Історія держави і права України

Спеціальність: Право
Код дисципліни: 6.081.00.O.003
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Теорії права та конституціоналізму
Лектор: Макарчук Володимир Степанович Коваль Ігор Мирославович
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: полягає у засвоєнні особливостей становлення та еволюції державно-політичної організації та правових інститутів українського та інших народів на території сучасної України; формуванні в студентів комплексного розуміння процесів, принципів та закономірностей розвитку правових інститутів на українських землях у різні історичні періоди, а також професійної правової культури, наукового світогляду й творчого юридичного мислення; виробленні у студентів уміння аналізувати історико-правові явища. Зміст передбаченого програмою матеріалу навчального курсу, дозволяє з’ясувати витоки української державності та національного права і відповісти на питання, чи маємо ми, українці, власний політико-правовий підмурок, сталі правові традиції, зокрема, традиції державотворення, чи існує безперервність українського державотворчого процесу.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у студентів необхідних компетентностей: Інтегральна компетенція (ІНТ): Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі у галузі правничої діяльності. Загальні компетентності: • ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. • ЗК13. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій. спеціальних фахових: Спеціальні компетентності: • СК2. Здатність аналізувати ретроспективи розвитку правових явищ та процесів у контексті їх впливу на сучасну правову систему. • СК3. Цінування та повага до гідності людини як найвищої соціальної цінності, розуміння її правової природи.
Результати навчання: Програмні результати навчання (РН): РН3. Проводити збір і інтегрований аналіз матеріалів з різних джерел. РН16. Пояснювати природу та зміст основних правових явищ і процесів. РН17. Виокремлювати і аналізувати юридично значущі факти і робити обґрунтовані правові висновки. РН25. Аналізувати історію формування правових явищ. Автономія і відповідальність (АіВ): АіВ 1. Здатність адаптуватися до нових ситуацій і приймати відповідні рішення.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: -. Супутні і наступні навчальні дисципліни: Історія держави і права зарубіжних країн.
Короткий зміст навчальної програми: У системі юридичних знань, зокрема, у циклі історико-правових дисциплін, курс "Історія держави та права України" відіграє роль базової для вказаного циклу науки, що зумовлене специфікою її предмету – вивчення виникнення, розвитку і функціонування національних державних інституцій та правових систем в історико-хронологічному вимірі. Навчальна дисципліна "Історія держави і права України" вивчає еволюцію української державної традиції, розвиток механізму державної влади в Україні, зародження та функціонування правової системи в цілому і окремих галузей права зокрема, а також зародження та розвиток соціокультурних елементів українського суспільства. На основі законо¬мірностей історико-культурного розвитку вивчає причини і наслідки виникнення та занепаду державно-правових систем, функціонування механізму державної влади, зокрема органів центрального та місцевого управління, юстиції. В історії права України належна увага приділяється утворенню національної правової системи, вивченню та аналізу джерел і основних рис права, кодифікації, формуванню правової свідомості та правової культури українського народу та їх зв’язок з еволюційним розвитком українського суспільства в цілому. Навчальний матеріал висвітлюється у відповідності до загально-цивілізаційних засад у розвитку людства з урахуванням національної державно-правової традиції, для якої характерні гуманізм, демократизм і соціальна справедливість.
Опис: 1. Зародження державної організації на території України. Рабовласницькі держави і право 2. Витоки української державності. Києво-Руська та Галицько-Волинська держави. 3. Джерела та система права у давньоруських державах. 4. Литовсько-Руська держава та право. 5-6. Соціальні, політичні, правові та інституційні форми становлення і занепаду Козацької держави (кінець XV XVIІI століття). 7. «Козацьке право»: правова система в Україні доби козацько-гетьманської держави. 8. Державно-правовий устрій на українських землях у складі Російської імперії. 9. Державно-правовий устрій на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії. 10.Соціалістичні форми українського національного державотворення: Держава і право в Україні доби Української Центральної ради та Директорії УНР. 11. “Українська Держава” та ЗУНР в Україні: національно-консервативна та національно-демократична форми розбудови Української держави. 12. Соціально-політичне та правове становище західних українських земель у період міжвоєнної окупації (1920-ті – 1930-ті рр.) 13. Окупаційні режими в Україні 1941-1944 рр. й проблеми української національної державності та права. 14. Політико-правові особливості становлення в Україні радянської державності і права (1917-1922 рр.). 15. Політико-правові особливості закріплення в Україні радянської державності та права 16. Тенденції розвитку радянської державності і права в Україні у період сталінського тоталітарно-репресивного режиму. 17. Еволюція радянської державності і права в Україні у період кризи соціалізму. 18. Становлення сучасної Української держави і права.
Методи та критерії оцінювання: Основними методами діагностики знань є: усне опитування, письмова та практична перевірка, стандартизований контроль. Загальне значення цих методів полягає в тому, щоб найкращим чином забезпечити своєчасний і всебічний зворотний зв’язок між студентами і викладачем.
Критерії оцінювання результатів навчання: Підсумкова оцінка складається з оцінки ПК результатів навчання упродовж семестру та оцінки результатів навчання при проведенні контрольних заходів під час СК. Поточний контроль (ПК) здійснюють під час лекцій, практичних (семінарських) та індивідуально-консультативних занять з метою перевірки рівня засвоєння теоретичних і практичних знань та вмінь студента. Максимальна кількість балів, яку можна набрати під час практичних (семінарських) занять – 40 балів. Екзаменаційний контроль – 60 балів. Екзаменаційний білет складається тестових завдань. Сумарна кількість балів, яка відводиться на тестування, становить 50 балів. Усна складова екзамену передбачає відповідь студента на питання, які містяться в білеті та оцінюється 0 до 10 балів (максимум 5 балів за відповідь на кожне теоретичне питання). Процедура проведення усної компоненти відбувається шляхом проведення співбесіди зі студентами та оцінювання відповідей студентів з обов’язковим їх оголошенням після завершення відповіді кожного студента. Отже, за результатами вивчення навчальної дисципліни студент може отримати 100 балів. Сумарну кількість балів отримуємо шляхом математичної дії додавання.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Терлюк І.Я.. Електронний навчально-методичний комплекс «Історія держави і права України» / І.Я. Терлюк , С.Б. Цебенко (укладачі). URL: http://vns.lp.edu.ua/course/view.php?id=10762 / Сертифікат № 00465 / Номер та дата реєстрації: Е41-132-15/2013 від 25.10.2013 р. 2. Терлюк І.Я. Історія держави і права України: методичні матеріали з навчальної дисципліни. Для студентів денної і заочної форми навчання першого (бакалаврського) рівня Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти НУ «Львівська політехніка», спеціальність 081 – «Право» / І.Я. Терлюк (укладач). Видання 12-те, зі змінами. Львів: НУ «Львівська політехніка», 2022. 3. Іванов В. Історія держави і права України. К.: Атіка, 2003. 564 с. (а також інші видання). 4. Історія держави і права України / Під ред. Гончаренка В.Г.: Курс лекцій. К., 1996. 444 с. 5. Історія держави і права України / Під ред. Рогожина А.Й.: У 2-х ч. Харків, 1993; Перевидання. К., 1996. 320 с. 6. Історія держави і права України / За ред. А.С. Чайковського. К., 2000. 344 с. (а також інші видання). 7. Історія держави і права України / Під ред. Тація В.Я., Рогожина А.Й.: Академічний курс у 2-х тт. К., 2000. 444 с. (а також інші видання). 8. Історія держави і права Української РСР (1917-1960 рр.). К., 1960. 656 с. 9. Захарченко П. Історія держави і права України. К.: Атіка, 2005. 333 с. 10. Кузьминець О., Калиновський В. Історія держави і права України. К., 2002. 434 с. (а також інші видання).
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).