Загальні етичні вимоги правничої професії

Спеціальність: Правознавство
Код дисципліни: 7.081.01.O.009
Кількість кредитів: 3.50
Кафедра: Теорії права та конституціоналізму
Лектор: Романова А.С.
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: на основі аналізу чинного законодавства України та навчальної і наукової літератури, норм міжнародного права визначити сутність і поняття моральних норм в юриспруденції та етичний аспект професійного обов’язку юриста. З’ясувати загальні етичні вимоги в адвокатській діяльності, правила адвокатської етики; розкрити основи професійної етики та поведінки прокурорів, суддів, поліцейських, а також виробити пропозиції й рекомендації щодо вдосконалення морально-етичних вимог у юриспруденції.
Завдання: Інтегральна компетентність (ІНТ): Здатність розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері права. Загальні компетентності (ЗК): ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; ЗКЗ.Здатністьдопошуку,обробленнятааналізуінформаціїзрізнихджерел. Спеціальні (фахові предметні компетентності (СК):СК1.Здатність застосовувати принципи верховенства предметні права для роз’яснення складних задач і проблем, у тому компетентності числі, у ситуаціях правової невизначеності; СК6. Здатність обґрунтовувати та мотивувати правові рішення, давати розгорнуту юридичну аргументацію; СК12. Здатність розвивати та утверджувати етичні стандарти правничої діяльності, стандарти професійної незалежності та відповідальності правника; СК13. Здатність доносити до фахівців і нефахівців у сфері права інформацію, ідеї, зміст проблем та характер оптимальних рішень з належною аргументацією.
Результати навчання: Результати навчання (РН): РН2. Співвідносити сучасну систему цивілізаційних цінностей з правовими цінностями, принципами та професійними етичними стандартами; РН3. Проводити збір, інтегрований аналіз та узагальнення матеріалів з різних джерел, включаючи наукову та професійну літературу, бази даних, цифрові, статистичні, тестові та інші, та перевіряти їх на достовірність, використовуючи сучасні методи дослідження; РН7. Генерувати нові ідеї та використовувати сучасні технології у наданні правничих послуг.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Філософія права,Юридична деонтологія. Супутні і наступні навчальні дисципліни: -.
Короткий зміст навчальної програми: Загальні етичні вимоги правничої професії – це галузь про роль і значення моральних принципів у сфері здійснення правосуддя і правоохоронної діяльності. Юридична етика регулює відносини суспільства та особи, а саме: етику суддів, слідчих, адвокатів. Навчальна дисципліна сприяє процесам формування світогляду та морально-етичних поглядів працівників юридичної сфери, спрямовуючи їх на дотримання норм моралі, забезпечення справедливості, захисту прав, свобод, людської честі та гідності. Загальні етичні вимоги правничої професії формують знання про особливості пізнання юристом сутності внутрішнього імперативу службового обов’язку, який створює передумови для формування особистісних норм його професійної поведінки і мотиви їхнього вибору. Мета такого вибору полягає у формуванні внутрішнього переконання, встановлення об’єктивної істини та прийняття справедливого правового рішення.
Опис: 1. Етика як наука про мораль. Моральні норми в юриспруденції. Етичний аспект професійного обов’язку юриста. 2. Загальні етичні вимоги в адвокатській діяльності. Правила адвокатської етики. Співвідношення Правил адвокатської етики і чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність. Основні принципи адвокатської етики. Відносини адвоката з клієнтом. Відносини адвоката з судом та іншими учасниками судового процесу. Окремі етичні аспекти взаємин між адвокатами. Співвідношення між професійними обов'язками адвоката і його громадськими, науковими та іншими інтересами. Принципи поведінки адвокатів у соціальних мережах. Поширення Правил адвокатської етики на діяльність адвокатських бюро, адвокатських об'єднань. Роль органів адвокатського самоврядування в забезпеченні дотримання правил адвокатської етики. Правові наслідки порушення Правил адвокатської етики. 3. Професійна етика та поведінка прокурорів. Основні вимоги до професійної поведінки прокурора. Основні вимоги до позаслужбової поведінки прокурора. Взаємовідносини з органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Відповідальність за порушення Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів. 4. Професійна етика судді. Особливості участі у громадській діяльності та публічних заходах. Безсторонність судової влади. усвідомлення соціальної значимості судового рішення і загострене почуття власного обов'язку. 5. Правила етичної поведінки поліцейських. Основні вимоги до поведінки поліцейського. Поводження поліції із затриманою особою. Взаємодія поліції із громадськістю та іншими державними органами. Контроль керівників поліції за дотриманням етики поліцейським. Службова дисципліна. 6. Професійна етика нотаріусів України. Принципи професійної етики нотаріуса. Вимоги до нотаріуса при здійсненні нотаріальної діяльності. Публічність професійної діяльності. Нотаріальна таємниця та конфіденційність. Морально-етична поведінка нотаріуса. Відносини нотаріуса з особами, які до нього звернулися. Відносини нотаріуса з іншими нотаріусами та Нотаріальною палатою України. 7. Етика у професійній діяльності судового експерта. Дотримання морально-етичних норм при проведенні судових експертиз та експертних досліджень. Поведінка з громадянами при проведенні експертизи. Не розголошення відомостей та конфіденційність інформації. Підстави притягнення експерта до відповідальності за порушення Кодексу етики судового експерта.
Методи та критерії оцінювання: Методами оцінювання рівня досягнення результатів навчання здобувачів освіти є: усне опитування на практичних (семінарських) заняттях; контрольна робота; виконання індивідуального науково-дослідного завдання; підсумкова контрольна робота;
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання результатів навчання студента здійснюється за результатами ПК відповідно до 100-бальної шкали оцінювання, встановленої в Університеті. Поточний контроль (ПК): практичні (семінарські) заняття – 40 балів; письмова контрольна робота – 10 балів; підсумкова контрольна робота – 50 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1.Радовецька Л. Юридична деонтологія. Від навчання до практики. Київ : Кондор, 2019. 296 с. 2. Сливка С. С., Романова А. С., Коваль І. М.Філософія права: визначники у термінах та сентенціях. Навч. посібник. Львів : Растр-7, 2020. 212 с. 3. Бліхар В. С. Професійна етика юриста : навчально-методичний посібник (у схемах). Львів: ПП «Арал», 2018. 208 с. 4. Антропологія права: професійна аргументація. Монографія. С. С. Сливка, А. С. Романова, О. Л. Чорнобай, І. М. Коваль. Львів : Ліга-прес, 2018. 212 с. 5. Пантелюк М. І., Марунич І. І., Гайдаєнко І. В. Ділове спілкування та культура мовлення. Київ : ЦУЛ, 2020. 224 с. 6. Kymlicka W. Politics in the Vernacular Nationalism, Multiculturalism, and Citizenship. Oxford: Oxford University Press, 2001. 400 p. 7. Тетарчук І. В. Юридична деонтологія. Київ : ЦУЛ, 2022. 158 с. 8. Кацавець Р.С. Юридична деонтологія. Навчальний посібник. К.: Алерта, 2016. 126 с. 9. Бевзюк І. М. Професійна комунікативна компетентність майбутнього прокурора: навчальний посібник. Правова єдність: Алерта, 2014. 223 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).