристики даного явища чи предмету, особливості його функціонування й прояву, хоча може допустити 1-2 неточності, які не впливають на кінцевий результат.
Вміє на необхідному рівні й творчо переносити теоретичні знання у площину практики. Робить правильні індуктивні та дедуктивні висновки.
У кількісному вимірі студент відмінно знає 88-100% навчального матеріалу чи правильно виконав 88-100% завдань від загального обсягу.
4 е/балів – студент у цілому знає програмний матеріал, по суті викладає його, включаючи розрахунки, аргументи і докази , але висвітлює його не повно, без чіткої логіки і послідовності. При можливості вибору відповіді із кількох варіантів – вибирає правильну, але не завжди найкращу; правильно застосовує теоретичні положення при розв’язанні практичних завдань, володіє необхідними навичками і прийомами їх виконання, знає алгоритм розв’язання завдання.
В цілому добре розрізняє різні явища, предмети і факти, майже точно розкриває їхні особливості функціонування чи прояву. Але, аналізуючи явища і процеси, при встановленню причинно-наслідкових зв’язків між ними, допустив дві-чотири неістотні помилки; не достатньо повно інтерпретує розвиток даного явища, його вплив на інші процеси. Загалом, вміє застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних завдань.
У кількісному вимірі студент добре знає 70-87% навчального матеріалу чи правильно виконав 70-87% завдань від загального обсягу.
3 е/бали – студент знає тільки основний матеріал, але не засвоїв його деталей, припускається неточності й помилок, обирає недостатньо чіткі формулювання, спростовує теоретичні положення, порушує послідовність у розкритті явища чи предмета, алгоритм їхнього функціонування, але задовільно знає основні поняття, сутність і зміст явищ та предметів, зв’язків між ними. Проте, не може всебічно й глибоко проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки, зробити повноцінних висновків.
Загалом виявив посередні знання навчального матеріалу, недостатньо аргументовані відповіді, недостатнє застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних завдань, неточності і помилки, які не значно вплинули на характеристику даного явища чи предмета, а також умови їх прояву, розвитку, застосування.
У кількісному вимірі студент знає 50-69% навчального матеріалу чи правильно виконав 50-69% завдань від загального обсягу.
2 е/бали – студент знає лише частину навчального матеріалу (31-49% від загального обсягу), плутається у відповіді, робить істотні помилки у розкритті предметів та явищ і причинно-наслідкових зв’язків між ними, але частково розкриває сутність. Не зробив висновків, а також не вміє переносити знання у площину практики.
При розв’язуванні завдань допустив грубі помилки, що змінили чи викривили кінцевий результат.
У кількісному вимірі студент знає 31-49% навчального матеріалу чи правильно виконав 31-49% завдань від загального обсягу.
1 е/бал – студент у цілому поверхово знає лише окремі фрагменти навчального матеріалу (11-30%), до кінця правильно не відповідає на жодне питання, але у своїй відповіді намагається, виходячи зі здорового глузду, правильно пояснити хоч деякі явища; не вміє пояснити наявні причинно-наслідкові зв’язки між ними хоча може й назвати окремі з них. Не вміє теоретичні знання пов’язати з практикою.
При розв’язанні завдань робить помилки, які на 70-90% спотворюють кінцевий результат.
У кількісному вимірі студент знає лише 11-30% навчального матеріалу чи правильно виконав 11-30% завдань від загального обсягу.
0 е/балів – студент зовсім не знає навчального матеріалу, не відповів на жодне запитання, хоча й робив спробу, висловлюючи щось схоже до знань. При розв’язанні завдань допустив помилки, які повністю спотворили кінцевий результат.
У кількісному вимірі студент виконав 0-10% завдань від загального обсягу.
Оцінювання знань і вмінь студентів за ПК за 100-бальною шкалою.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Тихомирова Є.В., Постоловський С.Р. Конфліктологія та теорія переговорів: Підручник. – 2-ге вид., випр. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – 240 с.
2. Конфліктологія: [Підручник для студентів вищ. навч. закл. юрид. спец.] / Л.М. Герасіна, М.І. Панов, Н.П. Осіпова та ін.– Харків: Право, 2002. – 256 с.
3. Пірен М. Конфлікт і управлінські ролі (соціо-психологічний аналіз). – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – 200 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).