Право соціального забезпечення
Спеціальність: Право
Код дисципліни: 6.081.02.E.066
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Цивільне право та процес
Лектор: Л.О. Остапенко, Н.Я. Заболотна
Семестр: 8 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Інтегральна компетентність (ІНТ). Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі у галузі правничої діяльності.
Загальні компетентності (ЗК).
ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК3. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (СК).
СК3. Цінування та повага до гідності людини як найвищої соціальної цінності, розуміння її правової природи.
СК7. Здатність застосовувати норми та інститути права, щонайменше з таких галузей, як: конституційне право, адміністративне право і адміністративне процесуальне право, цивільне і цивільне процесуальне право, трудове право, кримінальне і кримінальне процесуальне право.
СК11. Здатність визначати належні та прийнятні для юридичного аналізу факти.
СК12. Здатність аналізувати правові проблеми та обґрунтовувати правові позиції.
СК14. Здатність до консультування з правових питань, зокрема, можливих способів захисту прав та інтересів клієнтів, відповідно до вимог професійної етики, належного дотримання норм щодо нерозголошення персональних даних та конфіденційної інформації.
СК18. Знання і розуміння особливостей реалізації та застосування норм матеріального і процесуального права.
Компетентності професійного спрямування (ПК)
ПК2.2. Розуміння сутності та спрямованості інституту соціального забезпечення в Україні.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання (РН).
РН 5. Давати короткий правовий висновок щодо окремих фактичних обставин з достатньою обґрунтованістю.
РН10. Знати та розуміти особливості реалізації та застосування норм матеріального і процесуального права.
РН15. Застосовувати в професійній діяльності основні сучасні правові доктрини, цінності та принципи функціонування національної правової системи.
РН16. Пояснювати природу та зміст основних правових явищ і процесів.
РН17. Виокремлювати і аналізувати юридично значущі факти і робити обґрунтовані правові висновки.
РН19. Надавати консультації щодо можливих способів захисту прав та інтересів клієнтів у різних правових ситуаціях.
РН20. Знати категоріальний апарат юридичної науки.
РН21. Знати механізм реалізації прав та свобод людини.
РН23. Демонструвати знання правових норм, що визначають організацію і зміст діяльності органів публічної влади.
Програмні результати навчання професійного спрямування (ПРН)
ПРН 2.1 Здатність аналізувати та правильно застосовувати законодавство, що стосується сімейно-правових відносин, окремих видів соціального забезпечення в Україні.
Автономія і відповідальність (АіВ).
АіВ1. Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати відповідні рішення.
АіВ3. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни:
Трудове право;
Трудове право (курсова робота);
Сімейне право.
Короткий зміст навчальної програми: «Право соціального забезпечення» – навчальна дисципліна, що орієнтує студентів на поглиблене дослідження правовідносин у сфері соціального забезпечення. Вивчення дисципліни дозволить сформувати у студентів повне і об’єктивне уявлення про регулювання пенсійного забезпечення громадян, забезпечення їх соціальними допомогами, компенсаційними та страховими виплатами, а також регулювання соціального обслуговування в різних його видах. Глибоке засвоєння студентами основних положень цієї навчальної дисципліни є необхідною умовою формування кваліфікованих фахівців, зокрема, майбутніх адвокатів, юрисконсультів, суддів, нотаріусів, прокурорів тощо.
Опис: Поняття права соціального забезпечення та його система
Принципи права соціального забезпечення
Правовідносини соціального забезпечення
Соціальні ризики
Організаційно-правові форми соціального забезпечення
Система страхового пенсійного забезпечення
Правове регулювання спеціальних пенсій
Страхові допомоги
Державні соціальні допомоги
Методи та критерії оцінювання: Форми і методи навчання. В умовах використання інтерактивних технологій, заняття проводяться в активних і творчих формах. Проблемні й оглядові лекції, «активні» заняття з елементами «ділової гри», тренінги, заняття із застосуванням комп'ютерно-комунікаційної складової.
Для формувань уміння та навичок застосовуються методи навчання: вербальні/словесні (лекція, пояснення, розповідь, бесіда); наочні (спостереження, ілюстрація, демонстрація); практичні (практики); пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний (передбачає пред’явлення готової інформації викладачем та її засвоєння студентами); репродуктивний, в основу якого покладено виконання різного роду завдань за зразком; метод проблемного викладу; частково-пошуковий або евристичний; дослідницький.
Методи діагностики знань, опосередком яких визначають рівень досягнення запланованих пізнавальних результатів з навчальної дисципліни, наділені прозорими критеріями оцінювання, забезпечують об’єктивний контроль.
Під час контрольних заходів застосовується система об’єктивної оцінки знань, навичок та умінь, зокрема, з використанням інноваційних технічних засобів, інтерактивних платформ.
Засобами діагностики знань (успішності навчання, якісних та кількісних показників) виступають: проведення поточного і підсумкового контролю знань студентів.
Поточний контроль знань є органічною частиною всього навчального процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу. Оцінювання знань студентів на основі даних поточного контролю, відбувається за допомогою моніторингу активності роботи під час вивчення програмного матеріалу дисципліни, включаючи відповіді на семінарських заняттях, підготовка доповідей, повідомлень та аналітичних матеріалів тощо. Поточний контроль проводиться з метою вияснення готовності студентів до занять у таких формах: фронтального стандартизованого усного опитування студентів за основними питаннями дискурсу; фронтальної перевірки виконання індивідуальних завдань; виклику окремих студентів для самостійного розв'язування практичних завдань чи ситуацій (казусів); бліц-опитування, що являє собою або суцільне опитування всіх присутніх студентів або вибіркове опитування частини присутніх.
Самостійна та індивідуальні робота студентів передбачає цілеспрямований пошук ефективних способів вивчення дисципліни, свідоме ставлення та послідовність в роботі, вміння використовувати наявну літературу і нормативну базу, планувати власну роботу.
Самостійна робота студента – робота за певним переліком тем (завдань), відведених на самостійне вивчення, забезпечених навчально-методичною літературою та рекомендаціями, контрольована у виді тестових завдань, контрольних робіт, колоквіумів, рефератів, звітів.
Підсумковий (семестровий) контроль: тестові завдання різних рівнів складності, казусні завдання (задачі), теоретичні питання (нормативного, проблемного, дискусійного спрямування). Письмова та усна компоненти.
Формою семестрового контролю результатів навчання студента денної форми навчання з навчальної дисципліни за семестр є заліковий контроль, який проводиться у формі заліку за накопичувальною системою в терміни, передбачені графіком навчального процесу.
Критерії оцінювання результатів навчання студентів
Розподіл балів у 100-бальній шкалі
Поточний контроль (ПК):
60 балів – опитування на практичних заняттях;
10 балів – виконання студентської наукової роботи;
30 балів – індивідуальні завдання на практичних заняттях.
Разом за дисципліну - 100 балів.
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання рівня досягнення результатів навчання здійснюється з огляду на здатність зібрати потрібну інформацію, засвоїти знання, що дозволяють відтворити факти, демонструвати необхідні знання та розуміння сутності та змісту основних правових інститутів і норм права, розуміти їх зміст та природу, вміння застосовувати знання у новій ситуації зі змінними умовами, виокремлювати юридично значущі факти і формувати обґрунтовані правові висновки, давати оцінку, показати переваги та недоліки, зробити загальний висновок, виявлення інтересу до потрібної інформації, формування в нього уявлення про те, як потрібно діяти, та готовності виконувати дії під керівництвом викладача та самостійно, надавати консультації щодо можливих способів захисту прав та інтересів клієнтів у різних правових ситуаціях, тощо.
При оцінюванні знань студентів під час поточного контролю враховується:
– здатність диференціювати, інтегрувати й уніфікувати знання;
– вміння застосовувати правила, методи, принципи у конкретних ситуаціях;
– навики співвідношення причин і наслідків;
– спроможність аналізувати й оцінювати факти, події, явища та прогнозувати бажані результати від прийнятих рішень;
– здатність викладати письмову відповідь граматично і стилістично грамотно, логічно, послідовно з використанням наукових термінів понять (три останні критерії стосуються й усної відповіді).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: Базова:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // http://zakon.rada.gov.ua
2. Перелік професій та спеціальностей, за якими роботодавцям може надаватися дотація для забезпечення молоді першим робочим місцем: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. №223.
3. Положення про порядок бронювання на підприємствах, в організаціях і установах робочих місць для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 578.
4. Порядок надання роботодавцю дотацій на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних: Наказ Міністерства праці та соціальної політики України 10 січня 2001 р. № 1.
5. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України 02.03. 2000 р. № 1533-III. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1533-14/page2.
6. Про зайнятість населення : Закон України від 05.07.2012 р. № 5067-17. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5067-17.
7. Про затвердження Порядку розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів : постанова Кабінету Міністрів України від 15.04.13 р. № 306 URL: http://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/35882/33.
8. Про затвердження Порядку укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях і Типової форми договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях : постанова Кабінету Міністрів від 16.01.2013 р. № 20. URL: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/20-2013-%D0%BF.
9. Балакірєва О. М. Проблеми працевлаштування та міграційніорієнтації молоді / О. М. Балакірєва, А. В. Валькована. Економіка і прогнозування. 2006. №4. С. 76-78.
10. Безтелесна Л. І., Юрчик Г. М. Державне регулювання зайнятості. Рівне. 2006. 208 с.
Допоміжна:
1. Васильченко А. М. Державне регулювання зайнятості. Київ. КНЕУ. 2008. 302 с.
2. Калина А. В. Державне регулювання зайнятості. Київ. МАУП. 2006. 143 с.
3. Ольшевська І. П. Регіональний вимір формування трудового потенціалу України: [трудові міграції]. Стратегія економічного розвитку України: зб. наук. праць. Київ.:КНЕУ, 2009. Вип. 24-25. С. 145 – 148.
4. Соціально трудові відносини зайнятості: сучасні тенденції, виклики, шляхи розвитку: монографія / [А. М. Колот, І. Ф. Гнибіденко та ін.]; за наук. ред. А. М. Колотова, І. Ф. Гнибіденка. Київ. КНЕУ, 2015. С. 139.
5. Бородін Є. І. Історія формування державної молодіжної політики в Україні (1991-2004 рр.) : монографія. Дніпропетровськ. Герда, 2006. 472 с.
6. Бортнік С. М. Молодіжне безробіття в Україні: сутність, причини та шляхи розв'язання. URL: asconf.com/rus/archive_view/634
7. Економічна активність населення України 2017: Стат.збірник/Державна служба статистики України, 2018. 205 с.
8. Іванова Л.В., Сорока О.В. Державне регулювання зайнятості: Навчальний посібник. Одеса. ОНЕУ, ротапринт, 2015. 264с.
9. Кравченко В. Особливості адміністративно–правового статусу іноземних працівників у контексті тенденцій трудової міграції в Україні. Підприємництво, господарство і право. 2013. № 8. С. 36-39.
10. Мазурок П. Кількісні показники трудової еміграції з України по країнах: таблиця. Особливості формування соціальноінституціонального ринку праці у трансформаційній економіці України. Україна: аспекти праці. 2010. № 5. С.6.
11. Ольшевська І. Чинники транс міграційних процесів в глобальному середовищі. Ринок цінних паперів України. 2014. № 9-10. С. 69-73.
12. Співробітництво з питань зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей. Памятна записка до першого засідання (питання зайнятості, охорони здоров’я, соціальної політики та рівних можливостей) Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації між Україною та ЄС 10 червня 2016р. Київ. 16 с.
13. Праця жінок: дискримінаці по відношенню до жінки на українському ринку праці. Human Rights Watch Європейський та Центральноазіатський відділ. URL://www.hrw.org/reports/2003/ukraine0803/ukraine0803uk.pdf
14. Повідомлення комісії Європа 2020. Стратегія для розумного, сталого та всеохоплюючого зростання / Європейська комісія. Брюсель, 2010. 34 с.7.
15. Розвиток соціально-трудової сфери України: теорія, практика, перспективи: кол. Монографія / за ред.. д.е.н., проф. І. Л. Петрової, к.е.н. В. В. Близнюк; НАН України, ДУ «Ін-т економіки та прогнозування НАН України». Київ. 2016. 326 с.
16. Ромащенко Т. Актуальні проблеми сучасної української трудової еміграції. Економіка України. 2007. № 8. С. 84 – 89.
17. Сардак С. Е. Сучасна проблематика міжнародного руху людських ресурсів: міграція, туризм, транзитно-професійні переміщення, віртуальний міжнародний рух. Інвестиції: практика та досвід. 2015. № 15. С. 11-14.
18. Семів Л. К. «П’ята свобода» - свобода руху знань у світлі угоди про асоціацію України та ЄС. Розвиток національної економіки України: нові реалії і можливості в умовах започаткованих змін: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, 21 жовтня 2015 року. Львів: «Ліана-М», 2015. 242 с.
19. Системна криза в Україні: передумови, ризики, шляхи подолання: аналіт. Доп. / Я. А. Жаліло, К. А. Кононенко, В. М. Яблонський [та ін.] Київ. НІСД 2014. 132 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).