Актуальні проблеми кримінального права та процесу (судова практика)
Спеціальність: Правознавство
Код дисципліни: 7.081.01.O.003
Кількість кредитів: 7.00
Кафедра: Міжнародне та кримінальне право
Лектор: Доцент Михайло Гузела
Проф. Володимир Канцір
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Інтегральна компетентність (ІНТ). Здатність розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваціи?ного характеру у сфері права.
Загальні компетентності (ЗК).
ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК2. Здатність проводити дослідження на відповідному рівні.
ЗКЗ. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформаціі? з різних джерел.
ЗК7. Здатність прии?мати обґрунтовані рішення.
ЗК9. Здатність працювати в міжнародному контенті.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (СК).
СК1 Здатність застосовувати принципи верховенства права для роз’яснення складних задач і проблем, у тому числі, у ситуаціях правовоі? невизначеності.
СКЗ. Здатність аналізувати та оцінювати вплив Конвенціі? про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європеи?ського суду з прав людини на розвиток правовоі? системи та правозастосування в Украі?ні.
СК5. Здатність використовувати сучасні правові доктрини та принципи у правотворчості та в процесі застосовування інститутів публічного і приватного права, а також кримінальноі? юстиціі?.
СК6 Здатність обґрунтовувати та мотивувати правові рішення, давати розгорнуту юридичну аргументацію.
СК7. Здатність застосовувати знання та розуміння основних засад (принципів) та процедур судочинства в Украі?ні.
СК9. Здатність застосовувати міждисциплінарнии? підхід в оцінці правових явищ та правозастосовніи? діяльності.
СК10. Здатність ухвалювати рішення у ситуаціях, що вимагають системного, логічного та функціонального тлумачення норм права, а також розуміння особливостеи? практики і?х застосування.
Результати навчання: РН1. Оцінювати природу та характер суспільних процесів і явищ, і виявляти розуміння меж та механізмів їх правового регулювання.
РН 3. Проводити збір, інтегрований аналіз та узагальнення матеріалів з різних джерел, включаючи наукову та професійну літературу, бази даних, цифрові, статистичні, тестові та інші, та перевіряти їх на достовірність, використовуючи сучасні методи дослідження.
РН 6. Обґрунтовано формулювати свою правову позицію, вміти опонувати, оцінювати докази та наводити переконливі аргументи.
РН 7. Дискутувати зі складних правових проблем, пропонувати і обґрунтовувати варіанти їх розв’язання.
РН 13. Аналізувати та оцінювати практику застосування окремих правових інститутів.
РН 14. Обґрунтовувати правову позицію на різних стадіях правозастосування
РН 15. Мати практичні навички розв’язання проблем, пов’язаних з реалізацією процесуальних функцій суб’єктів правозастосування.
РН 17. Інтегрувати необхідні знання та розв’язувати складні задачі правозастосування у різних сферах професійної діяльності.
К1 Зрозуміле недвозначне донесення власних знань, висновків та аргументації до фахівців і нефахівців, зокрема, до осіб, які навчаються
АВ2 Відповідальність за внесок до професійних знань і практики та/або оцінювання результатів діяльності команд та колективів
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Основи кримінально-правової кваліфікації.
Доказування у кримінаьному провадженні
Практикум зі складання процесуальних документів
Теоретичні проблеми досудового розслідування.
Короткий зміст навчальної програми: Вивчає чинне законодавство, практику й науку про кримінальні правопорушення і покарання, чинне процесуальне законодавство, процесуальну діяльність, теорію й історію кримінального права та процесу, судову практику.
Передбачає вивчення комплексу кримінально-правових, процесуальних правових інститутів та теоретичних положень, масиву як практики національних судів так і міжнародних судових інстанцій.
Навчальна дисципліна будується на базі матеріального й процесуального права, практики його застосування і науки кримінального права та процесу. Досконале знання кримінального, процесуального законодавства держави є необхідною умовою успішної роботи в судах, правоохоронних органах, під час зайняття юридичною практикою.
Опираючись на раніше отриманні знання про основні правові інститути, категорії та поняття кримінального права та процесу, здобувачі освіти повинні не тільки розуміти, але й аналізувати судову практику, проблемні проблеми з курсу, пропонувати свої обґрунтовані пропозиції до чинного законодавство.
Траєкторією моніторингу для вивчення є закономірності і тенденції розвитку кримінального права, процесу, їх засад (принципів), актуальні проблеми теорії і практики, ефективність процесуальної форми і процесуальних гарантій правосуддя, особливості статусу відповідних суб’єктів, проблеми забезпечення прав і свобод людини,
Навчальна дисципліна опирається на вивчення та узагальнення актуальних статистичних даних, судової, слідчої, прокурорської і адвокатської практики, що також входить до предмету вивчення.
Опис: 1. Кримінально-правова політика України. Соціально-політична обумовленість вивчення кримінально-правової політики України.
2. Співучасть у вчиненні кримінального правопорушення (теорія та практика). 3. Покарання: принципи, загальні засади та особливі умови призначення. Поняття покарання та його співвідношення.4. Питання кримінальної відповідальності неповнолітніх. Актуальність вивчення питань кримінальної відповідальності неповнолітніх.5. Актуальні питання реформування кримінального процесуального законодавства під час воєнного стану у державі.
6. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження: особливості процесуального статусу під час воєнного стану. 7. Актуальні питання досудового розслідування та розгляду справи у судах різних інстанцій в умовах воєнного стану.
Методи та критерії оцінювання: Використовуються з метою визначення ефективності освітньо – навчального процесу в Університеті. Педагогічний контроль розглядається як основна ланка, що забезпечує неперервність процесу виховання, освіти та професійної підготовки і має чотири пріоритетні функції: діагностичну, навчальну, організаційну та виховну. У розумінні постійної взаємодії науково-педагогічного працівника із здобувачем осіти, під час навчально-виховного процесу, педагогічний контроль являє собою систему перевірки результатів якості засвоєння навчального матеріалу та професійної підготовки з навчальної дисципліни «Актуальні проблеми кримінального права та процесу (судова практика)» й означає виявлення, вимір та оцінювання знань, умінь та навичок тих, хто навчається.
Основною платформою оцінки є отримані результати навчання у виді умінь та навичок, а також результати виховання у виді сформованих світоглядних настанов та позицій, інтересів, мотивів і потреб особистості.
Засоби діагностики визначають рівень досягнення запланованих навчальних результатів з дисципліни, повинні мати прозорі критерії оцінювання, забезпечувати об’єктивний поточний та підсумковий контролі.
Під час контрольних педагогічних заходів, застосовується система об'єктивної оцінки знань, навичок та умінь, зокрема, з використанням електронних технічних засобів. Тестові завдання з навчальної дисципліни «Актуальні проблеми кримінального права та процесу (судова практика)» - для проміжного і підсумкового контролю знань здобувачів освіти, є складовими навчально-методичних комплексів навчальних дисциплін і входять до пакетів кваліфікаційних завдань з дисципліни.
Для навчальної дисципліни «Актуальні проблеми кримінального права та процесу (судова практика)», засобами діагностики знань (успішності навчання) виступають: проведення попереднього і поточного контролю знань здобувачів освіти.
Попередній контроль являє собою діагностику вхідного рівня знань, який дає змогу визначити наявний рівень знань здобувачів освіти на початку вивчення дисципліни чи на початку вивчення конкретної теми. Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань. Він проводиться на першому семінарському занятті з метою оцінки залишкових знань здобувачів освіти, отриманих під час вивчення циклу дисциплін на попередніх рівнях освіти. Попередній контроль у виді перевірки і оцінки залишкових знань проводиться також через деякий час на початку наступного семінарського заняття. Вхідний контроль знань проводиться у формі письмової роботи з визначення певних понять, категорій чи процесуально - правових явищ протягом 10 – 15 хвилин на початку заняття.
Оцінка вхідного контролю знань здобувачів освіти зараховується до оцінки за семінарське чи практичне заняття.
Поточний контроль знань є органічною частиною всього навчального процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу з дисципліни.
Оцінювання знань здобувачів освіти на основі даних поточного контролю знань відбувається за допомогою контролю активності роботи під час вивчення програмного матеріалу дисципліни, включаючи відповіді на семінарських заняттях, підготовка доповідей, повідомлень та аналітичних матеріалів тощо;
Поточний контроль на семінарських заняттях проводиться з метою вияснення готовності здобувачів освіти до занять у таких формах:
- фронтального стандартизованого усного опитування здобувачів освіти за основними проблемими семінару;
- фронтальної перевірки виконання домашніх завдань; виклику окремих здобувачів освіти для самостійного розв'язування практичних завдань чи ситуацій;
- бліц - опитування, що являє собою або суцільне опитування всіх присутніх здобувачів освіти або вибіркове опитування частини присутніх. Запроблеми з теми (кількох тем), яка готувалася на семінарське заняття, передбачають чітку коротку відповідь. При бліц-опитуванні кожен здобувач освіти має право відповісти лише один раз;
- інше.
Самостійна та індивідуальні робота здобувачів освіти передбачає цілеспрямований пошук ефективних способів вивчення дисципліни, свідоме ставлення та послідовність в роботі, вміння використовувати наявну літературу і нормативну базу, планувати власну роботу.
Підсумковим контролем рівня знань студентів виступає проведення диференційованого заліку, результати якого виставляються за сумарною кількостю балів за усі передбачені види роботи протягом семестру.
Критерії оцінювання результатів навчання: Практичні (семінарські) заняття, робота у ВНС - 70 балів. Індивідуальне наукове дослідне завдання, наукові публікації, участь у конференції, Всеукраїнському конкурсі, та інше - 20 балів.
Контрольна робота - 10 балів. Максимальна оцінка в балах - 100.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Гродецький Ю. Загальні правила кваліфікації кримінального правопорушення з урахуванням його стадій. Вісник Асоціації кримінального права України. 2021. № 2(16). С. 310-325.
Колодін Д. Окремі питання об’єктивної сторони складу провокації підкупу. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. №1. С. 354-356.
Кравчук О. О., Бондаренко М. С. Колабораційна діяльність: науково-практичний коментар до нової статті 111-1 КК. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 3. С. 198–204.
Масенко А. Правозастосування інституту спеціальної конфіскації: досвід країн Європи та Північної Америки. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 1. С. 276-280.
Острогляд О. Кримінально-правова політика в умовах війни: законодавчий аспект. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 1. С. 286-291.Пустова Н. Декриміналізація кримінальних правопорушень у контексті кримінально-правової політики. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 1. С. 297-303.
Симоненко Н. Кримінально-правова новела щодо колабораційної діяльності. Вісник Асоціації кримінального права України. 2021. № 1(17). С. 92-109.
Шевченко Т. Особливості кваліфікації кримінальних правопорушень, передбачених Розділом XVI КК України вчинених у співучасті. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. №2. С. 264-268.
17. Кримінальний процес України: навч. посібник. За заг. ред. проф. В. С. Канціра. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020. 444 с.
Цермолонський І. Кримінальні провадження в умовах воєнного стану. Київ. 2022. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/kriminalni-provadzhennya-v-umovah-voennogo-stanu.html.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).