Вступ до мовознавства
Спеціальність: Філологія (прикладна лінгвістика)
Код дисципліни: 6.035.10.O.013
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Прикладна лінгвістика
Лектор: проф.Тищенко О.В.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Завдання навчальної дисципліни – висвітлення викладачем і засвоєння студентами таких засадничих проблем: визначення мови, її походження, зв’язок із мисленням, будова мови: основні одиниці, категорії, рівні, роль мови у суспільному розвитку, принципи класифікації мов, зв’язок лінґвістики з іншими науками, методологія та методика вивчення мов.
Результати навчання: РН1. Здатність продемонструвати знання основних світоглядних теорії та концепції в галузі гуманітарних і соціально-економічних наук, етичних і правових норм, які регулюють відносини між людьми, ставлення людини до навколишнього середовища
РН2. Здатність продемонструвати знання основних світоглядних теорії та концепції в галузі гуманітарних і соціально-економічних наук, етичних і правових норм, які регулюють відносини між людьми, ставлення людини до навколишнього середовища
РН4. Здатність продемонструвати знання та розуміння сутності мови як суспільного явища, її зв’язок з мисленням, культурою та суспільним розвитком народу; принциповий зв’язок мови і світу; походження і розвиток мови, її рівні; основні одиниці мови і мовлення; функційні властивості мови
РН5. Знати й розуміти систему мови, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію мов і літератур, що вивчають, і вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності
УМ7. Здатність самостійно опановувати нові знання, критично оцінювати набутий досвід з позицій останніх досягнень філологічної науки та соціальної практики
УМ8. Здатність здійснювати фонологічний, семантичний, лексикологічний, морфологічний та синтаксичний аналіз мовного матеріалу; аналізувати різні типи дискурсу/тексту
КОМ1. Уміння спілкуватись, як в усній, так і письмовій комунікації українською мовою та двома іноземними мовами (англійською, німецькою чи японською, польською, чеською); здатність використання різноманітних методів, зокрема інформаційних технологій, для ефективно спілкування на професійному рівні
АіВ1. Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати рішення; усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань; відповідально ставитись до виконуваної роботи та досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: - пререквізит: «Основи прикладної лінґвістики»
- кореквізит: «Сучасна англійська / німецька / японська мова ч.1»
Короткий зміст навчальної програми: Вступ: предмет, об’єкт та завдання науки про мову; зв’язок мовознавства з іншими науками. Методи: описовий, порівняльно-історичний, типологічний, структурний. Мова як вселюдське явище: погляди на природу, сутність і походження мови. Комунікативний аспект мови: мова, мовлення, мовленнєва діяльність. Психологічний аспект мови: мова, мислення, свідомість; психофізіологічні основи єдності мови та мислення. Семіотичний аспект мови: поняття про знак узагалі і мовний зокрема; відмінності мовного знака від інших знаків. Рівні мовної системи та одиниці кожного рівня. Соціальний аспект мови: форми існування мови у суспільстві; мовна політика; світові мови; мовні стосунки в різні історичні періоди. Розділи мовознавства у синхронії та діахронії: Фонетика та фонологія. Лексикологія. Граматика: морофологія та синтаксис. Класифікаційний аспект вивчення мов світу.
Опис: Сутність мови та її функції. Історія вчень про походження мови.
Семіотичний аспект мови: мова як специфічна знакова система. Система і структура мови.
Соціальний аспект мови: диференціація суспільства за мовними параметрами, форми існування мови у суспільстві. Роль мови у розвитку суспільства.
Членування мовленнєвого потоку. Склад. Теорії складоподілу. Наголос, його типи у мовах світу. Інтонація та її елементи.
Фонетичні процеси у мовленнєвому потоці: позиційні, комбінаторні, спонтанні зміни звуків. Фонетичні закони. Принципи транскрипції та транслітерації.
Поняття про фонему і фонологію (лінґвістичний аспект вивчення звука). Різниця між звуком і фонемою. Варіанти і варіації фонем. Типи фонологічних опозицій. Фонологічна система мов світу.
Типи лексичних значень. Багатозначність слова. Шляхи розвитку полісемії.
Своєрідність системної організації лексико-семантичного рівня мови.
Поняття про морфему. Типи і функції морфем.
Частини мови. Критерії виділення частин мови. Частини мови у різних мовах світу. Способи вираження граматичних значень.
Основні поняття та категорії синтаксису. Синтаксичні одиниці мови. Типи синтаксичних зв'язків. Типи зв'язків у словосполученні.
Проблематика синтаксису речення. Ознаки речення. Типологія речень. Поняття про актуальне членування. Проблеми тексту і дискурсу.
Поняття про типологію мов. Генеалогічна класифікація мов. Порівняльно-історичний метод як передумова до створення генеалогічної класифікації. Типологічна класифікація мов світу. Мовні універсалії.
Методи та критерії оцінювання: - поточний контроль (40%): усне опитування на практичних заняттях, виконання індивідуальних завдань
- екзаменаційний контроль (60%): письмова екзаменаційна робота
Критерії оцінювання результатів навчання: Розподіл балів у 100-бальній шкалі:
Опрацювання теми, її обговорення, дискусія – 30 балів
Словник лінгвістичних термінів – 5 балів
Конспект лінгвістичних праць – 5 балів
Іспит – 60 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: Вступ до мовознавства [за ред. І.О.Голубовської]. К.: ВЦ «Академія», 2016. 320 с.
Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. К.: ВЦ «Академія», 2006. 336 с.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. К.: ВЦ «Академія», 2000. 368 с.
Ющук І.П. Вступ до мовознавства. К.: Рута, 2000. 128 с.
Grzegorczykowa R.Wstep do jezykoznawstwa. Warszawa: PWN, 2012. 210 s.
Linguistics. An Introduction. / [Radford A., Atkinson M., Britain D. et al.]. Cambridge: Cambridge U-ty Press, 2009. 433 p.
Milewski T. Jezykoznawstwo. Warszawa: PWN, 2009. 220 s.
Yule G. The study of language. Cambridge: Cambridge U-ty Press, 2010. 338 p.
Довідкова література
Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінґвістичних термінів. К., 1985. 360 c.
Лингвистический энциклопедический словарь / [под ред. В. Н. Ярцевой] М.: Сов. энциклопедия, 1990. 685 с.
Селіванова О. Сучасна лінґвістика. Термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля, 2006. 716с.
Українська мова. Енциклопедія. К.: Українська енциклопедія, 2000. 752 с.
Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of Language. Cambridge: Cambridge U-ty Press, 2010. 516 р.
Matthews P. The Concise Oxford Dictionary of Linguistics. Oxford: Oxford U-ty Press., 2003. 245 p.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).