Практика перекладу (німецька/японська/чеська/польська мова), частина 1
Спеціальність: Філологія (прикладна лінгвістика)
Код дисципліни: 6.035.10.E.058
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Прикладна лінгвістика
Лектор: Нахлік Олеся Степанівна
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти необхідних компетентностей:
загальні компетентності:
• Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
• Здатність спілкуватися іноземною мовою.
• Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
• Здатність працювати в команді та автономно.
• Навички використання інформаційних та комунікативних технологій.
• Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел.
фахові компетентності:
• Здатність здійснювати науковий аналіз, систематизацію та узагальнення мовного/мовленнєвого матеріалу з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів.
• Здатність вільно користуватися спеціальною термінологією в обраній галузі філологічних досліджень.
• Здатність застосовувати поглиблені знання з прикладної лінгвістики для вирішення професійних завдань.
• Усвідомлення ролі експресивних, емоційних, логічних засобів мови для досягнення запланованого прагматичного результату.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
знати:
- граматичні, лексико-семантичні, стилістичні та фонетичні закономірності польської мови;
- особливості нового правопису та пунктуації польської мови;
- особливості транслітерації;
- основні правила перекладу типових для української та польської мов граматичних конструкцій;
вміти:
- застосовувати здобуті практичні навички у професійній діяльності
- удосконалювати свої навчальні стратегії
- вільно користуватися польською мовою у професійних цілях;
- розуміти і перекладати з польської і польською тексти різної тематики та складності;
- знаходити відповідники слів, реалій та понять української та польської мов;
- використовувати соціокультурні знання та вміння у перекладацькій діяльності;
- застосовувати власний перекладацький досвід у професійній діяльності
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити
Сучасна польська мова, частини 1-3
Практика мовлення (польська мова), частини 1-3
Кореквізити
Практика перекладу (польська мова), частина 1
Практика перекладу (польська мова), частина 2
Короткий зміст навчальної програми: Специфіка перекладацького процесу. Прийоми перекладу різножанрових текстів. Види лексичних одиниць. Врахування кліше і формул при перекладі. Передача фразеологічних одиниць і архаїзмів. Переклад речень із запозиченнями. Переклад текстів з високою часткою неологізмів. Лексичне багатство (синоніми і антоніми). Переклад речень з омонімічними конструкціями українською мовою. Полісемія і труднощі перекладу.
Опис: Зміст навчального модуля:
Тема 1. Homonimia w przekladzie. Pojecie homofonia - homografia – homoformia, homomorfemia – paronimia. Ukrainsko-polskie relacje homonimiczne. Tlumaczenie tekstow publicystycznych.
Тема 2. Frazeologia w przekladzie. Typy jednostek frazeologicznych, zrodla pochodzenia. Grupy nacechowanych stylistycznie frazeologizmow. Tlumaczenie sloganow reklamowych
Тема 3. Wieloznacznosc (polisemia) w przekladzie . Podobienstwo i roznice z homonimia. Tlumaczenie tekstow poetyckich
Тема 4. Synonimia a antonimia w przekladzie. Synonimy blizsze/dalsze. Wyrazy bliskoznaczne. Rodzaje antonimow. Tlumaczenie basni i legend.
Тема 5. Czynny i bierny zasob leksykalny polszczyzny: archaizmy i neologizmy w przekladzie. Wyrazy przestarzale. Tlumaczenie tekstow naukowo-popularnych.
Тема 6. Zapozyczenia w jezyku polskim i ukrainskim. Drogi przyswajania. Anglicyzmy, galicyzmy, latynizmy, italianizmy, czechizmy, germanizmy, rusycyzmy, turycyzmy. Tlumaczenie napisow do filmow.
Тема 7. Powtorzenie. Polska leksykografia: wyjasnienia wstepne. Tlumaczenie tekstow prozowych z literatury pieknej
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль здійснюють на практичних заняттях та під час самостійної роботи у формі усного опитування, письмово-усного експрес-контролю, комп’ютерного тестування студентів.
Семестровий контроль проводять у вигляді екзамену за накопичувальною системою.
Критерії оцінювання результатів навчання: Атестацію у формі екзамену виставляють з урахуванням результатів письмової екзаменаційної роботи, усної компоненти та оцінки за поточну роботу. На поточний контроль відводять 40 балів, на письмову екзаменаційну роботу – 40 балів, на усну компоненту – 20 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: Навчальні матеріали розміщені у ВНС: https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=16950
Базова
1. Беднаж М., 2004: Польсько-українська міжмовна омонімія. Opole, 113 с.
2. Grochowski M. Zarys leksykologii i leksykografii. Zagadnienia synchroniczne. Torun, 1982.
3. Grzegorczykowa R. Wprowadzenie do semantyki jezykoznawczej. Warszawa, 2001.
4. Inny slownik jezyka polskiego. Red. M. Banko. T. I, II. Warszawa, 2000.
5. Kania S., Tokarski J. Zarys leksykologii i leksykografii polskiej. Warszawa, 1984.
6. Kolodziejek E. Czlowiek i swiat w jezyku subkultur. Szczecin, 2005.
7. Krawczuk A. Leksykologia i kultura jezyka polskiego. T. 1-2. Kijow, 2011. T. 1: Leksykologia, frazeologia, leksykografia.
8. Kurkowska H. O przedmiocie i dzialach leksykologii. „Prace Filologiczne”. 1974. T. XXV. S. 247- 255.
9. Luczynski E., Mackiewicz J. Jezykoznawstwo ogolne. Wybrane zagadnienia. Gdansk, 2002.
10. Markowski A. Wyklady z leksykologii. Warszawa, 2012.
11. Miodunka W. Podstawy leksykologii i leksykografii. Warszawa, 1989.
12. Nowy slownik poprawnej polszczyzny. Red. A. Markowski. Warszawa, 1999.
Допоміжна
1. Apresjan J. D. Semantyka leksykalna. Synonimiczne srodki jezyka. Przel. Z. Kozlowska i A. Markowski. Wroclaw etc., 1995.
2. Banko M. Slownik dobrego stylu, czyli wyrazy, ktore sie lubia. Warszawa, 2006.
3. Bartnicka B. Jezyk polski dla cudzoziemcow. Cwiczenia leksykalne. Warszawa, 1974.
4. Baba S., Liberek J. Slownik frazeologiczny wspolczesnej polszczyzny. Warszawa, 2001.
5. Bednarek A., Grochowski M. Zadania z semantyki jezykoznawczej. Torun, 1993.
6. Bruckner A. Slownik etymologiczny jezyka polskiego. Krakow, 1927.
7. Buttler D. Struktura znaczeniowa wyrazow. „Prace Filologiczne”. 1976. T. XXVI. S. 239- 247.
8. Dabrowska A. Eufemizmy wspolczesnego jezyka polskiego. Wroclaw, 1994.
9. Dabrowska A. Slownik eufemizmow polskich, czyli w rzeczy mocno, w sposobie lagodnie. Warszawa, 1998.
10. Dabrowka A., Geller E. Slownik antonimow. Warszawa, 1995.
11. Dabrowka A., Geller E., Turczyn R. Slownik synonimow. Warszawa, 1993.
12. Encyklopedia jezyka polskiego. Red. S. Urbanczyk i M. Kucala. Wroclaw etc., 1999.
13. Kaczmarek L., Skubalanka T., Grabias S. Slownik gwary studenckiej. Lublin, 1994.
14. Kopalinski W. Slownik eponimow, czyli wyrazow odimiennych. Warszawa, 1996.
15. O definicjach i definiowaniu. Red. J. Bartminski i R. Tokarski. Lublin, 1993.
16. Kurkowska H. Czy slownictwo stanowi system? [W:] D. Buttler, H. Kurkowska, H. Satkiewicz.
17. Kultura jezyka polskiego. Zagadnienia poprawnosci leksykalnej (Slownictwo rodzime). Warszawa, 1987. S. 17-21.
18. Kurzowa Z. Przeszlosc i przyszlosc slownika polskich synonimow. „Poradnik Jezykowy”. 1997. Z. 5. S. 1-14.
19. Kurzowa Z., Kubiszyn-Medrala Z., Skarzynski M., Winiarska J. Slownik synonimow polskich. Red. Z. Kurzowa. Warszawa, 1998.
20. Markowski A. Jawne i ukryte nowsze zapozyczenia leksykalne w mediach. [W:] Jezyk w mediach masowych. Red. J. Bralczyk i K. Mosiolek-Klosinska. Warszawa, 2000. S. 96-111.
21. Markowski A. Leksyka wspolna roznym odmianom polszczyzny. Wroclaw, 1992.
22. Miodunka W. Teoria pol jezykowych. Spoleczne i indywidualne ich uwarunkowania. Krakow, 1980.
23. Nauka o jezyku dla polonistow. Wybor zagadnien. Red. S. Dubisz. Warszawa, 1994.
24. Rybicka H. Losy wyrazow obcych w jezyku polskim. Warszawa, 1976.
25. Smolkowa T. Neologizmy we wspolczesnej leksyce polskiej. Krakow, 2001.
26. Uniwersalny slownik jezyka polskiego. Red. S. Dubisz. T. I-IV. Warszawa, 2003.
27. Walczak B. Granica miedzy jednostkami leksykalnymi rodzimymi i obcego pochodzenia. [W:] Opisac slowa. Red. A. Markowski. Warszawa, 1992. S. 222-232.
28. Wierzbicka A. Gwary, zargony, style. [W:] Wspolczesna polszczyzna. Wybor opracowan. T. 2:
29. Warianty jezyka. Red. J. Bartminski i J. Szadura. Lublin, 2003. S. 126-132.
30. Wierzchowski J. Semantyka jezykoznawcza. Warszawa, 1980.
31. Wspolczesny jezyk polski. Red. J. Bartminski. Lublin, 2001. S. 453-467.
32. Zmigrodzki P. Wprowadzenie do leksykografii polskiej. Katowice, 2003.
Інформаційні ресурси
1. https://pl.wikipedia.org/wiki/T%C5%82umaczenie_(przek%C5%82ad)
2. https://euroalphabet.eu/tlumaczenie-akademickie/
3. https://www.centrumtlumaczen.pl/blog/przeklad-tlumaczenie-i-lokalizacja-poznaj-roznice/
4. https://www.centrumtlumaczen.pl/blog/jak-tlumaczy-sie-filmy/
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).