Фармацевтична біотехнологія

Спеціальність: Біотехнології та біоінженерія
Код дисципліни: 6.162.01.E.057
Кількість кредитів: 3.50
Кафедра: Технологія біологічно-активних сполук, фармації та біотехнологія
Лектор: к.х.н., доцент Губрій Зоряна Василівна
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Фармацевтична біотехнологія - одна з найважливіших сучасних наукових дисциплін. Знання її основ необхідно фахівцю, що працює як в лабораторіях і цехах підприємств, що випускають лікарські засоби, так і в наукових та контрольних установах. У кожному випадку, крім знання загальних основ цієї науки, обов'язковим також є глибоке знайомство з тими її розділами, які будуть найбільш близькі до профілю роботи спеціаліста. Це пов'язано як із проникненням біотехнологічних методів у практику діагностики, профілактики та лікування різних захворювань, так і з тим, що фармацевтична біотехнологія (її сучасні концепції) сприяє формуванню світогляду людини, адекватному стрімкому розвитку науково-технічного прогресу в сучасному світі. Фармацевтична біотехнологія відображає використання біологічно активних сполук (біокаталізаторів-безклітинних ферментних комплексів), одноклітинних і багатоклітинних організмів у створюваних людиною технологічних процесах, які відтворюють, як природні процеси, так і такі, що не спостерігаються поки в природі. Метою вивчення фармацевтичної біотехнології є ознайомлення студентів з загальними принципами і методами використання метаболічних процесів в клітинах для одержання різних лікарських і біологічно активних речовин, з основами технологічних процесів і методами їх удосконалення, перш за все, на основі використання останніх досягнень генетичної інженерії, молекулярної біології, хімії і інших фундаментальних наук.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: ІНТ Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми, що характеризуються комплексністю та невизначеністю у біотехнології та біоінженерії, або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів біотехнології та біоінженерії загальні компетентності: ЗК1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях ЗК5. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями фахові компетентності: ФК2. Здатність працювати з біологічними агентами у біотехнологічних процесах (клітини мікроорганізмів, грибів, рослин, тварин; віруси; компоненти клітин; ферменти, іммобілізовані клітини та ферменти), визначити їх морфологію та фізіологічні особливості. ФКС1.7. Здатність застосовувати знання про біотехнологіні процеси виробництва фармацевтичних препаратів, діагностичних біопродуктів та технологічні режими біосинтезу, біотрансформації, переробки біомаси для її отримання.
Результати навчання: ПР14. Вміти обгрунтувати вибір біологічного агента, складу поживного середовища і способу культивування, необхідних допоміжних робіт та основних стадій технологічного процесу, методами та способами культивування, біосинтезу, біотрансформації, біоіндикації та біотестування біооб`єктів. ПР29. Визначати і виконувати роботу з валідації, необхідну для підтвердження контролю критичних аспектів конкретних технологічних операцій на біофармацевтичному виробництві. АіВ2. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань. АіВ3. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики. КОМ2. Здатність використання різноманітних методів, зокрема сучасних інформаційних технологій, для ефективного спілкування на професійному та соціальному рівнях.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Біологія; Загальна мікробіологія і вірусологія; Загальна біотехнологія; Фармацевтична хімія. Супутні і наступні навчальні дисципліни: Біоінженерія (клітинна, генетична); Біотехнологія бродіння.
Короткий зміст навчальної програми: Особливості і основні досягнення сучасної фармацевтичної біотехнології. Основні біооб`єкти, які використовуються для виробництва лікарських, профілактичних і діагностичних препаратів. Складові біотехнологічного процесу. Правила належної виробничої практики стосовно біотехнології. Біотехнологія антибіотиків. Проблема пошуку, створення і застосування антибіотиків в медичній практиці. Біотехнологія амінокислот. Лікарські препарати на основі вільних і імобілізованих ферментів, їх комбінацій з іншими лікарськими препаратами. Препарати на основі живих культур мікроорганізмів-симбіонтів. Геноміка і протеоміка. Їх значення для створення нових лікарських засобів.
Опис: Сучасна біотехнологія у створенні і виробництві лікарських засобів. Складові біотехнологічного процесу. Структура біотехнологічного виробництва. Біотехнологічні аспекти фармацевтичного виробництва з точки зору екології. Правила GMP, GLP, GCP. Правила належної виробничої практики стосовно біотехнології. Біотехнологія антибіотиків. Біотехнологія амінокислот. Застосування амінокислот в медицині. Біосинтез L-амінокислот клітинами мікроорганізмів. Мікробіологічне виробництво амінокислот. Біотехнологія ферментів. Застосування ферментів в медичній практиці. Ензимопатологія. Ензимодіагностика. Ензимотерапія. Мікробіологічний синтез ферментів для медичних цілей. Біотехнологічне отримання препаратів пробіотиків. Біотехнологія вакцинних препаратів. Біотехнологія отримання гепаринів Біотехнологія фосфоліпідів. Фосфоліпіди в біологічних мембранах. Біотехнологічне одержання фосфоліпідів. Біотехнологія фармацевтичних препаратів з дріжджів. Геноміка і протеоміка, їх значення для створення нових лікарських засобів.
Методи та критерії оцінювання: Використовуються такі види контролю: поточний і семестровий. Поточний контроль – це контроль, який здійснюється у процесі вивчення навчальної дисципліни з метою виявлення ступеня розуміння студентом засвоєного навчального матеріалу та вміння застосовувати його у практичній роботі. Поточний контроль здійснюється на лабораторних заняттях. Одержані результати поточного контролю використовуються викладачем для коригування методів і засобів навчання студентів, організації їх самостійної роботи та при семестровому контролі й оцінюванні знань студентів. Форми поточного контролю: індивідуальне опитування при допуску до виконання лабораторної роботи, оцінювання виконання лабораторної роботи, захист лабораторної роботи. Семестровий контроль – це вид підсумкового контролю, який виявляє рівень засвоєння студентом навчальної дисципліни з урахуванням результатів поточного контролю. Форма проведення іспиту: письмова (тестова) з обов`язковою усною компонентою.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль - 30 балів: Лабораторні роботи - 20 балів; Домашні завдання - 10 балів. Екзаменаційний контроль - 70 балів: письмова компонента - 60 балів; усна компонента - 10 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Фармацевтична біотехнологія: Біотехнології виробництва готових лікарських форм: навч. посібн. / Ю. М. Краснопольський, Д. М. Пилипенко. – Харків: ТОВ «Друкарня мадрид», 2020. – 279 с. 2. Фармацевтическая биотехнология: Аспекты фармацевтической химии: учеб. пособие / Ю.М.Краснопольский, О. В. Звягинцева. – Харьков : НТУ «ХПИ», 2018. – 248 с. 3. Актуальные проблемы биотехнологии и биоинженерии / под ред. А. Н. Огурцова. – Харьков : «Типография Мадрид», 2019. – 240 с. 4. Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків. Навчальний посібник / За ред. І.М.Перцева . - Видання друге. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. – 728 с. 5. Буценко Л.М., Пенчук Ю.М., Пирог Т.П. Технології мікробного синтезу лікарських засобів. - К.: НУХТ, 2010. — 323 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).