Історія світової культури та літератури

Спеціальність: Журналістика
Код дисципліни: 6.061.00.O.012
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Журналістика та засоби масової комунікації
Лектор: Дацишин Христина Петрівна
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Предмет має на меті узагальнити проблеми специфіки художнього пізнання дійсності й розвитку національних культур та літератур, зокрема української, у зв’язках з традиціями, новаторством і художньою майстерністю, чому сприятиме самостійне поглиблене ознайомлення з найвідомішими творами світової культурної спадщини, з творчістю найвидатніших митців різних історичних періодів, опрацювання навчальної літератури відповідно до програми дисципліни.
Завдання: Інтергральна компетентність Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі соціальних комунікацій, що передбачає застосування положень і методів історії світової культури та інших наук і характеризується невизначеністю умов Загальні компетентності (ЗК): 1. Здатність бути критичним і самокритичним. 2. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. 3. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. 4. Здатність працювати в команді. 5. Здатність навчатися і оволодівати сучасними знаннями. 6. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя. 7. Здатність спілкуватися державною мовою. 8. вміння користуватися науковою літературою та виданнями, в яких висвітлюється світовий культурний процес; 9. вміння правильно оцінювати сутність та зміст конкретних явищ літературного процесу, орієнтуватися в літературних течіях і напрямах, виявляти особливості стилю автора мистецького твору, оцінити твір культури з погляду застосованих у ньому методів художнього відтворення дійсності, виявляти у творах культури інтертекстуальні зв’язки. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності: 1. Здатність застосовувати знання зі сфери соціальних комунікацій у своїй професійній діяльності. 2. Здатність формувати інформаційний контент. 3. Здатність створювати медіапродукт. 4. Здатність організовувати й контролювати командну професійну діяльність. 5. вміти використовувати здобуті знання для самостійного аналізу культурно-історичного та літературного процесу та мистецького твору з подальшим написанням власних журналістських матеріалів, 6. вміти писати рецензії, що можуть бути оприлюднені через засоби масової комунікації. 7. Вміти брати інтерв’ю у сучасних митців та письменників, готувати матеріали жанру інтерв’ю для різноманітних ЗМІ 8. Вміти писати репортажі, звіти, кореспонденції, статті тощо про події у сучасному культурному та літературному процесі 9. Вміти творчо використовувати здобуті знання з історії світової культури та літератури, екстраполювати їх на сучасність
Результати навчання: РН 1. Здатність оцінити структуру та функції культури та літератури, механізми її формування РН 2. Здатність охарактеризувати основні етапи розвитку світової культури та літератури; РН 3. Здатність інформувати в журналістських текстах про найвідоміших представників світової культури та літератури та їхні основні твори; РН 4. Здатність аналізувати механізми дії тенденцій світового культурного та літературного процесу. РН 5. Здатність використовувати образи світової культури та літератури, цитати з творів світової літератури, літературні алюзії і ремінісценції у власних журналістських текстах РН 6. Здатність зіставляти проблеми сучасного суспільства з проблемами попередніх епох, зображеними у творах світової культури та літератури. РН 7. Застосовувати у практичній діяльності знання особливостей і закономірностей розвитку світової культури та літератури РН 8. Вміти створити власні журналістські матеріали, у яких проведено аналогії з образами та ідеями світової культурної та літературної спадщини РН 9. Використовувати набуті знання під час професійного спілкування з експертами у різних галузях суспільного життя
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни Теорія і методика журналістської творчості Історія української літератури ч. 1 Супутні та наступні навчальні дисципліни Історія української літератури ч. 2 Концепція, проект, бізнес-моделювання радіо-, телепередачі Журналістська майстерність
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Історія світової культури та літератури», що пов’язує теоретичні знання з практикою журналістської творчості, дає змогу глибше розуміти сучасну культуру та літературу, бачити її витоки, аналізувати різноманітні течії і напрямки. Ознайомлення із найкращими зразками культури та літератури виробляє естетичний ідеал майбутнього журналіста, що в майбутньому дасть змогу робити самостійні оцінки здобутків культури та літератури у власних журналістських творах. Водночас предмет «Історія світової культури та літератури» має на меті сформувати в студентів усвідомлення того, що розвиток культури тісно пов’язаний із історичними етапами в розвитку людства, з розвитком цивілізації, згодом з науково-технічним прогресом. Вивчення дисципліни передбачає формування уявлень про світову культуру та літературу як цілісний культурно-історичний процес, у якому українська культура та література є органічною частиною. Предмет ознайомлює студентів із основними закономірностями розвитку культури впродовж усього періоду існування людства.
Опис: «Історія світової культури» як наукова та навчальна дисципліна. Культура первісного суспільства. Культура цивілізацій стародавнього Сходу. Антична культура. Історія культури середньовіччя. Культура Відродження. Культура нового часу. Культура ХІХ ст. Особливості розвитку світової культури модернізму. Культурна ситуація після другої світової війни. Період постмодернізму (др. пол. ХІХ-ХХІ ст.).
Методи та критерії оцінювання: усне опитування, контрольна робота (45%) підсумковий контроль (55 %, контрольний захід, іспит): письмово-усна форма (55%)
Критерії оцінювання результатів навчання: Знання студентів під час поточного контролю на практичних заняттях оцінюються таким чином: від 1 до 2 балів – усна відповідь, виступ на практичному занятті із доповіддю, відповіді на запитання за темою доповіді під час практичного; 1 бал – активність під час практичного заняття, запитання до доповіді колег, доповнення з місця до усної відповіді під час практичного заняття на підставі аналізу рекомендованої літератури; Письмова частина іспиту - практичний проєкт (5 журналістських матеріалів з фотоілюстраціями про відвідані впродовж семестру культурні події (30 б.) Усна частина іспиту - тестові завдання (25 б.)
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Гаврюшенко О.А., Шейко В.М., Кравченко О.В. Історія світової культури: Навч. посібник / Наук. ред. В.М. Шейко. – К.: Кондор, 2006. – 404 с 2. Історія світової культури: Навч. посібник / Л.Т. Левчук, В.С. Грищенко, В.В. Єфименко, І.В. Лосев, В.І. Панченко, О.В. Шинкаренко. Керівник авт. коллективу Л.Т. Левчук. – 3-тє вид., стереотип. – Київ: Либідь, 2000. – 368 с. 3. Левчук Л.Т. Історія світової культури. - К.: Центр учбової літератури, 2010. — 400 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).