Адвокатура в Україні
Спеціальність: Право
Код дисципліни: 6.081.00.M.069
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Цивільне право та процес
Лектор: Бльок Н.В.
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
ПР3. Проводити збір і інтегрований аналіз матеріалів з різних джерел;
ПР15. Демонструвати необхідні знання та розуміння сутності та змісту основних правових інститутів і норм фундаментальних галузей права;
ПР16. Пояснювати природу та зміст основних правових явищ і процесів;
ПР17. Застосовувати набуті знання у різних правових ситуаціях, виокремлювати юридично значущі факти і формувати обґрунтовані правові висновки;
ПР18. Готувати проекти необхідних актів застосування права відповідно до правового висновку зробленого у різних правових ситуаціях;
ПР19. Надавати консультації щодо можливих способів захисту прав та інтересів клієнтів у різних правових ситуаціях;
ПР23 Аналізувати і правильно застосовувати норми матеріального та процесуального права.
Комунікація (КОМ)
КОМ4. Пояснювати характер певних подій та процесів з розумінням професійного та суспільного контексту.
Автономія і відповідальність (АіВ).
АіВ1. Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати відповідні рішення;
АіВ3. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики;
АіВ4. Здатність демонструвати розуміння чинного законодавства.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни
Трудове право
Цивільне право, ч.1
Цивільне право, ч.2
Сімейне право
Супутні і наступні навчальні дисципліни
Цивільний процес
Господарський процес
Короткий зміст навчальної програми: «Адвокатура в Україні» – навчальна дисципліна практичного та професійного спрямування, яка орієнтує студентів на поглиблене вивчення змісту норм законодавства, порядок надання різних видів правової допомоги, реалізацію повноважень адвоката та гарантій його діяльності, завдання, які поставлені перед вітчизняною адвокатурою для сприяння кращому розумінню її ролі і місця в суспільстві та забезпечення належної професійної підготовки юриста-правозахисника.
Засвоєння дисципліни дозволить більш глибоко усвідомити значення та роль інституту адвокатури у побудові демократичної правової держави, його місце серед інших юридичних способів захисту прав людини, виявляти законодавчі прогалини щодо регулювання адвокатської діяльності, визначати перспективи подальшого розвитку адвокатури в контексті судово-правової реформи, сприятиме зміцненню законності і правопорядку у всіх сферах суспільного життя, забезпеченню прав і законних інтересів як фізичних так і юридичних осіб.
Поглиблене вивчення цієї дисципліни є необхідного умовою для вироблення у студентів сучасного погляду на професію адвоката, свідомого та відповідального ставлення до майбутнього фаху, активізації їх аналітичної діяльності, напрацювання навиків самостійного аналізу та тлумачення законодавства, що є запорукою формування кваліфікованих фахівців, зокрема, майбутніх адвокатів, юрисконсультів, суддів, нотаріусів, прокурорів тощо.
Методи та критерії оцінювання: Форми і методи навчання. В умовах використання інтерактивних технологій, заняття проводяться в активних і творчих формах. Проблемні й оглядові лекції, «активні» семінари з елементами «ділової гри», тренінги, заняття із застосуванням комп'ютерно-комунікаційної складової.
Для формувань уміння та навичок застосовуються методи навчання: вербальні/словесні (лекція, пояснення, розповідь, бесіда); наочні (спостереження, ілюстрація, демонстрація); практичні (проведення експерименту, практики); пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний (передбачає презентацію готової інформації викладачем та її засвоєння студентами); репродуктивний, в основу якого покладено виконання різного роду завдань за зразком; метод проблемного викладу; частково-пошуковий або евристичний; дослідницький.
Перевага продуктивним методам: проблемний виклад, частково-пошукові та дослідницькі методи, презентації, кейс-стади, тренінги та ділові ігри, бесіди і дискусії, робота у ВНС, «електронні лекції», семінари, дистанційні консультації - спрямовані на активізацію і стимулювання навчально пізнавальної діяльності студентів.
Основними маркерами організації освітнього процесу з навчальної дисципліни «Адвокатура в Україні», є формування компетентностей, розвитку компетентностей, перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей, корекції основних компетентностей, комбіновані, інтерактивні, інтегровані заняття (заняття «дискусійна група», заняття з навчанням одних студентів іншими), заняття формату «прес-конференції», ділові ігри, форуми, брифінги, квести, тощо.
Методи діагностики знань, опосередком яких визначають рівень досягнення запланованих пізнавальних результатів з навчальної дисципліни «Адвокатура в Україні», наділені прозорими критеріями оцінювання, забезпечують об’єктивний контроль.
Під час контрольних заходів застосовується система об’єктивної оцінки знань, навичок та умінь, зокрема, з використанням інноваційних технічних засобів, інтерактивних платформ.
Засобами діагностики знань (успішності навчання, якісних та кількісних показників) виступають: проведення поточного і підсумкового контролю знань студентів.
Поточний контроль знань є органічною частиною всього навчального процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу з дисципліни «Адвокатура в Україні». Оцінювання знань студентів на основі даних поточного контролю, відбувається за допомогою моніторингу активності роботи під час вивчення програмного матеріалу дисципліни, включаючи відповіді на семінарських заняттях, підготовка доповідей, повідомлень, презентацій та аналітичних матеріалів тощо. Поточний контроль проводиться з метою вияснення готовності студентів до занять у таких форм: фронтального стандартизованого усного опитування студентів за основними питаннями дискурсу; фронтальної перевірки виконання індивідуальних завдань; виклику окремих студентів для самостійного розв'язування практичних завдань чи ситуацій (казусів); бліц - опитування, що являє собою або суцільне опитування всіх присутніх студентів або вибіркове опитування частини присутніх.
Самостійна та індивідуальні робота студентів передбачає цілеспрямований пошук ефективних способів вивчення дисципліни «Адвокатура в Україні», свідоме ставлення та послідовність в роботі, вміння використовувати наявну літературу і нормативну базу, планувати власну роботу.
Самостійна робота студента – робота за певним переліком тем (завдань), відведених на самостійне вивчення, забезпечених навчально-методичною літературою (НМК, навчально-методичними посібниками) та рекомендаціями, контрольована у виді тестових завдань, контрольних робіт, колоквіумів, рефератів, звітів.
Підсумковий (семестровий) контроль: тестові завдання, казусні завдання (задачі), теоретичні питання (нормативного, проблемного, дискусійного спрямування). Письмова та усна компоненти.
Критерії оцінювання результатів здобувачів освіти денної форми навчання
Розподіл балів у 100-бальній шкалі
Поточний контроль (ПК):
Відповіді на практичних заняттях – 40
Індивідуальні завдання – 30
Наукова робота – 20
Контрольна робота – 10
Разом за дисципліну – 100
Критерії оцінювання розроблені за чотирибальною системою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») з урахуванням повноти і правильності виконання завдань та обов’язковим переведенням оцінок у шкалу ECTS і 100-бальну шкалу Національного університету «Львівська політехніка» для оцінювання інтегрованих знань студентів із кожного модуля.
Рекомендована література: Базова:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (з останніми змінами і доповненнями). Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
2. Конвенція про захист прав і основних свобод людини від
04 листопада 1950 р. Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. Амстердам Київ, 1996.
3. Основні положення про роль адвокатів, прийняті VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам: офіційний документ ООН від 1 серпня 1990 р.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/995_835
4. Основні принципи, що стосуються ролі юристів ООН URL:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_313.
5. Рекомендації № R (2000) 21 Комітету Міністрів державам-членам Ради Європи про свободу професійної діяльності адвокатів: ухвалені Комітетом Міністрів Ради Європи на 72-й зустрічі заступників міністрів 25 жовтня 2000 р. URL:
https://supreme.court.gov.ua/userfiles/R_2000_21_2000_10_25.pdf
6. Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які
надають безоплатну вторинну правову допомогу: постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 465 / URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/465-2014-%D0%BF
7. Про безоплатну правову допомогу: Закон України від 02.06.2011 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-1719
8. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 5 липня 2012 р. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 7. Ст. 282.
9. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію
адвокатури, затверджено Установчим з’їздом адвокатів України від 17 листопада 2012 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0004418-12
10. Правила адвокатської етики: затверджені звітно-виборним з’їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року URL://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17
11. Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
регіону, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2017 року № 77 URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0077418-13.
12. Хартія основоположних принципів діяльності європейських адвокатів URL: http://www.cay.org.ua/ua/104/index.html.
Допоміжна:
1. Адвокатура та судова влада: характер взаємовідносин. Часопис академії адвокатури. Том 7. № 4 (25). 2014. 19–25 с.
2. Аракелян М. Р.Правозахисна діяльність адвокатури: теоретикоправовий ракурс: монографія / М. Р. Аракелян, Н. М. Бакаянова, С. В. Бобровник, Л. І. Заморська. Одеса : Фенікс, 2018. 384 с.
3. Афанасієв Р. Гарантії адвокатської діяльності: сутність та проблеми реалізації. Вісник Національної асоціації адвокатів України. 2014. №2(3). С.33–36.
4. Бакаянова Н.М. Основи адвокатури України: функціональні та організаційні аспекти. Одеса: Юридична література, 2017. 357 с.
5. Бакаянова Н. М. Функціональні та організаційні основи адвокатури України : дис. … д-ра юрид. наук ; 12.00.10 / Бакаянова Нана Мезенівна. Одеса, 2017. 395 с.
6. Бірюкова А.М. Правовий статус адвоката і адвокатури: вітчизняна модель у контексті процесів глобалізації : дис…. Д-ра юрид. наук ; 12.00.10 / Бірюкова Аліна Миколаївна. Киїів, 2019. 508 с.
7. Вільчик Т.Б. Співвідношення понять «правова допомога» та «правові (юридичні) послуги» в юридичній науці та законодавстві України. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія Юриспруденція. № 6/2. Том 1. Одеса. 2013.
8. Вільчик Т.Б. Адвокатура та громадянське суспільство у правовій державі. Право України. 2014. № 2 С. 243-250.
9. Вільчик Т. Б. Реалізація принципу незалежності професійної діяльності адвокатів у взаєминах з державною владою. Вісник Академії адвокатури України: 2014. Том 11. С. 63–73.
10. Ібеківа З. В. Діяльність адвокатури : монографія. Х.: ФІНН, 2011. 248 с.
11. Іванцова А.В. Організаційні форми діяльності адвокатури: монографія Х.: Видавництво «ФІНН», 2011. 248 с.
12. Іваницький С. О. Теоретичні основи організації адвокатури в Україні: принципи та система: монографія. Київ: Інтерсервіс, 2017. 800 с.
13. Коч О. Особливості трансдержавної діяльності адвокатури. Юридичний журнал. 2013. № 3. С. 123–126.
14. Курило Т.В. Адвокат як суб'єкт надання професійної правової (правничої) допомоги. URL: http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/2316
15. Матвеєв П. Історія адвокатури. Правовий статус адвокатури, адвокатська діяльність. Юридичний журнал. 2013. № 1. С. 114– 132.
16. Місяць А. Особливості відповідальності адвоката за порушення правил адвокатської етики. Право України. № 12. 2019. С. 231-239.
17. Молдован А.В., Тилик Т.М. Адвокатура України: навчальний посібник. К.: Алерта, 2013. 256 с.
18. Організація діяльності адвокатури в Україні: навч. посіб./Т. Б. Вільчик, О. М. Овчаренко, А. В. Іванцова та ін.; за заг. ред. І. Є. Марочкіна. Х.: Право, 2014. 392 с.
19. Погорецький М. А. Адвокатура України: підручник/М. А. Погорецький, О. Г. Яновська; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Юрид. ф-т. Київ : Юрінком Інтер, 2014. 365 с.
20. Удалова Л. Д. Кримінально-процесуальні гарантії діяльності адвоката: монографія. Київ : КНТ, 2014. 171 с.
21. Фіолевський Д.П. Адвокатура України. К.: Алерта. 2017. 624с.
22. Фурса С.Я. Адвокатура крізь призму національної правової доктрини. Право України. № 12. 2019. С. 16-41.
23. Хотинська-нор О. Спеціалізація як перспектива розвитку адвокатури України. Право України. № 12. 2019. С. 84-96.
24. Щербанюк О. Європейські стандарти доступу до адвокатської
діяльності. Право України. № 12. 2019. С. 70-83.
25. Яновська О. Г. Концептуальні засади функціонування і розвитку змагального кримінального судочинства : монографія. Національна академія внутрішніх справ. К. : Прецедент, 2011. 303 с.
Інформаційні ресурси:
- Верховна Рада України. URL: http://www.rada.kiev.ua
- Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ. URL: http://scourt.gov.ua
- Кабінет Міністрів України. URL: http://www.kmu.gov.ua
- Міністерство внутрішніх справ України. URL: http://www.mvs.gov.ua