Сучасна українська мова

Спеціальність: Філологія (прикладна лінгвістика)
Код дисципліни: 6.035.10.O.016
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Українська мова
Лектор: канд. філол наук, доцент Микитюк Оксана Романівна
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: вдосконалити знання з української мови та систематизувати мовний матеріалу; розвинути лінгвістичне мислення; поглибити засвоєння мовних законів і категорій; опанувати мовознавчу термінологію; вивчити в аспекті норми основні розділи сучасної української мови (фонетики, фонології, орфоепії; лексики та фразеології; словотвору; морфології і синтаксису).
Завдання: Унаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен продемонструвати такі результати навчання: 1. Об’єднати різнотипні відомості з української мови в цілісну систему, що враховує досягнення мовознавчої науки; 2. Сформувати поняття мовної норми, яка цементує знання з основ різних мовознавчих дисциплін; 3. Виробити належну культуру мовлення, що забезпечить високий рівень мовного спілкування, сприятиме підвищенню загальної культури особистості та спілкування в цілому; 4. Усвідомити проблеми українського правопису, що дозволить підвищити рівень грамотності студентів. 5. Набути стійкі навички культури усного й писемного мовлення, оволодіти нормами літературної мови та мовного етикету. 6. Опанувати фонетичні, лексикологічні, граматичні, правописні та мовностилі¬¬стичні явища і тенденції оволодіти різними аспектами і нюансами української мови. 7. Розвинути гуманітарно-філологічне мислення.
Результати навчання: загальні компетентності: • Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні. • Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. • Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел. • Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. фахові компетентності: • Усвідомлення структури філологічної науки та її теоретичних основ. • Здатність вільно, гнучко й ефективно використовувати мову(и), що вивчається(ються), в усній та письмовій формі, у різних жанрово-стильових різновидах і регістрах спілкування (офіційному, неофіційному, нейтральному), для розв’язання комунікативних завдань у різних сферах життя. • Усвідомлення засад і технологій створення текстів різних жанрів і стилів державною та іноземною (іноземними) мовами. • Здатність до надання консультацій з дотримання норм літературної мови та культури мовлення. • Здатність до організації ділової комунікації.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Історія державності та культури України Супутні і наступні навчальні дисципліни: Контрастивна лінгвістика. Ч. 1
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна передбачає вивчення нормативних аспектів сучасної української літературної мови. Студенти вчаться реалізовувати вимоги Конституції України та інших законодавчих актів щодо державності української мови і використання її у професійному спілкуванні; набувають навичок нормативної писемної та усної комунікації державною мовою, опановують основні засади культури мовлення, норми української літературної мови; вчаться логічно та грамотно висловлювати думки в процесі професійного спілкування. Вивчення дисципліни передбачає володіння стилістично-практичними аспектами сучасної української літературної мови. Здобувачі освіти вивчають етапи становлення та розвитку української мови; її роль як офіційно-державної мови в суспільному житті українського народу; місце української мови серед інших слов’янських та європейських мов; лінгвістичні характеристики сучасної української мови, джерела її збагачення та вдосконалення; фонетичні, лексикологічні та граматичні (морфолого-синтаксичні) закони української мови та засоби їх реалізації; наукові (фонетично-словотворчо-граматичні) засади української орфографії та основні правописні норми сучасної української літературної мови; стилістично-практичні аспекти сучасної української мови, її форми (усна й писемна), літературні норми.
Опис: Історія українського правопису. Політико-психологічний аспект проєкту правопису 1999-го року. Пропоновані зміни до чинного правопису: а) фонетичні; б) морфологічні; в) власне правописні. Мова як складова національної ідеології. Теорії походження української мови. Національна та літературна українська мова. Історія української літературної мови. Мовна норма. Суть словникарства. Енциклопедичні словники. Самобутність української лексики. Однозначність та багатозначність слів української мови. Пряме і переносне значення. Омоніми. Лексико-семантичні зв’язки між словами: пароніми, антоніми, синоніми. Лексика з погляду походження (споконвічна та запозичена). Лексика української мови зі стилістичного погляду. Лексика української мови з погляду вживання. Типові порушення лексичної норми. Суть, джерела, класифікація фразеологізмів. Лексичний склад фразеологізму. Системні відношення у фразеологізмах. Типові порушення фразеологічної норми. Самобутність української фонетики. Фонетична, фонематична та практична транскрипція. Звукові зміни у мовленнєвому потоці. Типові порушення фонетичної норми. Наголос (акцентуація) в українській мові. Морфеміка як мовознавчий розділ. Словотвірна система сучасної української мови. Типові порушення словотвірної норми. Морфологія як розділ граматики. Особливості іменників ІІ відміни однини чоловічого роду. Порушення морфологічної норми іменника. Прикметник як частина мови. Займенник як частина мови. Числівник у граматичній системі української мови. Зв’язок числівника з іменником. Порушення морфологічної норми числівника. Дієслово як частина мови. Категорії дієслова. Архаїчні (атематичні) дієслова. Дієприкметник. Форма на -но, -то. Дієприслівник. Порушення морфологічної норми дієслова. Прислівник як частина мови. Службові слова у граматичній системі мови. Синтаксис як розділ граматики. Словосполука. Особливості керування. Синтаксис простого речення. Типи речень. Особливості зв’язку підмета з присудком. Другорядні члени речення. Односкладні речення. Синонімія односкладних речень. Складне речення. Багатокомпонентне складне речення. Способи відтворення чужого мовлення. Складні форми організації мовлення. Порушення синтаксичної норми. Загальні та індивідуальні вимоги до усного мовлення. Особливості плеоназму та тавтології в мовленні. Невербальні засоби спілкування (поза, міміка, жести тощо). Стандартні етикетні ситуації.
Методи та критерії оцінювання: іспит, поточний контроль – 40 балів, екзаменаційна робота 60 балів.
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання знань студентів відбувається на підставі таких критеріїв: • правильність відповідей (правильне, чітке, достатньо глибоке викладення теоретичних понять); • ступінь усвідомлення програмного матеріалу і самостійність міркувань; • рівень використання наукових (теоретичних) знань; • вміння використовувати засвоєний теоретичний матеріал під час виконання творчих практичних завдань. • відповіді студентів оцінюють з погляду логічності, чіткості, виразності викладу. Оцінювання знань студентів відбувається на підставі таких критеріїв: • правильність відповідей (правильне, чітке, достатньо глибоке викладення теоретичних понять); • ступінь усвідомлення програмного матеріалу і самостійність міркувань; • рівень використання наукових (теоретичних) знань; • вміння використовувати засвоєний теоретичний матеріал під час виконання творчих практичних завдань. • відповіді студентів оцінюють з погляду логічності, чіткості, виразності викладу.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Микитюк О. Р. Сучасна українська мова: самобутність, система, норма: навч. посібник, .6-е вид., зі змінами. Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2020. 440 с. 2. Микитюк О. Р. Культура мовлення: особливості, завдання, цікавинки: навч. посібник. 2-е вид. ., зі змінами та доп. Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2017. 236 с. 3. Фаріон І. Д. Мовна норма: пошук істини: навчальне видання, посібник. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2017. 256 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).